Рішення

від 27.03.2025 по справі 120/14756/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 березня 2025 р. Справа № 120/14756/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником нежитлових приміщень загальною площею 3 954.9 кв.м, зокрема:

- 1135.4 кв.м Корівник літ. «А», прибудова літ. «а», криниця літ. «В», башня літ. «В1», башня Рожновського № 1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1356.6 Сарай літ. «А», погріб літ. «Б», склад літ. «В», будинок на тракторному стані літ. «Г», ганок, механічна майстерня літ. «Д», прибудова літ. «д», навіс літ. «д1», хімсклад літ. «Е», склад ПММ літ. «З», майстерня літ. «Л», майстерня літ. «Л1», склад ПММ літ. «М», операторна літ. «Н», киниця літ. «к», що розташовані за адресою: вул. Кошового, буд. 26, с. Куманівці, Хмільницького р-ну Вінницької обл.

- 944.9 кв.м Корівник літ. «А», прибудова літ. «а», фундамент літ. «Б», навіс на сіно літ. «Г», сінажний склад літ. «Д», сінажна яма літ. «Ж», будинок літ. «З» вага № 2, що розташовані за адресою: вул. Гагаріна, буд. 42, с. Куманівці, Хмільницького р-ну Вінницької обл.;

- 518 кв.м Хімсклад літ. «А», прибудова літ. «а», що розташовані за адресою: вул. Кошового, буд. 28, с. Куманівці, Хмільницького р-ну Вінницької обл.

Відповідне майно є нежитловими будівлями, які належать до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства" (код 1271) ДК 018-2000 та використовується позивачем для здійснення господарської діяльності в галузі сільськогосподарського (товарного) виробництва (утримання свиней, зберігання зерна, соломи, добрив, пестицидів та зберігання сільськогосподарської техніки: трактор МТЗ 82, комбайн массей фергюсон 40, оприскувач, вантажний ЗІЛ).

Тому, на переконання позивача, за нормами пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, вищезазначене нерухоме майно не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що свідчить на користь висновку про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 01.05.2024 №0282100-2415-0231-UA05120170000013778, №0282099-2415-0231-UA05120170000013778, №0282101-2415-0231-UA05120170000013778, №0282098-2415-0231-UA05120170000013778 та податкової вимоги форми "Ф" №0015005-1312-0232 від 17.09.2024.

Ухвалою від 06.11.2024 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що Законом України від 30.11.2021 № 1917-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесені зміни до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відповідно до яких сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах та здійснює операції з її постачання. Отже, до фізичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об`єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відносять фізичних осіб підприємців, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання.

Відповідно до даних інформаційних систем Державної податкової служби України ОСОБА_1 перебуває на обліку в Хмільницькій ДПІ як платник податків з 11.06.2024, відповідно в 2023 році не здійснював діяльність, як сільськогосподарський товаровиробник.

Представник відповідача також зазначив, що лише сам по собі факт наявності у позивача будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може свідчити про ознаку позивача як сільськогосподарського товаровиробника.

28.11.2024 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погодилась та вказала на їх необґрунтованість. Зазначила, що сільськогосподарським виробником є фізична або юридична особа, яка здійснює виробництво і самостійну переробку власно-виробленої продукції рослинництва і тваринництва. Це визначення пов`язується лише з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції незалежно від її подальшої долі (використання у власному господарстві або реалізації).

Таким чином, наведене визначення «сільськогосподарський товаровиробник» є результатом поєднання процесів виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.

З урахуванням наведеного, для цілей застосування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, звільняються від оподаткування цим податком споруди, які використовуються сільськогосподарським товаровиробником (особою, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією) безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, незалежно від того, власником таких споруд є фізична особа, фізична особа-підприємець чи юридична особа.

Представник позивача, окрім іншого, також повідомила, що з 2021 року в особистому користуванні (в оренді) позивача знаходиться земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524883400:02:000:0582, загальною площею 0.3588 га., та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524883400:02:000:0538, загально площею 3,9908 га., що підтверджується договорами оренди землі від 08.10.2021 та витягами з Державного реєстру речових прав від 11.11.2021.

Крім того, позивач має у власності сільськогосподарську техніку, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацією машини (трактор колісний) серії НОМЕР_2 , договору комісії від 23.12.2021, договору № ОК 342/1120 від 23.12.2021, актом передачі-прийняття машини від 23.12.2021, свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , сільськогосподарський інвентар, який використовує для обробітку землі.

Таким чином, у податковий період 2023 року позивач обробляв вищевказані земельні ділянки шляхом внесення добрив і пестицидів, внаслідок чого вирощував зерно і корми, які в подальшому зберігав та використовував для утримання свійських тварин (свиней).

Вказані обставини також були встановлені в результаті обстеження стану та дотримання умов використання земельних ділянок та нерухомого майна та затверджені Рішенням Виконавчого комітету Хмільницької міської ради № 691 від 17.10.2024, актом обстеження стану та дотримання використанні земельних ділянок та нерухомого майна № 54 від 01.10.2024 та довідкою про використання нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки за призначенням № Г-809/02 від 21.10.2024.

Наведене, на переконання представника позивача, підтверджує те, що позивач у податковий період 2023 року використовував вищевказані будівлі та земельні ділянки за призначенням для здійснення господарської діяльності в галузі сільськогосподарського (товарного) виробництва, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства.

03.12.2024 відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній наполягав на відмові і задоволенні заявлених позовних вимог. Зауважив, що при визначенні хто є сільськогосподарським товаровиробниклм необхідно керуватись нормами ПК України, оскільки це є спеціальним нормативним актом щодо податків і зборів, що справляються в Україні.

16.01.2025 представником позивача надано додаткові пояснення, в яких остання наполягала на задоволенні заявлених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у власності ОСОБА_1 перебувають нежитлові приміщення загальною площею 3 954.9 кв.м, зокрема:

- 1135.4 кв.м Корівник літ. «А», прибудова літ. «а», криниця літ. «В», башня літ. «В1», башня Рожновського № 1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1356.6 Сарай літ. «А», погріб літ. «Б», склад літ. «В», будинок на тракторному стані літ. «Г», ганок, механічна майстерня літ. «Д», прибудова літ. «д», навіс літ. «д1», хімсклад літ. «Е», склад ПММ літ. «З», майстерня літ. «Л», майстерня літ. «Л1», склад ПММ літ. «М», операторна літ. «Н», киниця літ. «к», що розташовані за адресою: вул. Кошового, буд. 26, с. Куманівці, Хмільницького р-ну Вінницької обл.

- 944.9 кв.м Корівник літ. «А», прибудова літ. «а», фундамент літ. «Б», навіс на сіно літ. «Г», сінажний склад літ. «Д», сінажна яма літ. «Ж», будинок літ. «З» вага № 2, що розташовані за адресою: вул. Гагаріна, буд. 42, с. Куманівці, Хмільницького р-ну Вінницької обл.;

- 518 кв.м Хімсклад літ. «А», прибудова літ. «а», що розташовані за адресою: вул. Кошового, буд. 28, с. Куманівці, Хмільницького р-ну Вінницької обл.

Зазначене підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та технічними паспортами на вищезазначені об`єкти нерухомості (а.с. 24-70).

ГУ ДПС у Вінницькій області проведено розрахунок податку на зазначені об`єкти нерухомого майна за 2023 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.05.2024:

- №0282100-2415-0231-UA05120170000013778 на суму 38035,90 грн,

- №0282099-2415-0231-UA05120170000013778 на суму 45446,10 грн,

- №0282101-2415-0231-UA05120170000013778 на суму 31654,15 грн,

- №0282098-2415-0231-UA05120170000013778 на суму 17353,00 грн,

а також податкову вимогу форми "Ф" №0015005-1312-0232 від 17.09.2024 на суму 132489,15 грн.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями з підстав того, що він є власником нежитлових будівель сільськогосподарського призначення, які використовує при здійсненні сільськогосподарської діяльності, а тому відповідно до п. п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України зазначені будівлі не підлягають оподаткуванню, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Закону України від 18 січня 2001 року №2238-III "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", Законом України від 24 червня 2004 року №1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України", Закону України 23 вересня 2008 року №575-VI "Про сільськогосподарський перепис".

Статтею 266 ПК України регламентовано елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктами 266.1.1, 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, яка діяла до 1 січня 2019 року) не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII, який набрав чинності 1 січня 2019 року, внесено зміни до ПК України й підпункт «ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 викладено в такій редакції: не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Тобто, умовою звільнення подібних об`єктів від оподаткування законодавець визначив цільове призначення їх фактичного використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

З аналізу приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можна дійти висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов, а саме:

1) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником,

2) об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (що, власне, випливає із обраного законодавцем класу будівель). Залежно від періоду (до і після 01 січня 2019 року) застосовувалася додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України №507 від 17 серпня 2000 року, клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (1271) включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. Цей клас не включає: споруди зоологічних та ботанічних садів.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач на праві власності володіє наступними об`єктами нерухомості:

- 1135.4 кв.м Корівник літ. «А», прибудова літ. «а», криниця літ. «В», башня літ. «В1», башня Рожновського № 1, що розташовані за адресою: вул. Гагаріна, буд. 40, с. Куманівці, Хмільницького р-ну Вінницької обл.;

- 1356.6 Сарай літ. «А», погріб літ. «Б», склад літ. «В», будинок на тракторному стані літ. «Г», ганок, механічна майстерня літ. «Д», прибудова літ. «д», навіс літ. «д1», хімсклад літ. «Е», склад ПММ літ. «З», майстерня літ. «Л», майстерня літ. «Л1», склад ПММ літ. «М», операторна літ. «Н», киниця літ. «к», що розташовані за адресою: вул. Кошового, буд. 26, с. Куманівці, Хмільницького р-ну Вінницької обл.

- 944.9 кв.м Корівник літ. «А», прибудова літ. «а», фундамент літ. «Б», навіс на сіно літ. «Г», сінажний склад літ. «Д», сінажна яма літ. «Ж», будинок літ. «З» вага № 2, що розташовані за адресою: вул. Гагаріна, буд. 42, с. Куманівці, Хмільницького р-ну Вінницької обл.;

- 518 кв.м Хімсклад літ. «А», прибудова літ. «а», що розташовані за адресою: вул. Кошового, буд. 28, с. Куманівці, Хмільницького р-ну Вінницької обл.

Обґрунтовуючи своє право на застосування пільги, передбаченої підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, позивач вказує, що він є сільськогосподарським товаровиробником, займається сільськогосподарською діяльністю, має у власності землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, які використовуються ним для вирощування сільськогосподарських культур з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства.

Поняття "сільськогосподарський товаровиробник" визначено підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14, згідно з яким це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Водночас, у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначено, що визначення сільськогосподарського товаровиробника дано виключно для цілей глави 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV цього Кодексу "Спеціальні податкові режими", до якої віднесено четверту групу - сільськогосподарські товаровиробники. Таким чином, визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235. пункту 14.1 статті 14 ПК України застосовується виключно для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", що прямо визначено вказаним підпунктом.

Отже, до спірних правовідносин щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дане визначення не застосовується, оскільки вказаний податок відноситься до розділу ХІІ "Податок на майно".

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років», під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції». Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про застосування визначень поняття сільськогосподарського товаровиробника у наведених законодавчих актах для цілей визначення змісту статусу сільськогосподарського товаровиробника, оскільки наведені поняття "сільськогосподарський товаровиробник" не суперечать його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке має чітко обмежену сферу застосування. Тому, як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.

На користь висновку, що нормою підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено податкову пільгу, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 1 січня 2019 року, що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи.

Відтак, суд погоджується з доводами представника позивача, що сільськогосподарським товаровиробником може виступати як юридична, так і фізична особа.

Однак, лише сам по собі факт наявності у позивача будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може свідчити про ознаку позивача як сільськогосподарського товаровиробника.

Відтак, вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену пунктом «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, слід встановити чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права.

Як вже зазначалось вище, позивач стверджує, що займається сільськогосподарською діяльністю, має у власності техніку та землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, які використовуються ним для вирощування сільськогосподарських культур для власного споживання, а також для реалізації надлишків.

Згідно із приписами частини 1 статті 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Однак, будь-яких доказів того, що позивач безпосередньо займається сільськогосподарською діяльністю (виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією) та є сільськогосподарським товаровиробником, окрім тверджень позивача, матеріали справи не містять.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника позивача, як на доказ використання належних йому об`єктів нерухомості за призначенням для здійснення господарської діяльності, на інформацію наведену у рішенні Виконавчого комітету Хмільницької міської ради №691 від 17.10.2024, акт обстеження стану дотримання використання земельних ділянок та нерухомого майна №54 від 01.10.2024 та довідці про використання нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки за призначенням №Г-809ї02 від 21.10.2024, адже відповідні документи сформовані наприкінці 2024 року, на підставі відомостей станом на жовтень 2024 року та не охоплюють спірний період - 2023 рік.

Відтак, судом не встановлено підстав для застосування приписів податкового законодавства, якими визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.04.2023 у справі №380/2434/20.

Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2023 у справі №380/18104/21, згідно з якими фізична особа, яка є лише власником нерухомості відповідного класу, і не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією, не звільняється від сплати податку на нерухомість за підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Тобто, значення має не тільки вид нерухомості (зокрема, її призначення), а й безпосередньо сама діяльність, якою займається платник податку (а саме - чи відноситься він до сільськогосподарських товаровиробників).

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що податкові повідомлення-рішення та прийнята в подальшому податкова вимога є правомірні, а відтак підстав для їх скасування немає.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, судовий збір на користь позивача не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна