Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1947/24
Провадження № 2/542/57/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин,
ВСТАНОВИВ:
21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 (надалі також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області (надалі також - відповідач-1, Нехворощанська сільська рада), ОСОБА_3 (надалі також - відповідач-2, ОСОБА_3 ), за змістом якої вона просила встановити юридичний факт, яким визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_1 , є троюрідною онукою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 29 жовтня 2024 року після отримання інформації про зареєєстроване місце проживання ОСОБА_3 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 31).
Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року витребувано у Новосанжарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію про шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (змінено на прізвище - ОСОБА_4 ), орієнтовні роки одруження 1973-1974, місце укладення шлюбу - м. Пирятин (а.с. 80-81).
Поряд із цим, документи, які суд своєю ухвалою від 16 грудня 2024 року зобов`язав Новосанжарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати до суду до 08 січня 2025 року, не були надані.
24 грудня 2024 року від Новосанжарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла інформація за № 613/30.24-36 від 23 грудня 2024 року, з якої вбачається, що у зв`язку із відсутністю доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, не має можливості надати відповідь (а.с. 84).
Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі до 90 днів (а.с. 86).
14 січня 2025 року суд своєю ухвалою витребував у Новосанжарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (змінено на прізвище - ОСОБА_4 ), орієнтовні роки одруження 1973-1974, місце укладення шлюбу - м. Пирятин.
На виконання зазначеної ухвали 16 січня 2025 року Новосанжарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано до суду повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 101-102).
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року (а.с. 120-121) закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті, в судове засідання з розгляду справи по суті викликані для допиту в якості свідків особи, яких позивач у поданому до суду клопотанні просила допитати.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 вона звернулась до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Т.В., однак отримала відмову у видачі такого свідоцтва, мотивовану відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини позивачки із померлою ОСОБА_4 .
Поряд із цим, позивачкою наголошено, що вона є троюрідною онукою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Це підтверджується, як зазначено в позові, наданими нею документами, зокрема: свідоцтвами про народження позивачки, ОСОБА_4 та її матері, діда позивачки, батька позивачки, свідоцтвами про укладення шлюбу та про розірвання шлюбу позивачки на підтвердження факту зміни нею прізвища.
Вказано, що з метою отримання інших документів, які б підтверджували факт родинних відносин, вона зверталась до Новосанжарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак у зв`язку з відсутністю відповідних записів, запитувану інформацію їй надано не було.
Також позивачкою зазначено, що факт родинних відносин підтверджується показами свідків, копіями фотокарток із сімейного архіву.
Отже, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за померлою ОСОБА_4 , позивач звернулась до суду із відповідним позовом про встановлення факту родинних відносин.
У судовому засіданні 17 березня 2025 року позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Нехворощанська сільська рада Полтавського району Полтавської області у судове засідання не забезпечила явку свого уповноваженого представника, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 136), клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, про причини неявки не повідомляла. Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
В матеріалах справи наявна заява Нехворощанської сільської ради, в якій зазначено про визнання позовних вимог відповідачем у повному обсязі та про те, що при прийнятті рішення Нехворощанська сільська рада покладається на розсуд суду (а.с. 103).
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 132), клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, про причини неявки не повідомляла. Відзиву на позов від ОСОБА_3 до суду не надходило.
24 лютого 2025 року від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій вона зазначила, що не має можливості з`явитись до суду, у зв`язку із похилим віком та станом здоров`я (а.с. 126).
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за даної явки учасників справи.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, допитавши в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 11 січня 2024 року (а.с. 9).
З матеріалів справа вбачається, що ОСОБА_4 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,230 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Маячківської сільської ради, що підтверджується Державним Актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 060863 від 03 грудня 2002 року (а.с. 10-11).
Після смерті ОСОБА_4 19 січня 2024 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Т.В. заведена спадкова справа № 13/2024 на підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини, що зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ 19 січня 2024 року за № 34.
Також, із заявою про прийняття спадщини, яка була зареєстрована у Книзі обліку та реєстрації спадкових справ 14 травня 2024 року за № 235, звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Т.В. від 17 липня 2024 року № 311/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт родинних відносин та підстав для спадкування (а.с. 12-13).
Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , її батьками записані: батько - ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_12 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідки про народження від 19 квітня 1946 року серії НОМЕР_3 (а.с. 15).
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 04 березня 1954 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у АДРЕСА_4, народилась ОСОБА_12 , її батьками записані: батько - ОСОБА_14 , мати - ОСОБА_15 (а.с. 14).
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00048758604 від 15 січня 2025 року вбачається, що 21 липня 1973 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_16 , прізвище після реєстрації шлюбу - " ОСОБА_4 " (101-102).
Отже, ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .
Відповідно до інформації з погосподарської книги по с. Маячка, Полтавський район, Полтавська область стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що вона була зареєстрована у АДРЕСА_3 (а.с. 94).
З документів щодо народження позивачки, судом встановлено таке.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Маячка, Новосанжарський район, Полтавська область, її батьками записані: батько - ОСОБА_20 , мати - ОСОБА_21 (а.с. 19).
Внаслідок укладення шлюбу 26.10.1991 із ОСОБА_22 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_23 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 26 жовтня 1991 року (а.с. 20).
Після розлучення 08 серпня 1997 року позивачка залишила прізвище - " ОСОБА_23 ", на підтвердження чого надана копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 (а.с. 21).
У подальшому, 19 листопада 2011 року позивачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_24 та змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується наданою копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 (а.с. 22).
Отже, ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 17 грудня 1975 року батько позивачки ОСОБА_20 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Канави, Новосанжарський район, Полтавська область. Його батьками записані: батько - ОСОБА_26 , мати - ОСОБА_27 (а.с. 16).
У той же час, відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00044749667 від 27 квітня 2024 року вбачається, що реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області були внесені відомості про актовий запис № 126 від 16 жовтня 1956 року щодо народження ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьком якого зазначений - ОСОБА_29 , мати - ОСОБА_27 (а.с. 17-18).
Листом Новосанжарського відділу державної реєстрації актів цивільно стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30 листопада 2024 року № 57/30.24-35 (а.с. 78) повідомлено, що актового запису про народження, складеного на ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , по Новосанжарському району Полтавської області, не виявлено. Перевірку проведено за період з 1889-1905 роки. Також вказано, що Книги реєстрації актів цивільного стану про народження за 1889-1905 роки по Новосанжарському району Полтавської області, не збереглися. Крім цього зазначено, що перевірено поновлені актові записи з 1944 року по теперішній час, проте актового запису не виявлено.
Зі змісту листа Державного архіву Полтавської області від 29 листопада 2024 року № 04-16/1022 (а.с. 79) встановлено, що метричні книги для запису народжених парафіян Архангело-Михайлівської православної церкви с. Канави Кобеляцького повіту Полтавської губернії за 1890-1918 роки на зберігання до Державного архіву Полтавської області не надходили, у зв`язку з чим немає можливості надати архівну довідку про народження ОСОБА_29 .
Враховуючи викладені обставини, посилаючись на вказані документи, позивачка зазначила що є донькою ОСОБА_20 , онукою ОСОБА_26 , правнукою ОСОБА_29 , батьком якого був ОСОБА_14 , який одночасно був і батьком ОСОБА_12 , донькою якої була померла ОСОБА_4 .
Отже, позивачка вважаючи себе троюрідною онукою ОСОБА_4 , звернулась до суду, з позовом про встановлення відповідних родинних відносин для того, щоб в подальшому реалізувати своє право на спадщину за померлою ОСОБА_4 .
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261--1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (статті 1261-1265 ЦК України).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що під час вирішення питання, хто є спадкоємцями за законом, необхідно враховувати такі юридичні факти, як: родинні відносини (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця.
Ступінь споріднення визначається кількістю народжень, що пов`язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних відносинах.
У п`яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого - шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг (родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення). До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п`ятого ступеня споріднення належать діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки).
Родичі шостого ступеня споріднення - це діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри).
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
Згідно з листом ВСУ від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Висновки щодо правозастосування
З матеріалів справи вбачається, що встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 із ОСОБА_4 необхідно позивачці для отримання спадщини, оскільки визнання того факту, що ОСОБА_1 є троюрідною онукою ОСОБА_4 призводить до визнання позивачки спадкоємцем п`ятої черги відповідно до статті 1265 ЦК України.
Встановлення вказаного факту має визначені юридичні наслідки, що виражаються в отриманні статусу спадкоємця п`ятої черги.
Родинні відносини (споріднення) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
Обґрунтовуючи той факт, що позивачка є троюрідною онукою ОСОБА_4 , остання, зокрема, вказувала на те, що у її прапрадіда - ОСОБА_14 , було двоє дітей, зокрема: ОСОБА_29 (прадід позивачки) та ОСОБА_12 .
Отже, ОСОБА_29 (прадід позивачки) та ОСОБА_12 є рідними братом та сестрою.
У ОСОБА_12 була донька ОСОБА_32 . У ОСОБА_29 був син - ОСОБА_26 , тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_26 є двоюрідними сестрою та братом.
Після укладення шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
В той же час, у ОСОБА_26 був син - ОСОБА_20 , донькою якого і є позивачка.
Отже, ОСОБА_20 доводиться двоюрідним племінником ОСОБА_4 , а ОСОБА_4 є троюрідною бабою позивачки.
З наявних у матеріалах справи документів, достовірно можливо встановити, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_20 (батько) та ОСОБА_21 (мати), оскільки це підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки (а.с. 19).
Також, з наданої до суду копії свідоцтва про народження батька позивачки - ОСОБА_20 (а.с. 16), встановлено, що його батьками були ОСОБА_26 (батько) та ОСОБА_27 (мати).
А відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00044749667 від 27 квітня 2024 року (а.с. 17-18) вбачається, що батьками ОСОБА_26 були ОСОБА_29 (батько) та ОСОБА_27 (мати).
В той же час, на підтвердження того факту, що ОСОБА_29 був сином ОСОБА_14 , документи відсутні.
З наданих до суду відомостей з Новосанжарського відділу державної реєстрації актів цивільно стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30 листопада 2024 року № 57/30.24-35 (а.с. 78) встановлено відсутність актового запису про народження, складеного на ОСОБА_29 , 1892-1902 року народження.
Також, з наданої відповіді Державного архіву Полтавської області від 29 листопада 2024 року № 04-16/1022 (а.с. 79) вбачається відсутність можливості надати архівну довідку про народження ОСОБА_29 .
Одночасно, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_14 був батьком ОСОБА_12 , оскільки вказаний факт підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про народження ОСОБА_12 (а.с. 14).
В свою чергу ОСОБА_12 була матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.с. 15).
Обставина зміни ОСОБА_4 прізвища на « ОСОБА_4 » підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а.с. 101-102).
Отже, документами наданими позивачкою не підтверджується лише той факт, що ОСОБА_29 та ОСОБА_12 були братом та сестрою, і одночасно, дітьми ОСОБА_14 .
Однак, вказані обставини підтвердили допитані в судових засіданнях свідки.
Зокрема, допитана в судовому засіданні 17 березня 2025 року в якості свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка є однокласницею сестри позивачки - ОСОБА_37 , повідомила суду, що будучи школярами вони разом із сестрою позивачки приходили до ОСОБА_12 , яка називала сестру позивачки онучкою, а сестра позивачки, в свою чергу, - називала її бабусею. В подальшому, у 2016 році, після смерті ОСОБА_12 , в с. Маячку переїхала ОСОБА_4 . Зазначила, що бачила, як вони спілкувались із позивачкою, що сім`я позивачки турбувались про неї, допомагали продуктами, їжею, ліками, між ними були теплі, родинні зв`язки. Син ОСОБА_4 - ОСОБА_39 приїздив до матері позивачки і також допомагав по господарству. Про те, що рід ОСОБА_4 пішов від ОСОБА_14 їй розповідав ОСОБА_26 . Свідок чітко вказала на те, що ОСОБА_1 є троюрідною онучкою ОСОБА_4 .
Також, допитана у судовому засіданні 17 березня 2025 року в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , повідомила, що від ОСОБА_26 (діда позивачки) вона дізналась, що позивачка є троюрідною онукою ОСОБА_4 . Зазначила, що позивачка допомагала ОСОБА_4 , яка відносилась до ОСОБА_1 як до дочки. Вказала, що ОСОБА_26 , згадував батька ОСОБА_29 , а також ОСОБА_14 , як родоначальника сім`ї.
Допитана у судовому засіданні 17 березня 2025 року в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , повідомила, що позивачка є сестрою її невістки. Крім цього, зазначила, що ОСОБА_26 працював разом із її чоловіком бригадирами і вони багато спілкувались. ОСОБА_26 розповідав, що має двоюрідну сестру - ОСОБА_4 . Свідок вказала, що батько ОСОБА_26 - ОСОБА_29 був братом ОСОБА_12 , яка в свою чергу була матір`ю ОСОБА_4 .
Отже, з наданих пояснень свідків, суд дійшов висновків про те, що зазначені свідки підтвердили факт родинних відносин позивачки із ОСОБА_4 , а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є троюрідною онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Про наявність родинних відносин також свідчать надані до суду копії фотокарток, на яких зображена позивачка разом із ОСОБА_4 в родинному колі та під час сімейних святкувань (а.с. 23-24).
В своїй сукупності зазначені покази свідків, із урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, вказують на факт родинних відносин позивачки із ОСОБА_4 , а також те, що ОСОБА_4 доводилась їй троюрідною бабою.
Відповідно до частини другої статті 77, частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи досліджені докази, зважаючи на покази допитаних у судовому засіданні свідків в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачкою доведено факт родинних відносин зі ОСОБА_4 , а саме: що ОСОБА_1 є троюрідною онукою ОСОБА_4 .
Отже, позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись частиною 6 статті 259, статтями 263-265, 268 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є троюрідною онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
представник позивача: адвокат Плішкін Юрій Степанович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2000 від 18.01.2018;
відповідач-1: Нехворощанська сільська рада Полтавський району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04382613, вул. Миру, буд. 3, с. Нехвороща, Полтавський район, Полтавська область;
відповідач-2: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 27 березня 2025 року.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва
Суд | Новосанжарський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2025 |
Оприлюднено | 31.03.2025 |
Номер документу | 126144422 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Новосанжарський районний суд Полтавської області
Шарова-Айдаєва О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні