Рішення

від 15.10.2010 по справі 7/175-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД В ІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 жовтня 2010 р. Справа 7/175-10

за позовом: Комунальног о підприємства Вінницької мі ської ради "Вінницяміськтепл оенерго", м. Вінниця

до: Товариства з обмеже ною відповідальність " Бокуд - 1", м. Вінниця

про: стягнення 41511,22 грн.

Головуючий суддя Банась ко О.О.

Cекретар судового засіданн я Кислиця Л. С.

Представники

позивача: Рибаченко І.В ., довіреність № 02/1150 від 01.09.2010 року , юрисконсульт, посвідчення № НОМЕР_1 видане 12.05.2008 року.

Резніченко Т.С., довіреність № 02/676 від 13.05.2010 року, юрисконсульт , посвідчення № НОМЕР_2 вид ане 25.05.2010 року.

відповідача: Сташко А.І., довіреність № 194 від 20.09.2010 року, представник, паспорт серії НОМЕР_3 виданий 15.07.2002 року.

ВСТАНОВИВ :

Надійшла позовна заява КП Вінницької міської ради "В інницяміськтеплоенерго" про стягнення з Товариства з обм еженою відповідальністю фір ма "Бокуд-1", м. Вінниця 41511,22 грн., з яких 25177,40 грн . заборгованість за надані по слуги з теплопостачання, 11520,11 г рн. інфляційних втрат, 2253,70 грн. 3% річних, 2560,01 грн. пені.

Ухвалою від 30.07.2010 року поруше но провадження у справі № 7/175-10 т а призначено до розгляду на 29. 09.2010 року.

22.09.2010 року відповідачем через канцелярію суду подано запе речення по справі № 7/175-10 в якому останній вказує, що за період з 01.11.2007 року по 01.07.2010 року згідно д оговору на постачання та спо живання теплової енергії № 8682 йому було нараховано 14193,90 грн., сплачено 10910,00 грн. в зв'язку з чи м борг становить 3283,90 грн.. Також відповідач вказує на те, що ві дносно суми 17378,96 грн. основного боргу позивач не застосував позовної давності і збільши в суму боргу на 3 % річних та інд екс інфляції хоча договором це не передбачено.

Також 22.09.2010 року відповідачем подано до суду заяву про заст осування строку позовної дав ності.

В судовому засіданні 29.09.2010 ро ку представниками сторін бу ло подано клопотання в якому сторони просять продовжити термін розгляду справи до 15 д нів.

Також в судовому засіданні 29.09.2010 року оголошувалась перер ва до 13.10.2010 року та 15.10.2010 року з ме тою надання сторонами додатк ових документів необхідних д ля розгляду справи.

15.10.2010 року позивачем подано з аяву про зменшення розміру п озовних вимог в частині 3 % річ них та інфляційних втрат в як ій останній скоригував періо ди нарахування у порівнянні із розрахунком долученим до позовної заяви із врахування м чого він просить стягнути з відповідача 2174,20 грн. 3 % річних т а 10528,67 грн. інфляційних втрат.

Вказана заява прийнята суд ом до розгляду, як така, що не с уперечить ст.22 ГПК України.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, з'ясувавши фактичні обста вини на яких ґрунтується поз ов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті су дом встановлено наступне.

01.09.2005 року між Комунальним пі дприємством Вінницької місь кої ради "Вінницямі ськтеплоенерго" та Товариств ом з обмеженою відповідальні стю "Бокуд-1" було укладено дог овір на постачання та спожив ання теплової енергії № 8682.

Згідно п.1.1 Договору КП ВМП "В інницяміськтеплоенерго" ( По стачальник) бере на себе зобо в'язання постачати теплову енергію в потрібних обсягах, а ТОВ "Бокуд-1" (Споживач) зобов' язується прийняти та оплатит и теплову енергію за встанов леними тарифами (цінами) в тер міни, передбачені Договором .

Згідно п.3.2.2 Договору Спожива ч зобов' язувався виконуват и умови та порядок оплати спо житої теплової енергії в обс ягах і терміни, які передбаче ні Договором.

