Ухвала

від 27.03.2025 по справі 915/320/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

27 березня 2025 року Справа № 915/320/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, буд. 18; ідентифікаційний код 30083966)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гречаної Наталі Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про: стягнення 19 365,52 грн,

В С Т А Н О В И В:

28.02.2025 Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 432 від 28.02.2025 (з додатками), в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження.

3. Стягнути в з Фізичної особи-підприємця Гречаної Наталі Миколаївни основний борг в сумі 16782,95 грн. на користь ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» на р/р НОМЕР_2 в ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30083966.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гречаної Наталі Миколаївни 1989,30 грн інфляційних втрат, 593,27 грн 3% річних, та 3 028,00 грн судового збору на користь ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» на р/р НОМЕР_3 в ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30083966.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (типова форма), з оголошенням про опублікування тексту індивідуального договору на сайті виконавця; Інформаційної довідки № 361141400 від 08.01.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; Довідки щодо житлового будинку та нежитлового приміщення споживача; Декларації про готовність об`єкта до експлуатації; Технічний паспорт на житловий будинок; нарядів на підключення опалення (3 шт.); рахунків за послугу з постачання теплової енергії (27 шт.); актів надання послуг (26 шт.); відомостей споживання теплової електричної енергії; листування учасників справи; рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 917 від 26.09.2014, № 124 від 09.02.2022, № 566 від 25.10.2022, № 626 від 09.11.2022, № 176 від 24.03.2023, № 1029 від 25.10.2023, № 1189 від 08.11.2023, № 252 від 14.02.2024, № 513 від 27.03.2024, № 1792 від 23.10.2024, № 1870 від 29.10.2024; наказів Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» № 473 від 22.09.2021, № 434 від 13.12.2023, № 32 від 18.01.2024, № 65 від 15.02.2024, № 104 від 21.03.2024; застосування положень Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», приписів Правил надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (зі змінами), норм статей 509, 526, 610, 612, 624, 625-628, 630, 633, 634, 638 Цивільного кодексу України, статті 173, 179, 193 Господарського кодексу України; та мотивовані, зокрема, тим, що за період з листопада 2022 року по грудень 2024 року, включно відповідачу нараховано за теплову енергію загальнобудинкових потреб (МЗК та допоміжних приміщень) та абонплата на загальну суму 16 782,95 грн, за яку останній не сплатив. На суму основного боргу, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 1989,30 грн інфляційних втрат та 593,275 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/320/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України в їх електронні кабінети в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронних кабінетів сторін 05.03.2025 о 22:35, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2025 у справі № 915/320/25 позивач та відповідач отримали 06.03.2025.

13.03.2025 до суду від позивача надійшла заява б/н від 12.03.2025 (вх. № 3848/25) про зменшення позовних вимог.

18.03.2025 до суду від позивача надійшла заява б/н від 18.03.2025 (вх. № 4103/25) про закриття провадження у справі, в якій заявник повідомляє суд про те, що 07.03.2025 та 17.03.2025 відповідачем сплачено борг в повному обсязі.

З урахуванням наведеного та відповідно до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України заявник просить суд не брати до уваги попередню заяву про зменшення позовних вимог та закрити провадження по справі у зв`язку зі відсутністю предмета спору.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що за змістом ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

При цьому нормами ГПК України не врегульовано вирішення питання про залишення без розгляду заяви про залишення позову без розгляду.

В той же час, відповідно до приписів ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що судом не здійснювався розгляд заяви позивача б/н від 12.03.2025 (вх. № 3848/25) про зменшення позовних вимог, суд вважає за можливе у даному випадку застосувати аналогію закону та залишити вказану заяву без розгляду.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як виконавця, щодо стягнення з відповідача, як споживача, заборгованості за поставлену теплову енергію, а також інфляційних втрат та процентів річних, за порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

У відповідності з метою і предметом діяльності (встановлених в статуті товариства) Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» є суб`єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва, а також є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України «Про теплопостачання» як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач - Фізична особа-підприємець Гречана Наталя Миколаївна є власником нерухомого майна - нежитлових приміщень 1 поверху житлового будинку по вул. Маріупольська, 7, загальною площею 99,6 кв. м., в житловому будинку Літ-А-3 (част. 1 поверху) (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 361141400 від 08.01.2024).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання»).

Виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку за адресою м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 7 є позивач - Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль».

Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» як виконавцем послуг на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Таким чином, з 01.11.2022 у позивача з Фізичною особою-підприємцем Гречаною Наталею Миколаївною, як власником нерухомого майна - нежитлових приміщень 1 поверху житлового будинку по вул. Маріупольська, 7, загальною площею 99,6 кв. м., в житловому будинку Літ-А-3 (част. 1 поверху), діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

З метою забезпечення теплом об`єктів з початку опалювальних сезонів 2022-2023, 2023-2024 після зниження середньодобової температури зовнішнього повітря до + 8°С і нижче, на виконання рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 626 від 17.11.2022, №1189 від 26.11.2023 позивачем було розпочато опалювальний сезон 2022-2023, 2023-2024 та підписано наряди, що свідчать про підключення будинку, в тому числі нежитлових приміщень за адресою м. Миколаїв, вул. Маріупольська, буд. 7.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, у період з листопада 2022 року по грудень 2024 року, включно відповідачу нараховано за теплову енергію загальнобудинкових потреб (МЗК та допоміжних приміщень) та абонплата на загальну суму 16 782,95 грн, за яку останній не сплатив.

На підтвердження вказаних обставин позивачем, крім зазначених вище доказів (наряди на підключення, відомості споживання теплової енергії), було надано до матеріалів справи виставлені відповідачу за спірний період акти надання послуг та рахунки на оплату.

Крім того, на суму основного боргу, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 1989,30 грн інфляційних втрат та 593,275 грн 3% річних.

Суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за поставлену теплову енергію закон покладає на споживача.

Відповідачем контррозрахунку вартості поставленої позивачем енергії у спірний період суду не надано, позовних вимог не спростовано.

Станом на день розгляду справи суду також не надано доказів оплати заборгованості в розмірі 16 782,95 грн, строк оплати якої настав, як і не заперечено факту наявності вказаної заборгованості.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати за поставлену теплову енергію, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 16 782,95 грн зазначено правильно.

Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання позивачем було нараховано відповідачу (згідно наданих до позовної заяви розрахунків) 1989,30 грн інфляційних втрат та 593,275 грн 3% річних.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, наданий позивачем та встановлено, що нарахування позивача проведені правильно.

Отже, судом встановлено обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Водночас, після звернення позивача до суду та відкриття провадження у даній справі, з наданих позивачем доказів, а саме копій банківської виписки по особовому рахунку та платіжної інструкції № 295 від 17.03.2025 вбачається, що відповідач здійснив оплату претензійних вимог на загальну суму 22 393,52 грн (з урахуванням відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору).

Таким чином, враховуючи наявність вказаних банківської виписки по особовому рахунку та платіжної інструкції, які свідчать про повну сплату відповідачем позивачу за договором, на підставі якого заявлені позовні вимоги, грошових коштів в межах заявленого позову, та підтвердження вказаного факту позивачем, суд дійшов висновку про те, що між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тому, беручи до уваги наведені норми та обставини, оскільки відповідачем у повному обсязі погашено заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму грошових коштів, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з приписами ч. ч. 3-5 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 11, 46, 73, 74, 86, 129, 226, 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» б/н від 12.03.2025 (вх. № 3848/25) про зменшення позовних вимог у справі № 915/320/25 залишити без розгляду.

2. Закрити провадження у справі № 915/320/25 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у строки та у порядку, встановленому статтями 255, 256 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смородінова