Ухвала

від 27.03.2025 по справі 357/3331/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3331/24

Провадження № 6/357/35/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2025 року Білоцерківський міськрайоннийсудКиївськоїобласті у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Пугач В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної судової адміністрації України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі запозовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з - під арешту,

В С Т А Н О В И В :

26.02.2025 Державна судова адміністрація України звернулася до суду із даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, яка зареєстрована судом 05.03.2025.2024, мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2024 у справі № 357/3331/24, зокрема, стягнуто з Білоцерківської міської ради Київської області на користь держави 1211,20 грн судового збору. На виконання зазначеного рішення суду 03.09.2024 видано виконавчий лист та направлено його на виконання до Державної судової адміністрації України. Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України. ДСА України, керуючись наданими повноваженнями пред`явила виконавчий лист у справі № 357/3331/24 до Білоцерківського Управління Державної казначейської служби Україні Київської області. Проте виконавчий документ був повернутий органом Казначейства на адресу ДСА України листом від 28.01.2025 № 05-10-08/88, у зв`язку з тим, що в управлінні Казначейства відсутні відкриті рахунки боржника - Білоцерківської міської ради. Разом з тим, Білоцерківське Управління Державної казначейської служби Україні Київської області повідомило, що в органі Казначейства обслуговується та має відкриті рахунки Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ 04055009), який відповідно до абзацу 11 статті 1 Розділу 1 Загальних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом, який відповідно до Конституції України та цього Закону створений міською радою для здійснення виконавських функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами, має відкриті рахунки в органі Казначейства. Згідно з нормами Бюджетного Кодексу України, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України. Зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу України передбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Відповідно до пункту 6 Порядку, виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб документи, зокрема, заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності). Згідно з пунктом 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». За змістом статей 1, 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів, і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Згідно з п.п. 1 п. «а» ч. 1 ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні повноваження, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення. Водночас, ст. 22 Бюджетного кодексу України визначено, що до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно виконавчі органи та апарати місцевих рад, виконавчі органи місцевих рад в особі їх керівників. Також визначено, що у разі коли згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.Зазначає, що боржником не вживаються жодних заходів для виконання виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, виданого 03.09.2024 у справі № 357/3331/24, а органами Казначейства не може бути виконане зазначене судове рішення у зв`язку з відсутністю у боржника рахунків відкритих у органах Казначейства. Однак, невиконання рішення щодо стягнення судового збору, на користь держави призводить до недоотримання коштів Державним бюджетом України. Враховуючи, що фінансові ресурси закріплено за Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради, яка є розпорядником коштів бюджету та у зв`язку з неможливістю виконання виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, виданого 03.09.2024 у справі № 357/3331/24, ДСА просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2024 у справі № 357/3331/24, на виконання якого видано виконавчий лист від 03.09.2024 у справі № 357/3331/24, про стягнення з Білоцерківської міської ради Київської області на користь держави 1211,20 грн судового збору шляхом «стягнення з Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ 04055009) в дохід держави судового збору у розмірі 1211,20 грн з відкритих у Казначействі рахунків Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради».

