Рішення

від 18.03.2025 по справі 456/966/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/966/24

Провадження № 2/456/90/2025

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2025 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду та просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди йому у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступні способи: побачення кожної п`ятниці місяця з 15 год.00 хв. до 15 год. 00 хв. суботи, кожної середи з 15 год. до 09 год. четверга, як дні, коли позивач буде забирати дитину до себе додому для спілкування в домашніх умовах; додаткові дні побачень щорічно 04 червня з 10 год. до 14 год. та 14 грудня з 10 год. до 20 год.; спільний відпочинок влітку 20 днів; необмежене спілкування з дочкою особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку. Побачення можуть відбуватися за місцем проживання (перебування) дитини або батька, в громадських місцях культурно розважального характеру (парк, кінотеатр, та інших громадських місцях), що призначені для її повноцінного відпочинку та відповідають віку та стану здоров`я дитини. У дні побачень позивача з дочкою, він має право заводити, забирати дочку ОСОБА_3 з садочку (дому), інших розважальних закладів особисто. Зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 передавати позивачу дитину для побачень та спілкування за адресою: АДРЕСА_1 .В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 22.12.2022 року шлюб між сторонами було розірвано. Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу місце проживання дитини визначено за спільною згодою батьків. Дитина зареєстрована разом з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, фактично відповідачка ОСОБА_2 разом з малолітньою донькою ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час, позивач офіційно працевлаштований на посаді «Озеленювача» в Комунальному підприємстві «Управляюча компанія «Комфортний Стрий», має стабільну заробітну плату та за місцем роботи характеризується позитивно. На обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах позивач не перебуває, до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів не притягувався. За місцем попереднього проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , де позивач проживав однією сім`єю з відповідачкою та дочкою, характеризується позитивно, від сусідів та односельчан скарг до сільської ради на позивача не надходило. Позивач дуже любить свою дочку, тому увесь час намагався налагодити нормальні стосунки з колишньою дружиною та зв`язок із дитиною, приймати участь у її вихованні, утриманні, розвитку її здібностей та забезпечувати її всім необхідним. Для того, щоб бути поруч зі своєю дитиною, позивач переїхав та виймає квартиру у місті Стрий, Львівської області, де проживає ОСОБА_2 разом із дочкою. Однак, між сторонами почались непорозуміння щодо прийняття участі позивача у вихованні дочки. Намагання позивача мирним шляхом врегулювати спір призводить лише до нових конфліктів, так як відповідачка не бажає присутності позивача та штучно створює перешкоди у спілкуванні з дочкою. На неодноразові прохання надати позивачу можливість бачитись з дитиною відповідачка відмовляє або влаштовує сварку в присутності дитини. Позивач розуміє свій батьківський обов`язок приймати участь у вихованні дитини, спілкуватися з нею, віддаючи своє тепло і батьківську любов, мати можливість водити чи забирати дитину з дитячого садочку. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що спілкування позивача із дитиною спричинить шкоду дочці ОСОБА_3 не існує. На даний час встановлених органом опіки та піклування способів участі позивача у вихованні його дочки не існує, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просили позов задоволити.

Відповідач та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила проти позову та просили відмовити в його задоволенні. Покликаються на те, що позивач за час перебування з відповідачкою у шлюбі постійно влаштовував конфлікти, негативно ставився до відповідачки, принижував її, в 2021 році облив відповідачку гарячою водою, за що притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Відповідачка не заперечує щодо побачень позивача з їхньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , один раз на тиждень в суботу тривалістю 3(три) години в присутності матері.

Представник третьої особи виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області Плешка З.Р. в судовому засіданні пояснила, що беручи до уваги те, що між батьками дитини постійно виникають конфлікти і зустрічі з батьком призводять до стресу дитини, що унеможливлює проведення візитів у присутності матері дитини, а тому встановлення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною на даний час є недоцільним.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.12.2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 21.09.2018 року у виконавчому комітеті Глиннівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, актовий запис № 25.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно характеристики №20 виданої Комунальним закладом «Рокитнівський центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» Рокитнівської селищної ради 13.07.2023 року, ОСОБА_1 є чемпіоном та призером районних та обласних змагань з легкої атлетики. Наполегливий, цілеспрямований, в спілкуванні завжди справедливий. Вміє досягнути поставлених цілей, завжди націлений на високі спортивні досягнення, має свою думку, порядний. Користується повагою та авторитетом серед людей. Відповідальний, завжди ввічливий, цілеспрямований, вимогливий до себе.

З характеристики №4186 виданої виконкомом Березівської сільської ради 23.06.2023 на жителя с.Хміль, Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 вбачається, що за період проживання на території Березівської сільської ради ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони. В громадських місцях веде себе стримано, від сусідів та односельчан скарг до сільської ради на нього не надходило. До адміністративної відповідальності виконкомом сільської ради не притягувався.

Згідно довідки №4454 виданої виконавчим комітетом Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_1 з дати народження своєї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав та брав активну участь у житті та піклуванні своєї малолітньої дитини.

Згідно висновку виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 17.10.2024 №463 щодо розв`язання спору про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що орган опіки та піклування беручи до уваги те, що між батьками дитини не налагоджений емоційний зв`язок і зустрічі з батьком призводять до стресу дитини, а також неодноразові факти вчинення насильства ОСОБА_1 , що унеможливлює проведення візитів у присутності матері дитини, встановлення порядку та способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною на даний час є недоцільним.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі Конвенція про права дитини), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною другою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до частин 1-3 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України, ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно з частиною другою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізував Європейський Суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і ч. 4 ст. 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ від 07 серпня 1996 року у справі "Йогансен проти Норвегії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 у справі "М.С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по - перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по - друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

За відсутності виключних обставин, які б могли свідчити про те, що особисте спілкування батька дитини між собою суперечить інтересам дитини, встановлення такого обмеження є порушенням не лише прав батька, а і самої дитини. Вказане підтверджується також рішеннями Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Хокканен проти Фінляндії" від 23 вересня 1994 року, "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року).

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й передусім повинні бути визначені інтереси дитини, а вже тільки потім - права її батьків.

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 189/68/20 (провадження № 61-16244св21), від 08 лютого 2023 року у справі № 334/1202/20 (провадження № 61-7951св22), від 15 серпня 2023 року у справі № 759/4170/20 (провадження № 61-3420св23), від 26 жовтня 2023 року у справі № 233/418/22 (провадження № 61-11951св23).

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

При вирішенні даного спору суд враховує, що позивач, як батько дитини, який проживає окремо від дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має право на особисте спілкування з нею, оскільки таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що спілкування батька із дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде перешкоджати нормальному розвитку дитини чи може зашкодити здоров`ю дитини.

Також судом враховується ставлення позивача до дочки, його бажання спілкуватися з нею, брати участь у її вихованні, оздоровленні, всебічному розвиткові тощо.

В судовому засіданні встановлено, що після розлучення сторін їхня дитина проживає разом із матір`ю, відповідачем у справі. Між сторонами у справі немає повного порозуміння щодо участі позивача у вихованні дитини, спілкуванні з нею, що вбачається з їх безпосередніх пояснень в судовому засіданні та досліджених доказах.

Суд зауважує, що завдання батьків та зокрема відповідачки, як матері дитини та тієї з батьків, яка найбільше часу проводить з дитиною, оскільки постійно проживає разом з дитиною, допомогти дитині пережити розлучення батьків, пояснити їй, що незважаючи ні на що обоє батьків її люблять та обоє батьків мають бачитися та спілкуватися з нею, брати участь у її житті.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач чинить перешкоди позивачу в належному спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні. Враховуючи вказане та те, що наслідки особистого конфлікту між сторонами у справі негативно впливають на дитину та не сприяють якнайкращому задоволенню її інтересів, які мають пріоритет над інтересами батьків, беручи до уваги те, що існування між сторонами неприязних стосунків ускладнює погодження ними форм та методів спілкування з дитиною, з метою забезпечення реалізації права позивача на участь у спілкуванні з дитиною та її вихованні та забезпечення якнайкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково та зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачу ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши спосіб участі позивача ОСОБА_1 у вихованні неповнолітньої дочки ОСОБА_3 : побачення кожної суботи тижня з 15:00 години до 18:00 години; необмежено спілкуватися з дочкою ОСОБА_3 особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку. Суд вважає необхідним зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 передавати позивачу ОСОБА_1 дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для побачень та спілкування, за адресою АДРЕСА_1 .

Суд наголошує, що батьки дитини повинні вживати всіх можливих і залежних від них заходів для налагодження (відновлення) нормального позитивного спілкування і контакту дитини з обома батьками. У разі зміни обставин, пов`язаних з віком дитини, станом її здоров`я, психо-емоційного стану, жодна із сторін не позбавлені можливості звернутися до суду з позовом про визначення іншого способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задоволити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступні способи: побачення кожної суботи тижня з 15:00 години до 18:00 години; необмежено спілкуватися з дочкою ОСОБА_3 особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку.

Зобов`язати ОСОБА_2 передавати ОСОБА_1 дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для побачень та спілкування, за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 25.03.2025 року.

Головуючий суддя С. С. Сас