Рішення

від 26.03.2025 по справі 480/2121/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 року Справа № 480/2121/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2121/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Симфонія тепла» звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2024/000003/2 від 07.02.2024 і Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2024/000041;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, код ЄДРПОУ ВП 44017631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Симфонія тепла» (вул. Прокоф`єва, буд.19, м. Суми, ЄДРПОУ 38146855) 1881,00 грн. в рахунок відшкодування суми понесених ним збитків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.02.2024, уповноваженою на декларування особою ТОВ «РЕАЛ 73» від імені позивача, до структурного підрозділу відповідача було подано електронну митну декларацію № UA805020001092U6, згідно з якою відповідачеві пред`являлися до митного оформлення імпортовані товари, перелік та ціна яких зазначалася графах 31 цієї митної декларації.

Позивач стверджує, що разом із зазначеною МД ним подано усі передбачені частиною 2 статті 53 МК України документи, що дозволяло посадовій особі підрозділу митного оформлення відповідача виконати необхідні процедури митного контролю та митного оформлення товарів позивача і відповідно завершити їх митне оформлення.

Натомість, 07.02.2024 відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість скориговано «за резервним методом» і її розмір підвищено з 40 569,29 дол.США до 53602,03 дол.США, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів. У подальшому, відповідачем на вищевказану митну декларацію винесено також й Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000041, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням зазначеного Рішення.

Позивач вважає вказані дії та рішення відповідача необґрунтованими, оскільки відповідачем жодним чином не спростовується зазначена позивачем митна вартість на підставі первинних документів, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судом відкрито провадження у цій справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що під час контролю визначення митної вартості в «АСМО Інспектор» було згенеровано наступні профілі ризиків: код 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» з коментарем «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4ст. 53 МКУ».

У зв`язку з викладеним, у позивача були витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості. У ході проведення консультацій, позивачем не були надані документи у достатньому обсязі для підтвердження визначеної ним за першим методом митної вартості, у зв`язку з чим і були прийняті оскаржувані рішення.

При цьому відповідач вважає, що оскаржувані Рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для їх скасування відсутні.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та наполягає на позовних вимогах.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що05.02.2024 уповноваженою на декларування особою від імені позивача було подано електронну митну декларацію №24UА805020001092U6 (далі - МД), згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар:

«Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом, пофарбовані у білий колір, виготовлені із високотехнічної сталі: Радіатори СОРА стальні панельні з боковим підключенням тип 22:300/500-5шт, 300/800-10шт, 300/1000-18шт, 300/1100- 5шт, 300/1200-30шт, 300/1800-10шт, 300/2000-15шт, 500/400-16шт, 500/500-36шт, 500/600-36шт, 500/700-36шт, 500/800-18шт, 500/900-18шт, 500/1000-36шт, 500/1100-72шт, 500/1200-123шт, 500/1400-90шт, 500/1600-40шт, 500/1800-9шт, 500/2000-18шт, 600/800-5шт, Радіатори СОРА стальні панельні з нижнім підключенням тип 22:300/2000 VR-5шт, 500/400 VR-5шт, 500/600 VR -9шт, 500/900 VR -9шт, 500/1200 VR- 18шт, 500/1400 VR -18шт, Радіатори СОРА стальні панельні з нижнім підключенням тип 33: 300/500 VR-4шт, 300/1200 VR-5шт, Радіатори СОРА стальні панельні з боковим підключенням тип 33: 300/1800-5шт, 500/800-10шт, 500/1000-5шт, 300/1200- 15шт, Радіатори СОРА стальні панельні з боковим підключенням тип 11:500/700-3шт, 500/800-10шт, 500/900-2шт, 500/1200-4шт, 500/2000-2шт, Радіатори СОРА стальні панельні з нижнім підключенням тип 11: 500/400 VR -2шт, Радіатор СОРА сталевий сушарка для рушників хром В20 тип прямий 500x1000-10шт, Радіатор СОРА сталевий сушарка для рушників хром В17 тип прямий 500х800-10шт» (а.с. 21 22).

Позивачем із зазначеною митною декларацією було надано пакет документів, визначених в графі 44 вказаної МД: 1. за кодом «0271» - пакувальний лист 80032738 від 24.01.2024; 2.за кодом «0325» - рахунок проформа 9000001895 від 27.11.2023; 3. за кодом «0380» - рахунок-фактура (інвойс) СІ02024000000024 від 24.01.2024 року; 4. за кодом «0730» - автотранспортна накладна А№104659 від 25.01.2024 року; 5. за кодом «60862» - декларація про походження товару СІ02024000000024 від 24.01.2024року; 6. за кодом «m1300» митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів 24UА805020001060U4.001 від 05.02.2024; 7. за кодом «m1703» картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2024/000038 від 05.02.2024; 8. за кодом «3002» платіжний документ, що підтверджує вартість товару 98 від 14.12.2023; 9. за кодом «3002» платіжний документ, що підтверджує вартість товару 99 від 16.01.2024; 10. за кодом «3004» - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №14 від 05.02.2024 року; 11. за кодом «3005» банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно - експедиційних послуг 2388 від 05.02.2024; 12. за кодом «3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 05.02.2024 року; 13. за кодом «3014» прейскурант (прайс - лист) виробника товару б/н від 01.09.2022; 14. за кодом «3660» документ, що підтверджує надання знижок б/н від 21.11.2023; 15. за кодом «4104» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1701/CS від 17.01.2022; 16. за кодом «d4207» - договір про надання послуг митного брокера б/н від 01.06.2023 року; 17. за кодом «4301» договір (контракт) про перевезення 19/08-1 від 19.08.2021; 18. за кодом «9000»- лист про оплату від 25.01.2024 року; 19.за кодом «9000» - технічна документація від 05.02.2024; 20. за кодом «9610»- копія митної декларації країни відправлення 24160100ЕХ00008392 від 24.01.2024 року.

Судом також встановлено, що05.02.2024 року відповідачем було направлено позивачеві електронний запит про надання додаткових документів, який було мотивовано спрацюванням профілів ризиків АСАУР і тим, що відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Також зазначалося, що у зв`язку з надходженням запиту від ВМО № 1 МП «Суми» щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару, на виконання вимог статті 54 МКУ та в зв`язку з неподанням документів, які зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, необхідно надати наступні документи: заявку до договору про надання транспортно- експедиційних послуг від 19.08.2021 ржу № 19/08-1 (пункт 2.1.1), договір щодо організації автомобільних перевезень вантажів між експедитором ТОВ «ТМ ТРАНС» та перевізником вантажу «TSAPLIEV VITALII РЕ» (відповідно CMR від 25.01.2024 № 104659); письмове замовлення Продавцю щодо типу, кількості, строків та умов поставки товару, що передбачено пунктами 3.2 і 3.3 зовнішньоекономічного договору від 17.01.2022 № 1701/CS (а.с. 49).

У відповідь на вказаний запит Відповідача Позивачем 06.02.2024 року о 13:13 було надіслано лист № 0602-01, згідно з яким зазначалося про надання запитуваних митницею документів, а саме: заявки до договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.08.2021 року №19/08-1, договору щодо організації автомобільних перевезень вантажів між експедитором ТОВ «ТМ ТРАНС» та перевізником вантажу «TSAPLIEV VITALII РЕ», письмового замовлення Продавцю - скріншотів з електронного кабінету Покупця про здійснене замовлення товару та підтвердження замовлення № 9000001895 від 27.11.2023 року (а.с. 50 55).

Також у той же день 06.02.2024 декларанту було направлено ще одне електронне повідомлення,в якому зазначалося, що наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.09.2022 року № б/н має суб`єктивний характер (стосується безпосередньо тільки покупця товару ТОВ «Симфонія тепла»). Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності/, одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу. Зазначена в рахунку від 24.01.2024 року № СІ02024000000024 знижка у розмірі 5% на товар, не може бути взята митницею до уваги враховуючи положення Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, відповідно до якої оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Зовнішньоекономічний договір від 17.01.2022 року №1701/CS не передбачає надання Покупцю будь-якої знижки на товар, що поставляється. Крім того, враховуючи умови поставки товару EXW, декларантом документально не підтверджено включення до ціни товару всіх складових митної вартості, зокрема, витрат на навантаження...» (а.с. 56). Додатково митним органом повідомлено, що ним здійснено порівняння заявленої митної вартості оцінюваного товару з рівнем товарів схожими за характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено. Встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару є значно нижчим, що викликає сумніви щодо заявленого рівня митної вартості імпортованого товару.

У відповідь на вказане електронне повідомлення позивачем було направлено лист від 06.02.2024 року № 0602-02, у відповідності до якого відповідачеві заявлено про незгоду із запропонованим рівнем митної вартості (а.с. 57).

У подальшому 07.02.2024 року відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/000003/2 (далі - Рішення), згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано «за резервним методом» і її розмір підвищено з 40569,29 дол.США до 53602,03 дол.США (з 1,99 дол.США/кг на 2,63 дол. США/кг) (а.с. 19).

Також, відповідачем на вищевказану МД винесено й Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000041 (далі - Картка відмови), згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного Рішення (а.с. 20).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі за текстом також - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому, відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". Класифікатор документів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 за № 1011 (даліКласифікатор документів).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, установлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до п. 4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:

4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Bказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання.

Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

В цьому контексті доречно зауважити, що згідно зі статтею 361 МКУ управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Цілями застосування системи управління ризиками є:

запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену правову позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.

Як убачається з матеріалів справи, до МД № 23UA805020001092U6 декларантом надавалися такі документи:

1. Зовнішньоекономічного договору - контракту від 17.01.2022 № 1701/CS, укладений між Продавцем - компанією Сора Tsi Sistemleri Sanayi ve Ticaret A.S. (Турція) та Покупцем - ТОВ "Симфонія тепла", в якому вказується, що Продавець продає, а Покупець придбаває товар, вказаний в Проформах Інвойсах до цього контракту. Товар поставляється на умовах FOB - Gemlik, Турція, включаючи упаковку та маркування у відповідності до правил ІНКОТЕРМС-2020 або на інших умовах, визначених в підтвердженому замовленні, яке підтверджується шляхом виставлення рахунку-фактури (Proforma invoice) з вказівкою типу, розміру, кількості, ціни, загальної вартості товару (пункти 3.1 та 3.3 контракту);

2. Рахунок-фактура (Invoice) від 24.01.2024 № СІ02024000000024 та його перекладу, в якому зазначено 857 товарних одиниць вартістю 39390,38 дол. США з відстрочкою оплати в 15 днів до 08.02.2024, а також вказано умови поставки умову поставки - EXW, його вагу нетто 20410 кг і вагу брутто 20780 кг, а також вказано, що ціни інвойсу сформовані з урахуванням 5% знижки до прайс-листа від 01.09.2022 року;

3. Проформа-інвойс № 9000001895, в якому вказано умови оплати товару з відстрочкою в 15 днів, умову поставки - EXW BURSA, вартість товару - 39970,44 дол.США;

4. Прайс-лист від 01.09.2022 року, в якому зазначаються запропоновані до продажу товарні найменування із цінами на кожну з них;

5. Лист постачальника від 21.11.2023 року про надання знижки на імпортовані товари у розмірі 5 % від цін прайс-листа від 01.09.2022 року з метою підтримки та збільшення продажу на наступний період, однак - та умовах доставки «EXW Бурса»;

6. Лист постачальника від 25.01.2024 року про виявлений брак товару та про завантаження товару меншої кількості, аніж замовлено (менше на суму 580,06 дол.США);

7. Пакувальний лист № 80032738 від 24.01.2024, в якому зазначено 857 товарних одиниць на 37 товарних місцях з умовою поставки EXW BURSA та його вагу нетто 20410 кг та вагу брутто 20780 кг;

8. Товаротранспортна накладна (CMR) від 25.01.2024 року № А104659, в якій зазначено країною відправлення товару TURKEY (BURSA) та країною його призначення - Україну, а також про переміщувані 37 товарних місць вагою брутто 20780 кг;

9. Сертифікат походження товару № 1281299 від 24.01.2024 року;

10. Order confirmation (підтвердження замовлення) № 900001895, в якому вказано умови оплати товару з відстрочкою в 15 днів, 868 товарних одиниць, умову поставки- EXW BURSA, вартість товару - 39970,44 дол.США;

11. Експортна митна декларація (декларації країни відправлення) від 24.01.2024 року № 24160100ЕХ00008392, в якій вказано вартість імпортованого товару у розмірі 39390,38 дол.США (графа 22 цієї митної декларації);

12. Платіжні інструкції в іноземній валюті від 14.12.2023 року № 98 на суму 9 288,84 дол.США та від 16.01.2024 року № 99 на суму 30 681,60 дол.США (що в сумі складає 39970,44 дол.США);

13. Договір-заявка від 19.01.2024 року № 19/01/ТЛ, в якому вказано замовлення на перевезення товару з датою завантаження 24.01.2024 о 08.00;

14. Довідка про транспортні витрати від 05.02.2024 року, виданої експедитором ТОВ «ТМ ТРАНС» про вартість транспортування товару Позивача до пункту ввезення через митний кордон України в розмірі 70 000 грн. та після пункту ввезення через митний кордон Україні в розмірі 67 000 грн., а також про відсутність страхування цього вантажу та про включення до вартості фрахту вартості навантажувальних робіт та митного оформлення (пропуску товару) в Туреччині;

15. Рахунок на оплату № 14 від 05.02.2024 року на оплату транспортно-експедиційних послуг, в якому вказана вартість послуг окремо до пункту ввезення через митний кордон України (70 000 грн.) та після пункту ввезення через митний кордон України (67 000 грн.);

16. Платіжна інструкція № 2388 від 05.02.2024 року на оплату транспортно- експедиційних послуг на суму 137000,00 грн. за призначенням платежу «Сплата за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку № 14 від 05.02.2024 р.».

Суд зазначає, що відповідачем було розпочато процедуру консультацій з позивачем шляхом формування повідомлень про необхідність надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому посадовою особою Відповідача не наведено які ж саме документи (з передбачених частиною 2 статті 53 МК України) було не надано Позивачем, а здійснено лише узагальнене посилання на норму права, що робить вказану вимогу про подання додаткових документів необгрунтованою.

Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що на дату подання митному органу МД із пакетом товаросупровідних документів, у відповідача не було жодних підстав стверджувати про неподання документів, (які зазначені у частині 2 статті 53 МК України) та про наявність підстав для витребовування додаткових документів. Декларантом акцентувалася увага митного органу на тому, що всі товаросупровідні документи оформлені належним чином та містять необхідну інформацію про вартість товару. Жодні розбіжності, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознаки підробки - в поданих документах відсутні. Надані документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, тому відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновків про недостовірність даних щодо заявленої митної вартості та підставою для незастосування обраного методу визначення митної вартості.

Так, у відзиві відповідачем, з посиланням на норму частини 5 статті 54 МК України, зазначається, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, спрацювання зазначеного у відзиві ризиків системі АСАУР свідчили лише про необхідність ретельного опрацювання поданих товаросупровідних документах, а не про обов`язок коригування заявленого розміру митної вартості.

А тому, вищевикладене обґрунтування відповідача, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач виконав вимоги митного органу та надав всі витребувані у нього документи, а саме: заявки до договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.08.2021 року №19/08-1, договору щодо організації автомобільних перевезень вантажів між експедитором TOB «ТМ ТРАНС» та перевізником вантажу «TSAPLIEV VITALII РЕ», письмового замовлення Продавцю - скріншотів з електронного кабінету Покупця про здійснене замовлення товару та підтвердження замовлення № 9000001895 від 27.11.2023 року.

Незважаючи на виконання вимог попереднього електронного запиту, відповідач 06.02.2024 року повторно направив позивачу електронне повідомлення, в якому зазначалося вже про інші підстави незгоди із заявленою митною вартістю згідно поданих документів, а також повідомлено про проведення консультації з метою коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів з 1,99 дол.США/кг на 2,63 дол. США/кг за митною декларацією від 15.01.2024 №UA408020/2024/2464.

Щодо другого запиту митного органу, то в ньому як і в оскаржуваному Рішенні митний орган посилається на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року як на підставу неприйняття прайс - листа Продавця товару від 01.09.2022року та рахунку від 24.01.2023 щодо знижки на товар в розмірі 5 %

Суд вважає, що такі посилання посадової особи відповідача на положення Статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року є необгрунтованими.

Так, пунктом (а) частини 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

У свою чергу, пунктом 2 Додатку № 1 Примітки та додаткові положення Генеральної угоди з тарифів та торгівлі передбачено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Натомість, дані положення міжнародно-правового договору не можуть застосовуватися у даних спірних правовідносинах, адже "дійсна вартість" імпортованих товарів позивача вже була представлена ціною, зазначеною у рахунку-фактурі (інвойсі) і вже з урахуванням наданої Продавцем знижки, а не окремо до попередньо виставленої в бухгалтерських документах ціни як стверджує відповідач.

Тобто, надана знижка не потребувала додаткового вичислення із ціни, зазначеної у виставленому рахунку (про що йдеться мова в наведеному положенні пункту 2 Додатку № 1Примітки та додаткові положення Генеральної угоди з тарифів та торгівлі).

Посилання відповідача на те, що зміна ціни товару (знижка) має бути передбачена договором, а в договорі повинні бути встановлені умови, за виконання яких знижується ціна товарує виключно припущенням відповідача, таких положень не містить а ні сама стаття VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, а ні Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року.

З приводу посилання відповідача на те, що прайс-лист від 01.09.2022 № б/н має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МК України, суд зазначає, що вказаний прайс-лист Продавця було надано митному органу як невід`ємну частину листа продавця від 01.09.2022, і такий документ не має затвердженої на міжнародному рівні форми/способу складення.

З викладеного випливає, що контрагент позивача як і будь-який інший суб`єкт ЗЕД може в будь-який час приймати самостійні рішення щодо ціноутворення своєї продукції, покликані задовольняти його бізнес-потреби і керуватися при цьому економічними показниками ринку відповідної продукції.

Щодо твердження відповідача, що надані декларантом на прохання митниці документи не містять інформації щодо витрат на навантаження товару на транспортний засіб, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи суд вбачає, позивачем надавалася до платіжної інструкції № 2388 від 05.02.2024 року на оплату транспортно-експедиційних послуг на суму 137000,00 грн. за призначенням платежу «Сплата за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку № 14 від 05.02.2024 року", довідка про транспортні витрати від 05.02.2024 року експедитора TOB «ТМ ТРАНС», згідно якої вартість транспортування товару Позивача саме до пункту ввезення через митний кордон України становить 70 000 грн., яка також включає до себе вартість навантажувальних робіт та митного оформлення (пропуску товару) в Туреччині.

За встановлених у справі обставин, а також з урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про те, що надані для митного оформлення документи у повній мірі свідчили про дотримання позивачем встановлених вимог МК України щодо документального підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, апосадовими особами відповідача було прийнято протиправні рішення щодо коригування заявленої митної вартості товару та відмови у його митному оформленні за основним методом визначення митної вартості.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сукупність вищевикладених обставин вказує на те, що відповідач приймаючи оскаржувані рішення, не обґрунтував їх правомірність на час їх прийняття, та навіть у ході судового розгляду справи не довів необґрунтованість визначення позивачем митної вартості товарів.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь позивача 1881,00 грн. (одну тисячу вісімсот вісімдесят одну гривню 00 коп.) в рахунок відшкодування суми понесених ним збитків, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 2 ст.255 МК України, митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбаченихстаттями 257і335цього Кодексу.

Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно до статті 247 цього Кодексу;

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією згідно з цим Кодексом;

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті;

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;

7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Митну декларацію позивача було подано митному органу 05.02.2024 року о 10:07. В той же день об 11:50 відповідачем було надіслано електронний запит про надання додаткових документів, який було задоволено позивачем 06.02.2024 о 13:13.

06.02.2024 року о 16:47 відповідачем було повторно надіслано електронне повідомлення про невизнання заявленої митної вартості та про перехід до процедури її коригування, у відповідь на яке позивачем було направлено лист від 06.02.2024 року № 0602-02 про незгоду із запропонованим рівнем митної вартості товарів із проханням прийняти рішення щодо поданої МД в найкоротший термін.

