Рішення від 26.03.2025 по справі 340/7970/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7970/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМСИНТЕЗ" до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМСИНТЕЗ" (далі- позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з цим позовом до Кропивницької митниці Державної митної служби України (далі- відповідач), у якому просить:

- скасувати рішення Кропивницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA901000/2024/000205/2 від 19.11.2024;

- скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці Держмитслужби UA901020/2024/000529 від 19.11.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.11.2024, через представника, з метою розмитнення товару (частини для навантажувача, в т.ч. товар 1 "частини до фронтального навантажувача HZM НС600, нові: Двигун YN38GBZ - 2 шт. Двигун внутрішнього згорання поршневий з компресійним запалюванням, дизельний, модель YN38GBZ, потужністю 76 квт., об`єм двигуна 3800 см3, обертовий момент ДВС 2400 Нм."; товар 2 "частини до телескопічного навантажувача НК3507, нові: колесо в зборі 16/70-20, 8 шт., колесо з шиною зібране, включає в себе безкамерну пневматичну шину (8шт), та диск сталевий штампований (8 шт.) розміром 16/70. Діаметром 20."; товар 5 "частини до телескопічного навантажувача НК3507, нові: міст (вісь), 4 шт. Ведучий міст передній (трансмісійний) призначений для перетворення крутного моменту двигуна при передачі його до провідних коліс таким чином, щоб разом з коробкою передач забезпечити узгодження характеристики двигуна з динамічною характеристикою навантажувача. Виготовлені із чорних металів.") подало електронну митну декларацію 24UA901020008689U6.

Разом із митною декларацією митному органу були надані: пакувальний лист (Packing list) б/н від 14.08.2024 року, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 130524 від 20.08.2024, коносамент (Bill of lading) EURFLQ2470952GDN від 22.08.2024, автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 12.11.2024, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) С24МАDJGJLG10472 від 18.10.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару 31 від 15.05.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-41148 від 11.11.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-41149 від 11.11.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару ТG02446 11/11/2024-1 від 11.11.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 130524 від 13.05.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 13.05.2024, договір про надання послуг митного брокера 11 від 17.01.2024, договір (контракт) про перевезення 0110 від 01.10.2024, інші некласифіковані документи - технічна довідка б/н від 11.11.2024, інші некласифіковані документи - фото від 17.10.2024, копія митної декларації країни відправлення 422720240000842978 від 18.08.2024.

Рівень заявленої у митній декларації 24UA901020008689U6 від 18.11.2024 митної вартості склав по товару 1 "частини до фронтального навантажувача HZM НС600, нові: Двигун YN38GBZ - 2 шт. Двигун внутрішнього згорання поршневий з компресійним запалюванням, дизельний, модель YN38GBZ, потужністю 76 квт., об`єм двигуна 3800 см3, обертовий момент ДВС 2400 Нм.", виробник Shandong Yunnei Power Co. LTD, країна виробництва Китай, вартість товару за кодом УКТ ЗЕД 8408904700 - 2,522808 доларів США за кг; по товару 2 "частини до телескопічного навантажувача НК3507, нові: колесо в зборі 16/70-20, 8 шт., колесо з шиною зібране, включає в себе безкамерну пневматичну шину (8шт), та диск сталевий штампований (8 шт.) розміром 16/70. Діаметром 20.", виробник Qingdao Annaichi Tire Co. LTD, країна виробництва Китай, вартість товару за кодом УКТ ЗЕД 8708709990 - 3,2497 доларів США за кг; по товару 5 "частини до телескопічного навантажувача НК3507, нові: міст (вісь), 4 шт. Ведучий міст передній (трансмісійний) призначений для перетворення крутного моменту двигуна при передачі його до провідних коліс таким чином, щоб разом з коробкою передач забезпечити узгодження характеристики двигуна з динамічною характеристикою навантажувача. Виготовлені із чорних металів.", виробник Fujian Liufeng Auto Parts Indastry and Trade Co. LTD, країна виробництва Китай, вартість товару за кодом УКТ ЗЕД 8708503598 - 5,3054 доларів США за кг.

Таким чином, під час митного оформлення товару до Кропивницької митниці були подані всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) та чітко ідентифікують оцінювані товари, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару.

Натомість, згідно з оспорюваним рішенням про коригування митної вартості товарів UA901000/2024/000205/2 від 19.11.2024, єдиною підставою для його винесення слугувало те, що відповідно до даних, які містяться в електронних ресурсах митних органів, заявлений рівень митної вартості товару нижчий ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митних оформленнях проведених митницями України в митному режимі "імпорт" за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару.

Разом з тим, як вказує позивач, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Заявлення товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за такі ж (аналогічні) товари, що є в Єдиній автоматизованій інформаційній системі, не є самостійною підставою (відповідно до Митного кодексу України) для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

В оскаржуваному ж рішенні про коригування митної вартості Кропивницька митниця зазначає лише те, що джерелом інформації для прийнятого рішення стали митні декларації від 14.10.2024 №UA100320/2024/434542, від 24.10.2024 №UA100190/2024/67983 та від 29.08.2024 року №UA209190/2024/20687.

Між тим, текст рішення митниці про коригування митної вартості товару не містить жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по вищевказаним митним деклараціям.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

При цьому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості також не містить обґрунтування причин, через які заявлену позивачем митну вартість не може бути визнано, оскільки відповідачем не зазначено, які саме документи надані позивачем в підтвердження митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Неподання ж додаткових документів декларантом з об`єктивних причин, зокрема з причин їх відсутності, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені з порушенням вимог чинного митного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

З цих підстав позивач просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що за митною декларацією від 18.11.2024 №24UA901020008689U6 по товару 1, 2, 5 було згенеровано форму митного контролю: 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Вказує, що проведення порівняння рівня заявленої позивачем митної вартості: товару №1 "Частини до фронтального навантажувача HZM HC600, нові: Двигун YN38GBZ- 2 шт. Двигун внутрішнього згоряння поршневий з компресійним запалюванням, дизельний, модель YN38GBZ, потужністю 76 кВт, об`єм двигуна 3800 см3, обертовий момент ДВС 2400 Нм.", виробник Shandong Yunnei Power Co.,LTD (Китай), країна виробництва Китай з рівнем митної вартості товарів за кодами згідно УКТ ЗЕД 8408 90 47 00; товару №2 "Частини до телескопічного навантажувача HK3507, нові: -колесо в зборі 16/70-20,8 шт. Колесо з шиною зібране, включає в себе безкамерну пневматичну шину (8шт), та диск сталевий штампований (8 шт.). розміром 16/70-20. Діаметром 20.", виробник Qingdao Annaichi Tire Co., Ltd, країна виробництва Китай з рівнем митної вартості товарів за кодами згідно УКТ ЗЕД 8708 70 99 90; товару №5 "Частини до телескопічного навантажувача HK3507, нові: - Міст (вісь), 4 шт. Ведучий міст передній (трансмісійний) призначений для перетворення крутного моменту двигуна при передачі його до провідних коліс таким чином, щоб разом з коробкою передач забезпечити узгодження характеристики двигуна з динамічною характеристикою навантажувача. Виготовлені із чорних металів.", виробник Fujian Liufeng Auto Parts Industry and Trade Co., Ltd., країна виробництва Китай з рівнем митної вартості товарів за кодами згідно УКТ ЗЕД 8708 50 35 98; виявлено, що заявлені рівні митної вартості товарів нижчі, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт" в максимально наближені терміни.

Враховуючи зазначене, для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до розділу III "Митна вартість товарів та методи її визначення", ч. 3 ст. 53 "Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості" Митного кодексу України, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробників товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на електронне повідомлення митного органу 19.11.2024 декларантом було направлено лист від 19.11.2024 №2, яким проінформовано митницю з наступним: для виконання митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи згідно ч. 6 ст. 55 МК України, додаткові документи надати не має можливості. Процедуру консультування проведено.

