Постанова

від 17.03.2025 по справі 911/262/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р. Справа№ 911/262/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 17.03.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду Київської області

від 05.06.2024

у справі №911/262/24 (суддя В.М. Бацуца)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ейрклім Україна

до Публічного акціонерного товариства Центренерго

про стягнення 464 254, 35 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ Ейрклім Україна звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ПАТ Центренерго про стягнення 386 526, 10 грн інфляційних збитків, 77 728, 25 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем у встановлений строк свого обов`язку щодо оплати за поставлений товар (продукцію) згідно з договором № 14/24 від 23.12.2019 про закупівлю (поставку) товарів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2024 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Центренерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ейрклім Україна 382 026 грн 10 коп. інфляційних збитків, 75 673 грн 46 коп. 3 % річних та судові витрати 6 865 грн 49 коп. судового збору.

Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог.

Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що оскільки відповідач виконав перед позивачем в повному обсязі свій обов`язок по оплаті за поставлений товар (продукцію) згідно з договором № 14/24 від 23.12.2019 р. про закупівлю (поставку) товарів та згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 23.11.2020 р. у справі № 911/2627/20 лише 27.06.2023 р., при цьому до моменту укладення між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості № 14/4 від 25.04.2023 р., відповідачем з порушенням встановленого договором № 14/24 від 23.12.2019 р. про закупівлю (поставку) товарів строку на оплату поставленого товару та виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.11.2020 р. у справі № 911/2627/20 у період з 25.06.2020 р. по 30.12.2021 р. було перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 275 678, 00 грн, то позивач має право на отримання від відповідача компенсації (плати) у формі сплати останнім 3 % річних та інфляційних збитків у період прострочення виконання відповідачем свого обов`язку по оплаті за поставлений товар (продукцію) та до моменту укладення між позивачем та відповідачем договору про реструктуризацію заборгованості № 14/4 від 25.04.2023 р., яким сторонами були визначені нові строки виконання відповідачем свого обов`язку по оплаті за поставлений товар (продукцію) згідно з договором № 14/24 від 23.12.2019 р. про закупівлю (поставку) товарів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 05.06.2024 у справі №911/262/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене місцевим судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджував, що:

- шляхом укладення договору про реструктуризацію сторони змінили строк оплати продукції за договором закупівлі (поставки), встановили новий строк виконання грошового зобов`язання відповідача з оплати боргу за рішенням Господарського суду Київської області та договором про закупівлю (поставку) товару;

- судом першої інстанції не враховано, що згідно з ч. 2, 4 статті 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором;

- позивачем пропущено строк позовної давності.

Узагальнені доводи та заперечення сторін

04.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Узагальнені доводи відзиву позивача зводяться до того, що:

- укладання договору №14/4 про реструктуризацію заборгованості від 25.04.2023 року було ініційовано відповідачем та мало єдину мету - встановити графік погашення заборгованості згідно судового рішення та наказу.

Положення договору реструктуризації не містять жодних вказівок на припинення обов`язків за договором поставки, встановлення нових строків розрахунків за зобов`язанням тощо, а стосується лише порядку виконання рішення господарського суду, що набрало законної сили, який боржник та стягувач можуть врегульовувати шляхом укладання письмового правочину.

05.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній заперечив доводи позивача викладені у відзиві та підтримав свою позицію наведену в апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв і клопотань сторін

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 апеляційну скаргу у справі №911/262/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

23.10.2024 матеріали справи №911/262/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/262/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.10.2024, справу №911/262/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко А.І.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/262/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.11.2024, справу №911/262/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Мальченко А.О., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2024 у справі №911/262/24. Судове засідання призначено на 12.12.2024.

Розгляд справи відкладено на 06.02.2025.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. на лікарняному з 28.01.2025 по 07.02.2025, судове засідання призначене на 06.02.2025 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 06.03.2025.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025, у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/262/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.03.2025, справу №911/262/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

У судовому засіданні 06.03.2025 оголошено перерву до 17.03.2025.

У судовому засіданні 17.03.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 17.03.2025, з`явився представник відповідача, який надав пояснення по справі. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 13.03.2025.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" за відсутності представника позивача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

23.12.2019 р. між позивачем (надалі Постачальник) та відповідачем в особі Трипільської теплової електричної станції ПАТ Центренерго (надалі Покупець) було укладено договір про закупівлю (поставку) товарів № 14/24, згідно з п. п. 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товари (Продукцію) згідно умов Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію, що поставляється відповідно до умов Договору (надалі Договір).

У зв`язку з неналежним виконанням ПАТ Центренерго умов договору про закупівлю (поставку) товарів №14/24 від 23.12.2019 в частині оплати поставленого товару ТОВ Ейрклім Україна звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з ПАТ Центренерго заборгованості за поставлений товар у розмірі 1 462 202,40 грн, пені у розмірі 0,1% на суму 118 096,86 грн та 102 354,16 грн штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, та 3 % річних на суму 9 680,07 грн на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.11.2020 у справі №911/2627/20 за позовом ТОВ Ейрклім Україна до ПАТ Центренерго про стягнення 1 692 333, 49 грн позов задоволено частково; присуджено до стягнення з ПАТ Центренерго на користь ТОВ Ейрклім Україна 1 462 202, 40 грн основної заборгованості, 19 071, 89 грн пені, 9 535, 93 грн 3% річних, 22 362, 15 грн судового збору та 8 809, 20 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 рішення Господарського суду Київської області від 23.11.2020 у справі №911/2627/20 залишено без змін.

Таким чином, встановлені в судових рішеннях обставини неналежного виконання відповідачем умов договору про закупівлю (поставку) товарів №14/24 від 23.12.2019 є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем, на виконання договору № 14/24 від 23.12.2019 про закупівлю (поставку) товарів та рішення Господарського суду Київської області від 23.11.2020 р. у справі № 911/2627/20 у період з 25.06.2020 р. по 30.12.2021 р. було перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 275 678, 00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку ТОВ Ейрклім Україна від 29.11.2023 р. за період з 01.04.2020 р. по 30.11.2023 р., наявною в матеріалах справи.

25.04.2023 між позивачем (надалі Кредитор) та відповідачем (надалі Боржник) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості №14/4, згідно з умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Кредитор та Боржник домовилися про реструктуризацію дебіторської заборгованості, що виникла у Боржника перед Кредитором за договором № 14/24 від 23.12.2019 року та відповідно до рішення Господарського суду в Київській області від 23.11.2020 р. № 911/2627/20 (надалі Договір № 14/4).

Згідно з п. 1.1.2. Договору № 14/4 сума боргу що підлягає реструктуризації 750 000, 00 грн.

Пунктом 2.1. Договору № 14/4 передбачено, що загальна сума боргу, що підлягає реструктуризації складає 750 000, 00 грн.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору № 14/4 Боржник зобов`язується сплатити у повному обсязі суму боргу, вказану у п. 2.1. цього Договору шляхом щомісячного перерахування Кредитору грошових коштів рівними частинами, згідно з Додатком № 1 до даного Договору графіком погашення заборгованості (далі Графік), який є невід`ємною частиною цього Договору. Оплата за відповідний місяць, згідно з Графіком повинна надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому повинна бути здійснена оплата.

Пунктом 2.1.2 Договору № 14/4 визначено, що зобов`язання Боржника зі сплати чергового платежу вважається виконаними за умови надходження на поточний рахунок Кредитора коштів у строк та сумі, що встановлені Графіком.

Відповідно до п. 6.3. Договору № 14/4 з моменту підписання Сторонами цього Договору, Сторони дійшли згоди, що Кредитор відмовляється від стягнення з Боржника 19 071 грн 89 коп. пені, 9 535 грн 93 коп. 3% річних, 8 809 (вісім тисяч вісімсот дев`ять) грн 20 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 22 362 грн 15 коп. судового збору.

Пунктом 7.1. Договору № 14/4 передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 30.06.2023 р.

Одночасно із укладенням договору № 14/4 між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до Договору про реструктуризацію заборгованості від 25.04.2023 р. № 14/4 графік погашення заборгованості, згідно з умов якого сторонами було встановлено наступний графік погашення заборгованості:

1. 250 000, 00 грн до 28.04.2023;

2. 250 000, 00 грн до 31.05.2023;

3. 250 000, 00 грн до 30.06.2023.

Відповідачем, на виконання договору про реструктуризацію заборгованості № 14/4 від 25.04.2023 р. та рішення Господарського суду Київської області від 23.11.2020 р. у справі № 911/2627/20 у період з 30.12.2021 по 27.06.2023 р. було перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 750 000, 00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку ТОВ Ейрклім Україна від 29.11.2023 р. за період з 01.04.2020 по 30.11.2023, наявною в матеріалах справи.

Тобто, відповідач виконав перед позивачем в повному обсязі свій обов`язок по оплаті за поставлений товар (продукцію) згідно з договором № 14/24 від 23.12.2019 про закупівлю (поставку) товарів та згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 23.11.2020 р. у справі № 911/2627/20 за позовом ТОВ Ейрклім Україна до ПАТ Центренерго про стягнення 1 692 333, 49 грн лише 27.06.2023, що підтверджується банківською випискою з рахунку ТОВ Ейрклім Україна від 29.11.2023 за період з 01.04.2020 по 30.11.2023, іншими доказами наявними в матеріалах справи.

На думку позивача, у нього наявні правові підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті за поставлений товар (продукцію) з 26.06.2020 р. по 23.02.2021 р., з 24.02.2021 р. по 29.11.2021 р., 30.11.2021 по 29.12.2021 р., з 30.12.2021 р. по 27.04.2023 р., з 28.04.2023 р. по 28.05.2023 р., з 29.05.2023 р. по 26.06.2023 р. та з 03.09.2020 р. по 23.02.2021 р., з 24.02.2021 р. по 29.11.2021 р., 30.11.2021 по 29.12.2021 р., з 30.12.2021 р. по 27.04.2023 р., з 28.04.2023 р. по 28.05.2023 р., з 29.05.2023 р. по 26.06.2023 р. всього на загальну суму 386 526, 10 грн та 77 728, 25 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що враховуючи укладений договір про реструктуризацію заборгованості від 25.04.2023 р. позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані відповідачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Так, як вище встановлено судом відповідач виконав перед позивачем в повному обсязі свій обов`язок по оплаті за поставлений товар (продукцію) згідно з договором №14/24 від 23.12.2019 про закупівлю (поставку) товарів та згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 23.11.2020 у справі № 911/2627/20 лише 27.06.2023 р., при цьому до моменту укладення між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості № 14/4 від 25.04.2023, відповідачем з порушенням встановленого договором № 14/24 від 23.12.2019 строку на оплату поставленого товару та виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.11.2020 у справі №911/2627/20 у період з 25.06.2020 по 30.12.2021 було перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 275 678, 00 грн. При цьому, судом враховано, що відповідач у встановлений договором про реструктуризацію заборгованості № 14/4 від 25.04.2023 строк виконав в повному обсязі свій обов`язок щодо сплати у повному обсязі суму боргу, що підлягала реструктуризації в розмірі 750 000, 00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є такими, що заявлені правомірно.

Протилежні доводи апелянта не спростовують висновків суду наведених вище, та свідчать лише про невірне тлумачення скаржником положень чинного законодавства.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних (в порядку статті 625 Цивільного кодексу України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, долучений позивачем до позовної заяви, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, що за перерахунком суду становить 75 673,46 грн, нарахованих за загальний період з 03.09.2020 по 24.04.2023 та про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, що за перерахунком суду становить 382 026,10 грн, нарахованих за загальний період липень 2020 року по квітень 2023 року.

Твердження апелянта, наведені в апеляційній скарзі про те, що укладений між сторонами договір №14/4 про реструктуризацію заборгованості від 25.04.2023 змінив умови основного договору та припинив певні зобов`язання, відхиляються апеляційним судом, оскільки положення договору реструктуризації від 25.04.2023 не містять жодних вказівок на припинення обов`язків за договором поставки, встановлення нових строків розрахунків за зобов`язанням тощо, а стосується лише порядку виконання рішення господарського суду, що набрало законної сили, який боржник та стягувач можуть врегульовувати шляхом укладання письмового правочину.

Посилання в апеляційній скарзі на вчинення сторонами новації - припинення існуючого зобов`язання по оплаті поставленого товару за основним договором від 23.12.2019 і заміну його новим зобов`язанням за договором від 25.04.2023 не знаходять свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки умовами договору реструктуризації від 25.04.2023 не передбачено припинення первинного зобов`язання та виникнення нового зобов`язання, як і відсутня вказівка про вчинення новації в самому договорі.

Щодо доводів скаржника, наведених в апеляційній скарзі про сплив строків позовної давності, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 12 розділу Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України, встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строки визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, в період з 11.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Тобто було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину продовжується на строк дії таких обставин.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2022 у справі № 920/724/21 зазначив, що суди під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності зважають на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається.

Суд зазначає, що строк загальної позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення спірної заборгованості, станом на час введення карантину не сплинув, у зв`язку з чим, звернення позивача з вимогою до суду про стягнення такої заборгованості відбулося в межах позовної давності.

До того ж, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президент України своїм Указом від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" ввів воєнний стан в Україні з 24.02.2022.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності. Зокрема, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності установлені статтями 257-259 ЦК України.

Отже, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦК України продовжуються на строк його дії.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з позовною заявою в межах строку позовної давності.

Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго".

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 05.06.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2024 у справі №911/262/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Центренерго".

Матеріали справи №911/262/24 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 26.03.2025

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

Г.А. Кравчук