Винесення оскаржуваного Рішення відбулося 07.02.2024 об 11:03, в той же день позивачем було сплачено різницю в сумі митних платежів, після чого товар було випущено у вільний обіг.

Як стверджує позивач, порушення вимог Закону з боку відповідача стали причиною виставлення 07.02.2024 перевізником-експедитором рахунку № 15 за простій транспортного засобу у розмірі 1881,00 грн. (а.с. 60 61), чого не відбулося б у випадку відсутності протиправного наміру коригування заявленої митної вартості та своєчасного митного оформлення товарів позивача на підставі пред`явлених товаросупровідних документів.

Разом з тим, з матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до Договору - заявки №19/01/ТЛ від 19 січня 2024 року, укладеного між позивачем (Замовник) та ТОВ «ТМ Транс» (Експедитор), пунктом призначення (адреса розвантаження) є м. Суми, вул. Харківська, 122 (а.с. 51).

Відповідно до п. 2 цього договору заявки, ставка простою - 100 дол на території Турції та 50 євро на території України за розпочату добу простою.

Згідно п. 3.1. Договору - заявки №19/01/ТЛ, встановлений норматив простою: на території Європи 24 год., на території України 48 год., включаючи святкові та вихідні дні, якщо машина прибула на розвантаження не менше ніж за 36 год настання вихідних/святкових днів. Наднормативний простій оплачується Замовником відповідно до ставки простою, зазначеній у цій заявці. Оплата штрафу за наднормовий простій здійснюється за фактом розвантаження.

В підтвердження суми понесених ним збитків внаслідок протиправних дій митниці, позивач посилається на рахунок № 15 від 07.02.2024, що був йому виставлений перевізником-експедитором за простій транспортного засобу.

Разом з тим, зі зазначеного рахунку суд вбачає, що він виписаний на підставі договору №19/08-1 від 19.08.2021, а не договору - заявки №19/01/ТЛ від 19.01.2024 за яким здійснювалося перевезення товару згідно спірної МД (а.с. 60).

І саме за цим рахунком, виписаним на підставі договору №19/08-1 від 19.08.2021, позивачем було здійснено оплату в сумі 1881, 00 грн згідно платіжної інструкції №2416 від 08.02.2024 (а.с. 61).

Отже враховуючи викладене, суд констатує, що надані позивачем документи: рахунок № 15 від 07.02.2024 та платіжна інструкція №2416 від 08.02.2024, не підтверджують понесення позивачем збитків внаслідок дій та рішень митного органу саме за спірною МД, відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, представник позивача подала заяву, у якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СИМФОНІЯ ТЕПЛА» 10000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а.с.108-111).

Представник відповідача подав клопотання, у якому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу по адміністративній справі, зазначаючи, що сума витрат є завищено, не є співмірною до складності справи.

Дослідивши матеріали поданої представником позивача заяву про стягнення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та заяву Сумської митниці про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої та четвертої ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5ст. 134 КАС України).

Отже суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 27.10.2022, додаткову угоду №1 від 11.07.2023, додаткову угоду №2 від 30.12.2023, платіжну інструкцію № 2525 від 11.03.2024 на суму 5000 грн., акт наданих послуг №8 від 15.04.2024, платіжну інструкцію № 2724 від 15.04.2024 (а.с.112 - 119).

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі "East/West Aliance Limited" проти України"), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірними до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Відтак, з огляду часткове задоволення позовних вимог, враховуючи рівень складності справи, її значення для репутації позивача та обсягу наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 5000 грн.

Вказаний розмір витрат підтверджується належними та допустимими, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, доказами, крім того такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом, а також значенням справи для сторони позивача, у зв`язку з чим, вбачається стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці суму судового збору у загальному розмірі 6056,00 грн., сплаченого відповідно до платіжних інструкцій від 08.02.2024 року № 2416 та від 25.03.2024 року № 2581 (а.с. 61, 71).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2024/000003/2 від 07.02.2024 і Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2024/000041.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" (вул. Прокоф`єва,буд. 19, м. Суми, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 38146855) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) суму судового збору в розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" (вул. Прокоф`єва,буд. 19, м. Суми, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 38146855) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек