Рішення

від 20.03.2025 по справі 285/6123/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/6123/24

провадження у справі №2/0285/358/25

20 березня 2025 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В., за участю секретаря судового засідання Ковальчук М.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) із земель колективної власності КСП "Полісся", в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) із земель колективної власності КСП "Полісся", в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_5 .

Згідно довідки № 51 від 18.01.2024, виданої виконавчим комітетом Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області, ОСОБА_5 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою с. Немильня Новоград-Волинського району Житомирської області з дружиною ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою № 458 від 21.08.2024, виданої виконавчим комітетом Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області, ОСОБА_5 був включений до уточненого списку співвласників КСП «Полісся» при паюванні земель (запис №8), який затверджений рішенням загальних зборів КСП «Полісся» с. Немильня від 26.02.1997.

Зазначене підтверджується також довідкою Відділу №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирський області від 20.09.2024. Але у довідці вказано, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право, на земельну частку (пай), що видавались Новоград-Волинською райдержадміністрацією, відсутній запис про реєстрацію та видачу сертифіката на право на земельну частку (пай), на ім`я ОСОБА_6 . Одночасно повідомлено, що за період часу від 1993 по 01.01.2013 року згідно книг записів «Про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельними ділянками, договорів оренди землі», державний акт на право власності на земельну ділянку взамін сертифіката не видавався. Отже, батько позивача ОСОБА_5 сертифікат на земельну частку (пай) за свого життя не отримав.

Після смерті батька залишилося спадкове майно, а саме право на земельну частку (пай) по реформованому КСП «Полісся» Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, що належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його спадкоємцями були: дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 . Зазначені спадкоємці не оформили своїх прав на спадкове майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 .

Згідно довідки №2294 від 23.11.2017, виданої виконавчим комітетом Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , та разом з нею на день смерті та протягом 6-ти місяців після смерті за даною адресою був зареєстрований син - ОСОБА_4 .

Після смерті матері залишилося спадкове майно, а саме 1/2 ідеальна частка земельної частки (паю) по реформованому КСП «Полісся» Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, що належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не встигла оформити свої спадкові права, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє місце проживання та реєстрації якого було - АДРЕСА_1 .

04.11.2024 ОСОБА_2 подала приватному нотаріусу Звягельського районного нотаріального округу Качан О.О. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 ідеальну частку земельної частки (паю) по реформованому КСП «Полісся» Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, що належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була його дружина (матір позивачки) ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не встигла оформити свої спадкові права, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.11.2024 приватний нотаріус Качан О.О. винесла постанову № 289/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 ідеальну частку земельної частки (паю) по реформованому КСП «Полісся» Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю у спадкоємиці правовстаяовлюючого документу на зазначену земельну частку (пай), необхідність якого передбачена п. 4.15 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

04.11.2024 приватний нотаріус Качан О.О. винесла постанову № 290/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 ідеальну частку земельної частки (паю) по реформованому КСП «Полісся» Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з відсутністю у спадкоємиці правовстановлюючого документу на зазначену земельну частку (пай), необхідність якого передбачена п. 4.15 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ-10-09-000002 від 27.11.1995, КСП «Полісся», що знаходиться в с. Немильня Новоград-Волинського району Житомирської області було передано 1277,1 га землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Киківської сільської Ради народних депутатів від 20.09.1995 № 20.

В уточненому списку співвласників КСП «Полісся» при паюванні земель, затвердженому рішенням загальних зборів КСП «Полісся» с. Немильня від 26.02.1997, померлий ОСОБА_5 зазначений серед співвласників за №8. Дослідивши подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову, з наступних підстав.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 328 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна, в тому числі за законом.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ст. 1215 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на земельну частку (пай), є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 1 Указу ПрезидентаУкраїни №720/95 від 08.08.1995«Про порядокпаювання земель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям» (далі за текстом - Порядок паювання земель) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, окрім інших, колективним сільськогосподарським підприємствам (далі за текстом - КСП).

Право на земельну частку (пай) згідно з п. 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За приписами статей 5,22Земельного кодексуУкраїни 1990року кожний член КСП у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), право власності на яку виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

Державний акт на право колективної власності на землю видається КСП із зазначенням розмірів земель, що перебувають у його власності і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян (ст. 23 Земельного кодексу України 1990 року).

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

У пункті 24 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від16.04.2004№7«Про практикузастосування судамиземельного законодавствапри розглядіцивільних справ» визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно з п. 11 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008№7«Про судовупрактику усправах проспадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року,Порядку паюванняземель та відповідні норми ЦК УРСР.

Частиною 2 ст. 9 ЦК Української РСР (1963 року) визачено, що правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 19).

Уточнений список співвласників КСП "Полісся", до якого включений ОСОБА_5 , затверджений 26.02.1997 (а.с. 27).

Таким чином, у зв`язку зі смертю та припиненням правоздатності ОСОБА_5 не набув права власності на земельну частку (пай).

Право на участь у паюванні земель зазначеного підприємства, яке було у ОСОБА_5 за його життя, не є тотожним праву власності на майно, що може бути предметом спадкування.

У відповідності до ст. 525 ЦК Української РСР, що був чинним на момент смерті ОСОБА_5 , часом відкриття спадщини визнавався день смерті спадкодавця.

Таким чином, внесення спадкодавця до уточненого списку співвласників після його смерті не могло призвести до виникнення права власності у померлої особи та її спадкоємців.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного права, рішення щодо наділення особи майном у будь-якому випадку не могло бути акцептовано нею після смерті.

Спадкоємці померлої особи, яка мала право на участь у паюванні майна колективного підприємства могли ініціювати реалізацію саме паювання, як форми продовження приватизації, якщо вона була розпочата спадкодавцем за його життя.

Разом зтим,суду не надано доказів набуття права власності на спірне майно спадкодавцями ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відсутні також належні докази участі ОСОБА_5 в оформленні права власності на спірну земельну частку (пай) за його життя. Формальне включення особи після її смерті до списку співвласників не свідчить про виникнення будь яких правовідносин, у яких вона за свого життя брала участь.

Позовна заява та додані до неї документи не містять інформації про розмір (площу) спірної земельної частки.

Крім того, суду не надано належних доказів на підтвердження родинного зв`язку позивача з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виключає можливість встановити право на спадкування позивачем будь-якого майна зазначеної особи.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 76-81, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 26.05.2025.

Суддя А.В. Помогаєв