Рішення

від 24.03.2025 по справі 753/18973/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18973/23

провадження № 2/753/1557/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

24 березня 2025 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді: Кулика С.В., за участю секретаря судових засідань Боярської Є.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до ОСОБА_1 про поверення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави,

ВСТАНОВИВ :

До Дарницького районного суду м. Києва звернувся представник ПрАТ «Рівнеазот» з позовом до ОСОБА_1 , про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави. В обгрунтування позову зазначено, що 03.11.2020 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва було частково задоволенно позов ОСОБА_1 , до ПрАТ «Рівнеазот» про стягнення заробітку за час затримики заробітної плати та стягнуто на користь ОСОБА_1 , 65527,48 грн., середнього заробітку за час затримики розрахунку при звільненні з подальшим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів. 01.06.2021 року постановою старшого державного виконаця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжергіоанльного управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 про стягнення вищевказаних грошивх коштів. 10.06.2021 року згідно розпорядження № НОМЕР_2 керівника виконавчої групи відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішеннь у Рвіненській області Західного міжренгіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коваля Я.М., ОСОБА_1 , було перераховано грошові кошти у розмірі 65527,48 грн. 24.06.2021 року головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав виконання в повному обсязі рішення. Проте під час виконання вказаного виконавчого провадження із виплаченого доходу відповідачу в сумі 65527,48 грн., не утримувався податок на дозоди фізичних осіб та військовій збір. 10.03.2023 року ПрАТ «Рівнеазот» подано уточнюючий звіт «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податків-фізичних і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період 2 квартал 2021 року. Із додатку 4 ДФ до уточнюючого звіту вбачається, що в розділі І «персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на корист фізичних осіб доходу та нарахованих до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» містить відомості, що ОСОБА_1 , нараховано та перераховано суму податку на доходи фізичних осіб 11794,95 грн., та суму військового збору 982,91 грн. 12.04.2023 року ПрАТ «Рівнеазот» з суми доходу 65527,48 грн., утримано ПДФО на суму 11794,95 грн., та військовий збір на суму 982,91 грн., та перераховано до відповідного бюджету. Таким чином відповідачем отримано кошти у розмірі більшому ніж визначено рішенням Дарницького районнго суду м. Києва від 03.11.2020 року на суму 12777,86 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.01.2024 року, по справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі позовни вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини поважності неявки суд не повідомила.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд дослідивши матеріли справи приходить до наступного

Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.11.2020 року було стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 65527,48 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з подальшим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів. Рішення набрало законної сили 04.12.2020 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.02.2021 року було виправлено описку у рішенні Дарницького раойнного суду м. Києва від 08.02.2021 року та зазначено правильно по тексту рішення прізвище позивача - ОСОБА_2 .

Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), 01.06.2021 року було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2, про стягнення з ПрАТ «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 , грошових коштів у розмірі 65527,48 грн., середнього заробітку за час затримики розрахунку при звільненні з подальшим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), 24.06.2021 року було закінчено виконавче провадження ВП № НОМЕР_3.

Відповідно до платіжної інстуркції № RA001942 від 22.03.2023 року ПрАТ «Рівнеазот» було сплачено податок на доходи фізичних осіб, утриманий із доходів за червень 2021 року, у розмірі 11794,95 грн. Утриманий та перерахований в бюджет повінстю.

Згідно з платіжною інстуркцією № RA001945 від 22.03.2023 року ПрАТ «Рівнеазот» було сплачено військовий збір утриманий із доходів за червень 2021 року, у розмірі 982,91 грн. Утриманий та перерахований в бюджет повінстю.

З довідки ПрАТ «Рівнеазот» № 291 від 12.04.2023 року, вбачається, що на підставі рішення суду відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіоанльного управління Міністерства юстиції (м. Львів) було стягнуто кошти з рахунків ПрАТ «Рівнеазот» та в червні 2021 року виплачено дохід ОСОБА_1 , в сумі 65527,48 грн. В березні 2023 року з вищезазначеної суми доходу підприємством утримано ПДФО на суму 11794,95 грн., та військового збору на суму 982,91 грн.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Зі змісту ст. 1215 ЦК України вбачається, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: - заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачають, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд вважає, що спосіб захисту, обраний позивачем, відповідає вимогам закону.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Судом враховується, що позивач довів, що на виконання вимог Податкового Кодексу України він як податковий агент був змушений сплатити за відповідача податок та військовий збір за рахунок власних коштів, а тому має право відповідно до ст. 1212 ЦК України стягнути ці кошти, як зайве, всупереч вимогам закону, отримані, з відповідача, яка без правових підстав отримав нараховану заробітну плату, а не чистий дохід. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Зі змісту ч.1 ст. 177 ЦК України, вбачається, що об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналізуючи вказані норми закону, суд враховує, що положення глави 83 ЦК України, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Крім того положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналізуючи надані докази по справі, суд враховує, що відповідачем позовні вимоги не спростовані належними доказами. Правильність нарахованих позивачем спірних сум в розмірі 11794,95 грн., та військовий збір у розмірі 982,91 грн. підтверджується наданими позивачем доказами в справі. При цьому суд враховує, правову позицію зазначену у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15 щодо застосування ст. 1212 ЦК України, в якій зазначено, що майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Також вказано, що з рішення суду зобов`язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в статті 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обгрунтованими, оскільки вказані кошти за законом не підлягали відповідачу до виплати і повинні були бути відраховані з нарахованих їй до виплати коштів як обов`язкові платежі в дохід держави. Під час розгляду справи було встановлено, що в результаті примусового виконання рішення суду відповідач отримала більшу суму, ніж їй належала за законом, тобто без утримання з неї податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а тому обов`язкові платежи в дохід держави сплатило за неї товариство як податковий агент. З урахуванням викладеного суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 12777,86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1112-1115 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76-81,82, 84, 90, 259, 263, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до ОСОБА_1 про поверення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (ЄДРПОУ 05607824), безпідставно набуті кошти у розмірі 12777,86 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Рівнеазот», ЄДРПОУ 05607824, місцезнаходження: Рівненська облась, Рівненський раойн, с. Городок, вул. Штейнгеля барона, буд. 139-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Кулик