Постанова

від 26.03.2025 по справі 904/5961/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2025 року м. Дніпро Справа № 904/5961/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у справі № 904/5961/23

за позовом Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 47 114,52 грн плати за користування вагонами, 2 437,68 грн збору за зберігання вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-20240/НЮдч, внаслідок чого позивачем нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу з причин несвоєчасного забирання відповідачем на свою під`їзну колію вагонів, які надійшли на його адресу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у справі № 904/5961/23:

-позов задоволено повністю;

-стягнуто з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" 47 114,52 грн плати за користування вагонами, 2 437,68 грн збору за зберігання вантажу, 2 684,00 грн судового збору.

Рішення мотивовано обставинами затримки вагонів на станції Інгулець з вини відповідача, а саме з причини незабирання їх одержувачем, факт чого був задокументований залізницею актами загальної форми №233, №242, №256, №257, №258, №259. Заперечення, які наведені відповідачем у відомостях ф. ГУ-46, не підпадають під жоден з визначених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами. Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у визначених позивачем розмірах.

Приватне акціонерне товариство "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у справі № 904/5961/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область). Відповідач просив суд відмовити у стягненні нарахованих позивачем за час затримки вагонів в період дії комендантської години на станції призначення плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в розмірі 11 079,12 грн. з ПДВ.

Крім того, судом не надано належної правової оцінки в частині доводів відповідача, що в спірний період вагони подавались понад добові заявки. Тому відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46, були підписані відповідачем із застереженнями.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Коваль Л.А., суддів: Чередка А.Є., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Коваль Л.А., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024р., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 вказаним складом суду апеляційну скаргу прийнято до свого провадження для розгляду у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" (залізницею) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власником колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № ПР/М-20240/НЮдч, у п. 1 якого зазначено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу "НІ", на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу "НІІ".

Відповідно до п. 4 договору рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії.

У п. 5 договору сторони узгодили, що здавання вагонів для під`їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2.

Пунктами 6, 7 договору передбачено, що вагони для під`їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Всі вагони здаються на під`їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон.

Згідно з п.п.8 - 11 договору про готовність вагонів до відправлення з під`їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" повідомляє телефоном відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.

Вагони, що повертаються з під`їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 год.

Відповідно до п.п. 12 - 14 договору вагони подаються ТОВ "Укрвибухотехнологія".

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці.

Власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".

Пунктом 15 договору від 20.03.2020 встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Згідно з пунктом 19 договору одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускаються. Розірвання договору або зміна умов можуть мати місце за згодою сторін, які уклали договір, а в разі недосягнення згоди - за рішенням господарського суду.

Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.04.2020 по 31.03.2025 включно (пункт 21 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 4 від 20.09.2021).

У травні 2023 року за накладними на адресу відповідача прийнято до перевезення порожні власні вагони зі станцією призначення Інгулець, а саме: № 001236, 013048, 013053, 013055, 013056, 013057, 20692, 20826, 37030, 37031, 37032, 40229, 40232, 40234, 40239, 40249, 40386, 294918, 41020892, 41108135, 41108143, 40611, 4061140614, 40615, 40616, 40620, 40622, 40623, 40627, 40672, 40673. 40674, 40675, 40676, 40677, 40678, 40679, 40680, 40682, 40684, 40685, 40686, 40687, 40688. 40689, 40690, 40691, 40692, 40693, 40694, 46800512, 40612, 40613, 40617, 40618. 40624, 40626, 40681, 40683. 013047, 013065, 013066. 013067, 013105, 40055, 40056, 40059, 40631, 40632, 40633, 40763, 40764. 40768, 40769, 40770, 40771. 40772, 40773, 40774. 40782, 40775, 40781, 40783, 40786, 40057, 40058, 40630, 40765. 40766, 40767, 40776, 40777, 40778, 40780, 40784, 40785, 013058, 40621 (арк. 49-148 том 1).

Як вбачається з актів ф. ГУ-23 станції Інгулець №233, №242, №256, №257, №258, №259 (арк. 38-43, том 1), відповідачем несвоєчасно забиралися вагони з колій станції Інгулець, що призвело до їх зайнятості та скупчення.

Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами, вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, при цьому, вантажоотримувачем вказані акти підписані з застереженнями, а саме:

- акт №233 містить застереження щодо непогодження у зв`язку з тим, що вагони пред`явлені з порушенням договору, згідно п. 7 якого вагони здаються на під`їдні колії відповідача в тій кількості, яв якій прибули. Прибуло 54 пв, пред`явлено 22 пв.;

- акт №242 містить застереження про те, що у відповідача немає можливості приймати на під`їзну колію відповідача через забезпечення порожніми вагонами понад переборну спроможність під`їзних колій відповідача; відповідно до листа ЦМ-13/693 від 05.04.2022 до часу користування вагонами не повинен включатись час дії комендантської години;

- акт №256 містить застереження щодо непогодження у зв`язку з тим, що о 03:05 вагони були переформовані на 4 колію, на якій на той час проводились маневрові роботи. Огородження з 4 колії знято о 06:55;

- акт №257 містить застереження щодо непогодження у зв`язку з тим, що вагони пред`явлені з порушенням договору, згідно п.7 якого вагони здаються на під`їдні колії відповідача в тій кількості, в якій прибули. Прибуло 53 пв, пред`явлено 25 пв.;

- акт №258 містить застереження щодо непогодження у зв`язку з тим, що у відповідача немає можливості забрати 1 пв., тому що він виставлений на зайняту колію і прикріплений 33 пв, які вже були актовані раніше;

- акт №259 містить застереження щодо непогодження у зв`язку з тим, що у відповідача немає можливості забрати 12 пв., тому що вони виставлені на зайняту колію і прикриті 34 пв, які вже були актовані раніше.

У книзі повідомлень форми ДУ-47 ст. Інгулець наявні усі записи, як про запланований час подачі вагонів, так і про представників відповідача, що прийняли повідомлення (арк.44-48, том 1).

На підставі актів станцією Інгулець заведені накопичувальні картки ф. ФДУ-92 № 21059004, № 21059002, № 21059003, (арк. 31-33 том 1), в яких відображено збір за зберігання вантажу на загальну суму 2 437,68 грн (з без ПДВ).

Станцією призначення Інгулець розраховано плату за користування вагонами за відомостями плати ф. ГУ-46 № 15059033, № 16059034, № 21059035 (арк. 24-30, том 1) на загальну суму 47 114,52 грн (з ПДВ).

Неоплата відповідачем плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу у добровільному порядку і стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

За приписами п.п. 8 п. 6 розд. 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

У даній справі, як зазначено вище, у травні 2023 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "Інгулецький ГЗК" порожні власні вагони, на станцію призначення Інгулець Придніпровської залізниці.

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниці України вантаж матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

З сталою практикою Верховного Суду порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Положеннями ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Відповідно до ст.ст. 46, 47 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов`язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.

Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії (ст. 64 Статуту залізниць України).

Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно з ст. 119 цього Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317 від 26.03.2009, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; збір при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн за одну тону. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019, у редакції наказу №418 від 11.08.2021 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.08.2021 за № 1070/36692, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3, 023.

Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №113 від 25.02.1999, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

У п.п. 6, 7 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.

За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

За умовами п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.п. 12 - 15 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

За час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Щодо досліджуваної справи, то причина нарахування спірної плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу виникла через те, що на коліях станції призначення Інгулець затримувалися порожні власні вагони, які прямували по перевізним документам та порожні власні вагони Перевізника, які направлялися на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК".

Так на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" на станцію Інгулець під навантаження прибували порожні власні вагони.

По прибуттю вагонів на станію Інгулець, у відповідності з п.4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі ф.ГУ-2. Але, вагони своєчасно не забиралися комбінатом на під`їзну колію, у зв`язку з чим були складені акти загальної форми ГУ-23 №№233, 242, 256, 257, 258, 259.

Несвоєчасне забирання з колій станції Інгулець одержувачем ПрАТ "Інгулецький ГЗК". вантажів які прибували на його адресу є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажу. ст.ст.46,47,125 Статуту залізниць України, п.7 Договору № ПР/М-20240/НЮдч., п.2.1.10 Договору про надання послуг.

На підставі актів форми ГУ-23 позивач нарахував плату за користування вагонами в розмірі 47 114,52 грн та забір за зберігання вантажу у розмірі 2 437,68 грн.

Акти складені у відповідності до вимог п. 8 Правил користування вагонами, пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, містять інформацію про причину затримки вагонів на станції призначення та час початку і закінчення затримки з вини ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

У відповідності до всіх перелічених вимог станцією призначення Інгулець правомірно розрахована плата за користування спірними вигинами по відомостях плати ф.ГУ-46 №№15059033, 16059034, 21059035- в сумі - 47114,52 гри, з (ІІДВ) та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 21059004, 21059002, 21059003 - в сумі 2 437,68 гри, з (ІІДВ).

Отже, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що матеріалами справи доводиться факт затримки вагонів з вини відповідача, визнав правомірним та обґрунтованим нарахування плати за користування вагонами на суму 47 114,52 грн та збору за зберігання вантажу у сумі 2 437,68 грн збору, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Заперечення, які наведені відповідачем у відомостях ф. ГУ-46, не підпадають під жоден з визначених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.

Посилання скаржника на телеграмне розпорядження від 05.04.2022 № ЦМ-13/693, як на підставу для відмови у здійсненні нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів в період дії комендантської години, не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами з огляду на такі обставини.

Місцевий господарський суд встановив, що рішенням правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні". Зміст зазначеного рішення до підрозділів Укрзалізниці доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.

Згідно з даним рішенням у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення.

У такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. Вказані обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.

Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування вищезазначених обставин.

Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму виїзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан".

Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.

Водночас відповідач не довів, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години) та який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов`язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях. Матеріали справи не містять доказів того, що робота залізничних станцій та під`їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години.

Крім того, рішення правління АТ "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами Договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення обставин запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.

З огляду на відсутність у матеріалах справи зазначених актів, відсутність жодних повідомлень відповідача щодо неможливості забирання вагонів з під`їзної колії у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, з урахуванням того, що станція призначення працює цілодобово, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності належних та допустимих доказів, які б засвідчували передбачені виняткові умови, які є підставою для звільнення відповідача від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами під час воєнного стану в Україні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/2019/22.

З огляду на зазначене, доводи апелянта щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами без виключення часових проміжків, коли на території, на якій розташована станція призначення діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.

Судом першої інстанції вірно відхилені доводи відповідач щодо подачі спірних вагонів без заявки замовника. Так, п. 2.2.3 публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом передбачено право замовника відмовитись від прийняття порожніх власних вагонів перевізника у випадках, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, та/або наданих без заявки замовника.

Разом із тим, доказів в підтвердження того, що відповідач скористався своїм правом відмови від прийняття вагонів, матеріали справи не містять.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275 - 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у справі № 904/5961/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у справі № 904/5961/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд