Ухвала

від 21.03.2025 по справі 331/1587/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/1587/25

Провадження № 2/331/1579/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Запорізької територіальної громади в особі ЗМР про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про відстрочення сплати судового збору, яка мотивована тим, що вона є пенсіонером за віком, не має інших джерел доходу, а тому просила відстрочити їй сплату судового збору за подачу позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої та третьоїстатті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а)військовослужбовці; б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю; г)члени малозабезпеченоїчи багатодітноїсім`ї; ґ)особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осібта осіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена;або 3)предметом позовує захистсоціальних,трудових,сімейних,житлових прав,відшкодування шкодиздоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом,а не обов`язком суду. Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Суд наголошує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на позивача.

Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Так, позивачем в обґрунтування та на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору будь-яких доказів не надано, а саме прохання щодо відстрочення сплати судового збору не є безумовною підставою для цього. Таким чином, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом пп. 2 та 9 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України«Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з ст. 5 Закону України«Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні»суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно ч.1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Відповідно ч.1,2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Однак, на підтвердження визначення ціни позову позивач надала довідку про середньоринкову вартість житлової нерухомості від 11.03.2025 р., в якій відсутні дані, що підтверджують виконані процедури з оцінки дійсної вартості майна, яке є предметом спору.

Таким чином, позивачу необхідно надати звіт про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що містить висновок про вартість спірного майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, а також кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та сплатити судовий збір за позовні вимоги, виходячи з вартості майна зазначеному у звіті і надати оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до ставок встановленихЗаконом України «Про судовий збір».

Крім того, згідно із ч.1ст.42 ЦПК Україниу справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом державним нотаріусом Четвертої запорізької державної нотаріальної контори Бережко С.М., однак вказану особу до участі у справі в якості третьої особи не залучено.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України або не сплачені судові витрати, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуюче вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Світлицька