Ухвала від 21.03.2025 по справі 454/3632/24

Справа № 454/3632/24

Провадження № 1-кп/459/241/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142150000004 від 08 січня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України

В С Т А Н О В И В :

18.12.2024 до Червоноградського міського суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №4202414215000000 від 08 січня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 28, ч. 1 ст 366, ч.4 ст.191 КК України до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою від 24.12.2024 року у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

25.02.2025 прокурор подала клопотання про повернення обвинувального акту, у якому просила повернути обвинувальний акт для усунення недоліків. В обґрунтування клопотання зазначила, що в ході підготовчого судового розгляду було встановлено додаткові анкетні дані ОСОБА_4 , яка в ході проведення досудового розслідування не повідомила факт того, що є депутатом міської ради. Відтак, скерований до суду обвинувальний акт містить не всі необхідні анкетні відомості, тобто не відповідає вимогам КПК, а саме: п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України. Якщо обвинувальний акт не містить відомостей, які зазначені хоча би в одному пункті вказаної норми закону, то є підставою для повернення обвинувального акту прокурору з підготовчого судового засідання. Також прокурор звернула увагу на те, що письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради здійснюється керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. У даному випадку обвинувальний акт вручено неуповноваженою особою, у зв`язку із чим ОСОБА_4 не набула статусу підозрюваної. Зважаючи на вищенаведене, просила клопотання задовольнити.

05.03.2025 захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 подала заперечення, в яких вказала, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. ст. 109, 110, 291, 293 КПК України, зокрема, складений слідчим та затверджений прокурором, містить передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України відомості, зокрема, анкетні відомості обвинуваченої, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення, а також інші необхідні відомості. Окрім того, обвинувальний акт містить підписи слідчого та прокурора, а також до такого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку про отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Таким чином, вважає, що відомості про те, що особа є депутатом, не належать до анкетних відомостей, які обов`язково мають міститись в обвинувальному акті, тобто відсутність таких не свідчить про невідповідність обвинувального акту та не є підставою для повернення обвинувального акту, що свідчить про необгрунтованість клопотання прокурора, яка зазначає підставою для повернення необхідність внесення відомостей про анкетні дані. Крім того, адвокат вважає, що прийняття процесуального рішення про повідомлення про підозру ОСОБА_4 неналежним суб`єктом не є підставою для повернення обвинувального акту. Відтак, сторона захисту вважає, що обвинувальний акт складений відносно ОСОБА_4 не містить невідповідностей вимогам закону, які можуть бути підставою для повернення такого обвинувального акту. Таким чином, підсумовуючи вищенаведене просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про повернення обвинувального акту та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала подане нею клопотання та просила повернути обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків.

Обвинувачена та її захисник заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.

Представник потерпілого щодо вирішення даного клопотання поклалася на думку суду.

Суд, виконавши вимоги ст. ст. 342-345 КПК України, ознайомившись з обвинувальним актом, перевіривши його зміст та реєстр матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України (не вдаючись до передчасної оцінки наявності чи відсутності доказів винуватості обвинуваченого на цій стадії кримінального процесу), заслухавши думку учасників справи приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до процесуальних обов`язків, зазначених у ч. 2 ст.9КПК України прокурор, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних та неупереджених процесуальних рішень.

Цих вимог КПК України слідчим та прокурором у даному кримінальному провадженні не дотримано.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст.110КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Перелік вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначеност. 291 КПК України. Відповідно до вимог вказаної статті обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається із тексту обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, діючи за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Із обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 розпорядженням міського голови Великомостівської міської ради Львівської області №267/04-01 від 03.12.2021 призначено на посаду начальника відділу освіти, культури та туризму Великомостівської міської ради Львівської області, у зв`язку із чим вона набула статусу службової особи, наділеної організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями згідно ч. 3 ст. 18 КК України.

Разом з цим, у підготовчому судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 являється депутатом Великомостівської міської ради. Проте, такі відомості у обвинувальному акту не вказані, натомість зазначено, що обвинувачена не являється депутатом.

Таким чином, в обвинувальному акті вказані некоректні анкетні відомості обвинуваченої ОСОБА_4 , які мають важливе значення у даному кримінальному провадженні.

На думку суду, п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України містить примірний (невичерпний) перелік відомостей, які зазначаються в обвинувальному акті (оскільки сам перелік зазначений в дужках: (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство)).

Відтак, незалежно від того, що п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить прямої вказівки про необхідність зазначення в обвинувальному акті відомостей про те, що особа являється депутатом, такі відомості повинні бути зазначені, оскільки мають важливе значення для даного кримінального провадження.

Окрім цього, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті має бути зазначено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як зазначено у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, в обвинувальному акті важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Відповідно ж до п. 13 ч. 1 ст.3КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Це твердження має містити характеристику (опис) кримінального правопорушення, його юридичну кваліфікацію.

Як вже зазначено вище, викладаючи фактичні обставини кримінального правопорушення сторона обвинувачення вказала лише, що обвинувачену призначено на посаду начальника відділу освіти, культури та туризму Великомостівської міської ради Львівської області, у зв`язку із чим вона набула статусу службової особи, наділеної організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, проте не вказала, що вона являється депутатом Великомостівської міської ради, що призвело до невірного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення.

Вказані обставини свідчать про формальне викладення обвинувального акту, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому суд вважає необхідним повернути обвинувальний акта прокурору для усунення наведених вище недоліків. Неконкретність обвинувачення безпосередньо стосується і права обвинуваченої на справедливий судовий розгляд та порушує її право на захист.

Окрім цього, варто зауважити, що прокурор у своєму клопотанні зазначала, що даний обвинувальний акт вручено неуповноваженою особою, у зв`язку із чим ОСОБА_4 не набула статусу підозрюваної.

Суд не дає оцінку таким доводам прокурора, оскільки не в змозі перевірити даний факт, проте вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 627/927/19, відповідно до якого правовим наслідком повідомлення про підозру неуповноваженою на те особою, є не притягнення її до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тобто особу не було притягнуто до кримінальної відповідальності та вона не набула статусу підозрюваної в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженніетапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, за відсутності належного повідомлення особи про підозру, безґрунтовним іпозбавленим правовихпідстав єнаступне складанняй самогообвинувального акту стосовно особи, а отже і здійснений на підставі такого обвинувального акту судовий розгляд в цьому проваджені, за наслідками якого ухвалений обвинувальний вирок. Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливило правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призвело до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливило внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов`язків.

Наведені порушення, шляхом позбавлення гарантованих Конституцією України та КПК України прав учасників кримінального провадження та недотримання визначеної законом процедури судочинства, на думку суду, під час судового розгляду будуть перешкоджати розгляду обвинувального акту по суті та унеможливлять, за результатами такого судового розгляду, ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142150000004 від 08 січня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, слід повернути прокурору через його невідповідність вимогам кримінального процесуального закону.

Керуючись ст. ст.291, 314, 315, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024142150000004 від 08 січня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України - повернути прокурору Шептицької окружної прокуратури.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1