Рішення

від 26.03.2025 по справі 400/10403/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 р. № 400/10403/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АЛЕС", вул. Мала Морська, 108/7,оф.409,м. Миколаїв,54020,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053,

провизнання протиправним та скасування рішення від 06.08.2024 року № 11570240/43609311; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 04.06.2024 року № 2,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД АЛЕС» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області за №11570240 /43609311 від 06.08.2024 року, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕС" у реєстрації податкової накладної №2 від 04.06.2024.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 04.06.2024 року датою її надходження, відповідно до дати, зазначеною у відповідній квитанції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем надано усі необхідні документи на підтвердження здійснення господарської операції, проте відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачі надали відзив на позов, просили відмовити у задоволенні позову, оскільки рішення від 06.08.2024 №11570240/43609311 є законним та скасуванню не підлягає, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є передчасним.

Підставою для прийняття рішення від 06.08.2024 №11570240/43609311 про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної є ненадання платником копій копій первинних документів щодо постачання товарів, платником не надано копії документів, які підтверджують факт першої події. Державна податкова служба України та Головне управління ДПС у Миколаївській області зазначають, що процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на момент виникнення спірних правовідносин була регламентована: Податковим кодексом України; Постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Постанова № 1165), якою затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165); Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області про відмову в реєстрації ПН ґрунтується не на факті зупинення реєстрації ПН, а на тому, що позивачем не було надано податковому органу на його пропозицію доказів реального здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній. Разом з тим, позивач зазначає про недостатню деталізацію переліку первинних документів, що підлягають поданню до контролюючого органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказані посилання є безпідставними, оскільки п.14 Порядку, яким визначено перелік (відповідні групи) документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, податковий орган позбавлений будь-якої реальної можливості деталізувати ненадані йому документи, оскільки він не може наперед знати які саме документи є у платника податків і які він не надав, у зв`язку з чим, є абсолютно обґрунтованим, з точки зору логіки, зазначення у рішенні про відмову у реєстрації ПН загальних назв документів, які зазвичай та за загальними правилами обліку можуть складатися при здійсненні господарських операції суб`єктами господарювання, що і передбачено положеннями Порядку. На момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації ПН, Позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації ПН. Позивач не надав обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку відповідачів, що свідчить про недоведеність позовних вимог.

Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

ТОВ "ТД АЛЕС" було укладено договір з контрагентом ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» » (ЄДРПОУ 01125672) на поставку «Взуття робоче в ассортименті» Договору про закупівлю товару №24/80-Т від 03.05.2024р. Специфікація № 1 від 18.03.2024р.

На підставі даного Договору було виписано наступні документи: Рахунок на оплату №25 від 04.06.2024р на суму 493 980,00 грн., в т.ч. ПДВ 82 330,00 грн.Видаткова накладна №25 від 04.06.2024р., суму 493 980,00 грн., в т.ч. ПДВ 82 330,00 грн. Товарно транспортна накладна №Р25 від 04.06.2024р. Доставка здійснена власним транспортом підприємства, додаємо техпаспорт на автомобіль WOLKSWAGEN DT2008 EH.

На підставі першої події, відвантаження товару, створено податкову накладну: № 2 від 04.06.2024р на суму 493 980,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 82 330,00 грн. реєстраційний номер 9179532407 від 01.07.2024р.

Відповідно до квитанції №2 - реєстрація податкової накладної зупинена. Позивачем до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області направлено повідомлення з поясненнями від 29.07.2024 р. та відповідними копіями первинних бухгалтерських документів що підтверджують фактичне постачання ТМЦ та можливість здійснення господарської діяльності.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "ТД АЛЕС" перебуває на податковому обліку Головному управлінні ДПС у Миколаївській області є платником податку на додану вартість. Видами діяльності Товариства за КВЕД є: Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);Код КВЕД 46.42 Оптова торгівля одягом i взуттям; Код КВЕД 14.12 Виробництво робочого одягу; Код КВЕД 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; Код КВЕД 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; Код КВЕД 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів.

В рамках здійснення господарської діяльності ТОВ "ТД АЛЕС" було укладено договір з контрагентом ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» » (ЄДРПОУ 01125672) на поставку «Взуття робоче в ассортименті»:Договору про закупівлю товару №24/80-Т від 03.05.2024р.Специфікація № 1 від 18.03.2024р.

На підставі даного Договору було виписано наступні документи:Рахунок на оплату №25 від 04.06.2024р на суму 493 980,00 грн., в т.ч. ПДВ 82 330,00 грн.Видаткова накладна №25 від 04.06.2024р., суму 493 980,00 грн., в т.ч. ПДВ 82 330,00 грн.Товарно транспортна накладна №Р25 від 04.06.2024р Доставка здійснена власним транспортом підприємства, додаємо техпаспорт на автомобіль WOLKSWAGEN DT2008 EH.

Додатково надано складські документи: Інвентиризаційний опис № 1 від 03.06.2024р Комплектація номенклатури № 35 від 03.06.2024р. Комплектація номенклатури № 36 від 03.06.2024р Також надано сертифікати про експертизу зразка. Позивачем було надало усі необхідні документи та пояснення, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податкової накладної №2 від 04.06.2024р.

Рішенням Комісії регіонального рівня № 11570240/43609311 від 06.08.2024 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.06.2024. В обгрунтування прийнятого оскаржуваного рішення відповідачем 1 зазначено: ненадання платником податку копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.

В графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи) не зазначено які саме документи не надано. З даного рішення зрозуміло, що податковий орган взагалі не досліджував надані пояснення та документи. Платником надано всі необхідні документи на підтвердження господарської операції та спроможності здійснення господарської операції, а також додаткове пояснення з документами.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані. Однак, у вказаному рішенні взагалі не вказано, яких саме документів нібито не вистачає, в графі «Додаткова інформація» нічого не зазначено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачем направлено до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України (надалі Відповідач 2) скаргу вих. № 1 від 08.08.2024 в якій також надано інформацію щодо господарської операції та діяльності підприємства, основних засобів підприємства та надано господарські документи.

Також додатково було надано документи, а саме інвентиризаційний опис № 1 від 03.06.2024 р., комплектація номенклатури № 35 від 03.06.2024 р., комплектація номенклатури № 36 від 03.06.2024 р., також до скарги надано сертифікати про експертизу зразка.

Рішенням Відповідача 2 № 52219/43609311/2 від 16.08.2024 скаргу позивача не задоволено, а рішення Відповідача 1 № 11570240 /43609311 від 06.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.06.2024 залишено без змін. Підставою для прийняття такого рішення, як вбачається з самого рішення, є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачанння/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки -фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Дане рішення, з урахуванням господарської операції (надання послуг) та наданих документів є неправомірним.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

надіслані позивачу Квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містять загальне формулювання, що обсяг постачання товару/послуги 8541, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року N 520 (далі - Порядок N 520).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Відповідно до пункту 5 Порядку N 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7). Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Згідно з пунктом 11 Порядку N 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Однак, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі N 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі N 0940/1240/18, від 02 липня 2019 року у справі N 140/2160/18.

Позивач наголошує, передумовою винесення оскаржуваних рішеннь про відмову в реєстрації податковх накладних є те, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації.

З врахуванням цієї обставини, невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком N 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Відтак, спотвореним було право отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить реєстрацію податкової накладної №2 від 04.06.2024 року та належне виконання позивачем обов`язку, визначеного п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16 квітня 2019 (справа N 826/10649/17), від 28 жовтня 2019 року (справа N 640/983/19) .

Позивач наголошує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податку перебуває в стані правової невизначеності, що позбавляє можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Така позиція позивача узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 22.07.2019 р. у справі №815/2985/18. Аналогічну позицію наведено в постанові Верховного суду від 18.05.2022 по справі №500/3703/20, відповідно до якої можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Крім того, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача 1 виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної. Вказану правову позицію наведено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020у справі №819/330/18.

На національному рівні Конституційний суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 у справі №17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз.3 п.п.3.1 п.3), а у рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі».

Обґрунтування відповідачем 1 оскаржуваного вищезазначеного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної, виписаних за фактом постачання товару є типовими і зводяться до наступного:

ненадання платником податку копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків -фактури/інвойсів, актів приймання -передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» встановлено певну форму вказаного рішення (Додаток до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 10)), яким передбачено обов`язок контролюючого органу чітко визначити які саме документи не подано платником податків для розгляду, що в свою чергу призвело до прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Форма вказанних оскаржуваних рішень зокрема передбачає, що контролюючий орган при прийнятті рішення зобов`язаний чітко визначити які саме документи не подано платником податків «...Документи, які не надано, підкреслити...»

Оскаржуване рішення №11570240/43609311 від 06.08.2024 не містять жодних відміток/підкреслювань, що вказували б які саме документи не подано платником податків для розгляду комісії регіонального рівня.

Вказане оскаржуване рішення прийнято Відповідачем 1 незважаючи на те, що позивачем надано пояснення, первинні бухгалтерські та платіжні документи, що повністю розкривають суть господарської операційї з виконання робіт.

Як вже було зазначено позивачем вище, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2022 по справі № 500/3703/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Щодо позовних вимог стосовно зобов`язати Державну податкову службу України (Відповідача 2 ) зареєструвати податкову накладану датою їх подання.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку N 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

-прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

-набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

-неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин та враховуючи достатність фактичних даних, що вказують на протиправність рішення контролюючого органу №11570240/43609311 від 06.08.2024, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, єдиним належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язати Державну податкову службу України (Відповідача 2) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 04.06.2024 року року датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Датою та часом надання податкових накладних в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у відповідних квитанціях.

В даному випадку, позовні вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 04.06.2024 року датою її фактичного отримання контролюючим органом є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права позивача.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд зазначає про таке.

Відповідно до приписів статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

Також, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: акт надання послуг до договору про надання правової допомоги від 17.10.2024 року; платіжна інстукція від 23.08.2024 року №982; рахунок фактура від 23.08.24 №23/08, ордер на надання правової допомоги.

З огляду на вищевикладене та виходячи з обсягу задоволених позовних вимог на користь позивача слід стягнути судові витрати, пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи в суді в розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6,код ЄДРПОУ 44104027) №11570240 /43609311 від 06.08.2024 року, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕС" у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.06.2024.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 04.06.2024 року датою її надходження, відповідно до дати, зазначеною у відповідній квитанції;

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АЛЕС", вул. Мала Морська, 108/7,оф.409,м. Миколаїв,54020 ЄДРПОУ 43609311, судовий збір в сумі 1 514,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АЛЕС", вул. Мала Морська, 108/7,оф.409,м. Миколаїв,54020 ЄДРПОУ 43609311, судовий збір в сумі 1514,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в су мі 2500,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник