РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
26 березня 2025 року м. Рівне№460/3104/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області доТовариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СТАТУС ЛЮКС» про стягнення податкового боргу, -В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія статус люкс» (далі по тексту ТзОВ «КСЛ», відповідач) в якому просить суд стягнути з рахунків у банках обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість кошти в сумі 16373,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг у відповідача виник у зв`язку із узгодженням сум грошового зобов`язання визначеного платником податків самостійно та згідно податкових повідомлень-рішень контролюючого органу. Також позивач стверджує, що з моменту виникнення податкового боргу він не переривався, що підтверджується поданими позивачем разом із позовом копією ІКП з податку на додану вартість та податку на прибуток.
Ухвалою від 24.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, причини не подання суду не повідомив. Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
За даними облікової картки платника податків за відповідачем обліковується заборгованість у загальній сумі 16 373,00 грн., в тому числі 14 821,33 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) та 1 551,67 грн. з податку на прибуток який сплачують інші підприємства (11021000).
Дана заборгованість виникла на підставі самостійно визначених податкових зобов`язань (Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (базовий звітний період рік) №9310883388 від 26.02.2019) та на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов`язань за ППР №0025095004 від 24.03.2020, ППР №0025085004 від 24.03.2020, ППР №0025405004 від 25.03.2020, ППР №0062135004 від 05.06.2020, ППР №0076595004 від 06.08.2020, ППР №0081385004 від 27.08.2020, ППР №0011050410 від 05.10.2020, ППР №00010740410 від 09.11.2020, ППР №00020520410 від 03.12.2020, ППР №000263817000410 від 18.12.2020, ППР №0036795004 від 23.04.2020, ППР №1981/17-00 від 02.12.2020, але не сплачених боржником у добровільному порядку податкових зобов`язань та донарахування штрафних санкцій. Детальна інформація наведена у Розрахунку виникнення заборгованості, що долучений позивачем до позовної заяви.
Оскільки відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Суд відзначає, що згідностатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Аналогічні норми містяться і вПодатковому кодексі України (далі ПК України). Зокрема, згідно п.4.1.1ст. 4 ПК Україниподаткове законодавство України ґрунтується на такому принципі як загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цьогоКодексу. Відповідно дост. 16 ПК Україникожен платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.14.1.156ст.14 ПК Україниподаткове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.14.1.175ст.14 ПК Україниподатковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковим кодексомвизначено (п.14.1.137 ст.14), що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 41.2ст. 42 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Відповідно доп. 19-1.1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3цього Кодексу: 19-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Також контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.20.1.34ст.20 ПК України).
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до пп.54.3.2п.54.3ст.54 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно п.57.3ст.57 ПК Україниу разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.6 пункту 54.3 статті54цьогоКодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п . 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу.
Пунктами 42.1, 42.2, 42.5 ст. 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначеністаттею 66цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Так, до матеріалів справи позивачем долучено докази надіслання ППР №0025095004 від 24.03.2020, ППР №0025085004 від 24.03.2020, ППР №0025405004 від 25.03.2020, ППР №0062135004 від 05.06.2020, ППР №0076595004 від 06.08.2020, ППР №0081385004 від 27.08.2020, ППР №0011050410 від 05.10.2020, ППР №00010740410 від 09.11.2020, ППР №00020520410 від 03.12.2020, ППР №000263817000410 від 18.12.2020, ППР №0036795004 від 23.04.2020, ППР №1981/17-00 від 02.12.2020 за адресою місцезнаходження платника податків, що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, рекомендованими листами з повідомленням про вручення.
Таким чином, в силу вимог п. 42.5 ст. 42 ПК України ППР №0025095004 від 24.03.2020, ППР №0025085004 від 24.03.2020, ППР №0025405004 від 25.03.2020, ППР №0062135004 від 05.06.2020, ППР №0076595004 від 06.08.2020, ППР №0081385004 від 27.08.2020, ППР №0011050410 від 05.10.2020, ППР №00010740410 від 09.11.2020, ППР №00020520410 від 03.12.2020, ППР №000263817000410 від 18.12.2020, ППР №0036795004 від 23.04.2020, ППР №1981/17-00 від 02.12.2020 вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
За даними автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач вказані податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виникло грошове зобов`язання, в судовому порядку не оскаржував. Докази на підтвердження протилежного суду не надані.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання визначене у ППР №0025095004 від 24.03.2020, ППР №0025085004 від 24.03.2020, ППР №0025405004 від 25.03.2020, ППР №0062135004 від 05.06.2020, ППР №0076595004 від 06.08.2020, ППР №0081385004 від 27.08.2020, ППР №0011050410 від 05.10.2020, ППР №00010740410 від 09.11.2020, ППР №00020520410 від 03.12.2020, ППР №000263817000410 від 18.12.2020, ППР №0036795004 від 23.04.2020, ППР №1981/17-00 від 02.12.2020 є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А за правилами пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. При цьому, за правилами пункту 59.5. у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №60214-50 від 12 червня 2020 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями 1977,00 грн.
До матеріалів справи позивачем долучено докази надіслання податкової вимоги форми "Ю" №60214-50 від 12 червня 2020 року за адресою місцезнаходження платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Таким чином, в силу вимог п. 42.5 ст. 42 ПК України податкова вимога форми "Ю" №60214-50 від 12 червня 2020 року вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Разом з тим, вказана вимога у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалася. Докази на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надані та судом в ході судового розгляду не здобуті.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з частиною першою статті 90 вказаного Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
На момент вирішення даної справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в сумі 16373,00 грн.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи те, що суб`єктом владних повноважень не надано суду доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія статус люкс» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія статус люкс», яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 16373 (шістнадцять тисяч триста сімдесят три) грн. 00 коп., в тому числі:
- 14 821,33 грн. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) та перерахувати на рахунок UA698999980313030029000017001, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівнен.обл./14010100, код ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача: Казначейство України, МФО 899998;
- 1 551,67 грн. податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (11021000) та перерахувати на рахунок UA9789999803179318000017527, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівненськ.м.тг/11021000, код ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача: Казначейство України, МФО 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 26 березня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СТАТУС ЛЮКС» (вул. Академіка Грушевського, 2К,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33003, ЄДРПОУ/РНОКПП 40726357)
Суддя Д.П. Зозуля
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2025 |
Оприлюднено | 28.03.2025 |
Номер документу | 126133033 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Д.П. Зозуля
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні