Рішення

від 18.03.2025 по справі 712/10924/24

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 712/10924/24

Номер рядка звіту 67

РІШЕННЯ

іменем України

"18" березня 2025 р. с-ще Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Лук`янчук Т.В.

розглянувши, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, орган опіки та піклування Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області про визначення місця проживання малолітніх дітей

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Зайцев В.С. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визначити місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за місцем проживання чи реєстрації їхнього батька ОСОБА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що 17.05.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, який розірвано 11.04.2024 року. Від вказаного шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільні діти на даний час виховуються та утримуються відповідачем, оскільки відповідач зареєстрована та проживає в іншому місті, повторно вийшла заміж та сконцентрувалась на своїй новій родині, не приділяючи достатньої уваги та не надаючи будь-якого утримання спільним малолітнім дітям. Фактично жодної участі та вихованні дітей відповідач не приймає, з ними не спілкується.

На даний момент ОСОБА_1 у повній мірі та самостійно опікується інтересами і потребами спільних із відповідачем дітей, піклується про них, займається матеріальним утриманням, освітою, вихованням, слідкує за розвитком, станом здоров`я, інтересами та духовними потребами дітей.

На думку позивача проживання синів разом з ним відповідає їх інтересам.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та надані докази, беручи до уваги заяви сторін, суд приходить до висновку про відсутність можливості задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно ксерокопії рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2024 року розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 17.05.2017 року. (а.с. 26).

Як вбачається із ксерокопій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 24.06.2017 року Соснівським районним у місті Черкаси відділом ДРАЦС ГТУЮ у Черкаській області та серії НОМЕР_2 яке видане повторно 09.04.2022 року відділом ДРАЦС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 їх батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.22-23).

Згідно ксерокопії довідки №2/14 від 05.07.2024 року, яка надана ФОП ОСОБА_6 - ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_6 на посаді монтажника інформаційно-комунікаційних мереж з 16.02.2022 року. Увільнений від роботи з 24.02.2022 року у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації зі збереженням місця роботи та посади. (а.с. 8).

Відповідно до ксерокопії витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_3 №39 від 24.02.2022 року молодшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира взводу ІНФОРМАЦІЯ_8. (а.с. 9).

Зі службової характеристики від 19.07.2024 року відносно ОСОБА_1 слідує, що останній за місцем служби характеризується позитивно. (а.с. 12).

Відповідно до ксерокопії довідки про доходи, яка надана військовою частиною НОМЕР_3 №2867 від 16.07.2024 року загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 01.06.2023 року по 31.05.2024 року становить 1467035,73 грн. (а.с. 13).

З витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» №ВР-004396487 слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 станом на 11.07.2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. (а.с. 14)

Згідно до ч.4 ст.29 ЦК України та ч.1 ст.160 СК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Згідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітньої дитини. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем до позовної заяви не додано висновку органу опіки і піклування про доцільність залишення малолітніх дітей з ним.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.8, 18, 161 СК України, ст.ст.2, 4, 19, 184 ЦПК України кожна особа, право якої порушене, оспорене чи не визнане, вправі захищати його судовим порядком шляхом пред`явлення позову до відповідальної за порушення права особи.

Судом може бути вирішено саме спір між батьком і матір`ю щодо місця проживання малолітньої дитини (дітей), коли батько та мати, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина (діти).

На час пред`явлення позову до ОСОБА_2 та на час розгляду справи позивач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідач заперечує або вчиняє дії, які б свідчили, що вона не погоджується з тим, що їх спільні діти проживають разом з батьком.

Отже будь-яких підстав вважати, що право батька дітей на визначення місця проживання синів із ним не визнається, заперечується матір`ю дітей чи будь-ким іншим на даний час немає, докази про таке відсутні.

По справі встановлено, що фактично спір щодо місця проживання дітей був ініційований батьком дітей, з яким діти і так фактично проживають і від якого матір дітей не вимагала та не вимагає зміни їх місця проживання на проживання з нею.

Так, після звернення батька дітей (позивача) до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, відповідач не подала до суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо позовних вимог, у встановленому порядку не заявляла зустрічного позову в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з нею.

Матеріали справи не містять будь-яких належних доказів, які б свідчили про бажання матері (відповідача) і волю щодо визначення місця проживання дітей з матір`ю.

За встановлених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення позивача до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, які фактично проживали і проживають разом з позивачем, між батьками дітей виник спір саме щодо їх місця проживання (матір`ю чи батьком), оскільки мати дитини (відповідач) не вимагала від позивача змінити їх місце проживання, не порушувала в судовому порядку питання щодо відібрання дітей у позивача, не зверталася до суду з позовом про визначення місця проживання дітей разом з нею.

Суд вирішує спір, що реально виник, і не робить припущень щодо обставин і фактів, які ще не виникли, та не регулює правовідносин щодо обставин проживання дитини, які не існують. За відсутності позову одного з батьків, з яким не проживає дитина, не вимагається підтвердження судом факту наявності в одного з батьків права на визначення місця проживання дитини, визнання такого права тощо, для цього відсутні процесуально-правові підстави. Звернення до суду про вирішення спору одного з батьків, право якого не порушено, дає підстави для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, оскільки до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів про наявність у сторін спору щодо місця проживання малолітніх дітей, суд не вбачає підстав для визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з одним із батьків, в даному випадку з батьком, та приходить до висновку про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.19, 141, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст.ст.2, 12, 76-83, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, орган опіки та піклування Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем проживання чи реєстрації батька ОСОБА_1 - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 26 березня 2025 року.

Суддя: В. В. Заполовський