12.03.2025 представник Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2 , подав до суду заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в яких зазначив, що Білоцерківська міська рада вважає вищевказану заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Стороною у справі №357/3331/24 за позовом ОСОБА_1 відповідачем була Білоцерківська міська рада. Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради взагалі не був учасником справи №357/3331/24 і щодо нього позивачем не заявлялось жодної позовної вимоги, а тому відсутні правові підстави змінювати спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом заміни боржника Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 26376300) на Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 04055009). В обґрунтування своїх доводів стягувач посилається на статтю 435 ЦПК України, відповідно до якої передбачено можливість зміни способу або порядку виконання рішення суду. Разом з тим, необхідно враховувати, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (зазначене узгоджується із постановою Верховного суду України від 25 листопада 2015 року у справі №6- 1829цс15, та постановою Касаційного господарського суду від 11 квітня 2018 року у справі №904/1478/15). При вирішенні питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено в статті 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений (постанова Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 523/16632/15-ц, постанова Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі №522/21465/15). З наведеного вище вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин. При цьому зміна способу виконання не має змінювати суті самого рішення. Враховуючи вищезазначене, заява стягувача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №357/3331/24, в розумінні положень статті 435 ЦПК України не є заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, оскільки фактично стягувач просить замінити сторону, а спосіб виконання рішення залишається незмінним стягнення коштів. Таким чином, твердження стягувача, щодо вирішення питання стягнення з боржника - Білоцерківської міської ради коштів, шляхом заміни сторони на Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, на підставі положень статті 435 Цивільного процесуального кодексу є фактично підміною понять «зміна способу виконання рішення» та «заміна сторони», а тому є необґрунтованими. Також, звертає увагу, що Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради є окремою юридичною особою, яка має власну печатку, штампи, бланки, рахунки в органах державного казначейства, набуває від свого імені майнових та особистих немайнових прав, несе обов`язки, може бути позивачем і відповідачем в судах. (Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради: Організаційно-правова форма орган місцевого самоврядування; Ідентифікаційний код юридичної особи 04055009; Дата державної реєстрації 8 липня 1994 року; Дата запису 7 липня 2005 року. Білоцерківська міська рада: Організаційно-правова форма орган місцевого самоврядування; Ідентифікаційний код юридичної особи 26376300; Дата державної реєстрації 4 лютого 2002 року; Дата запису 11 січня 2006 року). Як вбачається із вищевикладеного, Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради та Білоцерківська міська рада є дві окремі юридичних особи. Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради не був стороною у справі №357/3331/24 і щодо нього позивачем не заявлялось жодної позовної вимоги, а тому зміна способу і порядку виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року у справі №357/3331/24, шляхом заміни боржника Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 26376300) на Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 04055009) фактично змінюватиме рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України. Тому, просить відмовити Державній судовій адміністрації України у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року у справі №357/3331/24.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, представник заявника просив у заяві справу розглядати без участі представника ДСА України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

22.04.2024 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/3331/24, провадження №2/357/2258/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з - під арешту, задоволено та звільнено з під арешту майно, належне ОСОБА_3 , та припинено обтяження: тип обтяження: арешт (архівний номер), реєстраційний номер обтяження: 77126, зареєстрований: 23.07.2004 10:58:04 за № 77126, реєстратором: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, 09100, Київська обл.., Білоцерківський р., м. Біла Церква, вул. Банкова,5, на підставі повідомлення, 14/171, 21.02.1977, УВС, Київської області, об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 , стягнуто з Білоцерківської міської ради Київської області на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а.с. 55-59).

Рішення суду від 22.04.2024 у справі №357/3331/24, провадження №2/357/2258/24 набрало законної сили 23.05.2024 та 03.09.2024 на виконання вказаного рішення суду Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист №357/3331/24, провадження 2/357/2258/24, про стягнення з Білоцерківської міської ради Київської області на користь держави судового збору у розмірі 1211,20 грн.

07.01.2025 Державна судова адміністрація України звернулася із заявою про виконання судового рішення у справі №357/3331/24, провадження №2/357/2258/24та оригіналом виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, до Білоцерківського управління Державної казначейської служби України у Київській області, однак, за результатами розгляду заяви Білоцерківське управління Державної казначейської служби України у Київській області листом №10-4781/25 від 03.02.2025 повернуло виконавчий лист №357/3331/24, провадження №2/357/2258/24 без виконання.

В обґрунтування повернення виконавчого листа без виконання Білоцерківське управління Державної казначейської служби України у Київській області, керуючись Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, вказало, що відповідно до вказаних банківських реквізитів Білоцерківська міська рада на розрахунково-касовому обслуговуванні в управлінні не перебуває, тобто боржник немає відкритих рахунків в управлінні Казначейства. В управлінні Казначейства обслуговується Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ: 04055009).

Таким чином, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2024 у справі №357/3331/24, провадження №2/357/2258/24, в частині стягнення з Білоцерківської міської ради судового збору в дохід держави, залишається без виконання, у зв`язку з чим ДСА України звернулася з вказаною заявою.

Так, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») вказує, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

У п. 9 ч.2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Оскільки, вказана норма не містить виключного переліку відповідних обставин, а тому підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є будь-які обставини, що роблять виконання такого судового рішення неможливим, або ж істотно утрудненим.

Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Отже, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення: із відповідною заявою слід звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції; із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець; для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим; на виконання вимог цивільного процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб (правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі № 2-749/11/2229).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація У країни.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.п. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок №845).

За визначенням, яке міститься в п. 2 Порядку № 845, боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

П. 3 Порядку № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Також, п. 19 Порядку № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до п. 24 Порядку № 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи зазначені у п. 6 Порядку № 845.

Аналіз вище наведених положень Порядку № 845 дозволяє прийти до висновку, що виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів можливе лише у разі, якщо боржник за відповідним рішенням має відкриті рахунки в органах Казначейства, на які такі кошти зараховуються.

Так, згідно листа №10-4781/25 від 03.02.2025 Білоцерківського управління Державної казначейської служби України у Київській області Білоцерківська міська рада на розрахунково-касовому обслуговуванні в управлінні не перебуває.

Таким чином, вказане свідчить про наявність обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2024 у справі №357/3331/24, провадження №2/357/2258/24, в частині стягнення з Білоцерківської міської ради судового збору в дохід держави, що є підставою для зміни способу і порядку виконання вказаного судового рішення у відповідній частині.

Державна судова адміністрація України, заявляючи вимоги про зміну способу і порядку виконання вказаного судового рішення просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2024 у справі №357/3331/24, провадження №2/357/2258/24, в частині стягнення з Білоцерківської міської ради Київської області судового збору на користь держави шляхом стягнення з Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ 04055009) в дохід держави судового збору у розмірі 1211,20 грн з відкритих у Казначействі рахунків Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Представник Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2 , заперечуючи проти заяви, зазначає, що стороною у справі №357/3331/24 зокрема, відповідачем була Білоцерківська міська рада, а Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради взагалі не був учасником справи №357/3331/24 і щодо нього позивачем не заявлялось жодної позовної вимоги, а тому відсутні правові підстави змінювати спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом заміни боржника Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 26376300) на Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 04055009).

Однак, суд критично оцінює зазначене твердження відповідача, оскільки виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати, а держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці, адже саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду.

Крім того, за правилами ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

В свою чергу, відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін віднесено встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад та здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

П. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України визначено, що за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

П. 13, 15 Регламенту виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням Білоцерківського виконавчого комітету 25.02.2021 №347-10-VIIІ, визначено, що Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в Державній казначейській службі України. Виконавчий комітет є виконавчим органом Білоцерківської міської ради, який утворюється міською радою на строк її повноважень.

Таким чином, Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради включений до мережі розпорядників і одержувачів коштів місцевого бюджету, тобто останній наділений безпосереднім правом розпоряджатися коштами місцевого бюджету. Водночас, Білоцерківська міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових операцій не здійснює, так як у неї відсутні рахунки в казначействі.

За таких обставин, фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники), отже, у місцевих рад немає фінансових ресурсів. Таким чином, стягнення за виконавчим листом повинно здійснюватися з відповідного виконавчого органу у даному випадку з Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Отже, обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2024 у справі №357/3331/24, провадження №2/357/2258/24, в частині стягнення з Білоцерківської міської ради Київської області судового збору на користь держави, можуть бути усунуті шляхом встановлення судом такого порядку виконання рішення, за яким безспірне списання коштів належить провести з бюджетних асигнувань виконавчого органу міської ради - Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Керуючись ст. 258, 260, 261, 353, 435 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Державної судової адміністрації України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з - під арешту, задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2024 у справі №357/3331/24, провадження №2/357/2258/24, в частині стягнення з Білоцерківської міської ради Київської області судового збору на користь держави в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок), шляхом безспірного списання таких коштів з відповідного казначейського рахунку Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 15, код ЄДРПОУ: 04055009).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 27.03.2025.

Суддя: О. В. Бондаренко