Рішення

від 18.03.2025 по справі 904/5246/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5246/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "МХП" (08800, м. Миронівка Обухівського району Київської обл., вул. Елеваторна, буд. 1; ідентифікаційний код 25412361)

до Благодійної організації "Благодійний фонд "Збережи Українську націю" (49000, м. Дніпро, вул. Мудрого Ярослава князя, буд. 68; ідентифікаційний код 44676339)

про стягнення 648 676 грн. 96 коп.

Представники:

від позивача: Сєркова С.Г. - представник (адвокат) (в режимі відеоконференції);

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "МХП" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5031/24 від 02.12.2024), в якій просить стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд "Збережи Українську націю" 648 676 грн. 96 коп., що складає 298 218 грн. 25 коп. - заборгованості за товар, поставлений за договором від 25.06.2022 (в редакції №2 зі змінами від 01.06.2022), 75 167 грн. 34 коп. - пені, 65 451 грн. 57 коп. - інфляційних нарахувань та 209 839 грн. 80 коп. - 30% річних.

Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому позивачем подано заяву (вх.№57785/24 від 13.12.2024) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 09.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 21.01.2025 о 16:30 год.

Позивач у клопотанні (вх.№60093/24 від 30.12.2024) про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції просить дозволити можливість участі представника позивача, адвоката Сєркової Світлани Григорівни у судовому засіданні 24.12.2025 о 16:30 год. та усі наступні судові засідання по справі №904/5246/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв`язку Підсистеми "Eлектронний суд".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "МХП" (вх.№60093/24 від 30.12.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції частково.

У судове засідання 21.01.2025 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні представником позивача було оголошено усне клопотання щодо відкладення у зв`язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 задоволено усне клопотання представника Приватного акціонерного товариства "МХП" щодо відкладення розгляду справи, продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 18.02.2025 о 16:30 год.

Позивач у клопотанні (вх.№3077/25 від 22.01.2025) про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції просить дозволити можливість участі представника позивача, адвоката Сєркової Світлани Григорівни у судовому засіданні 18.02.2025 о 16:30 год. та усі наступні судові засідання по справі №904/5246/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв`язку Підсистеми "Eлектронний суд".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2025 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "МХП" (вх.№3077/25 від 22.01.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції частково.

У судове засідання 18.02.2025 з`явився з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 18.03.2025 о 16:00 год.

Позивач у клопотанні (вх.№9261/25 від 04.03.2025) про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції просить дозволити можливість участі представника позивача, адвоката Сєркової Світлани Григорівни у судовому засіданні 18.03.2025 р. о 16:00 год. та усі наступні судові засідання по справі №904/5246/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв`язку Підсистеми "Eлектронний суд".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 задоволено частково клопотання Приватного акціонерного товариства "МХП" (вх.№9261/25 від 04.03.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 18.03.2025 з`явився повноважний представник позивача (в режимі відеоконференції), представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 46) з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Мудрого Ярослава князя, буд. 68, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачеві.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Слід відзначити, що поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилися ухвали суду по даній справі, були повернути на адресу суду, з довідками АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою, а саме:

- ухвала від 18.12.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (а.с. 58-62);

- ухвала від 06.01.2025 (а.с. 71-75);

- ухвала від 21.01.2025 та ухвала від 24.01.2025 (а.с. 90-96);

- ухвала від 18.02.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 103-107);

- ухвала від 03.02.2025 (а.с. 115-119).

Так, ухвалою суду від 18.12.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 18.03.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу га те, що 20.02.2025 на вебпорталі судової влади України було опубліковано оголошення щодо часу та місця судового засідання у справі №904/5246/24 (а.с. 102).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів встановлення вузла комерційного обліку централізованого водопостачання, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Приватним акціонерним товариством "МХП" (надалі - МХП) та відповідачем - Благодійною організацією "Благодійний фонд "Збережи Українську націю", як контрагентом, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання від 25.06.2022, було укладено на період не більше 5 років договір в редакції №2 зі змінами від 01.06.2022, розміщений на сайті МХП за посиланням: https://www.mhp.com.ua/uk/partners/yurydychna-informatsiya (надалі - Договір) (а.с. 15-16).

Відповідно до пункту 1 заяви-приєднання підписавши заяву контрагент засвідчує: - ознайомлення з усіма положеннями Договору, Додатків до нього (в т.ч. Додатку №1 в останній редакції на момент підписання даної заяви) та приєднується до них в цілому без зауважень; - повне розуміння змісту умов Договору та їх зміни МХП в односторонньому порядку; - вільне волевиявлення укласти Договір, відповідно до всіх його умов, шляхом приєднання до нього в повному обсязі; - підтверджує, що ознайомлений із роботою СЕД, перевірив, доповнив та підтвердив актуальність власних даних у СЕД, отримав від МХП логін та пароль для авторизації, забезпечив своїх працівників електронними підписами, здійснив доступ в систему і не має зауважень до її роботи та функціоналу. Контрагент гарантує, що доступ до СЕД буде надано лише його уповноваженими особами. Доступ іншим особам до СЕД контрагенту надавати забороняється і контрагент несе повну відповідальність за розголошення його даних для авторизації в СЕД третім особам та усі можливі негативні наслідки для нього; - що відомості контрагента, наведені нижче, є вірними.

За погодженням сторін та відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору після набрання ним чинності застосовуються до відносин, які виникли з дати підписання заяви на приєднання. Договір набирає чинності після здійснення першої поставки товару МХП або після неповернення отриманого МХП авансу від контрагента протягом 3-х календарних днів, що є підтвердженням прийняття даної заяви МХП.

Відповідно до пункту 1.1 Договору МХП відповідно до умов договору, розміщеного на сайті МХП за посиланням: https://mhp.com.ua/uk/partners/yurydychna-informatsiya (далі по тексту "сайт МХП") зобов`язується поставити товар у відповідності до асортименту, погодженого сторонами згідно з умовами даного договору (зокрема невиключний перелік торгових марок/брендів та посилань на Товари, які виробляються з їх використанням, розміщено за посиланням: https://mhp.com.ua/uk/nashi-brendy), а контрагент прийняти та оплатити товар згідно з умовами договору. Додатково відповідно до умов окремих розділів цього договору виникають та регулюються правовідносини, що стосуються користування правами інтелектуальної власності, комерційної концесії, поруки та оренди.

Згідно з пунктом 1.2 Договору цей договір є договором приєднання у відповідності до статті 634 Цивільного Кодексу України, і може бути укладений лише шляхом приєднання контрагента до всіх його умов в цілому, за умови наступного акцепту МХП оферти контрагента, в порядку, передбаченому цим договором. Цей договір не є публічним договором в розумінні статті 633 Цивільного Кодексу України. Для укладення договору особа, що бажає приєднатись до договору, надає підписану з дотриманням вимог цивільного законодавства зі свого боку заяву про приєднання (форма розміщена на сайті МХП). Окрема заява подається для приєднання до умов розділу 9 даного договору. Приєднання до умов договору можливе також на підставі окремих Угод підписаних між МХП та контрагентом.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару містить у собі податок на додану вартість і визначається на підставі первинних облікових документів на товар. Ціни погоджуються сторонами за допомогою СЕД (тут та далі по тексту в т.ч. програмні продукти для електронного підписання документів), e-mail або у специфікаціях чи прайсах (в т.ч. інших додатках з цінами). Ціна є чинною/зміненою:

- з дати її погодження контрагентом шляхом підписання специфікації або прайсу новою датою, або створення нового замовлення за новою ціною (підпункт 2.1.1 Договору);

- для змін ціни за допомогою СЕД чи e-mail ціна стає чинною для контрагента на наступний день від дня повідомлення про її зміну, якщо інший термін зміни ціни не вказаний у відповідному повідомленні. У разі, якщо контрагент не згоден з новою ціною товару, він повинен протягом 1 календарного дня з моменту одержання повідомлення про зміну ціни письмово повідомити про це МХП. У випадку незгоди контрагента з новою ціною МХП має право припинити, а контрагент має право відмовитись від наступних поставок товару. У разі неповідомлення контрагента про свою незгоду з новою ціною, нова ціна вступає в дію у вищевказані строки. У будь-якому випадку остаточною ціною є ціна, вказана у підписаній сторонами накладній (підпункт 2.1.2 Договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що умови оплати встановлюються як повна попередня оплата до моменту відвантаження товару. МХП має право надавати контрагенту право відстрочення платежу відповідно до ліміту товарного кредиту.

Відповідно до пункту 2.4 Договору контрагент здійснює оплату за товар на поточні банківські рахунки МХП.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що товар поставляється партіями згідно з заявками контрагента у СЕД або за допомогою e-mail, поданих не пізніше ніж за 5 робочих дні до запланованої дати поставки. У разі відсутності у МХП на момент подачі заявки вказаного асортименту або кількості товару, або будь-яких інших обставин неможливості проведення поставки товару, МХП протягом 1-го робочого дня з моменту отримання заявки повідомляє контрагента та сторони узгоджують інший асортимент, кількість та/або інший строк поставки. Перед подачею заявки контрагент повинен ознайомитись з поточними цінами на товар. Претензії щодо ціни товару після його відвантаження від контрагента МХП не приймаються.

Згідно з пунктом 3.2 Договору одержувана партія товару вважається зданою МХП і прийнятою контрагентом: - по якості - відповідно до декларації виробника (посвідчення про якість) під час передачі товару представнику контрагента; - по кількості - відповідно до даних, зазначених в товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та актах приймання-передачі (надалі - акт). Остаточна кількість поставленого товару визначається згідно з даними, зазначеними у відповідних актах.

Також сторонами була підписана специфікація від 25.06.2022 до Договору (а.с. 24), у якій сторонами, зокрема, погоджено найменування товару/групи товарів, строки (графік) поставки (за наявності): Пн-Нд; 09:00 - 17:00 та визначено умови оплати - передоплата.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві товар - філе курчат бройлерів, н/ф, охол. (нефас 20 кг) в 2 435,946 кг на загальну суму 298 218 грн. 95 коп., що підтверджується видатковою накладною від 21.07.2022 №ДТ200701134, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 27).

Також в матеріалах справи містяться копії акту прийому-передачі продукції до ТТН №ДТ200701134 від 21.07.2022 (а.с.27 на звороті) та товарно-транспортної накладної (а.с. 28).

В подальшому позивачем на адресу відповідача було скеровано вимогу від 24.10.2024 №15/12 про здійснення оплати товару, яка містить вимогу до відповідача протягом 7 банківських днів з дати отримання вимоги виконати зобов`язання по оплаті та сплатити заборгованість в розмірі 298 218 грн. 25 коп. (а.с. 31-33).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за Договором та поставив відповідачеві товар, проте сплата відповідачем за отриманий товар не проведена, у зв`язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за Договором товар складає 298 218 грн. 25 коп. та позивачем нараховано пеню за період з 22.07.2022 по 21.01.2023 в розмірі 75 167 грн. 34 коп., 30% річних за період з 22.07.2022 по 24.11.2024 в розмірі 209 839 грн. 80 коп., а також здійснено інфляційні нарахування за період з серпня 2022 по жовтень 2024 включно в розмірі 65 451 грн. 57 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що мовами Договору (пункт 2.2) та Специфікації від 25.06.2022 визначено, що оплата за товар здійснюється шляхом попередньої оплати до моменту відвантаження товару.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було відвантажено товар відповідачеві без здійснення останнім попередньої оплати.

Як вже зазначалося вище, позивачем на адресу відповідача було скеровано вимогу від 24.10.2022 №15/12 про здійснення оплати товару.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що на підтвердження направлення вказаної вимоги на адресу відповідача позивачем надано копію опису вкладення до поштового відправлення "Стандарт" від 30.09.2024 та накладу АТ "Укрпошта" від 30.10.2024 №1977400125977, відповідно до якої розрахункова дата доставки відправлення: 05.11.2024 (а.с.33).

Проте, враховуючи, що доказів на спростування того, що поштовим відправлення №1977400125977 від 30.10.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено саме вимогу про здійснення оплати, відповідачем не надано, матеріали справи не містять, суд доходить висновку, що вимога про здійснення оплати була направлена відповідачеві 30.10.2024.

Як вбачається, у поштовій накладній зазначено розрахункову дату доставки: 05.11.2024, що відповідає нормативним строкам пересилань поштових відправлень "Укрпошта Стандарт" відповідно до яких: нормативний строк пересилання поштових відправлень "Укрпошта Стандарт" між іншими населеними пунктами різних областей складає Д+6, де: Д - день подання відправлення для пересилання; 6 - кількість днів, протягом яких пересилається відправлення "Укрпошта Стандарт" (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку).

Отже, враховуючи викладене, строк оплати за товар, поставлений за видатковою накладною від 21.07.2022 №ДТ200701134, є таким, що настав 12.11.2024 (05.11.2024 + 7).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

На час розгляду справи доказів оплати за поставлений товар відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 298 218 грн. 25 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання; у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 6.3 Договору за порушення строків оплати товару (тільки якщо не передплата), а також у випадку порушення термінів перерахування суми штрафів, компенсації збитків, інших платежів, контрагент сплачує на користь МХП, зокрема, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку оплат нараховано пеню за період з 22.07.2022 по 21.01.2023 включно в розмірі 75 167 грн. 34 коп.

З цього приводу суд зауважує, що, як вже зазначалося вище, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав 12.11.2024.

Отже, першим днем прострочення є 13.11.2024, тоді як нарахування пені здійснено позивачем за період з 22.07.2022 по 21.01.2023 включно.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування 30% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 6.3 Договору за порушення строків оплати товару (тільки якщо не передплата), а також у випадку порушення термінів перерахування суми штрафів, компенсації збитків, інших платежів, контрагент, зокрема, несе відповідальність, встановлену у статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 30% річних з простроченої суми за весь час прострочення. Збитки/штрафи, інші платежі, строк оплати по яким не встановлено договором, мають бути компенсовані контрагентом протягом 7 календарних днів з моменту пред`явлення відповідної вимоги з підтвердженням або з моменту укладення сторонами відповідного доповнення до договору.

Як вбачається, позивачем нараховано 30% річних за період з 22.07.2022 по 24.11.2024 в розмірі 209 839 грн. 80 коп., а також здійснено інфляційні нарахування за період з серпня 2022 по жовтень 2024 включно в розмірі 65 451 грн. 57 коп.

З цього приводу суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що, як вже зазначалося вище, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав 12.11.2024.

Отже, першим днем прострочення є 13.11.2024, тоді як нарахування 30% здійснено позивачем за період з 22.07.2022 по 24.11.2024 включно.

Після перевірки розрахунку судом розмір 30% річних за період з 13.11.2024 по 24.11.2024 включно складає 2 933 грн. 29 коп.

Щодо інфляційних нарахувань, суд зазначає, що, враховуючи період, за який позивачем нараховано інфляційні, а саме серпень 2022 року - жовтень 2024 року, при настанні терміну оплати тільки 13.11.2024, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 613 грн. 82 коп. - витрат на сплату судового збору.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже сума судового збору, яку повинен був сплатити позивач при зверненні з позовом до суду складає 7 784 грн. 12 коп. (648 676,96 х 1,5% х 0,8). Проте позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 9 730 грн. 15 коп., що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 1 946 грн. 03 коп. (9 730 грн. 15 коп. - 7 784 грн. 12 коп.).

Отже, за клопотанням позивача підлягає поверненню останньому з Державного бюджету судовий збір в розмірі 1 946 грн. 03 коп.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "МХП" (08800, м. Миронівка Обухівського району Київської обл., вул. Елеваторна, буд. 1; ідентифікаційний код 25412361) до Благодійної організації "Благодійний фонд "Збережи Українську націю" (49000, м. Дніпро, вул. Мудрого Ярослава князя, буд. 68; ідентифікаційний код 44676339) про стягнення 648 676 грн. 96 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд "Збережи Українську націю" (49000, м. Дніпро, вул. Мудрого Ярослава князя, буд. 68; ідентифікаційний код 44676339) на користь Приватного акціонерного товариства "МХП" (08800, м. Миронівка Обухівського району Київської обл., вул. Елеваторна, буд. 1; ідентифікаційний код 25412361) 298 218 (двісті дев`яносто вісім тисяч двісті вісімнадцять) грн. 25 коп. - заборгованості, 2 933 (дві тисячі дев`ятсот тридцять три) грн. 29 коп. - 30% річних та 3 613 (три тисячі шістсот тринадцять) грн. 82 коп. - витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

27.03.2025