Ухвала

від 27.03.2025 по справі 702/1171/24

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/1171/24

Провадження № 2/702/104/25

УХВАЛА

27 березня 2025 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

за участі секретаря судового засідання Возної В.В.,

представника позивача адвоката Мазай Н.В.,

позивач ОСОБА_1 не з`явилась,

представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Назаренко С.М. не з`явився,

представник тертьої особи Монастирищенського відділу ДВС не з`явився,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Монастирище в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, на стороні відповідача Монастирищенський відділ державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) проскасування арешту на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мазай Н.В. звернулася до суду з вимогою до відповідача про скасування арешту на нерухоме майно.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30.12.2024 позов прийнято до розгляду, відкрите загальне позовне провадження у справі та призначене у ній підготовче судове засідання.

10.03.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача Назаренка С.М. про закриття провадження у справі, яке ґрунтується на позиції про те, що позивач ОСОБА_1 , як правонаступник у виконавчому провадженні, є боржником, тому правом пред`явити позов про зняття арешту не наділена.

Представник відповідача стверджує, що оскаржити рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Кучерява О.М. може тільки в порядку, передбаченому розділом сьомим ЦПК України.

Представник позивача адвокат Мазай Н.В. доводи представника відповідача заперечила і зазначила, що до суду ОСОБА_1 звернулась як спадкоємець власника спадкового майна ОСОБА_2 , а не спадкоємець боржника ОСОБА_3 , тому, відповідно, вона пранаступником боржника не являється і право оскаржувати дії та рішення державного виконавця до неї не перейшло.

Крім іншого, представник позивача звернула увагу на те, що виконавче провадження, в межах якого накладений арешт на спадкове майно, закінчене, що також виключає можливість подаваити скарги в порядку, передбаченому розділом сьомим ЦПК України.

Представник відповідача, будучи обізнаним про час та місце проведення підготовчого судового засідання, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про його відкладення не заявляв.

Монастирищенський відділ ДВС в Уманському районі Черкаської області свого представника до суду не направив, про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлений у встановленому нормами процесуального закондаства порядку.

Зважаючи на відсутність передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення підготовчого судового засідання, суд постановив ухвалу про його проведення за відсутності позивача, представників відповідача і третьої особи.

Заслухавши думку представника позивача ОСОБА_4 , дослідивши позовну заяву та приєднані до неї копії документів в розрізі клопотання про закриття провадження у справі, суд дійшов таких висновків і такого рішення.

Заявлені ОСОБА_1 вимоги ґрунтуються на тому, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх спільної з братом матері ОСОБА_2 , до позивача та її брата ОСОБА_5 перейшли усі права та обов`язки, що належали покійній ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, у тому числі і право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Під час оформлення спадкових прав позивач з`ясувала, що на успадкований житловий будинок АДРЕСА_1 за боргами покійного сина позивача ОСОБА_3 державним виконавцем на виконання наказу господарського суду Черкаської області №925/1039/15 від 18.08.2015 та вимог №Ф069 «У» від 06.10.2015 і №Ф-69 «У» від 27.11.2015 накладений арешт.

Вважаючи, що арешт порушує її права спадкоємця, з позовом про скасування арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 звернулась до суду.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження».

Ураховуючи, що позивач ОСОБА_1 стороною виконавчого провадження, в межах якого на житловий будинок накладався арешт, не була, державний виконавець накладав арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 за боргами ОСОБА_3 , а не тодішнього власника ОСОБА_2 , доказів того, що позивач є спадкоємцем (правонаступником боржника ОСОБА_3 ) суд не має, заявлене клопотання представника відповідача адвоката Назаренка С.М. є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Посилання представника відповідача на постанову КЦС ВС від 24.05.2021 у справі №712/12136/18 є безпідставним, оскільки у цій справі з позовом про скасування арешту звернувся боржник, тобто сторона виконавчого провадження.

Всупереч цьому, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про скасування арешту жодного доказу на підтвердження того, що позивач була чи є стороною виконавчого провадження, чи є спадкоємцем боржника у цьому виконавчому провадженні, не містить.

На підставі викладеного, керуючись ст. 182, п.1 ч.1 ст. 255, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника відповідача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Назаренка С.М. про закриття провадження у справі залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Тетяна БАРСЬКА