Постанова від 11.03.2025 по справі 910/9161/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. Справа № 910/9161/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Греськів І.І.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача-1: Єфременко В.М.

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 (дата складання та підписання повного тексту рішення: 23.12.2024) (суддя Чинчин О.В.)

у справі № 910/9161/24 Господарського суду міста Києва

за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Кобеляцької міської ради (позивач-1);

2. Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (позивач-2)

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (відповідач-1);

2. Відділу освіти Кобеляцької міської ради (відповідач-2)

про визнання недійсним договору та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 107 874,12 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У липні 2024 року Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради (позивач-1), Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (відповідач-1) та Відділу освіти Кобеляцької міської ради (відповідач-2) про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.09.2023 № 60В200-2420-23, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 (далі - Договір), та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 107 874,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Договір суперечить вимогам ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а набуті за ним кошти підлягають стягненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 910/9161/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що Договір укладений між Відділом освіти Кобеляцької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" за наслідками проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178), що свідчить про додержання при укладенні Договору встановлених ст. 203 ЦК України вимог, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним у силу приписів статті 215 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 910/9161/24, Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 3, 4, 5, п. 11 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 42, підп. 1 п. 44, підп. 11 п. 47 Особливостей № 1178, п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", п. 9, 10 ст. 1 Закону України "Про національну безпеку України", ч. 4 ст. 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України", Закону України "Про санкції", ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), незастосуванням висновків Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що виконання Договору призвело до отримання прибутку юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником якої є підсанкційна особа. Розмежування юридичної особи від її бенефіціарного власника є проявом надмірного формалізму.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 910/9161/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.03.2025 о 10:50.

Позиції учасників справи. Клопотання учасників справи

Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити повністю, посилаючись на те, що замовником під час проведення спірної закупівлі було порушено підп. 11 п. 47 Особливостей № 1178, що заперечує можливість ефективного та результативного використання бюджетних коштів.

Також, Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій просить суд проводити судові засідання без участі представника позивача-2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури подав до Північного апеляційного господарського суду клопотання про заміну відповідача на його правонаступника.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", у свою чергу, подало до Північного апеляційного господарського суду письмові заперечення проти клопотання про заміну відповідача на його правонаступника.

Явка представників учасників справи. Розгляд клопотань учасників справи

У судове засідання 11.03.2025 з`явились представники прокуратури та відповідача-1.

Представники позивача-1, позивача-2 та відповідача-2 в судове засідання 11.03.2025 не з`явились.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Разом із тим, суд враховує заяву позивача-2 про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій він просить суд проводити судові засідання без участі представника позивача-2.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників позивача-1, позивача-2 та відповідача-2 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без їх участі в судовому засіданні.

У судовому засіданні розглянуто клопотання Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про заміну відповідача на його правонаступника.

У зазначеному клопотанні Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури просить суд замінити відповідача у справі № 910/9161/24 - Відділ освіти Кобеляцької міської ради, на його правонаступника - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що рішенням 53 сесії 8 скликання Кобеляцької міської ради № 15 від 13.09.2024 "Про ліквідацію відділу освіти Кобеляцької міської ради" вирішено припинити діяльність відділу освіти Кобеляцької міської ради шляхом ліквідації, а рішенням 53 сесії 8 скликання Кобеляцької міської ради № 17 від 13.09.2024 утворено Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради зі статусом юридичної особи, яке визначено органом управління закладів і установ освіти Кобеляцької міської ради, та затверджено Положення про Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради зареєстровано 19.09.2024 (код ЄДРПОУ 45656012).

Оскільки до Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради перейшли повноваження щодо реалізації державної політики у сфері освіти на території Кобеляцької територіальної громади та передано в управління установи і заклади освіти, прокурор вважає, що вказане Управління є правонаступником Відділу освіти Кобеляцької міської ради.

Розглянувши зазначене клопотання, заслухавши представників учасників справи, присутніх у судовому засіданні, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про його відхилення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

На підтвердження обставин правонаступництва до клопотання прокурора додано копії: рішення 53 сесії 8 скликання Кобеляцької міської ради № 15 від 13.09.2024 "Про ліквідацію відділу освіти Кобеляцької міської ради", яким вирішено припинити діяльність відділу освіти Кобеляцької міської ради шляхом ліквідації; рішення 53 сесії 8 скликання Кобеляцької міської ради № 17 від 13.09.2024, яким вирішено створити юридичну особу - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради та затверджено Положення про Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради; Положення про Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради; рішення 58 позачергової сесії 8 скликання Кобеляцької міської ради № 4 від 17.12.2024 "Про визначення Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради органом управління закладів і установ освіти Кобеляцької міської ради, зміну та затвердження їх статутів" та додатку до нього - Переліку закладів та установ освіти Кобеляцької міської ради; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відділу освіти Кобеляцької міської ради та Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що рішення у справі № 910/9161/24 ухвалено 18.12.2024, тобто після прийняття рішення про ліквідацію Відділу освіти Кобеляцької міської ради, проте учасниками справи не повідомлено суд першої інстанції про таку ліквідацію.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що прокурором не доведено факту правонаступництва між Відділом освіти Кобеляцької міської ради та новоствореною юридичною особою - Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради, у зв`язку із чим клопотання прокурора по заміну відповідача на його правонаступника не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представник прокуратури вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник відповідача-1 проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору № 60В200-2420-23-b про постачання електричної енергії споживачу від 04.09.2023, укладеного між Відділом освіти Кобеляцької міської ради як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" як постачальником (Договір), постачальник взяв на себе зобов`язання поставити споживачу у терміни та на умовах, визначених Договором, електричну енергію, код ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія, в обсягах і порядку, передбачених Договором, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - сплатити постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Листом № 01-18/384 від 07.09.2023 Відділом освіти Кобеляцької міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" надіслано повідомлення про намір розірвати Договір разом із додатковою угодою, у відповідь на який від відповідача-1 надійшов лист № 200-Лв-11089-0923 від 12.09.2023 про відсутність підстав для розірвання Договору.

