Справа № 127/8613/25
Провадження № 1-кс/127/3751/25
У Х В А Л А
Іменем України
20 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
ВСТАНОВИВ:
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000415 від 06 лютого 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України, в ході здійснення якого, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, виникла необхідність в накладенні арешту на майно власником якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000415 від 06 лютого 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено що у зв`язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президент України підписав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого неодноразово продовжено.
Пунктом 3 Указу передбачено, окрім іншого, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.
Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяється.
Так, ОСОБА_5 , володіючи інформацією про способи та порядок здійснення охорони державного кордону України, при цьому усвідомлюючи існування обмежень, щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, організував незаконне переправлення громадян України через державний кордон України.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці але не пізніше 12.02.2025 року, в ході телефонної бесіди за допомогою месенджера «WhatsApp» повідомив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про можливість незаконного переправлення за грошову винагороду в сумі 13000 тисяч доларів США, через державний кордон України осіб, які тимчасово обмежені у праві на виїзд за кордон на період воєнного стану.
Після чого, ОСОБА_5 , 04.03.2025 приблизно о 14 годині 35 хвилині, на виконання попередньої домовленості прибув на автомобілі Land Rover із держаним номерним знаком НОМЕР_2 на автостоянку ТЦ «Епіцентр», що за адресою: Вінницький район, с. Зарванці, Хмельницьке шосе, 1-А, де зустрівся із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діяли під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, які в подальшому за вказівкою ОСОБА_5 перемістилися до салону автомобіля Land Rover в якому ОСОБА_8 залишила для ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 12800 тисяч доларів США, із яких 12600 імітаційні засоби у вигляді грошових коштів, за організацію переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, після чого ОСОБА_5 був затриманий працівниками правоохоронних органів
05.03.2025 слідчим, за погодженням із прокурором, повідомлено ОСОБА_5 про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 454200 грн.
Проаналізувавши зміст доданих до клопотання документів слідує висновок, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3. ст. 332 КК України, обґрунтована.
Обгрунтовуючи клопотання слідчим зазначається про те, що метою накладення арешту на майно підозрюваного є конфіскація майна, як виду покарання.
Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна.
З витягу з Державного реєстру речових прав від 10.03.2025 слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є власником:
-земельної ділянки з кадастровим номером 6820910100:03:010:0040, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельної ділянки з кадастровим номером 6820981700:07:046:0062, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, с. Вочківці за межами населеного пункту.
З реєстраційних карток транспортних засобів слідує, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), перебувають автомобілі:
-автомобіль марки «SKODA FABIA», державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , рік випуску 2011, дата реєстрації 28.01.2021;
-автомобіль марки «BMW 318CI», державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 , рік випуску 2000, дата реєстрації 26.06.2024;
-автомобіль марки «KAWASAKI ER 500A», державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 , рік випуску 2003, дата реєстрації 13.09.2024.
Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню частково.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на майно, а саме:
-земельну ділянку з кадастровим номером 6820910100:03:010:0040, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельну ділянку з кадастровим номером 6820981700:07:046:0062, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, с. Вочківці за межами населеного пункту.
-автомобіль марки «SKODA FABIA», державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , рік випуску 2011, дата реєстрації 28.01.2021;
-автомобіль марки «BMW 318CI», державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 , рік випуску 2000, дата реєстрації 26.06.2024;
-автомобіль марки «KAWASAKI ER 500A», державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 , рік випуску 2003, дата реєстрації 13.09.2024, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), необхідно накласти шляхом заборони розпорядження вказаним майном, однак без позбавлення власників та користувачів права користування зазначеним нерухомим та рухомим майном.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на:
-земельну ділянку з кадастровим номером 6820910100:03:010:0040, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельну ділянку з кадастровим номером 6820981700:07:046:0062, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, с. Вочківці за межами населеного пункту.
-автомобіль марки «SKODA FABIA», державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , рік випуску 2011, дата реєстрації 28.01.2021;
-автомобіль марки «BMW 318CI», державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 , рік випуску 2000, дата реєстрації 26.06.2024;
-автомобіль марки «KAWASAKI ER 500A», державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 , рік випуску 2003, дата реєстрації 13.09.2024, шляхом заборони розпорядження вказаним майном, однак без позбавлення власників та користувачів права користування зазначеним нерухомим та рухомим майном.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов`язати слідчого відділурозслідування особливотяжких злочинівслідчого управлінняГоловного управлінняНаціональної поліціїу Вінницькійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя:
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2025 |
Оприлюднено | 31.03.2025 |
Номер документу | 126153586 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Вінницький міський суд Вінницької області
Гриневич В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні