Ухвала

від 26.03.2025 по справі 640/13884/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

26 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/13884/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" (далі - позивач) до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків (далі 1 відповідач, ЦМУ ДПС), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі 2 відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), з такими вимогами:

- визнати бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) щодо неподання висновків про повернення Державному підприємству «Укроборонсервіс» (код ЄДРПОУ 21552117) надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за 2019 рік у розмірах: 882776 (вісімсот вісімдесят дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн 00 коп. (І квартал); 534405 (п`ятсот тридцять чотири тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп. (півріччя) та 508819 (п`ятсот вісім тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 00 коп. (рік) протиправною;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (Дарницький р-н м. Києва) (код ЄДРПОУ 44116011) подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновки про повернення Державному підприємству «Укроборонсервіс» (код ЄДРПОУ 21552117) надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за 2019 рік у розмірах: 882776 (вісімсот вісімдесят дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. (І квартал); 534405 (п`ятсот тридцять чотири тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп. (півріччя) та 508819 (п`ятсот вісім тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 00 коп. (рік) на рахунок позивача IBAN UA293223130000002600401284630.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивачем електронними засобами зв`язку через програму «М. E.DOC» до 1 відповідача подано наступні декларації за 2019 рік: 07.05.2019 Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2019 року (далі - Декларація за І кв.); 02.08.2019 Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2019 року (далі - Декларація за півріччя); 04.11.2019 Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за III квартал 2019 року (далі - Декларація за III кв.); 27.02.2020 Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств річну (далі - Річна декларація).

Відповідно до Річної декларації об`єкт оподаткування позивача податком на прибуток підприємств становив 13680946,00 грн (код рядка 04) податок на прибуток (код рядка 06) становив 2462570,00 грн (18% об`єкта оподаткування згідно п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі ПКУ).

Зазначену суму податку на прибуток (2462570,00 грн) відповідно до пп. 57.1.2 п. 57.1 ст. 57 ПКУ зменшено на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 282084,00 грн (код рядка 16 ЗП та додаток ЗП до рядка 16). В результаті чого сума податку на прибуток підприємств, що підлягала сплаті за 2019 рік становила 2462570,00 грн - 282084,00 грн = 2180486,00 грн (рядок 17).

Податок на прибуток перераховано до Державного бюджету України відповідно до платіжних доручень № 3523 від 17.05.2019 (882776,00 грн), № 5820 від 01.08.2019 (534405,00 грн) та № 1295 від 06.03.2020 (508819,00 грн).

В ході обов`язкового незалежного аудиту фінансової звітності позивача, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Бейкер Тіллі Україна» (код ЄДРПОУ 30373906), виявлені методологічні помилки у бухгалтерському обліку певних господарських операцій позивача, що викладено у аудиторському звіті позивача.

26.02.2021 позивачем електронними засобами зв`язку через програму «M.E.DOC» Відповідачу 1 подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2019 рік (далі - Уточнююча декларація). Підтвердженням подання Уточнюючої декларації є квитанція з зазначенням дати, часу прийняття та реєстраційного номеру такого документа у Відповідача

Відповідно до Уточнюючої декларації об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за 2019 рік становить: «-» 6926785,00 (код рядка 04), податок на прибуток (код рядка 06) відповідно не нараховується.

Враховуючи від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у річній податковій декларації за 2019 рік, суми податку на прибуток, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень № 3523 від 17.05.2019 (882776,00 грн) № 5820 від 01.08.2019 (534405,00 грн) та № 1295 від 06.03.2020 (508819,00 грн є надміру сплаченими сумами податкових зобов`язань та відповідно до законодавства підлягають поверненню за заявою платника податків.

Позивачем 15.04.2021 електронними засобами зв`язку через програму «М.E.DOC» відповідачу 1 подано заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, а саме надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств за 2019 рік у розмірі: 882776,00 грн, що перераховано до бюджету 20.05.2019; 534405,00 грн, що перераховано до бюджету 16.08.2019; 508819,00 грн, що перераховано до бюджету 06.03.2020.

05.05.2021 позивачем отримано відповідь відповідача 1 вих. № 2895/6/31-00-04-04 від 27.04.2021, у якій останній для встановлення правомірності повернення грошових коштів з податку на прибуток підприємств позивачу просить надати додаткові документи та пояснення походження наявної переплати.

Листом від 26.05.2021 вих. № 29/3.3.1-1841 позивач надав пояснення походження переплати та перелік документів, які вимагав відповідач 1, однак, відповідач 1 не подав висновок про повернення належних сум коштів позивачу з відповідного бюджету або з єдиного рахунку відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, чим грубо порушив вимоги п. 43.5 ст. 43 ПКУ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2025, на виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено судове засідання у справі на 17.03.2025.

13.03.2025 через підсистему Електронний суд представником першого відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з дати отримання відповіді на заяву про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань.

14.03.2025 через підсистему Електронний суд представником позивача подано заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, у яких зазначено, що позивач вперше подав заяву про повернення надміру сплаченого податку в розмірі 1 926 000,00 грн (сплаченого платіжними дорученнями № 3523 від 17.05.2019 у розмірі 882776,00 грн, № 5820 від 01.08.2019 у розмірі 534 405,00 грн та № 1295 від 06.03.2020 у розмірі 508 819,00 грн) до Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП 15.04.2021 засобами електронного зв`язку, яка прийнята Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП.

Висновок щодо цієї заяви Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП повинно було підготувати і направити до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України не пізніше 11.05.2021 (не пізніше п`ятнадцятого робочого дня після отримання заяви позивача (враховуючи календар робочих днів в квітні-травні 2021 року).

Зазначив, що у цій справі ним оскаржується саме протиправна бездіяльність Центрального МУ ДПС по роботі з ВВП (Відповідача 1) щодо неподання висновків про повернення ДП «Укроборонсервіс» (Позивачу) надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за 2019 рік.

Послався на те, що за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у п. 64 постанови від 06.02.2025 у справі № 990/29/22 строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб`єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб`єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов`язку.

Просив відмовити Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду повністю.

Ухвалою суду від 17.03.2025 позовну заяву Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску понад встановлений законодавством строк.

Станом на 26.03.2025 недоліки, визначені в ухвалі суду позивачем не усунуто, заяву про поновлення строку звернення до суду не подано.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає, що частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19 та від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного Суду у від 18.02.2021 у справі № 640/25034/19 зазначено, що днем, коли особа дізналася про порушення свого права, може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Відповідно до пункту 43.5 статті 45 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Судом встановлено, що позивач 15.04.2021 подав заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, а саме надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств за 2019 рік у розмірі: 882776,00 грн.

Листом № 2895/6/31-00-04-04 від 27.04.2021 відповідач 1 запропонував позивачу надати додаткові документи та пояснення походження наявної переплати.

Вказаний лист позивачем отримано 05.05.2021 та листом від 26.05.2021 вих. №29/3.3.1-1841 подано відповідачу 1 витребувані документи.

Після цього жодних листів позивач від відповідача 1 не отримував, висновок про повернення належних сум коштів позивачу з відповідного бюджету відповідачем 1 також не подано.

З позовом до суду позивач звернувся 25.08.2022.

Суд зауважує, що нормами Податкового кодексу України не передбачено відкладення податковим органом прийняття рішення про повернення надміру сплачених коштів або відмову у такому поверненні, як і не передбачено право контролюючого органу витребовувати у позивача додаткові документи.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок неповернення надміру сплаченого податку на прибуток, при визначенні строку звернення до адміністративного суду слід керуватися частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України.

Відповідно, позовні вимоги про зобов`язання контролюючого органу підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня допущення контролюючим органом відповідної бездіяльності, а саме з дня коли мало бути сформовано висновок про повернення коштів або прийнято рішення про відмову у такому поверненні.

Таким чином, по заяві позивача від 15.04.2021 останнім днем строку, встановленого пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України для формування контролюючим органом висновку про повернення коштів (не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви) є 11.05.2021.

З наступного дня, коли відповідачем мало бути вчинено дію щодо повернення надміру сплачених коштів, але така дія не була вчинена, як і не було прийнято рішення про відмову у поверненні коштів, у позивач виникло правом звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Отже, останнім днем шестимісячного строку є 12.11.2021.

Позивач звернувся з цим позовом лише 25.08.2022, тобто з пропуском встановленого строку майже на десять місяців.

Суд не приймає посилання представника позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 06.02.2025 у справі № 990/29/22, оскільки така позиція не є релевантною, викладена за інших обставин справи та висновки, викладені в такому судовому рішенні на вирішення питання поважності причин пропуску строку у спірних правовідносинах не впливають і наведених вище висновків не спростовують.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява № 45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 «Осман проти Сполученого Королівства», заява № 23452/94 і пункт 54 рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 «Круз проти Польщі», заява № 28249/95).

Відповідно до практики ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, а заяву про його поновлення не подано незважаючи на ухвалу суді від 17.03.2025.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву про поновлення строку звернення до суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяТ.В. Смішлива