Рішення

від 26.03.2025 по справі 380/21350/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 рокусправа № 380/21350/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітної ОСОБА_2 до Головного Управління державної міграційної служби у Львівській області в особі територіального підрозділу - Відділ №1 у м.Львові ГУ ДМС у Львівській області про визнання відмови протиправною, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітної ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулася в суд з позовом до Головного Управління державної міграційної служби у Львівській області в особі територіального підрозділу - Відділ №1 у м.Львові ГУ ДМС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління державної міграційної служби у Львівській області в особі територіального підрозділу - відділу №1 у м.Львові ГУ ДМС у Львівській області, щодо видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII;

- зобов`язати Головне управління державної міграційної служби у Львівській області в особі територіального підрозділу Відділу №1 у м.Львові ГУ ДМС у Львівській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина у країни у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.

Ухвалою від 18.10.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.09.2024 донька позивачки та позивачка звернулася до відділу №1 у м.Львові ГУ ДМС у Львівській області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-Х11, з наданням відповідних документів. В заяві вказала, що за релігійними переконаннями відмовляється від отримання паспорта у формі пластикової карти типу ID, згоду на обробку персональних даних не надає. ГУ ДМС України у Львівській області 08.10.2024 повідомило позивачку про результати розгляду заяви листом, відповідно до якого оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки територіальними органами ДМС припинено в 2016 році. У відмові вказано, що відсутня можливість оформлення і видачі паспорта громадянина України будь-якого іншого зразка, ніж встановленого законодавством, зокрема без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного демографічного реєстру, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматичної обробки її персональних даних та без внесення інформації до безконтактного електронного носія. Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспорти громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Відтак, відповідач вказав, що при поданні до заяви відповідного рішення суду у ГУ ДМС України у Львівській області будуть правові підстави для оформлення та видачі позивачці паспорта громадянина України у формі книжечки. Стверджує, що відмовою у видачі паспорта у формі книжечки відповідач порушив її право на свободу світогляду і віросповідання, добровільне волевиявлення у питанні обробки персональних даних.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, мотивуючи тим, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч.1 ст.21 Закону № 5492-VI). Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України (ч.2 ст.21 Закону № 5492-VI). Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ч.4 ст.21 Закону № 5492-VI). Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, з яких паспорт громадянина України.

Стверджує: «… Зважаючи на усю значимість релігійних поглядів і переконань певної суспільної групи громадян України, вказане не може слугувати підставою для того, щоб порушувати/не виконувати вимоги Закону №5492-VI та/чи робити з нього винятки. Такий підхід є недопустимим, оскільки суперечитиме конституційним положенням статей 24 і 35 Основного Закону, а також може призвести до зловживань з боку окремих осіб та/або їх груп з метою уникнення виконання покладених на них законом обов`язків. Оскільки паспортизація населення є важливою державною функцією, тому предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення. Адже запровадження єдиної автоматизованої системи обліку населення було здійснено з метою запровадження безвізового режиму та в подальшому інтеграції України до Європейського Союзу. Крім того, облік щодо окремої особи має вестися або засобами Єдиного державного демографічного реєстру, або на підставі Положення про паспорт громадянина України, якщо для особи обробка інформації у ЄДДР є неприйнятною у зв`язку із її релігійними переконанням згідно зразкової справи. Станом на сьогодні Положення про паспорт 1992 року має переживаючу дію і поширюється на тих осіб, які отримали паспорт у вигляді книжечки до прийняття Закону № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». На нові правовідносини, які виникли вже після прийняття цього Закону, дія Положення про паспорт поширюється у виключних випадках, визначених у зразковій справі, у зв`язку з релігійними переконання окремих суспільних груп населення. Саме Закон № 5492-VІ та прийняті на виконання цього Закону урядові постанови, а саме Постанова КМУ № 302 та Порядок ведення ЄДДР, регулюють порядок оформлення, видачі, обміну документів, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України, серед яких в першу чергу паспорт громадянина України…».

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивачка надіслала відповідь на відзив, у якій просила суд задовольнити позов.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її матір`ю є ОСОБА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 та її неповнолітня донька ОСОБА_2 звернулися до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області із заявою від 12.09.2024, у якій просили оформити та видати паспорт зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.

Відповідач листом № 4651.18-1512/4651.1-24 від 08.10.2024 відмовив позивачці у виготовленні її неповнолітній доньці паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки оформлення такого виду паспорта припинено в 2016 році.

Позивачка не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними, відтак звернулася до суду за захистом порушеного права.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини другоїстатті 32 Конституції Українине допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначенихзаконом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з частиною першоюстатті 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначеноЗаконом України від 20 листопада 2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»(далі - Закон № 5492-VI)(далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини першоїстатті 4 Закону № 5492-VIЄдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цимЗакономінформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованихКонституцією Українисвободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цимЗакономдокументів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до частини першоїстатті 13 Закону № 5492-VIдокументами, оформлення яких встановлено цимЗакономіз застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.

За приписами частини третьоїстатті 13 Закону № 5492-VIпаспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 21 Закону № 5492-VIпаспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертоїстатті 21 Закону № 5492-VIпаспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомійстатті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Відповідно до пунктів 1, 2, Положення про паспорт громадянина України, затвердженимпостановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII(далі - Положення № 2503-XII) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно з пунктами 12, 13 Положення № 2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302).

26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302» (по тексту - Постанова № 745), яка набрала чинності з 01 листопада 2016 року, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 (у редакції виникнення спірних правовідносин), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 (у тій же редакції) також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта; додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу). У разі наявності повідомлення про відмову від РНОКПП у відповідному полі проставляється слово відмова. У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи); засоби кваліфікованого електронного підпису в паспорті особи, яка досягла 14-річного віку, та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398внесені зміни до пункту 3 Постанови № 302 (далі - Постанова № 398), доповнивши його абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.».

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України»(далі - Тимчасовий порядок № 456), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591, відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302 та Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Згідно з пунктом 1 Тимчасового порядку № 456 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку № 456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».

Пунктом 3 Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

За приписами пунктів 4, 5 Тимчасового порядку № 456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.

Позивачка посилається на наявність у Ребрій ВВ. релігійних переконань, що перешкоджають надання нею згоди на зберігання персональних даних та посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року в зразковій справі № 806/3265/17, просить задовольнити позов.

В означеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що нормиЗакону №5492-VIна відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимогстатті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне імя, що становить порушення ст. 8 Конвенції. На переконання Великої Палати Верховного Суду, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Частинами другою, третьоюстатті 7 КАС Українипередбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначеніКонституцієюта законами України.

У разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відтак, за висновком Суду, до спірних правовідносин підлягають застосуванню нормиЗакону № 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення № 2503-ХІІ та Тимчасовий порядок.

Окрім того, Верховним Судом наголошено на імперативності приписівЗакону № 5492-VI, адже ними встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.

Також окрему увагу Верховний Суд у ційпостановізвернув на те, що відповідно до частини першоїстатті 21 Закону №5492-VIпаспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Тому, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачкою своїх громадянських прав.

У подальшому, аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 420/5353/20.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт у формі книжечки у зв`язку з досягненням нею чотирнадцятирічного віку.

Згідно із ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області (ЄДРПОУ 37831493, адреса : 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11) оформити та видати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна