Постанова

від 21.03.2025 по справі 908/3058/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2025м. ДніпроСправа № 908/3058/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.11.2023 (суддя Сушко Л.М.; повне судове рішення складено 30.11.2023), постановлену за результатами ліквідаційної процедури у справі № 908/3058/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Віфарт», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 28.11.2023, між іншим, затвердив звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю «Віфарт» і закрив провадження у справі № 908/3058/21.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована відсутністю у банкрута майна, достатнього для задоволення вимог кредиторів, а здійснені ліквідатором у справі заходи для пошуку та виявлення активів банкрута свідчать про повноту його дій у ліквідаційній процедурі, що є підставою для затвердження ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута і закриття провадження у справі.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.11.2023 у справі № 908/3058/21 скасувати.

Скаржник зазначає, що на виконання положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України для проведення позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Віфарт» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства керівнику боржника і розпоряднику майна направлено запити № 3468/6/08-01-07-04 від 20.01.2022 і № 3466/6/08-01-07-04 від 20.01.2022 про надання документів фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2017 по 26.01.2022. Водночас запити контролювального органу не виконані, документи фінансової звітності не надані, що перешкодило проведенню контролювальним органом податкової перевірки, внаслідок чого порушені норми податкового законодавства. Скаржник зауважив, що представники контролювального органу прибули за податковою адресою боржника з метою особистого вручення запиту, але вручити його не вдалося через відсутність повноважних представників боржника за адресою.

Скаржник вважає, закривши провадження у справі про банкрутство без задоволення клопотання про зобов`язання ліквідатора надати первинну документацію банкрута, необхідну для проведення податкової перевірки, місцевий господарський суд фактично позбавив контролювальний орган права на формування та подання обґрунтованих грошових вимог у справі про банкрутство (оскільки провадження закрите) та унеможливив набуття ним статусу кредитора, чим не дотримався мети господарського судочинства, тому оскаржене судове рішення ухвалено без урахування всіх обставин справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Арбітражний керуючий Микитьон Віктор Васильович у відзиві заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Арбітражний керуючий зазначив, що в ліквідаційній процедурі він здійснив повний обсяг заходів спрямованих на пошук та захист майна боржника, проаналізував фінансово-господарський стан банкрута і дійшов обґрунтованих висновків, про неплатоспроможність останнього і відсутність підстав для застосування субсидіарної відповідальності, тому місцевий господарський суд правомірно затвердив звіт ліквідатора і ліквідував банкрута.

Арбітражний керуючий вважає, що впродовж процедури банкрутства контролювальний орган мав достатньо часу для проведення податкової перевірки боржника, водночас ознак фіктивного банкрутства арбітражним керуючим не виявлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскал» у відзиві заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Кредитор вважає, що скаржник не наділений правом на оскарження ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки він не є кредитором у справі, а оскаржуване судове рішення не містить висновків про його права та обов`язки.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.01.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.11.2023, постановлену за результатами ліквідаційної процедури у справі № 908/3058/21.

У судовому засіданні 21.03.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 07.12.2021 відкрив провадження у справі № 908/3058/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Віфарт».

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України 12.01.2022 видало наказ № 77-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Віфарт», на підставі якого вирішено провести з 20.01.2022 документальну позапланову виїзну перевірку тривалістю 5 робочих днів дотримання боржником вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 26.01.2022, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 14.12.2011 по 26.01.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 26.01.2022.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України 20.01.2022 засобом поштового зв`язку рекомендованим листом звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віфарт» з вимогою № 3468/6/08-01-07-04 про надання документів фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2017 по дату надання даного запиту.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України 20.01.2022 склало акт № 85/08-01-07-04/37979748, яким зафіксувало, що проведення перевірки здійснити неможливо, у зв`язку з відсутністю підприємства (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників за податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Віфарт» вул. пр. Соборний, 11, м. Запоріжжя.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України 06.06.2022 звернулося до Господарського суду Запорізької області з клопотанням про зобов`язання ліквідатора боржника у справі № 908/3058/21 провести аналіз фінансово-господарського становища банкрута та надання контролювальному органу первинні документи, необхідні для проведення податкової перевірки за період з 01.01.2017 по дату надання цього клопотання.

Господарський суд Запорізької області постановою від 30.06.2022, між іншим, визнав Товариство з обмеженою відповідальністю «Віфарт» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 17.11.2023 прийняв до розгляду клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансово-господарського становища боржника у справі № 908/3058/21 і надати контролювальному органу первинні документи фінансової звітності боржника за відповідний період.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 28.11.2023 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов`язання ліквідатора у справі № 908/3058/21 вчинити певні дії, а іншою ухвалою від 28.11.2023, між іншим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віфарт» ліквідував, а провадження у справі закрив.

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про ліквідацію боржника і закриття провадження у справі про банкрутство.

Предметом апеляційного розгляду є питання встановлення наявності підстав, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує право господарського суду ухвалювати рішення про ліквідацію боржника і закриття провадження у справі про банкрутство, за умови неможливості проведення контролювальним органом податкової перевірки боржника через відсутність доступу до первинної документації банкрута.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Тобто, відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно із приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Суб`єктом документальної перевірки з боку контролюючого органу також може бути платник податку, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України), за деякими особливостями у правовому регулюванні, що настають для такого платника податку з відкриттям провадження у справі про банкрутство та визнанням юридичної особи-боржника банкрутом.

У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу України).

Водночас, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати; зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником; у разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 Податкового кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 30.05.2023, прийнятої за результатами розгляду справи № 904/5635/19 (904/9817/21), зазначив, що податковий орган, має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Податковим кодексом України (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, кінцевою метою здійснення перевірки контролюючим органом в порядку підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є, зокрема, повне та достовірне формування грошових вимог податкових органів до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. За результатами такої перевірки можуть бути виявлені, між іншим, ознаки фіктивного банкрутства, встановлення недоброчесної поведінки як боржника так і кредиторів, яка суперечить меті та принципам процедур банкрутства.

Своєю чергою, відповідно до підпункту д) пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація платника податків діє до її анулювання, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, і відбувається у разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Тобто, юридична особа втрачає статус платника податків, коли господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію банкрута.

Відповідно до частини другої статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи-банкрута, а також власнику майна.

З огляду на зміст процедури затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу у справі про банкрутству за положеннями Кодексу, апеляційний господарський суд зазначає, що після завершення всіх, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства дій по здійсненню ліквідаційної процедури та розгляду всіх, за наявності поточних вимог, скарг, заяв та клопотань, суд призначає судове засідання у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, про час і місце судового засідання, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.

Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Ухвала про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі у справі про банкрутство банкрута-юридичної особи є окремим процесуальним документом, можливість оскарження якої прямо передбачено статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Матеріалами справи підтверджується, що контролювальний орган не зміг провести податкову перевірку через відсутність представників банкрута за його юридичною (податковою) адресою, у зв`язку з чим останній звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про зобов`язання ліквідатора надати первинні бухгалтерські документи, необхідні для проведення податкової перевірки.

Апеляційний господарський суд зазначає, що Господарський суд Запорізької області розгляд клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області про зобов`язання ліквідатора вчинити певні дії ухвалою від 17.11.2023 прийняв до розгляду, чим фактично залучив контролювальний орган до участі у справі № 908/3058/21. Водночас розгляд клопотання контролювального органу, в порушення процедури визначеної Кодексом України з процедур банкрутства, призначено до розгляду спільно зі звітом ліквідатора, тобто у підсумковому засіданні, яким завершується ліквідаційна процедура та розгляд справи про банкрутство.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 26.11.2024, прийнятої за результатами розгляду справи № 908/2519/22.

Апеляційний господарський суд зауважує, що провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб`єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є пропорційне і якомога максимальне задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Водночас однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес. Захист приватного інтересу полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Захист публічного інтересу, своєю чергою знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 16617 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).

Водночас провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, здійснивши в остаточному судовому засіданні (яким в цілому завершується провадження у справі) розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута сукупно з розглядом клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області, місцевий господарський суд фактично обмежив контролювальний орган у реалізації права на формування та подання обґрунтованих грошових вимог у справі про банкрутство (оскільки провадження закрите) та унеможливив набуття цим органом статусу кредитора, чим не дотримався мети господарського судочинства.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024, прийнятої за результатами розгляду справи № 908/2504/22.

Крім того, рішення місцевого господарського суду щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі № 908/3058/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Віфарт» не містить встановлених фактичних обставин справи стосовно повноти дій ліквідатора, зокрема щодо вчинення ним дій по виявленню та притягненню до солідарної чи/або субсидіарної відповідальності певних осіб, оскільки місцевий господарський суд попередніх лише констатував, що проведеною ліквідатором роботою встановлено відсутність у банкрута майна за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, а матеріалами справи підтверджено відсутність підстав для притягнення до солідарної та/або субсидіарної відповідальності третіх осіб.

Колегія суддів зазначає, що в період після порушення справи про банкрутство діяльність підприємства-боржника знаходиться в межах судового контролю і тому відповідно до КУзПБ ліквідатором та судом повинні вживатися всі заходи, направлені на сприяння фіскальним органам, як потенційним кредиторам у справі, у виконання ними державних функцій щодо виявлення та заявлення, як майнових вимог, податкового боргу, що не знайшло свого підтвердження згідно з матеріалами справи.

Встановлені апеляційним господарським судом обставини справи свідчать, що місцевий господарський суд не дослідив зібрані у справі докази і не встановив обставини, які мають значення для об`єктивного, повного та всебічного розгляду справи і вирішення питання про затвердження чи відмову у затвердженні звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення і ухвалення нового рішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги покладаються на боржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.11.2023, постановлену за результатами ліквідаційної процедури у справі № 908/3058/21, задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.11.2023, постановлену за результатами ліквідаційної процедури у справі № 908/3058/21 у справі № 908/3058/21, скасувати.

Справу № 908/3058/21 направити до Господарського суду Запорізької області для розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 26.03.2025

Головуючий суддяЮ ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