14.09.2023 Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-07-24-010164-a, за результатами якого Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання Договору та протягом п`яти робочих днів із дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Листом № 01-18/393 від 15.09.2023 Відділом освіти Кобеляцької міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" надіслано повідомлення про намір розірвати Договір разом із додатковою угодою, у відповідь на який Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" листом № 200-Лв-11267-0923 від 20.09.2023 повідомило про неможливість розірвання Договору.

Додатковою угодою № b23-1/60В200-2420-23-b від 13.10.2023 до Договору зменшено загальну суму Договору на 800 000,08 грн.

Додатковою угодою № b23-2/60В200-2420-23-b від 22.11.2023 до Договору зменшено загальну суму Договору на 2023 рік на 26 585,08 грн.

На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" поставлено, а Відділом освіти Кобеляцької міської ради - прийнято електричну енергію, що підтверджується актом № ТН383164200 від 12.10.2023 на суму 107 874,12 грн, яку оплачено споживачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 177 від 17.10.2023 на суму 3 000,00 грн, № 238 від 17.10.2023 на суму 3 459,20 грн, № 396 від 17.10.2023 на суму 20 000,00 грн, № 688 від 17.10.2023 на суму 4 000,00 грн, № 550 від 17.10.2023 на суму 41 414,92 грн.

Звертаючись із позовом у даній справі, прокурор послався на те, що Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", додатком 1 якого передбачено застосування відповідних санкцій до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), який є кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ". Відповідачем-1 умисно вказано недостовірну інформацію у тендерній пропозиції, а відповідачем-2 в порушення підп. 1 п. 44 та підп. 11 п. 47 Особливостей № 1178 не відхилено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ". За таких підстав, прокурор просив визнати недійсним договір № 60В200-2420-23-b про постачання електричної енергії споживачу від 04.09.2023, укладений між Відділом освіти Кобеляцької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на користь Відділу освіти Кобеляцької міської ради грошові кошти в сумі 107 874,12 грн, а з Відділу освіти Кобеляцької міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти в сумі 107 874,12 грн стягнути в дохід держави.

Відповідач-1, заперечуючи проти позову, зазначав, що ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" відсутнє у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 Рішення РНБО від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Тому під час проведення процедури закупівлі учасником процедури було надано лист-гарантію щодо неперебування ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" під санкціями та дотримання у своїй діяльності норм чинного законодавства.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У частині першій статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент подання позову, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

За положеннями ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Пунктом 8 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

При цьому Кобеляцька міська рада як орган місцевого самоврядування та замовник публічної закупівлі, що розпоряджається бюджетними коштами, є органом, уповноваженим у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурор правомірно визначив Кобеляцьку міську раду позивачем у даному спорі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" та Положення про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).

Статтею 2 цього Закону встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За положеннями ч. 2 ст. 8 Закону "Про публічні закупівлі" підставами для проведення моніторингу закупівель є: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до ст. 7 цього Закону.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю) (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі")

У п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що листами № 24-407вих-24 від 08.04.2024, № 24-408вих-24 від 08.04.2024, № 24-54вих-24 від 09.01.2024 Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури просив Північно-східний офіс Держаудитслужби та Відділ освіти Кобеляцької міської ради повідомити про вжиті заходи щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним та застосування заходів недійсності правочину, у відповідь на який Північно-східний офіс Держаудитслужби листом № 201631-17/1246-2024 від 26.04.2024 повідомив, що не наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним.

Листом № 50/01-18 від 22.01.2024 Відділ освіти Кобеляцької міської ради повідомив прокуратуру про здійснені заходи щодо розірвання Договору.

Листом № 24-59вих24 від 27.05.2024 Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури просив Кобеляцьку міську раду повідомити про вжиті заходи щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним та застосування заходів недійсності правочину, у відповідь на який остання листом № 18582-24 від 20.06.2024 просила прокуратуру звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним та застосування заходів недійсності правочину.

Листом № 24-812вих-24 від 17.07.2024 Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури повідомив позивачів про намір здійснення прокурором представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви.

Таким чином, судом обґрунтовано встановлено, що при зверненні з даним позовом прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

При зверненні до суду з вказаним позовом Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури зазначав, що Договір суперечить вимогам ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Верховний Суд в постанові від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15 зазначив, що стаття 228 ЦК України об`єднує два види правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (ч. 2 ст. 228 ЦК України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї із сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому до правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, відносяться: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

Таким чином, публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

У свою чергу, приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У законодавстві відсутні визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства". Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

У ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору у справах про визнання правочину таким, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін. Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Матеріалами справи підтверджено, що між Відділом освіти Кобеляцької міської ради як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" укладено договір № 60В200-2420-23-b про постачання електричної енергії споживачу від 04.09.2023.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

За положеннями п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів влади, підприємств установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч. 15 ст. 29 Закону України "Про публічні закупівлі".

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (Особливості № 1178).

Згідно з п. 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: 1) учасник процедури закупівлі: підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих Особливостей; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих Особливостей.

Підпунктом 11 пункту 47 Особливостей № 1178 (в редакції, чинній до 07.09.2023) передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Таким чином, на момент розміщення оголошення Відділом освіти Кобеляцької міської ради про проведення процедури відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі електричної енергії (Код ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія) за рахунок коштів місцевого бюджету (ідентифікатор закупівлі UA-2023-07-24-010164-a), подачі учасниками своїх тендерних пропозицій, а також розкриття тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" діяли Особливості № 1178 у відповідній редакції.

Згідно з абз. 16 п. 47 Особливостей № 1178 (в редакції, чинній до 09.04.2024) учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7, абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, учасник закупівлі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", у складі тендерної пропозиції надав довідку № 200-Сл-9971-0823 від 25.08.2023 про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених п. 47 Особливостей № 1178.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", якому належить 100 % статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі, є ОСОБА_1 .

Статтею 1 Закону України "Про санкції" передбачено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про санкції" правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про санкції" підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Статтею 4 Закону України "Про санкції" визначено види санкцій.

За змістом ч. 3 ст. 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування санкцій передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 було уведене в дію рішення РНБО України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно з яким були застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.

У п. 538 додатку 1 до рішення РНБО від 18.06.2021 значиться прізвище кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", щодо якого терміном на три роки прийнято рішення про блокування активів:

1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів;

9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України ''Про санкції''.

У додатку 2 до рішення РНБО від 18.06.2021, в якому наведений перелік юридичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" не зазначене. Тобто, вказане товариство не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Отже, як правильно враховано судом першої інстанції, до кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" не було застосовано персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді заборони на здійснення ним публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції". А в додатку 2 серед юридичних осіб, щодо яких застосовано санкції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" відсутнє.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12.12.2024 у справі № 922/3275/23, відповідно до якої Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 990/270/23 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2024 у cправі № 922/1589/22.

З огляду на викладене, враховуючи те, що згідно з додатком 2 до рішення РНБО від 18.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, Верховний Суд у справі № 922/3275/23 зазначив про те, що застосування персонально санкції до фізичної особи - ОСОБА_1 , не означає те, що такі санкції є такими, що застосовані до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", кінцевим бенефіціарним власником якої є ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до частин першої та третьої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

За змістом статті 3 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном та не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 922/3275/23, Єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" є ЄГАЗ Холдінг ГмбХ, яка належним чином створена та існує згідно з законодавством Республіки Австрія, реєстраційний номер FN 528708 m, зареєстрований офіс розташований: Швіндгассе 5/1/4, 1040 Відень, Республіка Австрія (пункт 1.3.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ").

Відповідно до пункту 1.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" Товариство є юридичною особою, яке створене відповідно до чинного законодавства України на невизначений строк, має найменування, самостійний баланс, круглу печатку та штампи із своїм найменуванням, фірмові бланки, має право на знаки для товарів та послуг; промислові зразки та інші об`єкти інтелектуальної власності, має право відкривати (закривати) поточні, валютні, депозитні та інші рахунки в банківських установах.

За змістом пункту 1.17 статуту Товариство не відповідає по зобов`язаннях Учасника, а Учасник відповідає по зобов`язаннях Товариства тільки в межах належного йому вкладу до Статутного капіталу Товариства.

До Товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення Учасниками Товариства протиправних дій. До Учасників Товариства не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій Товариством або іншими Учасниками Товариства.

Наведеним вище, за висновком Верховного Суду, додатково підтверджується те, що санкції, застосовані персонально до фізичної особи, не можуть бути застосовані до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є така фізична особа, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" є самостійною юридичною особою та не відповідає по зобов`язаннях свого учасника.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", зазначивши у довідці № 200-Сл-9971-0823 від 25.08.2023, яка була подана у складі тендерної пропозиції, про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", надало достовірну інформацію щодо учасника.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у замовника правових підстав для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" в участі у процедурі відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі електричної енергії (Код ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія) за рахунок коштів місцевого бюджету (ідентифікатор закупівлі UA-2023-07-24-010164-a), а також відсутність правових підстав для відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", поданої в межах даної процедури закупівлі, відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей № 1178.

З огляду на викладене прокурором не було доведено наявність у сторін спірного договору умислу, спрямованого на порушення правового господарського порядку та мету, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

За таких обставин, вмотивованим є рішення місцевого господарського суду про відмову в позові.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 910/9161/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 24.03.2025.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко