Рішення від 27.03.2025 по справі 176/248/25

справа №176/248/25

провадження №2-а/176/4/25

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гусейнова К.А.,

за участю секретаря Петренко Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА №3873830 від 17.01.2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання незаконною та скасування постанови серії ЕНА №3873830від 17.01.2025року про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.01.2025 постановою серії ЕНА №3873830 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6ст.121КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., за те, що 17.01.2025 року о 07.28 год. у м.Жовті Води на вул..І.Богуна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (скутером JAZZ RF50S-18), який не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання, при обов`язковій його реєстрації чим порушив п.2.9 в, ПДР України. Дану постанову позивач вважає неправомірною, винесеною протиправно, та яка підлягає скасуванню.

10.02.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.03.2025 ухвалою суду замінено первісного відповідача у справі №176/248/25 Відділення поліції №5 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області на належного відповідача, а саме на Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, що в ньому зазначені, зазначив, що немає технічної можливості зареєструвати транспортний засіб, просив зобов`язати відповідача зареєструвати належний йому транспортний засіб он-лайн.

Відповідач були належним чином повідомлений про розгляд справи, направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити та проводити розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши позивача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

За приписами частини другої статті 19 КонституціїУкраїни органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КупАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Пунктом 2.4.ПДР передбачено,що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил,а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами,висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку,правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 - 126.

Судом встановлено, що 17.01.2025 постановою серії ЕНА №3873830 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6ст.121КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., за те, що 17.01.2025 року о 07.28 год. у м.Жовті Води на вул..І.Богуна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (скутером JAZZ RF50S-18), який не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання, при обов`язковій його реєстрації чим порушив п.2.9 в, ПДР України.

Пунктом 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У відповідності з вимогами п.2.9. в) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС.

Відповідно доп. 1.10. ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Термін «мопед» позначає в Правилах дорожнього руху категорію двоколісних транспортних засобів, які за своїми технічними характеристиками поступаються більш швидким двоколісним транспортним засобам і перевищують велосипеди. Мопед незалежно від його зовнішнього вигляду має такі характерні ознаки: двигун до 50 см3 та/або електродвигун потужністю до 4 кВт. Якщо двоколісний транспортний засіб обладнаний одночасно педалями та електродвигуном потужністю до 4 кВт, то він прирівнюється до мопеда, а особа, яка керує ним зобов`язана мати посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «А1».

Відповідно доп. 2.13 ПДР транспортні засоби належать до таких категорій: зокрема, до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженогоПостановою КМУ №340 від 08.05.1993, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно п.3 зазначеного Положення керувати мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (триколісними) транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія категорії А1.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником тз скутеру моделі JAZZ RF50S-18, з об`ємом двигуна 49,8 куб.см, потужністю 3,4 к/с. Тобто даний транспортний засіб відноситься до категорії А1, проте державну реєстрацію у встановленому законом порядку не пройшов.

При цьому, у разі невідповідності фактичним обставинам відомостей про те, що транспортний засіб не зареєстровано у встановленому порядку, позивач не був позбавлений права подати суду відомості про те, що транспортний засіб було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Суд відхиляє доводи позивача про недотримання процедури розгляду справи та відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки позивачем не надано доказів того, що постанова була винесена з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, під час судового розгляду даного позову позивач мав можливість у повній мірі скористатись правами, передбаченими як ст. 268 КУпАП, так і ст.44,47 КАС України, зокрема ознайомитись з доказами вчинення ним правопорушення і висловити свої заперечення.

Обставини, на які посилався позивач як на підставу позовних вимог, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, не спростовано останнім.

Враховуючи Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 511 від 20 травня 2009 року, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

-А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;

-А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.

Слід зауважити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р.№1388«Про затвердження Порядку державної реєстрації,зняття з обліку автомобілів,мотоциклів усіх типів марок і моделей,причепів,напівпричепів,мотоколясок,інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» державній реєстрації підлягають мопеди. Таким чином мопеди, моторолери та інші транспортні засоби з електродвигуном до 4 кВт, згідно з терміном мопед належать до механічних транспортних засобів.

Отже, у відповідності до визначень закріплених у Правилах дорожнього руху скутер визнається транспортним засобом, а особа, яка ним керує є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.126 КупАП.

На спростування зазначеного позивач не надав суду документу про реєстрацію належного йому на праві власності транспортного засобу JAZZ RF50S-18.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, позовні вимоги є необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню в повному обсязі, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

За положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.72-74,77,90,242-246,250,255,286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА №3873830 від 17.01.2025 року, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Жовтоводського міського

суду Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