Рішення

від 27.03.2025 по справі 212/2172/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/2172/25

2/212/1899/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що він з 13.06.2000 року по 18.09.2008 року працював на шахті «Октябрська» ВАТ «Кривбасзалізрудком» з повним робочим днем. Робота у підземних умовах за тривалий час трудових відносин з відповідачем негативно вплинули на стан його здоров`я, спричинивши виникнення професійного хронічного захворювання, за фактом якого було проведено розслідування. За час роботи на підприємстві відповідача ОСОБА_1 отримав наступні захворювання: радикулопатія попереково-крижова, L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Таким чином через хронічне професійним захворювання було порушено нормальні життєві зв`язки позивача. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання позивач відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, що позначається на його душевному та фізичному станах через незворотність негативних змін у його житті. Тому факт моральних страждань є очевидним, які позивачу мають бути відшкодовані внаслідок ушкодження його здоров`я у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства зі створення безпечних умов праці. Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача (65%), встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, просив стягнути на його користь з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 336000 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

У відзиві представник відповідача, АТ «Криворізький залізорудний комбінат», ОСОБА_2 , зазначила, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача на посаді машиніст бурової установки в період з 13.06.2000 по 18.09.2008 року (всього 8 років 3 міс). Після звільнення в період з 19.09.2008 по 19.04.2022 (13 років 7 міс) він працював на

посаді машиніста бурової установки дільниці №10 шахти імені «Фрунзе» з повним

робочим днем в підземних умовах у ПрАТ «Суха Балка». Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стягнуто з ПрАТ «СухаБалка» накористь ОСОБА_1 відшкодування моральноїшкоди,заподіяною втратоюпрацездатності внаслідокпрофесійного захворюванняв розмірі190000грн.Від роботодавцяне повинновимагатись створенняумов праці,які практичноне можливозабезпечити.Вимагається лишесприяння зниженнюнегативного впливушкідливих умовнаскільки цеє обґрунтованоможливим.Відповідно дост.13Закону України«Про охоронупраці» роботодавецьзобов`язанийстворити наробочому місців кожномуструктурному підрозділіумови працівідповідно донормативно-правовихактів,а такожзабезпечити додержаннявимог законодавстващодо правпрацівників угалузі охоронипраці.Обов`язокстворити безпечніумови праціне єабсолютним.В певнихумовах виключитинаявність шкідливихвиробничих факторівне єможливим, тому відроботодавця вимагаєтьсяздійснювати превентивнізаходи,які запобігаютьнегативному впливуцих факторів.Позивач напротязі всьогочасу роботисвоєчасно забезпечувавсяпротипиловим респіратором,ефективність очищенняповітря відпилу якихстановить 99,9%.Також усегірниче обладнання, яке впроцесі роботиутворює пил,обладнується пиловловлюючимипристроями.Тому заумови постійноговикористання ЗІЗшкідливий впливпилу напозивача невідбувався.Отже,роботодавець здійснюваввсі заходи,які спрямованіна зменшеннявпливу тадії шкідливихвиробничих факторівна здоров`япозивача.Позивач звласної воліпрацював ушкідливих умовахпраці,взамін наотримання додатковихблаг ігарантій.Отже,як вбачаєтьсяіз зазначеного, вина АТ«Кривбасзалізрудком»,як роботодавця,за незабезпечення безпечнихумов праці,у данійсправі відсутня,оскільки працівникбув забезпеченийроботодавцем всім необхіднимв повному обсязі,але жхарактер роботи(шкідливістьфакторів)був відомий позивачеві заздалегідь,і вінна неїпогодився,за щой отримуваввідповідну оплату,додаткові днівідпочинку таінші блага,передбачені законодавствомта колективним договором відповідача. Розмір заявленої до компенсації моральної шкоди в розмірі 336000 грн. є завищеним та таким, що не відповідає принципам розумності та справедливості, не враховує розміру присудженої компенсації у подібних спорах. На підставі наведеного просив суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 27 лютого 2025 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просив суд провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник АТ «Криворізький залізорудний комбінат» не заперечував проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного вмотивування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на посадах: з 06.12.1999 року по 13.06.2000 року гірником першого розряду шахти «Октябрська», з 13.06.2000 року по 18.09.2008 року машиністом бурової установки четвертого розряду шахти «Октябрська», звідки позивача було звільнено 18.09.2008 року за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23 лютого 2024 року, складеного відносно підприємства ПрАТ «Суха Балка»,встановлено наявність у ОСОБА_1 , стаж роботи якого в умовах впливу шкідливих факторів становив 13 років 07 місяців на ПрАТ «Суха Балка» та 8 років 3 місяців на АТ «КЗРК», професійного захворювання: радикулопатія попереково-крижова, L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня, встановленого ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за висновком від 23 січня 2024 року. Зокрема, виникнення у позивача професійного захворювання сталось внаслідок його роботи на АТ "Криворізький залізорудний комбінат" за період з 13.06.2000 р. по 18.09.2008 р. підземним машиністом бурової установки шахти «Октябрська», під час якої ОСОБА_1 підпадав під вплив пилу фіброгенної дії, вібрації та показників важкості праці з перевищенням передбачених нормативів, що підтверджується Інформаційною довідкою від 20.10.2022 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, з якої вбачається, що під час роботи ОСОБА_1 з 13.06.2000 по 18.09.2008 року машиністом бурової установки виявлені наступні порушення: на робочому місці концентрація пилу перевищує граничну допустиму концентрацію в 1,95 рази; температура повітря перевищує на 3,2 С0, відносна вологість повітря перевищує на 17%; еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий рівень на 24 дБА, а також встановлено порушення важкості праці та напруженості трудового процесу.

Згідно із довідкою МСЕК № 558498 від 25.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності з 1 квітня 2024 року до 1 квітня 2026 року внаслідок професійного захворювання. Дата чергового переогляду 10.03.2026 року.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 144355 від 25.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено втрату 65% працездатності (30% радикулопатія, 20% вібраційна хвороба, 15% ХОЛЗ) з 1 квітня 2024 року до 1 квітня 2026 року з рекомендацією медикаментозного лікування, а також санаторного лікування. Дата наступного переогляду 10.03.2026 року.

У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками-епікриз, виписками з медичних карток стаціонарного хворого та медичним висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» № 100 від 23.01.2024 року.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За ч. 4ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост. 12 Закону України "Про охорону праці"(на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно із ст. 153 КЗпП України забезпеченнябезпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

На підставіст.237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, та моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я під час роботи у відповідача, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, то суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок АТ "Кривбасзалізрудком".

Отже, суд відкидає посилання представника відповідача на те, що у відповідача відсутня відповідальність за спричинення позивачу профзахворювання, оскільки на підприємстві відповідача не було організовано безпечні та нешкідливі умови праці позивача, що стало наслідком розвитку у нього професійного захворювання.

При цьому наявність вини у даному випадку для відповідальності відповідача за законом не вимагається, оскільки за п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Так судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання зі встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 65% позивачу безумовно заподіяно моральну шкоду. Внаслідок професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений проходити тривале лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт у повсякденному житті, обмеженість у можливості продовжувати колишній активний спосіб життя та тривогу за майбутнє.

Тому суд відкидає посилання представника відповідача на те, що позивачем не було доведено завдання йому моральних страждань через спричинене йому професійне захворювання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Так відповідно до п. 9Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни «Просудовупрактикув справахпровідшкодуванняморальної (немайнової)шкоди»№4від31березня1995року розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Таким чином суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди позивачу внаслідок професійного захворювання кількість часу, який ОСОБА_1 пропрацював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, його профмаршрут, що стало причиною встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 , ступінь втрати ним працездатності через професійне захворювання, необхідність позивача у медикаментозному лікуванні, розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а також відповідальність, яка в тому числі лежить підприємстві відповідача у спричиненні ушкодження здоров`я позивачу.

При цьому суд враховує, що ушкодження здоров`я ОСОБА_1 відбулось також у зв`язку з його працею у важких умовах на ПрАТ «Суха Балка», з якого стягнуто на підставі рішення суду від 11 вересня 2024 року по справі № 212/4654/24 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я позивача, 190 000 грн.

Отже, на підставі переліченого вмотивування, враховуючи те, що ОСОБА_1 пропрацював на підприємстві відповідача машиністом бурової установки четвертого розряду 8 років 3 місяця у важких умовах, отримавши внаслідок недосконалості виробництва 65% стійкої втрати працездатності через набуте ним професійне захворювання при роботі у таких шкідливих умовах, встановлення йому ІІІ групи інвалідності внаслідок професійного захворювання до 01.04.2026 року, зважаючи на розмір на 1 січня 2025 року мінімальної заробітної плати в сумі 8000 грн., то на переконання суду розмір відшкодування завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров`я моральної шкоди з боку АТ "Кривбасзалізрудком" повинен дорівнювати саме 150 000 грн., що відповідатиме спричиненій відповідачу моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійного захворювання на його здоров`ї та подальшому житті.

Суд зауважує, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до пп. «А» п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року по справі № 180/683/13-ц.

Суд зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. У даному випадку це суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок професійного захворювання, тобто заподіяння йому шкоди здоров`ю.

На підставі переліченого вказані зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого професійного захворювання.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21.

Відповідно дост.141ЦПК Україниз відповідачапідлягає стягненнюв дохіддержави такожсудовий збірв сумі1500 грн.

Керуючись ст.4-5,13,19,76-81,89, 133-141, 258-259,263,265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути зАкціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я - 150000 (сто п`ятдесят) грн. без урахування утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариство "Криворізький залізорудний комбінат" в дохід держави судовій збір в сумі 1500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 27 березня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідач:Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", ЄДРПОУ00191307, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева 1-А.

Суддя: Д. О. Козлов