Ухвала

від 20.03.2025 по справі 916/5619/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5619/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 за вх.№2-289/25 від 03.03.2025 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича у виконавчому провадженні №75184408 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 07.05.2024 у справі №916/5619/23

стягувач: Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714)

боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

наказ №916/5619/23 від 07.05.2024

за участю представників:

від заявника (боржника): Реу К.П., адвокат, діє на підставі ордеру

від стягувача: не з`явився

від приватного виконавця: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі №916/5619/23 позовні вимоги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" задоволено частково; солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАРТЕ ТРЕЙД" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК 600000 грн. заборгованості за кредитом та 139178,63 грн. заборгованості за відсотками; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАРТЕ ТРЕЙД" на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" 5543,84 грн. судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" 5543,84 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

07.05.2024 на виконання рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі №916/5619/23, яке набрало законної сили 30.04.2024, Господарським судом Одеської області видано відповідні накази.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі №916/5619/23 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АДВАРТЕ ТРЕЙД" у відкритті апеляційного провадження у справі №916/5619/23; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАРТЕ ТРЕЙД" на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 по справі №916/5619/23 з доданими до неї документами повернуто апелянту.

03.03.2025 за вх.№2-289/26 до суду від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича, в якій заявниця просить суд:

- визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження постанови про опис та арешт майна боржника за ВП №75184408 від 01.08.2024;

- скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 01.08.2024, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом Вадимом Андрійовичем та визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича неправомірними. Обґрунтовуючи клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на оскарження постанови про опис та арешт майна боржника за ВП №75184408 від 01.08.2024 заявниця вказує, що отримала копію оскаржуваної постанови лише 19.02.2025, а в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про отримання, а також супровідні листи, за якими постанова була направлена їй як боржнику, так само за твердженнями заявниці вказана постанова не міститься в АСВП; на переконання скаржниці десятиденний строк починає відлік з 20.02.2025, а тому з урахуванням вихідних днів останній день припадає на 03.03.2025. В обґрунтування поданої скарги скаржниця вказує, зокрема, наступне:

- приватним виконавцем було грубо порушено права боржника щодо своєчасного інформування про вчинені виконавчі дії; приватним виконавцем не було запрошено боржника на поведения опису земельної ділянки, про що свідчить відсутність листа в матеріалах виконавчого провадження, відсутність підпису в постанові, відсутність погодження вартості майна; виконавче провадження в паперовому носії досить суттєво відрізняється з виконавчим провадженням, яке міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження; більше того, як в паперовому та і в електронному варіанті не міститься протоколу про результати земельних торгів від 20.01.2025; акт про проведений електронний аукціон, складений приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. 21.01.2025, наявний лише в матеріалах на паперовому носії; таким чином, приватним виконавцем грубо порушено право боржника на отримання інформації щодо доступу до матеріалів виконавчого провадження та належного інформування сторони виконавчого провадження приватним виконавцем про виконавчі дії;

- 01 серпня 2024 року в день складення оскаржуваної постанови, на електронну адресу адвоката Журик Т. В. надійшов лист відмова щодо зняття арешту з коштів боржника; таким чином, в виконавчому провадженні міститься інформація щодо повноважень представника боржника, її електронна адреса, робоча адреса та номер телефону, проте жодного документу стосовно накладення арешту на нерухомість та подальшу реалізацію представнику не направлялось, тобто приватний виконавець в своїх діях не діяв на засадах справедливості, неупередженості та об`єктивності, отже його дії не відповідають основним засадам, передбачених Законом України "Про виконавче провадження";

- постановою про арешт коштів боржника від 31.05.2024 приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику; аналогічна постанова прийнята 01.11.2024; на підставі вказаної постанови від 01.08.2024 відбулось відчуження нерухомого майна, в той час коли скаржницю визнано потерпілою в кримінальному провадженні за №12021162470001538 від 06.11.2021 за фактом шахрайських дій щодо зняття невідомими особами кредитних коштів, які за рішенням суду стягуються тепер приватним виконавцем; слідчі дії в кримінальному провадженні тривають, підтвердженням чого є протокол одночасного допиту від 19 лютого 2025 року.

Ухвалою суду від 05.03.2025 розгляд скарги ОСОБА_1 за вх.№2-289/25 від 03.03.2025 призначено на 20.03.2025 о 16:00; запропоновано стягувачу - Акціонерному товариству "СЕНС БАНК" та приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Крецулу Вадиму Андрійовичу надати пояснення по суті скарги; приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Крецулу Вадиму Андрійовичу у строк до 18.03.2025 надати до суду всі матеріали виконавчого провадження №75184408.

17.03.2025 за вх.№8647/25 до суду від приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича надійшли письмові пояснення по суті скарги, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях приватний виконавець просить суд відмовити у задоволенні скарги та вказує, зокрема, наступне:

- оскаржувана боржником постанова про опис та арешт майна боржника від 01.08.2024 була відправлена простим поштовим відправленням на адресу боржника; законодавчо не передбачено розрахунковий документ, який може видаватися відправнику простого поштового відправлення; зважаючи на це, твердження скаржника, що нібито відсутність доказів направлення постанови про опис та арешт майна боржника від 01.08.2024 боржнику свідчить про порушення прав останнього бути обізнаним про хід виконавчого провадження, є необґрунтованим та таким, що не повинно братися судом до відома при ухваленні рішення; крім того потрібно звернути увагу на той факт, що скаржник в своїй скарзі вказує, що його адресою для листування є Тернопільська обл. Тернопільський р-н, с. Байківці, вул. Корольова 5/14, при цьому до приватного виконавця скаржник з метою зміни поштової адреси або інших даних не звертався; таким чином, боржник не забезпечив належне отримання своєї кореспонденції, а отже не вправі звинувачувати виконавця в неналежному виконанні своїх обов`язків щодо надсилання документів учасникам виконавчого провадження;

- судове рішення є обов`язковим до виконання та у разі невиконання боржником рішення суду добровільно приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання; під час вчинення виконавчих дій виконавець має право, зокрема, з метою реального забезпечення виконання судового рішення накладати арешт на майно боржника; як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 17 серпня 2020 року у справі №910/11364/17, у випадку, якщо боржник вважає, що опис майна здійснено неповно, він не позбавлений права подати відповідне клопотання виконавцю про усунення цих неточностей, яке має бути розглянуто відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", разом з тим, жодних заперечень або клопотань про усунення неточностей до опису майна боржника в рамках виконавчого провадження від боржника не надходило; відповідно до правового висновку, зазначеному в постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі №916/2100/20 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; при цьому, наказ Мін?юсту "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012 №512/5, який визначає окремі питання організації виконання судових рішень, не містить вимог щодо обов`язкового повідомлення боржника про проведення виконавчих дій, в тому числі, опису майна; таким чином, виходячи зі змісту абзацу 1 пункту 13 розділу VIII Інструкції від 02.04.2012 №512/5 опис і арешт майна не обов`язково здійснюється за участю сторін виконавчого провадження; таким чином, звертаю увагу суду, що скаржник не наводить жодних аргументів чи доказів, які б доводили, що оскаржувана постанова про опис та арешт майна боржника від 01.08.2024 є неправомірною чи незаконною;

- законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна; отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника; до подібних висновків прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 серпня 2021 року по справі №2-215/12 (провадження №61-1697св2); у скаржника був наявний звіт про оцінку майна, що є достатнім для його звернення до виконавця із заявою про призначення рецензування звіту про оцінку майна, у разі не згоди боржника з визначеною суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) вартості майна; при цьому доказів, що скаржник звертався до приватного виконавця або ж намагався звернутися з вимогою про рецензування звіту про незалежну оцінку вартості майна останній не надає, тобто вбачається, що правом на рецензування звіту про незалежну оцінку вартості майна з метою спростування його результатів останній не скористався;

- відповідно до правового висновку, викладеного в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №711/9146/16-ц (провадження №61-20453св18), від 07 липня 2021 року у справі №587/2051/18, посилаючись у спростування доводів апеляційних скарг на те, що факт здійснення публікації відповідного змісту підтверджується роздруківкою із вебсайту, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що згідно з положеннями глави 5 "Докази" розділу І "Загальні положення" ЦПК України, роздруківки Інтернет-сторінок (веб-сторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі; такі роздруківки визнаються доказом у разі, якщо вони виготовлені, видані і засвідчені власником відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу; таким чином, приватний виконавець вважає, що скаржником не було подано до суду належних та допустимих доказів того, що приватним виконавцем було порушено вимоги закону щодо фіксування виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження.

19.03.2025 за вх.№8935/25 до суду від приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича надійшли матеріали виконавчого провадження №75184408, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.03.2025 скаржник просить суд задовольнити скаргу.

Інші учасники розгляду скарги у судове засідання 20.03.2025 не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги належним чином повідомлені.

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 за вх.№2-289/25 від 03.03.2025, господарський суд дійшов наступних висновків.

З наявних матеріалів справи та матеріалів для виконавчого провадження №75184408 (ідентифікатор доступу до якого наданий скаржником) судом вбачаються, зокрема, наступні обставини:

- 31.05.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75184408 відносно боржника - ОСОБА_1 , з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 07.05.2024 у справі №916/5619/23 про солідарне стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАРТЕ ТРЕЙД" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК 600000 грн. заборгованості за кредитом та 139178,63 грн. заборгованості за відсотками;

- 31.05.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. було прийнято постанову про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 ;

- 04.06.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. було прийнято постанову про оголошення в розшук майно боржника: 1) CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 ) MITSUBISHI, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 ;

- 01.08.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. було прийнято постанову про арешт майна боржника, а саме: описано та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1199 га, кадастровий номер 5123783500:01:001:0326, яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, Прилиманська сільська рада, СК "Авангард-2", ділянки №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (оскаржувана постанова);

- 04.09.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. було прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;

- відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1199 га, кадастровий номер 5123783500:01:001:0326, зроблений ТОВ "І-КБ "Тріада", ринкова вартість земельної ділянки - 375191 грн., дата оцінки - 04.09.2024;

- протоколом про результати земельних торгів №LAE001-UA-20241218-72694 визначено переможця земельних торгів - ОСОБА_2 щодо лота - земельна ділянка площею 0,1199 га, кадастровий номер 5123783500:01:001:0326; стартова ціна лота - 318919,35 грн., ціна лота - 322200 грн.;

- відповідно до акту приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В.А. від 21.01.2025 про проведений електронний аукціон - сума внесена переможцем електронного аукціону за придбане майно - 322200 грн.;

- 11.02.2025 між організатором земельних торгів Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. та переможцем земельних торгів ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1199 га, кадастровий номер 5123783500:01:001:0326 за 322200 грн.;

- у заяві від 13.02.2025 (отримана виконавцем 14.02.2025) адвокат Журик Т.В., діюча в інтересах боржника - ОСОБА_1 , просила надати можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження №75184408; у електронному листі від 14.02.2025 приватний виконавець повідомив адвокат Журик Т.В. про те, що ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження можливо щосереди з 10:00 до 13:00;

- в матеріалах виконавчого провадження наявні листи про направлення постанов виконавця боржнику, без доказів самого такого відправлення;

- за даними АСВП оскаржувана постанова від 01.8.2024 в систему АСВП додана 10.03.2025.

За ч.1 ст. 339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 340 ГПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Згідно з ст. 342 ГПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

За ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За ч.ч. 1, 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Згідно з ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису); 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо; 4) якщо опису підлягає об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису). Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. Виявлені під час опису цінні папери, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов`язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

У відповідності до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов`язаний залучити суб`єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб`єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Частиною 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо строку оскарження постанови про опис та арешт майна боржника за ВП №75184408 від 01.08.2024, господарський суд вказує наступне.

За правилами ст.ст. 113, 115, 119 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч.2 ст. 118 ГПК України скарги, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, що не позбавляє скаржника, з урахуванням частини другої статті 341 ГПК України, права на звернення з клопотанням про поновлення такого строку.

Причини поважності пропуску процесуального строку оцінюються судом, виходячи з обґрунтування заявником поважності цих причин. При цьому, приймаючи відповідне рішення, суд повинен надати оцінку поданим доказам та дослідити обставини, визначені заявником в якості підстав пропуску встановленого законом строку, зазначити їх вагомість та поважність. У Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначено, що право на судовий захист конкретизовано статтею 6 Закону України "Про судоустрій України", відповідно до якої всім суб`єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено обов`язку сторони виконавчого провадження відстежувати самостійно стан виконавчого провадження, зокрема, за допомогою Автоматизованої системи виконавчих проваджень, суди попередніх інстанцій безпідставно вказали на наявність такого обов`язку у скаржника, що призвело до помилкового визнання неповажними причини пропуску строку на звернення зі скаргою на дії приватного виконавця. За наведених обставин, а також за відсутності обов`язку у сторін виконавчого провадження відстежувати Автоматизовану систему виконавчих проваджень та доказів направлення приватним виконавцем постанови про опис і арешт майна скаржнику (боржнику), колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску процесуального строку поважними та залишення скарги без розгляду (постанова КГС ВС від 09.10.2019 по справі №910/22695/13).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г зазначив, що за змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях ст.341 ГПК, він доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у ч.1 ст. 341 ГПК, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо). Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді. Водночас така обізнаність не виникає з дати внесення постанови виконавця до автоматизованої системи виконавчих проваджень, адже як правильно зазначив скаржник, з посиланням на постанови Верховного Суду від 09.10.2019 та від 11.10.2019 у справі №910/22695/13, від 07.07.2022 у справі №918/539/16, в учасника виконавчого провадження немає обов`язку щоденно відслідковувати відомості з автоматизованої системи виконавчих проваджень. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г погодився із висновками суду апеляційної інстанції, зазначивши, що у зв`язку із викладеним та враховуючи встановлені судами обставини: звернення позивача як стягувача 01.07.2019 листом №4471/09-03 до відділу примусового виконання рішень ДВС із вимогами про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу №925/308/13-г від 16.03.2015 та про відновлення виконавчого провадження (з доданням до цього листа Наказу, ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.11.2018, постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 - про скасування судового рішення про визнання Наказу таким, що не підлягає виконанню, п.4.4 цієї постанови), Суд, з урахуванням абз.3 ч.1 ст.28 Закону "Про виконавче провадження", а також з урахуванням термінів поштового обігу кореспонденції дійшов висновку, що позивач міг розраховувати на отримання постанови про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу не пізніше 15.07.2019. Отже, учасник виконавчого провадження, який звернувся з заявою про вчинення відповідних виконавчих дій, може вважатися обізнаним про вчинення таких дій виконавцем з урахуванням розумності строку, який минув з дати звернення із заявою про вчинення виконавчих дій до виконавця. Розумність такого строку суд визначає з урахуванням конкретних обставин справи (строків, встановлених Законом "Про виконавче провадження", термінів поштового обігу кореспонденції, повідомлення учасників виконавчого провадження електронною поштою, фактичного доступу учасника виконавчого провадження до автоматизованої системи виконавчих проваджень тощо). Суди попередніх інстанцій це не врахували і не визначили дату, з якої скаржник був обізнаний або мав би бути обізнаним про винесення виконавцем оскаржуваних постанов (з урахуванням презумпції обов`язку боржника бути обізнаним про стан виконавчого провадження) (постанова КГС ВС від 24.10.2022 у справі №910/18480/20).

Як було зазначено судом, оскаржувана постанова про опис та арешт майна боржника - ОСОБА_1 була прийнята приватним виконавцем 01.08.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаної постанови від 01.08.2024. Разом з тим, господарський суд вказує, що з даних АСВП в графі "перелік постанов" не вбачається вказана постанова, натомість вказана постанова міститься в графі "інші документи" під пунктом 46 від 10.03.2025, тобто після звернення скаржницею з даною скаргою від 03.03.2025. Отже, скаржниця до 10.03.2025 не мала можливості ознайомитись у АСВП з оскаржуваною постановою.

Окрім того, в матеріалах справи наявний супровідний лист від 02.08.2024 про направлення боржнику постанови від 01.08.2024 ОСОБА_1 на адресу, що вказана у наказі суду, натомість в матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичного направлення засобами поштового зв`язку вказаного супровідного листа, окрім того у АСВП також відсутній вказаний супровідний лист від 02.08.2024.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 14.02.2025 від боржника - ОСОБА_1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 13.02.2025 та у відповідь на вказану заяву приватним виконавцем 14.02.2025 було повідомлено, що ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження можливо щосереди. Так, скаржниця вказує, що ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження 19.02.2025, що є першою середою після направлення заяви від 13.02.2025 про ознайомлення, тобто скаржниця скористалась правом на ознайомлення у найближчий можливий строк, повідомлений виконавцем.

Господарський суд не вважає, що наявна в матеріалах виконавчого провадження заява іншого боржника за наказами у даній справі (ТОВ "АДВАРТЕ ТРЕЙД") від 22.07.2024 про скасування арешту з рахунків (тобто іншої постанови виконавця) може свідчити про те, що учасник виконавчого провадження, який звернувся із заявою про вчинення відповідних виконавчих дій, може вважатися обізнаним про вчинення таких дій виконавцем з урахуванням розумності строку, який минув з дати звернення із заявою про вчинення виконавчих дій до виконавця, оскільки спірна постанова про опис та арешт майна була прийнята пізніше, а саме 01.08.2024, а виконавець надаючи відповідь на вказану заяву (від 22.07.2024) листом від 01.08.2024 не повідомив представника про наявність також прийнятої постанови від 01.08.2024.

Вирішуючи питання про поновлення скаржниці строку на подання даної скарги, господарський суд вказує, що виконавче провадження було відкрито 31.05.2024, оскаржувана постанова датована 01.08.2024, а скарга була подана 03.03.2025, а тому скаржником пропущено строк на подання скарги. Навіть з урахуванням презумпції обов`язку боржника бути обізнаним (цікавитись) станом виконавчого провадження, оцінюючи наявні обставини, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику - ОСОБА_1 оскаржуваної постанови від 01.08.2024, відсутні також докази направлення вказаної постанови у електронний кабінет боржника в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), приймаючи до уваги, що фактично оскаржувана постанова з`явилась у АСВП 10.03.2025, а також те, що скаржниця ознайомилась з виконавчим провадження у паперовому вигляді лише 19.02.2025, а скаргу подано 03.03.2025, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що фактично скаржниця мала реальну можливість дізнатися про стверджувані порушення прав та з`ясування стану виконавчого провадження тільки після ознайомлення з паперовою копією матеріалів виконавчого провадження, а тому суд вважає за необхідне поновити скаржниці строк на подання даної скарги та розглянути її по суті.

Щодо розгляду по суті скарги про скасування постанови про опис та арешт майна боржника від 01.08.2024, прийнятої приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом Вадимом Андрійовичем, та вимог про визнання дій виконавця неправомірними без деталізації яких саме дій та у чому вони виражені, господарський суд вказує наступне.

Право боржника брати участь у вчиненні виконавчих дій, зокрема, бути присутнім при проведенні опису та арешті належного йому майна, кореспондується з обов`язком приватного виконавця завчасно повідомити боржника про проведення приватним виконавцем виконавчих дій, а саме про час та місце проведення опису та арешт майна боржника. Відповідно до частини першої статті 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як було вказано судом, в матеріалах справи та матеріалах виконавчого провадження відсутні докази повідомлення боржника - ОСОБА_1 про проведення виконавчих дій, зокрема опису та арешту майна боржника, яке зафіксовано у прийнятій оскаржуваній постанові від 01.08.2024, а тому твердження скаржниці про її неповідомлення зроблені за наявності обґрунтованих підстав. Так, Закон України "Про виконавче провадження" не містить вимоги щодо забезпечення виконавцем обов`язкової участі боржника чи його представника при проведенні опису і арешту майна, однак вказаний Закон не виключає права боржника у відповідності до статті 19 бути обізнаним про дату та час проведення опису та арешту майна, та відповідно бути присутнім під час проведення опису та арешту майна. Отже, порушення приватним виконавцем обов`язку з повідомлення про вчинення виконавчих дій знайшли підтвердження (вказані висновки узгоджуються з висновками, які викладені у постанові КГС ВС від 11.04.2022 по справі №916/3143/19).

Як було зазначено судом, у прохальній частині скарги скаржниця просить суд скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 01.08.2024, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом Вадимом Андрійовичем та визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича неправомірними (без конкретизації які саме дії і в чому вони полягають).

Натомість за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. Отже норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби/приватних виконавців. Подібні за змістом правові висновки містяться в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/64/15, постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №924/408/19 та від 24.11.2021 у справі №908/3994/14.

За таких обставин, враховуючи заявлені скаржником в прохальній частині скарги вимоги, господарський суд дійшов висновку, що заявником фактично не вірно обрано спосіб захисту, у зв`язку з чим у задоволенні скарги судом відмовляється з викладених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 234, 340, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 за вх.№2-289/25 від 03.03.2025 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 25.03.2025.

Суддя Ю.С. Бездоля