Рішення

від 27.03.2025 по справі 922/4527/24

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025м. ХарківСправа № 922/4527/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

при секретарі судового засідання: Трофименко С.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: не з`явився.

відповідача: не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», місто Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крабхауз», місто Харків,

про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Крабхауз», про стягнення заборгованості в сумі 433 701,54 грн, а саме:

- заборгованість з орендних платежів в сумі 316 955,12 грн. за період з листопада 2022 року по вересень 2024 року,

- заборгованість з експлуатаційних витрат в сумі 92 864,39 грн. за період з лютого 2022 року по вересень 2024 року,

- заборгованість з відшкодування земельного податку в сумі 23 882,03 грн. за період з червня - грудня 2023 року, січень - березень 2024 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконував умови договору про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об`єкта оренди та надання послуг орендарю №228-Ф від 21 грудня 2005 року.

20 грудня 2024 року ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4527/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на формування заперечень з приводу доводів викладених у позовній заяві не скористався, про рух справи (зокрема, про відкриття провадження у справі) повідомлявся у відповідності до норм чинного процесуального законодавства. Так, оскільки відповідач не зареєстрований в системі «Електронний Суд», з метою повідомлення останнього про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

25 грудня 2024 року відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 20 грудня 2024 року у справі № 922/4527/24, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Втім відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі Осіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на формування заперечень з приводу доводів викладених у позові не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи стислі процесуальні строки, встановлені для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

19 лютого 2025 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, за ініціативою суду постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 922/4527/24 за правилами загального позовного провадження. Подальший розгляд справи № 922/4527/24 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Почато у справі № 922/4527/24 підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 06 березня 2025 року.

06 березня 2025 року, протокольною ухвалою суду повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Крабхауз" про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 13 березня 2025 року.

13 березня 2025 року протокольною ухвалою суду повідомлено учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27 березня 2025 року.

20 березня 2025 року від позивача до суду надійшла заява (вх. № 7163) в якій останній прохає здійснювати розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

26 березня 2025 року відповідач сформував заяву (вх. № 7661), за змістом якої просить розглядати справи без його участі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Харкові у Господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21 жовтня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області (далі - орендодавець, позивач) та ТОВ «Крабхауз» (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди № 1904-Н (далі - договір) відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення на 1-му поверсі учбового корпусу верстато - інструментального технікуму (літ. А-4) загальною площею 186,7 кв. м. за адресою: м. Харків, вулиця Красіна, будинок 4 , що знаходяться на балансі - Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

На виконання умов договору оренди між сторонами складено акт приймання-передавання орендованого майна від 21 жовтня 2005 року, згідно із яким відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення на 1-му поверсі учбового корпусу верстато-інструментального технікуму (літ. А-4) загальною площею 186,7 кв. м. за адресою: м. Харків, вулиця Красіна, будинок 4 та узгоджено з балансоутримувачем.

Додатками до цього договору, які є його невід`ємними частинами, є: акт оцінки вартості майна, акт приймання-передачі орендованого майна, розрахунок орендної плати.

Неодноразово до договору вносилися зміни, шляхом укладення додаткових угод із повідомленням балансоутримувача - Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо їх змісту.

Додатковою угодою № 1 від 05 жовтня 2006 року внесено зміни до договору, відповідно до яких у розділі 1 договору («Предмет договору»), у акті приймання-передачі орендованого майна, у розділі 3 договору («Розрахунок») замість слів «загальною площею 186,7 кв. м.» читати «загальною площею 176,6 кв. м.».

Додатковою угодою № 2 від 01 лютого 2007 року сторони домовились, що у випадку внесення змін до договору оренди, щодо зміни форми його укладання в порядку ст. ст. 654, 793 ЦК України, додаткова угода до договору щодо викладення його в новій редакції підлягає нотаріальному посвідченню.

Додатковою угодою № 3 від 01 лютого 2007 року до договору, договір оренди № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року викладено у новій редакції та нотаріально посвідчено ПН ХМНО Полікашиним Ю.В. (далі - договір в редакції № 3), відповідно до умов якої орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення 1-го поверху № ІІІ, IV, 10, 10а, 11, 12, 27,28,29,30 учбового корпусу верстато - інструментального технікуму (літ. А-4), за адресою: м. Харків, вулиця Красіна, будинок 4 , загальною площею 176,6 кв. м., що знаходяться на балансі - НТУ «ХПІ» (надалі - Балансоутримувач).

Відповідно до пункту 10.1. договору в редакції № 3, договір укладено строком на 5 років, до 20 жовтня 2010 року включно.

Додатковою угодою № 4 від 20 жовтня 2010 року, яка нотаріально засвідчена, договір продовжено на 2 роки, до 21 жовтня 2012 року.

Додатковою угодою № 5 від 19 жовтня 2012 року, яка нотаріально посвідчена, договір продовжено на 15 років, до 21 жовтня 2027 року, внесено зміни до предмета договору, зокрема, в пункті 1.1. абзацу першого після слів «1-го поверху» читати «№ ІІІ, IV, IVa, IVб, IVв, 10, 10а, 11,12, 27, 27а, 27б, 27в, 28,30» і далі за текстом, а також пункт 3.1. викладено в такій редакції з 21 жовтня 2012 року: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04 жовтня 1995 року за № 786, зі змінами, і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку оренди - жовтень 2012 року - 12 366,25 грн. без врахування індексу інфляції жовтень 2012 року, який буде врахований при сплаті».

Відповідно до пункту 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ від 04.10.1995 року № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) вересень 2005 року, 3 927,18 грн. (згідно додатку № 3).

За умовами пункту 3.3. договору орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: - безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%, - на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 50 %.

Відповідно до пункту 5.8 договору оренди між позивачем та відповідачем укладено договір № 228-Ф від 21 грудня 2005 року про відшкодування витрат на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг, компенсацію плати податку на землю та сплату Орендарем Балансоутримувачу 50% орендної плати.

Додатком до цього договору, який є його невід`ємною частиною є розрахунок тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за місяць згідно Типовому переліку.

До договору про відшкодування витрат також вносились зміни, зокрема, додатковою угодою № 4 від 05 квітня 2013 року договір про відшкодування продовжено на 15 років, тобто з 21 жовтня 2012 року до 21 жовтня 2027 року.

Пунктом 1.1 договору про відшкодування витрат встановлено, що згідно договору оренди № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року орендареві надано державне нерухоме майно - не задіяні в навчальному процесі приміщення №№ ІІІ, IV, Iva, IVб, IVв, 10, 10а, 11,12, 27, 27а, 27б, 27в, 28, 29, 30, загальною площею 176,6 кв.м. розміщене на першому поверсі Будівлі, за вартістю згідно експертної оцінки станом на 01 жовтня 2012 року склала 989 300 грн.

Пунктом 1.2 договору про відшкодування витрат встановлено Балансоутримувач - Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт будівлі учбового корпусу загальною площею 5249,0 кв. м., що знаходиться за адресою м. Харків, вулиця Красіна, будинок 4,забезпечує утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно орендованої ним площі будівлі.

Пункт 2.2.2. встановлює, що орендар протягом терміну дії цього договору своєчасно і в повному обсязі зобов`язаний відшкодовувати Балансоутримувачу нарахований земельний податок за користування часткою земельної ділянки за адресою м. Харків, вулиця Красіна, будинок 4 . У разі подання Балансоутримувачем уточнюючого розрахунку до податкової декларації Орендар зобов`язаний сплатити рахунок по відшкодуванню земельного податку в 10-денний строк з моменту його отримання.

Згідно пунктом 2.2.4. орендар отримує у балансоутримувача в термін до 8 числа місяця наступного за звітним такі рахунки: по оплаті експлуатаційних витрат на утримання Будівлі; - по відшкодуванню комунальних послуг; - по відшкодуванню земельного податку; - з 21 жовтня 2012 року орендна плата ( 50% Балансоутримувачу) за перший місяць перерахунку - жовтень 2012 року складає 6 183,12 грн.

Орендар перераховує балансоутримувачу орендну плату в розмірі 50% з урахуванням ПДВ від цієї частини, а також окремо нарахований ПДВ на 50% від орендної плати, Орендар самостійно перераховує до бюджету, згідно пункту 2 роз`яснення Державної податкової адміністрації України № 6514/16-1201 від 12 травня 2000 року відповідно одержаного рахунку.

Пункт 2.2.5. передбачає, що орендар щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, зобов`язується вносити платежі по рахункам визначеним в п.2.2.4. договору про відшкодування витрат, на рахунок Балансоутримувачу.

Згідно з нормами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини шостої статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір оренди.

Відповідно до статей 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно статті 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), якій підписується сторонами договору. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до статей 626, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, усі умови договору навіть ті, що не є обов`язковими для того чи іншого виду договору, проте погоджені сторонами та містяться у договорі, є обов`язковими для виконання сторонами за договором.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

У відповідності до пункту 3.1. договору оренди в редакції додаткової угоди № 5 від 19 жовтня 2012 року, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04 жовтня 1995 року за № 786, зі змінами, і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку оренди - жовтень 2012 року - 12 366,25 грн. без врахування індексу інфляції жовтень 2012 року, який буде врахований при сплаті.

За розрахунком плати за базовий місяць розрахунку орендної плати державного нерухомого майна, який є додатком до договору в редакції № 3, орендна плата за перший (базовий) місяць (жовтень 2012 року) складає 12 366,25 грн.

За пунктом 3.3. договору оренди в редакції додаткової угоди № 3, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: - безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; - на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Розподіл орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності визначений Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року за № 483 (надалі - Порядок).

У пункті 133 Порядку передбачено, що у разі оренди майна бюджетних установ орендна плата спрямовується до державного бюджету в розмірі, встановленому Бюджетним кодексом України.

Пунктом 10, частини 3, статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 50 відсотків орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету.

Отже, Законом визначено, що 50 % орендної плати спрямовується до державного бюджету, а 50 % - балансоутримувачу.

Рахунки виставлялись із зазначенням частини орендної плати: 50% - на рахунок Балансоутримувача, 50 % - до державного бюджету, як визначено Порядком та пунктом 10, частини 3, статті 29 Бюджетного кодексу України.

Під час розгляду спору між сторонами, який стосується виконання умов договору оренди та укладеного на його виконання договору про відшкодування експлуатаційних витрат, до предмета доказування, серед іншого, входить не лише встановлення обставин щодо користування відповідачем предметом оренду у визначений в позові період часу, а й аналіз у сукупності обставин та доказів, які можуть свідчити про реальне виконання умов договору.

Так, позивачем до матеріалів справи було долучено акти виконаних робіт на оплату 50 % орендної плати (а. с. 84-89, том 1), які підлягали сплаті на рахунок балансоутримувача, оскільки предметом спору у даній справі є - стягнення в тому числі заборгованості орендної плати, яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Крабхауз» зобов`язалось оплатити на рахунок Балансоутримувача (позивача у цій справі). Рахунки на оплату 50 % орендної плати до державного бюджету позивачем не надано суду, оскільки заборгованість відповідача перед державним бюджетом за договором оренди державного майна № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року не є предметом спору у даній справі.

Так, в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт (послуг) та суми ПДВ на орендну плату за період з листопада 2022 року по вересень 2024 року, які підписані з боку відповідача без заперечень (а. с. 84-89, том 1):

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за листопад 2022 року у сумі 14 945,27 грн., яку позивач нараховує частково - в сумі 10 510,04 грн. (а. с. 83, том 1);

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за грудень 2022 року у сумі 14 793,68 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за січень 2023 року у сумі 14 897,23 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за лютий 2023 року у сумі 15 031,10 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за березень 2023 року у сумі 15 121,53 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за квітень 2023 року у сумі 15 467,65 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за травень 2023 року у сумі 15 303,36 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за червень 2023 року у сумі 15 425,61грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за липень 2023 року у сумі 15 594,84 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за серпень 2023р. у сумі 15 286,37 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за вересень 2023 року у сумі 14 948,57грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за жовтень 2023р. у сумі 15 315,55 грн. яку позивач нараховує частково - в сумі 14 799,10 грн. (а. с. 83, том 1);

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за грудень 2023 року у сумі 15 515,25 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за січень 2024 року у сумі 15 654,59 грн. яку позивач нараховує частково - в сумі 654,59 грн. (а. с. 83, том 1);

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за лютий 2024 року у сумі 15 670,86 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за березень 2024 року у сумі 15 702,35 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за квітень 2024 року у сумі 15 812,06 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за травень 2024 року у сумі 15 796,73 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за червень 2024р. у сумі 15 954,46 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за липень 2024 року у сумі 16 557,69 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за серпень 2024 року у сумі 16208,77 грн.;

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року вартість оренди за вересень 2024 року у сумі 16 403,28 грн.

Внаслідок неналежного виконання умов договору, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 321 455,12 грн. за період з листопада 2022 року по вересень 2024 року.

При цьому, суд вказує, що відповідно до детального розрахунку заборгованості з орендної плати, розмір заборгованості станом на 01.10.2024 року складає 321 455,12 грн. Разом з тим, 12 листопада 2024 року відповідачем була погашена частково наявна заборгованість у розмірі 4 500,00 грн., а відтак до предмету цього спору входить заборгованість у розмірі 316 955,12 грн. із урахуванням часткової сплати.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не сплатив 316 955,12 грн.

Також, до договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року доданий додаток № 1-а, за яким визначено розрахунок тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за базовий місяць перерахунку, березень 2010 року, та складає 603,97 грн. без ПДВ.

При цьому матеріали справи містять акти виконаних робіт (послуг) по договору про відшкодування з сплати експлуатаційних витрат за період з лютого 2022 року по вересень 2024 року (а. с. 97-104, том 1), які підписані відповідачем у справі без зауважень та заперечень, а саме:

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за лютий 2022 року в травні 2022 року у сумі 2 050,73 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за березень - липень 2022 року в липні 2022 року у сумі 13 987,78 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за серпень 2022 року у сумі 2 844,18 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за вересень 2022 року у сумі 2886,66 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за жовтень 2022 року у сумі 2 964,08 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за листопад 2022 року у сумі 3 055,33 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за грудень 2022 року у сумі 3024,34 грн., яку позивач нараховує частково - в сумі 354,34 грн. (а. с. 96, том 1)

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за січень 2023 року у сумі 3 045,50 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за лютий 2023 року у сумі 3072,90 грн. яку позивач нараховує частково - в сумі 912,90 грн. (а. с. 96, том 1)

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за березень 2023 року у сумі 3 091,37 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за квітень 2023 року у сумі 3162,12 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за травень 2023 року у сумі 3 128,56 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за червень 2023 року у сумі 3 153,55 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за липень 2023 року у сумі 3 188,15 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за серпень 2023р. у сумі 3 125,08 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за вересень 2023 року у сумі 30 56,03 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за жовтень 2023 року у сумі 3 131,04 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за листопад 2023 року у сумі 3 165,38 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за грудень 2023 року у сумі 3 171,84 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за січень 2024 року у сумі 3 200,34 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за лютий 2024 року у сумі 3 203,69 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за березень2024 року у сумі 3 210,12 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за квітень 2024 року у сумі 3 232,54 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за травень 2024 року у сумі 3 229,40 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за червень 2024 року у сумі 3 261,66 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за липень 2024 року у сумі 3 384,97 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за серпень 2024 року у сумі 3 313,64 грн.

- акт виконаних робіт (послуг) по договору № 228-Ф від 21 грудня 2005 року сплата експлуатаційних витрат за вересень 2024 року у сумі 3 353,41 грн.

Пунктом 2.2.5 договору про відшкодування, орендар взяв на себе обов`язок щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім, вносити платежі по рахунках, зазначеним в пункті 2.2.4 цього договору на рахунок Балансоутримувача.

Отже, внаслідок неналежного виконання умов договору про відшкодування, у відповідача виникла заборгованість по експлуатаційним витратам у розмірі 92 864,39 грн. за період з лютого 2022 року по вересень 2024 року.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не сплатив 92 864,39 грн.

Суд, з урахуванням вище зазначених умов договору оренди та договору про відшкодування, а також беручи до уваги норми частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, про те що строк здійснення відповідачем оплати орендних платежів, експлуатаційних витрат, а також відшкодування земельного податку - є таким, що настав.

Також умови договору про відшкодування передбачають, що відповідно до пункту 2.2.2 договору орендар зобов`язується компенсувати Балансоутримувачу витрати на оплату земельного податку на підставі рахунків, одержаних в термін до 1 березня, і сплати їх в термін до 1 квітня поточного року.

Матеріали справи містять платіжні інструкції № 1335 від 14 червня 2023 року про сплату податку на землю за травень, червень 2023 року у розмірі 97 745,22 грн; платіжна інструкція № 1512 від 04 липня 2023 року про сплату податку на землю за червень, липень 2023 року у розмірі 48 981,62 грн; платіжна інструкція № 1762 від 09 серпня 2023 року про сплату податку на землю за серпень 2023 року у розмірі 48 937,10 грн; платіжна інструкція № 1991 від 04 вересня 2023 року про сплату податку на землю за вересень 2023 року у розмірі 4 7852,16грн; платіжна інструкція № 2391 від 16 жовтня 2023 року про сплату податку на землю за жовтень 2023 року у розмірі 48 394,63грн; платіжна інструкція № 2627 від 02 листопада 2023 року про сплату податку на землю за листопад 2023 року у розмірі 48 394,63 грн; платіжна інструкція № 2980 від 05 грудня 2023 року про сплату податку на землю за грудень 2023 року у розмірі 40 140,34грн; платіжна інструкція № 287 від 19 лютого 2024 року про сплату податку на землю за січень, лютий 2024 року у розмірі 96 532,46 грн; платіжна інструкція № 485 від 06 березня 2024 року про сплату податку на землю за березень 2024 року у розмірі 44 288,63 грн; платіжна інструкція № 720 від 02 квітня 2024 року про сплату податку на землю за березень, квітень 2024 року у розмірі 48 266,23 грн.

Суд зазначає, що формування заборгованості по відшкодуванню з боку відповідача розміру земельного податку, позивач здійснив з урахуванням особливостей його сплати у місті Харкові у період запровадження воєнного стану та беручи до уваги періоди звільнення від його сплати, та до матеріалів справи надав відповідний розрахунок (а. с. 108-134, том 1), а також представив копії реєстрації та видачі рахунків відповідачу з 2022 року по 2024 рік.

До матеріалів справи надано довідку про загальну площу будівель та споруд (кв.м.) станом на 01.01.2023 року та 01.01.2024 року, що знаходяться на балансі НТІ «ХПІ» і розташовані в тому числі за адресою: м. Харків, вулиця Красіна, будинок 4 , а також Акт визначення меж та площі земельної ділянки за адресою: м. Харків, вулиця Красіна, будинок 4 (теперішнє найменування - вулиця Манізера), проведений КП «Міськпроект» Головного управління містобудування, архитектури та земельних відносин ХМР на 2010 рік.

Перевіривши заявлений до стягнення розмір компенсації Балансоутримувачу витрати на оплату земельного податку в розмірі 23 882, 03 грн., судом встановлено, що цей розрахунок проведено у відповідності до норм Податкового кодексу України та з визначенням вірних елементів розрахункового алгоритму для формування цієї суми.

Так, судом встановлено, що порядок розрахунків відшкодування земельного податку за період з 01.06.2023 року по 31.12.2023 року та з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року для відповідача сформовано позивачем з урахуванням площі оренди (176,6 кв. м.), площі приміщень будівель і спору, які розташовані на земельній ділянці (3297,0 кв. м.), а також з урахуванням ставки земельного податку (3%), розрахунків земельного податку на 2023 та 2024 роки, розрахункової площі, яка підлягає оподаткуванню (112 кв. м.), вартості 1 кв. м. земельної ділянки у місті Харкові, беручи до уваги коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, та її цінність території, та з огляду на коефіцієнти індексації за відповідний період.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не компенсував позивачу за період з червня 2023 року - грудень 2023 року, січень 2024 року - березень 2024 року витрати на оплату земельного податку в розмірі 23 882, 03 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач не виконав свій обов`язок по оплаті орендних платежів у строк встановлений договором, допустивши прострочення договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), суд дійшов висновку про те, що такими діями відповідача були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у зв`язку станом на момент звернення з позовом до суду вимоги позивача щодо стягнення 316 955,12 грн. заборгованості за договір оренди № 1904-Н від 21 жовтня 2005 року в редакції додаткових угод, щодо стягнення 92 864,39 грн. заборгованості за договором № 228-Ф про відшкодування витрат на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг, а також щодо стягнення компенсації плати податку на в розмірі 23 882, 03 грн., є вмотивованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крабхауз» (61002, місто Харків, вулиця Манізера (колишнє найменування - Красіна), будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 30360609) на користь Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (61002, місто Харків, вулиця Кирпичова, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 02071180) заборгованість з орендних платежів в сумі 316 955 (триста шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 12 коп. за період з листопада 2022 року по вересень 2024 року, заборгованість з експлуатаційних витрат в сумі 92 864 (дев`яносто дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 39 коп. за період з лютого 2022 року по вересень 2024 року, заборгованість з відшкодування земельного податку в сумі 23 882 (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 03 коп. за період з червня - грудня 2023 року, січень - березень 2024 року, судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 6 505 (шість тисяч п`ятсот п`ять) грн. 52 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "27" березня 2025 р.

Суддя В.С. Юрченко