Ухвала

від 26.03.2025 по справі 904/1282/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

26.03.2025м. ДніпроСправа № 904/1282/25

За позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області (вулиця Чубенка Степана, будинок 12, м. Краматорськ, Донецька область, 84333; ідентифікаційний код 25946285)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкам Фінанс" (вулиця Каховська, будинок 11А, кабінет № 8, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний код 40308189)

про стягнення заборгованості за договором № 4-17 від 09.10.2024 у розмірі 47 858 грн. 40 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

СУТЬ СПОРУ:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкам Фінанс" заборгованість за договором № 4-17 від 09.10.2024 у розмірі 47 858 грн. 40 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №4-17 від 09.10.2024 в частині забезпечення повної поставки товару щодо заправки автомобілів позивача, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 47 858 грн. 40 коп.

Також позивач просить суд судові витрати у справі покласти на відповідача.

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд дійшов висновку, що позовна заява подана із порушенням правил підсудності, та підлягає передачі до Господарського суду Запорізької області з огляду на таке.

Позовна заява подана до Господарського суду Дніпропетровської області з посиланням на положення частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, а саме, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Так, в обґрунтування підсудності даного спору Господарському суду Дніпропетровської області позивач посилається на пункт 4.1. договору, за умовами якого постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму у строки та на умовах, визначених договором. З моменту переходу права власності на товар, він залишається на зберіганні у постачальника. Відпуск товару зі зберігання покупцю здійснюється на підставі пред`явлених паливних талонів на товар на АЗС. Відповідно до змісту додатку № 1 до договору - "Перелік мережі АЗС", зазначено перелік АЗС, на яких ТОВ "Інкам Фінанс" гарантував можливість отримання товару відповідно до умов договору. Позивач зазначає, що однією з таких АЗС постачальника, які визначені у вказаному переліку, зазначено АЗС за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 2Б, де позивачу було відмовлено у відпуску товару його транспортним засобам, що і є причиною спору.

Таким чином, позивач стверджує, що умовами вказаного договору сторони визначили місце виконання договору: м. Дніпро.

Приписами статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Так, відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

При цьому за загальним правилом місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі. У даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що, зокрема у пункті 4.1. договору № 4-17 від 09.10.2024, а також в додатку № 1 до договору - Переліку АЗС, серед яких зазначена АЗС у м. Дніпро, сторонами є погодженим місце виконання договору - місто Дніпро.

Так, пунктом 1.5. договору передбачено, що заправлення автотранспорту покупця (позивача) здійснюється при пред`явленні паливних талонів на АЗС, перелік яких надає постачальник (додаток № 1), відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.

Разом з тим, у додатку № 1 до договору визначений перелік мережі АЗС на території України, на яких здійснюється відпуск пального по талонам, а саме: Вінницька область, Волинська область, Дніпропетровська область, Донецька область0 Житомирська область, Закарпатська область, Запорізька область, Івано-Франківська область, Київська область, Кіровоградська область, Львівська область, Миколаївська область, Одеська область, Полтавська область, Рівненська область, Сумська область, Тернопільська область, Харківська область, Херсонська область, Хмельницька область, Черкаська область, Чернігівська область, Чернівецька область.

Отже, з вказаних відомостей переліку мережі АЗС, на яких здійснюється відпуск пального позивачу по талонам, вбачається, що надання таких послуг передбачене в різних областях на території України.

Відповідно до частини 1 статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Згідно з частиною 1 статті 197 Господарського кодексу України господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони у договорі № 4-17 від 09.10.2024 не визначили конкретне місце виконання даного договору тільки в місті Дніпрі, адже, як вбачається з переліку АЗС (додаток № 1 до договору), сторонами погоджено АЗС по всій території України, на яких можливо здійснити реалізацію талонів позивачем.

Крім того, суд зауважує, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором № 4-17 від 09.10.2024 у розмірі 47 858 грн. 40 коп. Сплата заборгованості не містить прив`язки до певного конкретного місця, в тому числі і до місця виконання договору, оскільки така заборгованість, за наявності достатніх правових підстав для її стягнення, буде оплачена відповідачем в добровільному порядку шляхом переказу коштів на рахунок позивача, або буде стягнута виконавцем (державним чи приватним) у примусовому порядку.

Аналогічна правова позиція, що позов може бути подано за правом вибору позивача за місцем виконання договору лише у випадку окремого зазначення у договорі місця виконання, викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 442/3250/18.

Отже, з огляду на зміст договору, а також порядок його виконання сторонами, суд дійшов висновку, що відсутні особливості, за якими даний договір може виконуватися/бути виконаний в певному місці (в даному випадку в місті Дніпрі), або сторонами в договорі чітко встановлено місце виконання договору у місті Дніпрі.

За таких обставин, суд вважає, що не вбачається за можливе встановити єдиним місцем виконання договору саме місто Дніпро, що виключає можливість застосування положень статті 29 Господарського процесуального кодексу України та зумовлює застосування положень щодо загальної підсудності справ.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкам Фінанс" є: вулиця Каховська, будинок 11А, кабінет № 8, м. Запоріжжя, 69096.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області, скориставшись своїм правом на пред`явлення позову, не дотрималась правил визначення підсудності, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

За приписами Глави 2 "Юрисдикція" Розділу І Господарського процесуального кодексу України юрисдикція справ визначається за предметними і суб`єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 30 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що сторони у договорі № 4-17 від 09.10.2024 не визначили місце його виконання та даний договір не є таким, що може виконуватись лише в певному місці, та з урахуванням того, що місцезнаходженням юридичної особи відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є м. Запоріжжя, а також те, що позов заявлено про стягнення з відповідача грошових коштів за неналежне виконання зобов`язань за договором № 4-17 від 09.10.2024 в частині забезпечення повної поставки товару, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Запорізької області.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до частини 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Направити матеріали позовної заяви Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкам Фінанс" про стягнення заборгованості за договором № 4-17 від 09.10.2024 у розмірі 47 858 грн. 40 коп. за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області (вулиця Гетьманська, будинок 4, м. Запоріжжя, 69001) після закінчення строку на її оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.03.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Фещенко