Рішення

від 27.03.2025 по справі 603/649/23

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/649/23

Провадження №2-др/603/1/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2025 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Бішко І. М.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Андрусенка Ігоря Ярославовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В провадженні Монастириського районного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», в якому позивач просив стягнути з відповідача на його користь 284 180,07 грн майнової шкоди, а також 100000,00грн моральної шкоди.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 14.03.2025року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 248730,07 грн майнової шкоди, 50 000,00 грн моральної шкоди. А також з ОСОБА_2 стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 2 987,30 грн. Поряд з цим, під час ухвалення цього рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи.

19.03.2025 року представник позивача адвокат Андрусенко І. Я. звернувся до суду із письмовою заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6800,00 грн. В обґрунтування поданої заяви представник позивача долучив копію договору про надання правничої допомоги від 22.09.2023 року з копією додаткової угоди до цього договору (розрахунком) від 18.03.2025 року, квитанцію від 18.03.2025 року про оплату вартості наданої правничої допомоги в цій справі на суму 6800,00 грн, копію адвокатського запиту від 05.12.2023 року № 519, копію адвокатського запиту від 08.01.2024 року № 1 (т. 2, а.с. 1-8).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Андрусенко І. Я. в судове засідання не з`явилися, у заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить розглянути вищевказану заяву за їхньої відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Круць В. М. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи є заява представника відповідача про розгляд справи за їхньої відсутності. Крім того, у вказаній заяві представник відповідача визнає судові витрати позивача, понесені ним на правову допомогу, в розмірі 4000,00 грн.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АТ «СГ «ТАС» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено таке.

При поданні позовної заяви представник позивача навів попередній розрахунок судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, що складається з таких послуг: ознайомлення із матеріалами справи та аналіз справи, підготовка позовної заяви, участь у судових засіданнях (т.1, а. с. 4).

Під час судового розгляду представник позивача подав заяви про те, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після розгляду справи по суті (т. 1, а. с. 134, 222).

Під час ухвалення 14.03.2025 року рішення в цій справі судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу (т. 1, а. с. 239-245).

19.03.2025 року представник позивача адвокат Андрусенко І. Я. звернувся до суду із письмовою заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6800,00 грн. В обґрунтування поданої заяви представник позивача долучив копію договору про надання правничої допомоги від 22.09.2023 року з копією додаткової угоди до цього договору (розрахунком) від 18.03.2025 року, квитанцію від 18.03.2025 року про оплату вартості наданої правничої допомоги в цій справі на суму 6 800,00 грн, копію адвокатського запиту від 05.12.2023 року № 519, копію адвокатського запиту від 08.01.2024 року № 1 (т. 2, а.с. 1-6).

За змістом вищевказаного договору, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом АндрусенкомІ.Я., предметом договору є надання адвокатом правничої допомоги Грабару О. С. у справі про відшкодування шкоди.

Відповідно до п. 4.1 договору його сторони узгодили, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Згідно з п. 4.2 договору гонорар адвоката та умови його оплати погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору (розрахунком).

Відповідно до додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 22.09.2023 року (розрахунок) від 18.03.2025 року Грабар О. С. підтвердив отримання послуг адвоката на виконання умов договору на загальну суму 6 800,00 грн, а саме:

- 01.12.2023 року підготовка позовної заяви (240 хв, вартість 4294,40 грн);

- 05.12.2023 року підготовка та направлення адвокатського запиту від 05.12.2023 року № 519 (30 хв, вартість 536,70 грн);

- 08.01.2024 року підготовка та направлення адвокатського запиту від 08.01.2024 року № 1, клопотання про витребування доказів від 23.01.2024 року (60 хв, вартість 1211,20 грн);

- 04.03.2025 року участь у судовому засіданні (вартість 800 грн) (т. 2, а. с. 4, зв.).

На підтвердження оплати вищевказаних послуг до заяви додано квитанцію від 18.03.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив 6 800,00 грн за надання правничої допомоги у цивільній справі № 603/649/23 за його позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про відшкодування шкоди (т. 2, а.с.8).

Суд, розглянувши заяву представника позивача, дослідивши та оцінивши долучені до неї матеріали, дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з п.1ч.2ст.137ЦПК України за результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом (ч. 2 ст. 19 вищевказаного Закону).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року в справі № 910/12876/19, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вже згадувалось судом, під час судового розгляду представник позивача подав заяви про те, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після розгляду справи по суті (т. 1, а. с. 134, 222).

Докази понесених ОСОБА_1 судових витрат представник позивача подав суду 19.03.2025 року, тобто в межах п`яти днів після розгляду справи по суті (т. 2, а. с. 1-8).

У силу вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зч.3ст.141ЦПК Українипри вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що передбачено ч. 6 ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З аналізу матеріалів справи видно, що адвокат Андрусенко І. Я. склав позовну заяву, подав заяву про долучення доказів, клопотання про витребування доказів, додаткові пояснення у справі, декілька адвокатських запитів, а також взяв участь у судовому засіданні (04.03.2025 року - тривалістю приблизно 37 хвилин).

Водночас судом встановлено, що представник відповідача у заяві від 13.01.2025 року (т. 1, а. с. 217, зв.) визнав судові витрати позивача, понесені ним на правову допомогу, в розмірі 4 000,00 грн., однак не навів жодних доводів на обґрунтування зменшення розміру таких витрат.

З огляду на наведене, зважаючи на обсяг наданих адвокатом Андрусенком І. Я. послуг, враховуючи необґрунтованість заперечень відповідача щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, керуючись принципами реальності, розумності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача слід задовольнити частково.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, враховуючи те, що рішенням суду від 14.03.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути 5287,53 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (298 730,07 грн х 6800 грн / 384 180,07 грн).

Керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 141, 265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 287 (п`ять тисяч двісті вісімдесят сім)грн 53 (п`ятдесят три) коп.

У решті заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення небуло врученоу деньйого проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішеннясуду,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», місцезнаходження: проспект Берестейський (Перемоги), 65, м. Київ, код ЄДРПОУ 30115243.

Головуючий суддя І. М. Галіян