Відповідно до положень статей 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інспектор" та враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МК України за резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей: товар № 1 4,50 USD за кг (використані відомості з МД від 14.10.2024 №UA100320/2024/434542); товар №2 6,16 USD за кг (використані відомості з МД від 24.10.2024 №UA100190/2024/67983); товар № 5 6,3334 USD за кг (використані відомості з МД від 29.08.2024 №UA209190/2024/20687).

Відповідач вважає відмову у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості законними та обґрунтованими.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

06.01.2025 представником позивача надано до суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

21.01.2025 представником позивача подано до суду заяву про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Будь-яких інших заяв (клопотань) від учасників справи до суду не надходило.

26.12.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.11.2024 представником ТОВ "РЕМСИНТЕЗ", з метою митного оформлення товару (частини для навантажувача), в тому числі: Товар 1 "Частини до фронтального навантажувача HZM НС600, нові: Двигун YN38GBZ - 2 шт. Двигун внутрішнього згорання поршневий з компресійним запалюванням, дизельний, модель YN38GBZ, потужністю 76 квт., об`єм двигуна 3800 см3, обертовий момент ДВС 2400 Нм."; Товар 2 "Частини до телескопічного навантажувача НК3507, нові: колесо в зборі 16/70-20, 8 шт., колесо з шиною зібране, включає в себе безкамерну пневматичну шину (8шт), та диск сталевий штампований (8 шт.) розміром 16/70. Діаметром 20."; Товар 5 "Частини до телескопічного навантажувача НК3507, нові: міст (вісь), 4 шт. Ведучий міст передній (трансмісійний) призначений для перетворення крутного моменту двигуна при передачі його до провідних коліс таким чином, щоб разом з коробкою передач забезпечити узгодження характеристики двигуна з динамічною характеристикою навантажувача. Виготовлені із чорних металів.", подано митну декларацію №24UA901020008689U6.

Разом із митною декларацією митному органу були надані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 14.08.2024, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 130524 від 20.08.2024, коносамент (Bill of lading) EURFLQ2470952GDN від 22.08.2024, автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 12.11.2024 року, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) С24МАDJGJLG10472 від 18.10.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару 31 від 15.05.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-41148 від 11.11.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-41149 від 11.11.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару ТG02446 11/11/2024-1 від 11.11.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 130524 від 13.05.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 13.05.2024, договір про надання послуг митного брокера 11 від 17.01.2024, договір (контракт) про перевезення 0110 від 01.10.2024, інші некласифіковані документи - технічна довідка б/н від 11.11.2024, інші некласифіковані документи - фото від 17.10.2024, копія митної декларації країни відправлення 422720240000842978 від 18.08.2024 (а.с. 58-59).

Рівень заявленої декларантом у МД №24UA901020008689U6 від 18.11.2024 митної вартості склав: по товару 1 - 2,522808 USD за кг; по товару 2 - 3,2497 USD за кг; по товару 5 - 5,3054 USD за кг.

Поставка товарів здійснювалася згідно контракту від 13.05.2024 №130524, укладеного між ТОВ "РЕМСИНТЕЗ" та компанією ZHEJIANG XUNYUE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD (Китай), специфікації №1 від 13.05.2024 (відповідно до умов контракту), інвойсу від 20.08.2024 №130524, на умовах поставки EXW Цинчжоу згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 (а.с. 12, 18-23).

Виробниками товарів є компанії Shandong Yunnei Power Co.,LTD (Китай); Qingdao Annaichi Tire Co., Ltd (Китай); Fujian Liufeng Auto Parts Indastry and Trade Co. LTD (а.с.8-52, 84-103).

Водночас, 18.11.2024 р. до поданої позивачем митної декларації відповідач надіслав повідомлення із зазначенням необхідності надання додаткових документів, наприклад: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробників товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 117зв.-118).

У відповідь на електронне повідомлення митного органу 19.11.2024 декларантом було направлено лист від 19.11.2024 №2, яким проінформовано з наступним: Для виконання митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи згідно ч.6 ст. 55 МК України, додаткові документи надати не має можливості. Процедура консультування проведено (а.с.118зв.-119).