Споживач зобов'язувався що місячно з 6 по 10 число з'являтис я до Постачальника для отрим ання рахунку за надані послу ги та до 20 числа його оплачува ти. Відмова від отримання рах унку не звільняє Споживача в ід виконання зобов'язань по д аному договору (п.3.2.3 Договору).

Згідно п.5.1 Договору обсяги с поживання теплової енергії в изначаються за приладами обл іку будинковим лічильником Х-12 або розрахунковим способо м.

Пунктом 5.3 Договору встанов лено, що споживач, що має прила ди обліку, щомісячно подає По стачальнику звіт про фактичн е споживання теплової енергі ї до 2 числа наступного за розр ахунковим місяця.

Відповідно до п.6.1 Договору р озрахунковим періодом є кале ндарний місяць. Термін внесе ння платежів - не пізніше 20 чис ла місяця наступного за розр ахунковим.

В п.6.5 Договору встановлено, щ о в платіжних дорученнях Спо живач обов'язково повинен вк азувати номер договору, дату його підписання із вказівко ю призначення платежу "за теп лову енергію, з ПДВ". За наявно сті боргу у споживача постач альник має право зарахувати кошти, що надійшли від спожив ача, як погашення заборгован ості за теплопостачання, над ане в минулі періоди, незалеж но від вказаного в платіжном у дорученні періоду платежу.

До вказаного Договору стор онами також було підписано д одаток № 1 (Обсяги та вартість теплової енергії, що постача ються Споживачу), додаток № 2 (у мови припинення подачі тепло постачання)

01.11.2008 року між позивачем та ві дповідачем було підписано уг оду № 8682 на відшкодування витр ат теплової енергії стояками в нежитлових приміщеннях ба гатоквартирних житлових буд инках, згідно п. 1 якої відпові дач зобов'язується своєчасно відшкодовувати витрати тепл ової енергії транзитними сто яками внутрішньобудинкової системи централізованого те плопостачання, в належних йо му приміщеннях (вул. Ватутіна , 46, м. Вінниця), на умовах угоди.

Відповідно п. 3 Угоди орієнт овний розмір плати за угодою , розрахований, виходячи із мі сячного обсягу витрат теплов ої енергії, визначеною згідн о теплового навантаження вит рати теплової енергії ізольо ваними транзитними стояками опалення та ГВП в приміщенні , 133 ккал/год, яке вказано в прое ктній документації про від'є днання централізованого опа лення та гарячого водопостач ання , що невід'ємною частиною Угоди, та складає 0,0958 Гкал в опа люваний місяць. Відповідно д о тарифів, затверджених орга нами місцевого самоврядуван ня, орієнтовна плата на день у кладення Угоди, складає: всьо го в опалювальний місяць 26,52 гр н (з ПДВ).

Згідно п. 5 Розрахунковий пе ріод оплати послуг становить 1 місяць. Протягом опалюваног о сезону ТОВ "Бокуд- 1" зобов"яза ний вносити плату до 15 числа м ісяця, наступного за розраху нковим.

Позивач взяті на себе зобов 'язання за договорами про пос тачання теплової енергії вик онував належним чином та за п еріод з 01.09.2005 року по 01.10.2010 ро ку включно надав Спожи вачу послуг по наданню тепло вої енергії на загальну суму 47087,40 грн..

В підтвердження наведеног о позивач надав суду акти зда чі-приймання виконаних робіт надання послуг, рахунки за сп ожиту теплову енергію, випис ку з журналу нарахувань і опл ати тощо.

В підтвердження наведеног о позивач надав суду акти зда чі-приймання виконаних робіт (надання послуг), рахунки за с пожиту теплову енергію, випи ску з журналу нарахувань і оп лати, довідки по нарахуванню за подану теплову енергію то що.

За отримані послуги з тепло постачання відповідач прові в часткові розрахунки на заг альну суму 21910,00 грн.. що вба чається із вказаних вище док ументів.

Таким чином борг відповіда ча за отримані послуги стано вить 25177,40 грн. (47087,40-21910,00).

Окрім того в матеріалах спр ави наявні обопільнопідписа ні та скріплені печатками дв ох сторін акти звірок підпис аних між сторонами станом на 01.02.2010 року та 01.05.2010 року.

В останньому акті звірки за фіксовано розмір боргу в сум і 25177,40 грн..

Слід вказати, що із документ ів вказаних вище вбачається, що починаючи з 01.05.2010 року позив ачем не надавались послуги, а відповідачем не проводилась оплата до моменту прийняття рішення у справі.

Також судом встановлено, що 19.12.2008 року між КП Вінницької мі ської ради "Вінницяміськтепл оенерго" в особі генеральног о директора Коваленко Сергія Івановича (Кредитор) та ТОВ "Б окуд-1" в особі Олешка Юрія Мик олайовича (Боржник) укладено договір реструктуризації № 8682/Р.

Згідно п.2 Договору Боржник визнає заборгованість перед Кредитором, за спожиту тепло ву енергію згідно Договору № 8682 від 01.09.2005 року, яка утворилася станом на 01.10.2008 року у сумі 35620,42 гр н. і зобов'язується погасити ї ї в строк до 01.05.2009 року.

Відповідно до п. 3 Договору Б оржник зобов'язаний щомісячн о, в установлений даним догов ором графіком, оплачувати бо рг за спожиту теплову енергі ю та проводити розрахунки за поточне споживання.

Несплата відповідачем бор гу в строки обумовлені догов орами спонукала позивача зве рнутись до суду з відповідни м позовом про стягнення борг у.

Враховуючи викладене суд з азначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст.173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторо на, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Беручи до уваги зміст догов орів укладених між сторонами 01.09.2005 року та 01.11.2008 року, характер взятих на себе сторонами зоб ов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виник ли правовідносини з договору про надання послуг, регулюва ння яких здійснюється в глав і 63 "Послуги. Загальні положен ня", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за д оговором про надання послуг одна сторона (виконавець) зоб ов'язується за завданням дру гої сторони (замовника) надат и послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяль ності, а замовник зобов'язуєт ься оплатити виконавцеві заз начену послугу, якщо інше не в становлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України вс тановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язан ий оплатити надану йому посл угу в розмірі, у строки та в по рядку, що встановлені догово ром.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК Укра їни, якщо у зобов'язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни)

Відповідно до ст.527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України бор жник не звільняється від від повідальності за неможливіс ть виконання ним грошового з обов'язання.

Беручи до уваги встановлен і обставини та наведені вище приписи законодавчих норм с уд дійшов висновку, що позовн і вимоги про стягнення боргу в сумі 25177,40 грн. підлягають задо воленню в повному обсязі як о бґрунтовані та правомірні.

Також судом розглянуто вим оги позивача про стягнення 1152 0,11 грн. інфляційних втрат, 2253,70 гр н. 3 % річних та 2560,01 грн. пені за ре зультатами чого суд дійшов н аступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного ко дексу України, боржник вважа ється таким, що прострочив, якщо він не приступив до вик онання зобов'язання або не ви конав його у строк, встановл ений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, зг ідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання а бо виконання з порушенням ум ов, визначених змістом зобо в'язання (неналежне виконанн я).

Слід зазначити, що у відпові дності до п.3 ст.611 Цивільного ко дексу України, у разі порушен ня зобов'язання настають пра вові наслідки, встановлені д оговором або законом, зокрем а, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК Укра їни та ст. 230 Господарського ко дексу України виконання зоб ов'язання може забезпечувати ся, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивіль ного кодексу України встанов лено, що виконання зобов'язан ня забезпечується, якщо це вс тановлено договором або зако ном.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є г рошова сума або інше майно, як і боржник повинен передати кредиторові у разі порушен ня боржником зобов'язання. Шт рафом є неустойка, що обчислю ється у відсотках від суми не виконаного або неналежно вик онаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України пра во на неустойку виникає неза лежно від наявності у кредит ора збитків, завданих невико нанням або неналежним викона нням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського к одексу України, встановлено, що штрафними санкціями у ць ому Кодексі визнаються госпо дарські санкції у вигляді гр ошової суми (неустойка, штраф , пеня), яку учасник господарсь ких відносин зобов'язаний сп латити у разі порушення ним п равил здійснення господарсь кої діяльності, невиконання або неналежного виконання г осподарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господар ського кодексу України перед бачено, що у разі якщо розмір ш трафних санкцій законом не в изначено, санкції застосовую ться в розмірі, передбаченом у договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановле но договором у відсотковому відношенні до суми невиконан ня частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відн ошенні до суми зобов'язання н езалежно від ступеня його ви конання, або у кратному розмі рі до вартості товарів (робіт , послуг).

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивіль ного кодексу України, догово ром є домовленість двох або б ільше сторін, спрямована на в становлення, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Стаття 627 Цивільного кодекс у України встановлює, що відп овідно до статті 6 цього Кодек су сторони є вільними в уклад енні договору, виборі контра гента та визначенні умов дог овору з урахуванням вимог ць ого Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, зви чаїв ділового обороту, вимо г розумності та справедливо сті.

Приписами ст.629 Цивільного к одексу України, договір є обо в'язковим для виконання стор онами.

В п.7.1.3 Договору від 01.09.2005 року с торонами передбачено, що за н есвоєчасне виконання розрах унків за теплову енергію зі с поживача стягується пеня у р озмірі подвійної облікової с тавки НБУ, що діяла в період. з а який сплачується пеня від в артості використаної теплов ої енергії за кожен день прос трочення.

Згідно п.9.1 Договору від 01.11.2008 р оку передбачено відповідаль ність для ТОВ "Бокуд-1" у випадк у порушення терміну внесення нарахованих платежів у вигл яді пені в розмірі 0,2 % у день ві д суми простроченого платежу , якщо інше не передбачено зак онодавством.

Разом з тим суд звертає уваг у на те, що ст. 3 ЗУ "Про відповід альність за несвоєчасне вико нання грошових зобов'язань" в становлено, що розмір пені, пе редбачений статтею 1 цього За кону, обчислюється від суми п ростроченого платежу та н е може перевищувати подвійно ї облікової ставки Національ ного банку України, що діял а у період, за який сплачуєтьс я пеня.

Разом з тим згідно п.6. ст.232 ГК України нарахування штрафни х санкцій за прострочення ви конання зобов'язання, якщо ін ше не встановлено законом аб о договором, припиняється через шість місяців від дн я, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із наданого п озивачем розрахунку останні й обраховував пеню в розмірі подвійної облікової ставки.

Статтею 625 ЦК України встано влено, що боржник не звільняє ться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.

Таким чином суд вважає, що в имоги позивача щодо стягненн я 3 % річних, інфляційних втрат та пені є правомірними, оскіл ьки відповідають умовам чинн ого законодавства та умовам договору.

Провівши перевірку правил ьності наданих позивачем роз рахунків судом виявлено поми лки, які полягають в наступно му.

Так, позивач розраховував п еню беручи для розрахунку за боргованість із платежів нар остаючим підсумком, хоча вір ним було б визначати розмір п ені по кожному платежу окрем о за весь період простроченн я, враховуючи при цьому припи си ч.6 ст.232 ГК України.

Ухвалою від 30.07.2010 року від п озивача вимагалось надати об ґрунтований розрахунок суми позовних вимог відповідно д о чинного законодавства, о днак всупереч вимогам ухвали позивачем такого розрахунку не було надано.

Слід зауважити, що в судових засіданнях оголошувались пе рерви (29.09.2010 року до 13.10.2010 року, а 13.10.2 010 року до 15.10.2010 року), але і по їх з акінченні позивачем не було надано обґрунтованого розра хунку пені.

Враховуючи те, що позивач не виконав вимогу ухвали суду щ одо надання обґрунтованого р озрахунку, що перешкоджає по зовних вимог про стягнення п ені по суті, суд вважає, що поз ов в цій частині підлягає зал ишенню без розгляду відповід но до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України вихо дячи з наступних міркувань.

У роз'ясненні Вищого арбітр ажного суду України від 23.08.1994 ро ку № 02-5/612 "Про деякі питання прак тики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуаль ного кодексу України" вказан о, що при вирішенні питання що до залишення позову без розг ляду (стаття 81 ГПК) господарсь ким судам слід мати на увазі, щ о застосування пункту 5 цієї с татті можливо лише за наявно сті таких умов:

- додаткові документи вважа ються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відпо відному процесуальному доку менті;

- витребувані документи чи я вка представника позивача ді йсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребува ні документи без поважних пр ичин чи не направив свого пре дставника в засідання господ арського суду.

У відповідності зі ст.115 ГПК У країни виконання рішень, ухв ал, постанов суду на всій тер иторії України є обов'язкови м.

Слід вказати, що відповідно до ст.43 ГПК України судочинст во в господарських судах Укр аїни здійснюється на засадах змагальності, а сторони та ін ші особи, які беруть участь у с праві, обґрунтовують свої ви моги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до частини друг ої статті 22 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и сторони мають право, зокрем а, подавати докази та брати уч асть в їх дослідженні.

Стаття 33 України зазначає, щ о кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарськ ого процесуального кодексу У країни сторони зобов'язан і добросовісно користуватис я належними їм процесуальним и правами, виявляти взаємн у повагу до прав і охоронюван их інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічно го, повного та об'єктивного до слідження всіх обставин спра ви.

За вказаних обставин суд вб ачає, що позивач без поважних причин не подав обґрунтован ого розрахунку пені відповід но до вимог чинного законода вства, оскільки поважними ви знаються лише такі обставини , які є об'єктивно непереборни ми, не залежать від волевиявл ення сторони та пов'язані з ді йсними істотними перешкода ми та труднощами.

Слід зазначити, що позивач н араховував пеню на залишок з аборгованості, яка виникала із минулих періодів, що позба вляє суд можливості об' єкти вно встановити дотримання по зивачем при проведенні розра хунку пені вимог встановлени х ч.6 ст.232 ГК України щодо періо ду нарахування штрафних санк цій.

Дослідивши розрахунок інф ляційних втрат та 3 % річних до лучений до заяви про зменшен ня розміру позовних вимог су дом не виявлено у ньому помил ок, з огляду на що позовні вимо ги в цій частині підлягають з адоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК Ук раїни особа, яка порушила зоб ов'язання, несе відповідальн ість за наявності її вини (уми слу або необережності), якщо і нше не встановлено договором або законом. Особа є невинува тою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заході в щодо належного виконання з обов'язання. Відсутність сво єї вини доводить особа, яка по рушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Всупереч наведеним вище но рмам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спросту вання позовних вимог позивач а щодо стягнення основного б оргу, пені, 3 % річних та інфляці йних втрат, в тому рахунку док азів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо ру ху коштів, квитанції до прибу ткових касових ордерів) .

За таких обставин, суд дійшо в висновку часткове задоволе ння позову з врахуванням зал ишення без розгляду позовних вимог про стягнення пені з мо тивів наведених вище.

Заперечення наведені відп овідачем у його запереченні не є переконливими, спростов уються матеріалами справи та не свідчать про неправомірн ість заявлених позивачем поз овних вимог.

Зокрема, посилання відпові дача на те, що ним отримано пос луг на суму 14193,90 грн. за період з 01.11.2007 року по 01.07.2010 року без врахув ання попередніх періодів (з 01. 09.2005 року) є безпідставним. До то го ж позивач у позовній заяві в якості підстави позовних в имог посилався виключно на д оговір від 01.09.2005 року без зазнач ення періоду утворення боргу , обмежившись лише посилання м на те, що вказаний борг виник станом на 01.06.2010 року.

Посилання відповідача на т е, що не підлягають задоволен ню вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних вт рат, оскільки стягнення оста нніх не передбачено в догово рі не ґрунтується на приписа х чинного законодавства, оск ільки можливість стягнення 3 % річних та інфляційних втрат передбачена ч.2 ст.625 ЦК України , яка не встановлює обов'язку п огодження можливості стягне ння вказаних нарахувань у до говорі.

Розглянувши заяву відпові дача про застосування строку позовної давності суд дійшо в висновку про те, що остання н е підлягає задоволенню виход ячи з наступних міркувань.

Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної да вності переривається вчинен ням особою дії, що свідчить пр о визнання нею свого боргу аб о іншого обов'язку. Після пер еривання перебіг позовної да вності починається заново. Ч ас, що минув до переривання пе ребігу позовної давності, до нового строку не зараховуєт ься.

Як вбачається із матеріалі в справи, 19.12.2008 року між сторона ми було укладено договір рес труктуризації. Окрім того мі ж сторонами підписувались ак ти звірок взаєморозрахунків , відповідачем сплачувались грошові кошти за отримані по слуги по теплопостачанню в г рудні 2009 року.

Вказані обставини в сукупн ості переконливо свідчать пр о вчинення відповідачем дій по перериванню строків позов ної давності.

Відхиляючи заяву про засто сування строків позовної дав ності суд врахував положення п.6.5 договору щодо зарахуванн я грошових коштів в оплату на даних раніше послуг.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су підлягають віднесенню на відповідача відповідно до с т. 49 ГПК України.

При розподілі державного м ита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Р оз'яснення Вищого арбітражно го суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практик и застосування розділу VI Госп одарського процесуального к одексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну по зову, або у процесі розгляду с пору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмо вив у стягненні певних сум, де ржавне мито у цій частині не п овертається.

Також судом взято до уваги н а п.17 інформаційного листа ВГС У від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі п итання практики застосуванн я норм Господарського процес уального кодексу України, по рушені у доповідних записках про роботу господарських су дів у 2005 році та в I півріччі 2006 ро ку" та п.6 інформаційного лист а ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про дея кі питання застосування норм Господарського процесуальн ого кодексу України, порушен і у доповідних записках про р оботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " в яки х наголошено зокрема на тому , що під зменшенням розміру по зовних вимог слід розуміти з міну (у бік зменшення) кількіс них показників, у яких виража ється позовна вимога, в тому ч ислі ціни позову. В разі зменш ення позовних вимог, якщо йог о прийнято господарським суд ом, має місце нова ціна позову , виходячи з якої й вирішуєтьс я спір. Факт зменшення ціни по зову обов'язково відображаєт ься господарським судом в оп исовій частині рішення зі сп рави. При цьому будь-які підст ави для припинення проваджен ня у справі в частині зменшен ня позовних вимог у господар ського суду відсутні.

Таким чином розподіл судов их витрат здійснюється виход ячи з того, що нова ціна позову складає 40440,28 грн. (25177,40 грн. заборг ованості за надані послуги з теплопостачання, 2174,20 грн. 3% річ них, 10528,67 грн. інфляційних втрат , 2560,01 грн. пені).

Також суд враховує, що згідн о з п.9 Роз' яснень президії ВА СУ від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі п итання практики застосуванн я статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу Укра їни" (з наступними змінами та д оповненнями) при вирішенні п итань розподілу судових витр ат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 "Про д ержавне мито" останнє підляг ає поверненню позивачеві тіл ьки у випадках припинення пр овадження у справі з підстав , передбачених пунктом 1 части ни першої статті 80 ГПК. В усіх і нших випадках застосування с татей 80 та 81 ГПК державне мито п оверненню не підлягає.

15.10.2010 року в судовому засідан ні оголошено вступну та резо лютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, п.5 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 , 87, 115, 116 Господарського процесу ального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ "Бокуд-1", в ул. Ватутіна, 46, м. Вінниця, 21011 - (ін формація про реквізити - іден тифікаційний код - 24900145) на корис ть Комунального підприємств а Вінницької міської ради "Ві нницяміськтеплоенерго", вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21100 - (інформ ація про реквізити - ідентифі каційний код - 33126849) - 25177 грн. 40 ко п. - боргу, 10528 грн. 67 коп. - і нфляційних втрат, 2174 грн. 20 ко п. - 3 % річних, 378 грн. 80 коп. - відшкодування витрат пов' язаних зі сплатою державного мита та 221 грн. 06 коп. - відшк одування витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.

3. Позов в частині стягне ння 2560 грн. 01 коп. пені зали шити без розгляду.

4. Видати наказ в день наб рання рішенням законної сили .

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано в ідповідно до вимог ст.84 ГПК Ук раїни 12 листопада 2010 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи