Ухвала

від 26.03.2025 по справі 635/10865/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/10865/24

Провадження № 1-в/635/243/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 засуджений за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій проти задоволення клопотання не заперечував, просив розглядати справу без його участі.

Представник державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, в клопотанні просив розглядати справу без його участі.

Суд, розглянувши заяви прокурора, представника державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» та засудженого, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Харкова, громадянин України, який має неповну середню освіту, не одружений, не працевлаштований, раніше засуджений за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 серпня 1997 року за ч. 3 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) до 7 років позбавлення волі; вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2002 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі; вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 27 травня 2005 року за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі; вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 18 березня 2014 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 22 квітня 2014 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Ленінського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2014 року за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 28 квітня 2017 року за відбуттям строку покарання; вироком Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі; проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Так 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року.

Згідно вказаного Закону стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, кримінальна відповідальність настає у випадку якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього кодексу для відповідного року.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

З викладеного вбачається, що два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений 03 червня 2020 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року, призначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 01.01.2019 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 1921,00 гривень.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідно станом на 2019 рік становили 1921,00 гривень.

Відповідно до вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року ОСОБА_3 вчинив:

- 30 серпня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 1210,00 гривень, що складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- в період часу з 01 вересня 2019 року по 03 вересня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 2544,50 гривень, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- 20 вересня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 1386,40 гривень, що складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- 29 вересня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 1400,00 гривень, що складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- наприкінці вересня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 2420,00 гривень, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- 02 жовтня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 2369,89 гривень, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- в період часу з 29 вересня 2019 року по 06 жовтня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 1729,60 гривень, що складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- 10 жовтня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 2104,00 гривень, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- 14 жовтня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 7485,31 гривень, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- в період з 01 жовтня 2019 року по 06 жовтня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 5260,20 гривень, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений 11 березня 2020 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до вироку Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року ОСОБА_3 вчинив зокрема:

- в ніч з 22 липня 2019 року на 23 липня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 1936,00 гривень, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- 04 серпня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 2662,64 гривень, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення;

- 04 серпня 2019 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 5241,60 гривень, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

Отже, враховуючи, що вартість майна, яке було предметом кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_3 30 серпня 2019 року, 20 вересня 2019 року, 29 вересня 2019 року та в період часу з 29 вересня 2019 року по 06 жовтня 2019 року становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених станом на 1 січня звітного року, у якому було скоєно кримінальне правопорушення, вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час.

Враховуючи вищезазначене, внесені законодавцем зміни призвели до декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Таким чином, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року за яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Частина 2 ст. 74 КК України встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_3 відбуває покарання за вчинені діяння, кримінальна караність яких частково усунена законом, суд дійшов висновку, що клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з чим останній на підставі ч. 2 ст. 74 КК України підлягає звільненню від покарання, призначеного вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року за епізодами від 30 серпня 2019 року, 20 вересня 2019 року, 29 вересня 2019 року та в період часу з 29 вересня 2019 року по 06 жовтня 2019 року.

Водночас, за вироком Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке є кримінально-караним діянням, та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами: від 04 серпня 2019 року, в ніч з 22 липня 2019 року на 23 липня 2019 року та від 04 серпня 2019 року, за якими спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 2662,64 гривень, 1936,00 гривень та 5241,60 гривень відповідно, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінальних правопорушень, тому є кримінально-караними діяннями. Також за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами: в період часу з 01 вересня 2019 року по 03 вересня 2019 року, наприкінці вересня 2019 року, 02 жовтня 2019 року, 10 жовтня 2019 року, 14 жовтня 2019 року, в період з 01 жовтня 2019 року по 06 жовтня 2019 року, за якими спричинив матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 2544,50 гривень, 2420,00 гривень, 2369,89 гривень, 2104,00 гривень, 7485,31 гривень та 5260,20 гривень відповідно, що складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінальних правопорушень, тому є кримінально-караними діяннями.

З огляду на вищевикладене ОСОБА_3 слід вважати засудженим вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року за епізодами: в період часу з 01 вересня 2019 року по 03 вересня 2019 року, наприкінці вересня 2019 року, 02 жовтня 2019 року, 10 жовтня 2019 року, 14 жовтня 2019 року, в період з 01 жовтня 2019 року по 06 жовтня 2019 року, за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року, призначеним ОСОБА_3 остаточним покаранням у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Керуючись ст.ст. 377, 537, 539 КПК України, ст. 74 КК України, Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання ОСОБА_3 задовольнити частково.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року за епізодами від 30 серпня 2019 року, 20 вересня 2019 року, 29 вересня 2019 року та в період часу з 29 вересня 2019 року по 06 жовтня 2019 року.

Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року за епізодами: в період часу з 01 вересня 2019 року по 03 вересня 2019 року, наприкінці вересня 2019 року, 02 жовтня 2019 року, 10 жовтня 2019 року, 14 жовтня 2019 року, в період з 01 жовтня 2019 року по 06 жовтня 2019 року, за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя ОСОБА_1