За результатами розгляду поданої митної декларації №24UA901020008689U6 від 18.11.2024 та доданих до неї документів, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості №UA901000/2024/000205/2 від 19.11.2024, яким митну вартість товару визначено згідно статті 64 Митного кодексу України резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, зокрема:

по товару №1 4,50 USD за кг (вартість партії товару становитиме 8374,50 USD). Для визначення митної вартості митним органом використані відомості з МД від 14.10.2024 №UA100320/2024/434542, за якою було здійснено митне оформлення товару "двигуни внутрішнього згоряння поршневі з компресійним запалюванням дизельні, нові, потужністю понад 50 кВт, але не більш як 100 кВт: потужність 60 кВт", країна виробництва Китай, МВВ 1;

по товару №2 6,16 USD за кг (вартість партії товару становитиме 5174,40 USD). Для визначення митної вартості митним органом використані відомості з МД від 24.10.2024 №UA100190/2024/67983, за якою здійснено митне оформлення товару "Запасні частини до телескопічного навантажувача на колісній базі EVERUN ER2500T, а саме: Колеса ходові, укомплектовані шинами (цільно литі, цільно гумові шини на дисках) 16/70-24 до телескопічного навантажувача EVERUN моделі ER2500T", країна виробництва Китай, МВВ 6;

по товару № 5 6,3334 USD за кг (вартість партії товару становитиме 12540,13 USD). Для визначення митної вартості митним органом використані відомості з МД від 29.08.2024 №UA209190/2024/20687, за якою здійснено митне оформлення товару "Запасні частини, мости ведучі, до вантажних автомобілів: передні мости в зборі", країна виробництва Китай, МВВ 1 (а.с.53-57, 118зв.-119).

Також, було оформлено картку №UA901020/2024/000529, якою відмолено у митному оформленні (випуску) товарів за МД №24UA901020008689U6 від 18.11.2024 (а.с.58-59).

Вважаючи рішення та карту протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Згідно із частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4).

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1-2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у МД №24UA901020008689U6 від 18.11.2024, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність у митного органу обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді (частини 5, 6 статті 55 МК України).

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України.

Згідно вказаної статті визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 64 МК України резервний метод визначення митної вартості товарів полягає в наступному.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

При цьому, суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений МК України, зокрема, частиною 6 статті 54 МК України, яка, як вказано вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Натомість, відповідач фактично використав другорядний метод визначення митної вартості без належного обґрунтування.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно із частинами 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання до митного органу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що з використанням автоматизованої системи митного оформлення ПІК "Інспектор" проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт", та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товарів нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів оформлених за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару.

Водночас, від декларанта витребовувались додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості (наприклад: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробників товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями), та оскільки декларант не надав необхідних витребуваних документів, митну вартість товару було визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

Із спірного рішення про корегування митної вартості вбачається, що для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно статей 62 та 63 МК України необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень статей 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інспектор" та враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МК України резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, зокрема:

по товару №1 4,50 USD за кг. Для визначення митної вартості використані відомості МД від 14.10.2024 UA100320/2024/434542, за якою здійснено митне оформлення товару "двигуни внутрішнього згоряння поршневі з компресійним запалюванням дизельні, нові, потужністю понад 50 кВт, але не більш як 100 кВт: потужність 60 кВт", країна виробництва Китай, МВВ 1;

по товару №2 6,16 USD за кг. Для визначення митної вартості використані відомості МД від 24.10.2024 UA100190/2024/67983, за якою здійснено митне оформлення товару "Запасні частини до телескопічного навантажувача на колісній базі EVERUN ER2500T, а саме: Колеса ходові, укомплектовані шинами (цільно литі, цільно гумові шини на дисках) 16/70-24 до телескопічного навантажувача EVERUN моделі ER2500T", країна виробництва Китай, МВВ 6;

по товару №5 6,3334 USD за кг. Для визначення митної вартості використані відомості МД від 29.08.2024 UA209190/2024/20687, за якою здійснено митне оформлення товару "Запасні частини, мости ведучі, до вантажних автомобілів: передні мости в зборі", країна виробництва Китай, МВВ 1 (а.с. 53-57, 118зв.-119).

Таким чином, коригування митної вартості було здійснено за другорядним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру відповідної митної декларації, яка міститься у ПІК "Інспектор", при цьому відповідач визначив митну вартість товару, але не зазначив, у чому саме полягає сумнів у заниженні вартості товару, між якими саме документами, з доданих до декларації, виявлено розбіжності, в яких із них наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом встановлено, що разом з МД №24UA901020008689U6 від 18.11.2024 позивачем були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: пакувальний лист (Packing list) б/н від 14.08.2024, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 130524 від 20.08.2024 року, коносамент (Bill of lading) EURFLQ2470952GDN від 22.08.2024, автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 12.11.2024, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) С24МАDJGJLG10472 від 18.10.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару 31 від 15.05.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-41148 від 11.11.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-41149 від 11.11.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару ТG02446 11/11/2024-1 від 11.11.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 130524 від 13.05.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 13.05.2024, договір про надання послуг митного брокера 11 від 17.01.2024, договір (контракт) про перевезення 0110 від 01.10.2024, інші некласифіковані документи: технічна довідка б/н від 11.11.2024, фото від 17.10.2024, копія МД країни відправлення 422720240000842978 від 18.08.2024.

Будь-яких зауважень до поданих позивачем документів ні у спірному рішення, ні у поданому до суду відзиві митним органом не наведено.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 також зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

З огляду на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей.

В свою чергу, позивачем доведено подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позивач сплатив судовий збір в розмірі 6056 грн (а.с. 77), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

21.01.2025 представником позивача подано до суду заяву про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн (а.с.136-138).

Відповідач заперечення на таку заяву до суду не подав. Водночас у відзиві на позовну заяву вказав, що встановлені представником позивача тарифи є завищеними, розмір витрат не є співмірним зі складністю справи.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн до суду надано копії: договору про надання правничої допомоги від 21.11.2024 (а.с.73-74); додатку від 21.11.2024 до Договору про надання правничої допомоги (а.с.75); платіжної інструкції №6273 від 22.11.2024 на суму 10000 грн (а.с. 139, 141); виписки по рахунку від 16.01.2025 (а.с.140); розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу (а.с.142).

Пунктом 3 Договору про надання правничої допомоги від 21.11.2024 передбачено, що за погодженням Сторін оплата послуг та робіт Адвоката з приводу здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги здійснюється на умовах, передбачених в додатку до цього Договору.

Згідно Додатку від 21.11.2024 до Договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги вказаної у Договорі і визначеної Дорученням, у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень, з яких 10000 (десять тисяч) гривень в суді першої інстанції та 5000 (п`ять тисяч) гривень в сумі апеляційної інстанції.

Згідно розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу адвокат надав професійну правничу допомогу наступного характеру: (09.12.2024) підготовка та подання до суду позовної заяви (6 год. витраченого часу) 6000 грн; (06.01.2025) підготовка та подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву (4 год.) 4000 грн.

Згідно до статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху".

ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи встановлені частиною 5 статті 134 КАС України критерії, суд виходить із наступного: дана справа відноситься до незначної складності, тому складення позовної заяви складення не вимагало від адвоката значних затрат часу та аналізу великої кількості матеріалів чи інших документів, глибокого аналізу судової практики та нормативно-правових актів; розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір витрат сплачених адвокатському об`єднанню, яке забезпечувало здійснення підготовки та складання позовної заяви у заявленому розмірі 10000,00 грн не є співмірним із складністю справи та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг на правову допомогу у сумі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМСИНТЕЗ" до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000205/2 від 19.11.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000529 від 19.11.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, 27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМСИНТЕЗ" (код ЄДРПОУ 31276162, вул. Перша Виставкова, 27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25014) судовий збір у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, 27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМСИНТЕЗ" (код ЄДРПОУ 31276162, вул. Перша Виставкова, 27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25014) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 березня 2025 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМСИНТЕЗ" (код ЄДРПОУ 31276162, вул. Перша Виставкова, 27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25014).

Відповідач - Кропивницька митниця Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, 27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК