Ухвала

від 21.03.2025 по справі 753/17359/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17359/24

провадження № 4-с/753/69/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

представника скаржника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_8.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парфентьєвої Анастасії Василівни, заінтересована особа ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2023 стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання доньки, ОСОБА_4 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. У лютому 2024 року виконавчий лист № 753/8807/23 пред`явлено до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське. Після відкриття виконавчого провадження та отримання банківських виписок від обох сторін виконавчого провадження державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 та згідно повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 17.06.2024 на вказану дату заборгованість становила 370 428,70 грн. Однак, в подальшому після отримання актуального розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 за спірний період виявилася переплата аліментів. Не погоджуючись з наявним розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою.

В судовому засіданні представник скаржниці скаргу підтримав з підстав, викладених у ній та просив суд її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечувала, просила залишити скаргу без задоволення. Зазначила, що ОСОБА_3 кожного місяця робив платежі на користь ОСОБА_2 на утримання своєї доньки, проте в силу юридичної необізнаності не зазначав в призначення платежу: «Аліменти».

Представник ВДВС у місті Кам`янське Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, направив суду свої заперечення з проханням залишити скаргу без задоволення. Зазначила, на момент відкриття виконавчого провадження боржнику ОСОБА_3 була нарахована заборгованість, відповідно до заяви стягувача ОСОБА_2 , яка станом на 01.04.2024 становила 370 428,70 грн. Дізнавшись про нараховану заборгованість ОСОБА_3 надав до Відділу виписки по карті та підтвердив, що з моменту прийняття рішення про стягнення аліментів ним у добровільному порядку було перераховано ОСОБА_2 кошти в якості аліментів. Таким чином, переплата по аліментах станом на 21.06.2024 складає 135 170,78 грн.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2023 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист.

У лютому 2024 року стягувач ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське з заявою про примусове виконання вказаного виконавчого листа, на підставі якої 04.03.2024 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

Відповідно до розрахунку Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське заборгованості заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів станом на 01.04.2024 року складає 370 428,70 грн.

ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське з заявою про складання нового розрахунку заборгованості, у якому просив врахувати сплату ним аліментів у період з травня 2023 року до червня 2024 року.

Після надання ОСОБА_3 виписки по картці, державним виконавцем зроблений перерахунок заборгованості по аліментах, відповідно до якого станом на 21.06.2024 переплата по аліментах становила 135 170,78 грн.

Звертаючись до суду зі скаргою скаржниця зазначає, що ОСОБА_5 самостійно визначено, які з платежів здійснені на банківські реквізити ОСОБА_2 є аліментами, а які - ні. Інші платежі, здійснені у період з травня 2023 року по червень 2024 року не є аліментами, а здійснені з іншою метою відрахувань, в тому числі на ремонт дверей, сантехнічного обладнання в квартирі, де раніше проживало подружжя.

Суд вважає, що доводи скаржниці знайшли своє часткове підтвердження під час судового розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Згідно зі ст. 18 вказаного закону, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей

Крім того, за положеннями ч.ч. 3, 4, 8 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із, серед іншого, квитанцій (або їх копій) перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у встановленому законом.

Вказана Інструкція не визначає як обов`язкову умову віднесення перерахованих коштів боржника на користь стягувача до числа аліментів здійснення вказівки в призначенні про те, що це є саме аліменти.

Період здійснення платежів (після винесення судового наказу), їх розмір, домовленість між сторонами виконавчого провадження, яка мала місце після ухвалення рішення про стягнення аліментів, вказують на те, що вони являються аліментами, відповідачу боржником засвідчені копії квитанцій про перерахунки грошових в боржнику, у відповідності до вимог Інструкції, являється підставою для перерахунку розміру заборгованості та її зменшення на відповідну суму.

Відповідно до статті 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог статей 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З виписки по картці від 15.04.2024 вбачається, що боржником ОСОБА_3 за період з 30.05.2023 по 13.04.2024 сплачено на користь ОСОБА_2 798 949,50 грн., при чому після набрання рішенням № 753/8807/23 законної сили ОСОБА_3 , а саме 01.11.2023, 01.02.2024, 29.02.2024, 03.04.2024, 13.04.2024 здійснював переказ грошових коштів на користь ОСОБА_2 з призначенням платежу: «Аліменти».

Вказані обставини учасниками справи не заперечуються і у повній мірі підтверджуються обставинами справи, зокрема, виписками по рахунку.

Боржник ОСОБА_3 стверджує, що всі вказані грошові кошти з травня 2023 року були сплачені в якості добровільної сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнутих з нього рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2023 року.

Натомість, скаржниця вказувала про неналежність доказів у зв`язку із тим, що боржник не вказав у графі «призначення платежу»: «сплата аліментів».

У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року в справі № 642/6906/16-ц суди дійшли висновків, що відсутність інших, окрім аліментних, грошових зобов`язань між стягувачем та боржником, відсутність відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником, а також неможливість самостійно вказувати призначення платежу у таких грошових переказах може свідчити про добровільне виконання боржником свої обов`язків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Встановлено, що між стягувачем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_3 відсутні інші грошові зобов`язання, окрім аліментних. Посилання ОСОБА_2 про наявність у ОСОБА_3 інших зобов`язань перед стягувачкою є необґрунтованими.

Жодних доказів на підтвердження наявності інших зобов`язань ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 , окрім аліментних суду не надано.

Водночас, стягувач не заперечувала отримання від боржника тих грошових переказів, де вона була зазначена отримувачем, а матеріали справи не містять відомостей щодо відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником. Наведене свідчить про добровільне виконання боржником свого обов`язку зі сплати аліментів.

З огляду на зазначене, встановлені у цій справі обставини справи та надані сторонами письмові докази на обґрунтуванням вимог скарги в сукупності можуть свідчити про часткове добровільне виконання боржником свого обов`язку зі сплати аліментів.

Враховуючи, що ОСОБА_3 була надана виписка по картці за спірний період про здійснення платежів на користь стягувача, а судовим рішенням було стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки з 29.05.2023 року, у державного виконавця не було підстав не враховувати надані боржником квитанції під час визначення заборгованості зі сплати аліментів, а тому суд приходить до висновку, що квитанції без зазначення призначення платежу «аліменти», надані на підтвердження сплати боржником на користь стягувача аліментів, мали бути враховані державним виконавцем при обрахунку заборгованості боржнику за аліментами.

Натомість, платіж від 09.03.2024 здійснений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в сумі 12000 грн. з призначенням платежу « ОСОБА_6 на ДР» свідчить про те, що кошти були спрямовані в якості подарунка на день народження доньки ОСОБА_7 , отже, ці грошові кошти не свідчать про добровільну сплату боржником ОСОБА_3 аліментів, а тому не повинні були враховані державним виконавцем під час розрахунку заборгованості зі сплати аліментів в якості аліментів.

Відтак, державному виконавцю Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парфентьєвій А.В. необхідно провести перерахунок заборгованості за аліментами в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 в розмірі зарахованих 09.03.2024 року грошових коштів в сумі 12 000 грн. зазначених як « ОСОБА_6 на ДР».

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення скарги, визнати дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парфентьєвої А.В. щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 21.08.2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 неправомірними та зобов`язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парфентьєву А.В. провести перерахунок заборгованості за аліментами в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

З огляду на зазначене, оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга боржника на дії державного виконавця є частково обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парфентьєвої Анастасії Василівни, заінтересована особа ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парфентьєвої Анастасії Василівни щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 21.08.2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - неправомірними.

Зобов`язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парфентьєву Анастасію Василівну провести перерахунок заборгованості за аліментами в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА