Постанова

від 13.03.2025 по справі 918/597/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року Справа № 918/597/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Юзефович Д.О.

за участю представників:

позивача: Озарчук П.Л. (начальник)

відповідача: Якимчук О.М. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій газзбут" на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 17.12.2024 суддею Романюк Ю.Г. у м. Рівне (повний текст рішення складено 23.12.2024) у справі № 918/597/24

за позовом 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Рівненській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій газзбут"

про визнання недійсним договору і стягнення 8416, 06 грн

ВСТАНОВИВ:

7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Рівненській області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ТзОВ "Твій газзбут" про визнання недійсними договору № 41АВ200-1102-23-73/09-2 від 30.03.2023, додаткової угоди № 152/09-22 від 12.07.2023 до договору № 41АВ200-1102-23-73/09-22 від 30.03.2023 та стягнення 8416, 06 грн.

Позивач, обґрунтовуючи доводи заяви, вказав, що договір № 41АВ200-1102-23-73/09-2 від 30.03.2023, укладений за результатами спрощеної процедури закупівлі UA-2023-03-30-008049-а, підлягає визнанню недійсним з підстав його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, а саме: у зв`язку з його невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ТзОВ "Твій газзбут" через недотримання під час його укладення вимог ст. 5 Закону України "Про санкції", Указу Президента України від 24.06.2021 № 266/2021, ст. ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 44 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". З огляду на наявність умислу лише у відповідача, як сторони оспорюваного договору № 41АВ200-1102-23-73/09-2 від 30.03.2023, позивач вважає, що одержані товариством кошти в сумі 8416, 06 грн за вказаним правочином, повинні бути повернуті позивачу як іншій стороні договору.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.12.2024 у даній справі позов задоволено частково; визнано недійсним договір № 41АВ200-1102-23-73/09-22 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 30.03.2023, укладений між позивачем та ТзОВ "Твій Газзбут"; стягнуто з відповідача на корить позивача 8416, 06 грн, а з 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Рівненській області одержані за рішенням суду кошти в сумі 8416, 06 грн. - стягнуто в дохід держави; стягнуто з відповідача на користь позивача 6056 грн судового збору; в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що оспорюваний договір укладено сторонами без порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а тому не підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Твій газзбут" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.12.2024 у справі № 918/597/24; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Додатково від скаржника на адресу суду надійшли заяви, відповідно до яких товариство просило суд, при ухваленні рішення у даній справі, врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.12.2024 у справі № 922/3275/23, висновки Північного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 22.01.2025 у справі № 920/766/24, а також звернути увагу на рішення апеляційних судів у подібних спорах за аналогічних підстав та обставин, а саме про відсутність заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг у ТзОВ "Твій Газзбут".

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі.

Представник позивача скаргу заперечив, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно ст. ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заслухавши представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи стверджується, що листом 29.03.2023 № 2-Л/62 позивач звернувся до відповідача щодо укладення договору на постачання природного газу в об`ємі 1800м. куб.

За результатами проведеної спрощеної процедури закупівлі без використання електронної системи, 30.03.2023 позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) було укладено договір № 41АВ200-1102-23-73/09-22 про постачання природного газу, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо", а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Згідно п. 2.3 договору, постачальник передає споживачу, на умовах цього договору, замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з квітня 2023 року по 31.12.2023 (включно), в кількості 1800,0 куб. метрів, а саме: в квітні 2023-200 куб.м., у травні 2023 - 200 куб.м., в червні - 200 куб.м., в липні 2023 - 200 куб.м., в серпні 2023 - 200 куб.м., у вересні - 200 куб.м., у жовтні - 200 куб.м., у листопаді-200 куб.м., у грудні -200 куб.м. Відповідно до п. 2.4. договору, постачальник передає споживачу природний газ на межі балансової належності об`єктів споживача згідно актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності, складених між споживачем та оператором ГРМ. Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний в додатку 2, та є невід`ємною частиною договору. Згідно п. 3.4.1. договору, за підсумками розрахункового періоду споживач до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм ( обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог кодексу ГРМ. Пунктом 4.1. договору сторони обумовили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором встановлюється наступним чином: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без ПДВ - 18,33333333 грн, крім того ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає - 18,46990933 грн, податок на додану вартість становить 3,69398187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 22,16389120 грн. Загальна вартість договору на дату укладання становить 33245,83 грн, крім того ПДВ - 6649,17 грн, разом з ПДВ -39895,00 грн. Відповідно до п. 5.1. договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті, до десятого числа місяця, наступного за звітним. Згідно п. 11.5.1 договору, останній набирає чинності з 30.03.2023 і діє до 31.12.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників сторін з урахуванням вимог чинного законодавства, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених пунктом 19 Особливостей затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (п. 13.2. договору).

З матеріалів справи також вбачається, що 12.07.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 152/09-22 до договору № 41АВ200-1102-23-73/09-22 від 30.03.2023, якою зменшено суму договору на оплату постачання природного газу для потреб непобутових споживачів до 27000 грн, в т.ч. з ПДВ.

Звертаючись із відповідним позовом до господарського суду орган ДСНС вказав, що згідно листа Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2023 № 13380/17-2023, останньому стало відомо про те, що кінцевим бенефіціарний власником ТзОВ "Твій Газзбуд" є ОСОБА_1 , до якого, відповідно до рішення РНБО України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", уведених в дію Указом Президента України № 266/2021, застосовано санкції строком в 3 роки.

Після цього, за ініціативи позивача, 31.08.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 1/41АВ200-1102-23-187/09-22, якою розірвано договір № 41АВ200-1102-23-73/09-22 від 30.03.2023.

Разом з тим, на виконання вищевказаного договору, відповідачем було поставлено позивачу 379, 72 куб. м. природного газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу № 41АВ200-1102-23 від 30.03.2023, № ТГ383122586 від 14.08.2023, № ТГ383066717 від 15.05.2023, № ТГ383153852 від 15.09.2023, № ТГ383087627 від 12.06.2023, № ТГ383104919 від 13.07.2023.

У свою чергу позивачем було оплачено поставлений природний газ за рахунок коштів державного бюджету, згідно платіжних інструкцій № 322 від 15.05.2023, № 442 від 12.06.2023, № 553 від 13.07.2023, № 677 від 14.08.2023, № 796 від 15.09.2023, на загальну суму 8416, 06 грн.

Позовна заява органу ДСНС, серед іншого, обґрунтована наданням ТзОВ "Твій Газзбуд" недостовірної інформації під час проведення процедури закупівлі, а відтак, на думку позивача, зазначена обставина є підставою для визнання договору недійсним.

Місцевий господарський суд, за результатами розгляду даної справи, визнав аргументи позивача обґрунтованими та дійшов висновку про підставність вимоги про визнання недійсним договору № 41АВ200-1102-23-73/09-22 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 30.03.2023, укладеного між органом ДСНС та ТзОВ "Твій Газзбут".

Апеляційний господарський суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

В силу приписів ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - 30.03.2023 дата укладення договору № 41АВ200-1102-23-73/09-22 на постачання природного газу) встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини 2 статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України "Про санкції".

Відповідно до пп. 11 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливостей) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України "Про санкції".

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником ТзОВ "Твій Газзбут" (ЄДРПОУ 43965848), якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі, є ОСОБА_1 , громадянин України.

Згідно п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи тощо.

В силу ст. 1 Закону України "Про санкції" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.

Статтею 4 Закону України "Про санкції" передбачено, що видами санкцій, згідно з цим Законом є: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона користування радіочастотним ресурсом України; 9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж; 10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; 11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України; 12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом; 13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави; 16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; 18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; 19) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами; 21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в`їзду на територію України; 22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод; 24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 24-1) заборона на набуття у власність земельних ділянок; 25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Водночас, перелік видів санкцій, зазначений у ст. 4 Закону України "Про санкції", не є вичерпним, про що свідчить вказівка у переліку видів санкцій - "інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом".

Згідно ст. 5 Закону України "Про санкції", пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Заява щодо застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 цього Закону України "Про санкції", подається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, до суду в порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону.

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини 1 статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Як вказано вище, підпунктом 11 п. 44 Особливостей (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України "Про санкції".

Рішенням РНБО України від 18.06.2021, введеним в дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.

Згідно п. 538 додатку 1 до вказаного рішення, до ОСОБА_1 застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а саме: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України ''Про санкції''.

Суд констатує, що санкція у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, згідно з Законом України "Про санкції", рішенням РНБО України від 18.06.2021 до ОСОБА_1 не застосована. Докази застосування відповідної санкції до ТзОВ "Твій Газзбут" в матеріалах справи також відсутні.

За наведених обставин, з огляду на відсутність у санкційному переліку застосованих щодо кінцевого бенефіціарного власника учасника процедури закупівлі санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" - відсутні підстави вважати, що до ТзОВ "Твій газзбут" та до його кінцевого бенефіціарного власника застосовано спірну санкцію. Інакший би підхід свідчив про застосування до товариства виду санкції, якого не застосовано уповноваженим на те органом.

Суд зауважує, що допоки відсутнє рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель іншим санкціям, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції", відсутні підстави вважати що це інша санкція, про що зазначав позивач та суд першої інстанції.

Додатково апеляційний господарський суд відмічає, що враховуючи норми спеціального закону та дискреційні повноваження суб`єктів, які приймають рішення про застосування санкцій - у суду відсутні повноваження здійснювати тлумачення та приймати рішення про те, який саме вид санкції може вважатись "іншою санкцією" у розумінні п. 25 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про санкції". Тобто сам суб`єкт застосування санкцій повинен сформулювати вид санкції, яка не названа у попередніх пунктах частини першої статті 4 Закону, однак відповідає принципам їх застосування, встановленим у ст. 3 Закону. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. У питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнається за державою досить широка сфера розсуду, за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

У даному випадку позивачем допущено занадто широкий розсуд щодо виду санкцій, який не був застосований до кінцевого бенефіціарного власника учасника процедури закупівлі, і який така(-і) особа(-и) не мали правових підстав застосовувати до себе самостійно, і який не мав правових підстав замовник процедури вважати застосованим до ТзОВ "Твій газзбут". Інакший би підхід порушував право на мирне володіння майном передбачене Конвенцією, оскільки допускав би свавільне втручання держави - її органів і посадових осіб та суду у таке право.

З огляду на викладене, враховуючи те, що згідно з додатком 2 до рішення РНБО України від 18.06.2021 ТзОВ "Твій газзбут" не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, апеляційний господарський суд також зазначає про те, що застосування персонально санкції до фізичної особи - ОСОБА_1 , не означає те, що такі санкції є такими, що застосовані до товариства, кінцевим бенефіціарним власником якої є ОСОБА_1 .

Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із наявних в матеріалів справи доказів вбачається, що послуга за поставлений природний газ була оплачена і договір є виконаним сторонами. Вказаний факт також не заперечується сторонами договору.

Колегія суддів зауважує, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент

їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Приписами статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В силу ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на усе вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими аргументи позивача, які суд першої інстанції визнав вмотивованими, про те, що оспорюваний у даній справі договір укладено з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, якою затверджено Особливості.

За таких обставин вимога позивача про визнання недійсними договору № 41АВ200-1102-23-73/09-2 від 30.03.2023 не підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про визнання недійсною додаткової угоди № 152/09-22 від 12.07.2023 до договору, суд зазначає, що статтею 207 ЦК України встановлено, що недійсність правочину (договору) тягне за собою недійсність похідних правочинів. Це означає, що додаткові угоди, які доповнюють або змінюють основний договір, теж стають недійсними.

З огляду на положення ст. 207 ЦК України, враховуючи ту обставину, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги про визнання недійсними договору № 41АВ200-1102-23-73/09-2 від 30.03.2023, відповідно, позовна вимога в частині визнання недійcною додаткової угоди № 152/09-22 від 12.07.2023 до договору № 41АВ200-1102-23-73/09-22 від 30.03.2023 також задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення з ТзОВ "Твій Газзбут" на користь 7 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Рівненській області 8416, 06 грн, суд відмічає, що така вимога є похідною від первісної вимоги про визнання недійсним договору № 41АВ200-1102-23-73/09-22 від 30.03.2023, відповідно відмова у задоволенні первісної вимоги унеможливлює задоволення похідної.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції у даній справі було встановлено виключно на припущеннях обставини невідповідності учасника процедури закупівлі ТзОВ "Твій Газзбут" критеріям, що визначені Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями здійснення публічних закупівель. Вказані невірно визначені обставини призвели до неправильного застосування норм матеріального права при прийнятті рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на наведене апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Рівненської області від 17.12.2024 у справі № 918/597/24 ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст. 129, 282 ГПК України суд у випадку скасування рішення здійснює новий розподіл судових витрат, за яким витрати позивача по сплаті судового збору в суді першої інстанції залишаються за ним, а витрати відповідача за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій газзбут" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2024 року у справі № 918/597/24 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій газзбут" (вул. Князів Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 43965848) в дохід Державного бюджету України 1816, 80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

4. Стягнути з 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Рівненській області (вул. Артилерійська, 5, м. Костопіль, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35000, код ЄДРПОУ 38231924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій газзбут" (вул. Князів Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 43965848) 9084, 00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

5. Доручити Господарському суду Рівненської області на виконання постанови видати накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

7. Справу № 918/597/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено "21" березня 2025 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Юрчук М.І.