Рішення

від 19.03.2025 по справі 160/31751/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року Справа № 160/31751/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

за участі секретаря судового засідання Буснюк В.В.

за участю:

представника позивача Кривошеїної І.О.

представника відповідача Плахтій О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/31751/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

29.11.2024 року Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 000961402 від 19.11.2024 на суму, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на дану вартість за період серпень 2024 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі - 14 079 319,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 000961402 від 19.11.2024 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на дану вартість за період серпень 2024 року та визнано відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки контролюючий орган безпідставно поширює запроваджені рішенням Ради національної безпеки і оборони України обмежувальні заходи (санкції) щодо позивача, в той час як відносно нього та його акціонерів не вводились відповідні санкції. Позивачем також зазначено про порушення процедури проведення камеральної перевірки та помилковість висновків такої камеральної перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/31751/24 та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

13.12.2024 року відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень посилається на те, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв`язку з неможливістю підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» з урахуванням пп.200.4-1п. 200.4, п. 200.14 статті 200, у відповідності до пп. в) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) є правомірним, а у ПрАТ «Суха Балка» відсутнє право на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року (р. 20.2.1 декларації) на суму ПДВ 14 079 319 грн.

24.12.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив не спростовує доводи, викладені в позовній заяві. Зазначає, що відповідачем було допущено порушення вимог Податкового кодексу України щодо порядку проведення камеральної перевірки та встановлення підстав для відмови у бюджетному відшкодуванні. Звертає увагу, що відмова у бюджетному відшкодуванні можлива виключно за наявності факту застосування до платника податків або його засновників (учасників) санкцій, а не у випадку неможливості встановити відсутність прийнятих рішень про застосування таких санкцій.

17.03.2025 року від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків надійшли додаткові пояснення, в яких останнє проти задоволення позовних вимог заперечувало, та підтримало позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву. Зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню в силу пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, а дії контролюючого органу при проведенні камеральної перевірки та встановленні її результатів є правомірними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року підготовче засідання у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2025 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив, які надавались на адресу суду, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.2025 року проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив та додаткові пояснення, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.

В період з 23.09.2024 року по 09.10.2024 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України у порядку, встановленому ст. 76 глави 8 розділу II Кодексу, проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за серпень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.09.2024 року № 9274628050 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 09.10.2024 року №9295827046).

За результатами камеральної перевірки складено акт від 09.10.2024 року №896/32-00-04-04-02-07/0019132 «Про результати камеральної перевірки ПрАТ «Суха Балка» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за серпень 2024 року».

Камеральною перевіркою ПрАТ «Суха Балка» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за серпень 2024 року, у зв`язку з неможливістю підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» з урахуванням пп.200.4-1п. 200.4, п. 200.14 статті 200 встановлено, що у відповідності до пп. в) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) у ПрАТ «Суха Балка» відсутнє право на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року (р. 20.2.1 декларації) на суму ПДВ 14 079 319 грн.

В акті зазначено, що позивачем було надано перелік акціонерів ПрАТ «Суха Балка» станом на 09.07.2024 року, в якому зазначено лише найменування/ПІБ власника цінних паперів, без зазначення їх ідентифікаційного податкового номеру, що унеможливлює перевірку ідентифікації зазначених осіб зі списком підсанкційних осіб згідно «Реєстру санкцій РНБОУ» АС «Податковий блок». У зв`язку з зазначеним неможливо підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка».

29.10.2024 року ПрАТ «Суха Балка» подало заперечення на акт камеральної перевірки від 09.10.2024 року, в яких просило переглянути та скасувати висновки акту від 09.10.2024 року №896/32-00-04-04-02-07/0019132 «Про результати камеральної перевірки ПрАТ «Суха Балка» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за серпень 2024 року».

14.11.2024 року листом №4812/6/32-00-04-04-02-02 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами розгляду заперечень, поданих ПрАТ «Суха Балка», повідомлено, що висновки перевіряючих стосовно порушень зазначених в акті камеральної перевірки є правомірними та відповідають нормам діючого законодавства, а аргументи, наведені у запереченнях не дають підстав для їх скасування або зміни.

На підставі акту камеральної перевірки від 09.10.2024 року №896/32-00-04-04-02-07/0019132 відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 000961402 від 19.11.2024 на суму, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на дану вартість за період серпень 2024 року та визнано відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 14 079 319,00 грн.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення - рішення № 000961402 від 19.11.2024 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 означеної норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Згідно з пунктом 200.9 статті 200 Податкового кодексу України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

За приписами пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Як визначено пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

В даному випадку судом було встановлено, що контролюючим органом під час камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 09.10.2024 року №896/32-00-04-04-02-07/0019132 не було виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року та уточнюючому розрахунку.

Так, в межах камеральної перевірки, контролюючим органом зроблено висновок, що у зв`язку з неможливістю підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» з урахуванням пп.200.4-1п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України у відповідності до пп. в) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) у ПрАТ «Суха Балка» відсутнє право на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року на суму ПДВ 14 079 319 грн.

Позивачем в якості підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначено порушення процедури проведення камеральної перевірки та помилковість висновків такої камеральної перевірки.

Щодо порядку проведення камеральної перевірки та встановлення підстав для відмови в бюджетному відшкодуванні, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно пунктів 76.1 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Мета і зміст камеральної перевірки, обсяг інформації, який може під час такої перевірки перевірятися, в розумінні вищезазначених норм, були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом.

У постанові від 21 січня 2021 року у справі №813/2519/17 Верховний Суд зазначав, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Верховний Суд дійшов висновку про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

У постанові від 19 квітня 2022 року у справі № 816/687/16 Верховний Суд підтримав усталену позицію про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичні та/або методологічні помилки, інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов`язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою Податкового кодексу України, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов`язань.

У постанові від 16 січня 2024 року у справі № 440/2547/22 Верховний Суд узагальнив висновки Верховного Суду з питання правового значення і суті камеральної перевірки. Зазначив, що вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов`язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов`язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов`язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.

Суд зазначає, що відповідні висновки щодо меж камеральної перевірки зроблені Верховним Судом також і під час безпосередньо розгляду спірних правовідносин щодо бюджетного відшкодування у справі №826/5165/17.

Отже, предметом камеральної перевірки може бути встановлення виключно: 1) повноти та своєчасності подання платником податкової звітності; 2) візуальна перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), 3)перевірка правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Окремо, суд вказує, що враховуючи специфіку правовідносин, які є предметом розгляду даної справи (процедура повернення суми бюджетного відшкодування), також до предмету камеральної перевірки, входить і виявлення відповідності/невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, що, на переконання суду, в свою чергу є тотожним перевірки правильності відображення показників у податковій декларації.

В той же час, як встановлено судом та підтверджується змістом акту від 09.10.2024 року, контролюючий орган, всупереч вимогам податкового законодавства, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та встановив інші обставини, що не можуть бути встановлені податковим органом під час проведення камеральної перевірки.

Зазначені порушення процедури проведення перевірки є самостійними підставами для визнання висновків такої перевірки необґрунтованими, що тягне за собою скасування прийнятого, за її наслідками, акту індивідуальної дії, тобто податкового повідомлення-рішення від 19.11.2024 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі №816/501/16, у постанові від 01.06.2022 року у справі №520/7331/21 та у постанові від 11 липня 2024 року у справі 320/7160/19.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Щодо правомірності та обґрунтованості висновків, зроблених контролюючим органом у акті камеральної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про санкції», з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Підстави та принципи застосування санкцій встановлені статтею 3 цього ж Закону, за нормами пункту 1 частини першої якої підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Відповідно до частини першої і другої статті 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року від 19.09.2024 року №9274628050 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 09.10.2024 року №9295827046 визначено суму у розмірі 14 079 319 грн., яку в подальшому заявлено до бюджетного відшкодування.

Відповідачем відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість що у зв`язку з неможливістю підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» з урахуванням пп.200.4-1п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України у відповідності до пп. в) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), отже у ПрАТ «Суха Балка» відсутнє право на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року на суму ПДВ 14 079 319 грн.

На момент виникнення спірних правовідносин підпунктом 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України було визначено, що платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Наведена норма дає чітке визначення за яких умов на підставі підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України платники податків не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення, а саме, якщо щодо таких платників податку (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

В даному випадку, ані відповідачем під час проведення перевірки, ані судом в судовому засіданні не було встановлено факту, що до позивача (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

При цьому, на переконання суду, неможливість підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» не є тотожним тому, що до позивача (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Підпункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України не встановлює правило за яким платник податку позбавляється права на бюджетне відшкодування у зв`язку з неможливість підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка».

В свою чергу, позивачем було надано всю наявну інформацію щодо акціонерів, а відповідачем в свою чергу, не наведено аргументів які давали б підстави для висновку щодо можливого включення акціонерів позивача до підсанкційних осіб щляхом співпадіння даних таких осіб.

Таким чином, суд вважає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки, є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на встановлені обставини справи.

Щодо посилання відповідача на пункт 200.14-1 статті 200 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Даним пунктом встановлено, що якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування. Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню.

Суд вважає необґрунтованими посилання та застосування даного пункту Податкового кодексу України, оскільки як під час проведення перевірки так і під час ухвалення судом рішення відсутні жодні докази того, що до позивача (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв`язку із чим податкове повідомлення-рішення № 000961402 від 19.11.2024 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви у сумі 30 280,00 грн. за платіжною інструкцією №26404 від 28.11.2024 року.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, ЄДРПОУ 00191329) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. О. Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 000961402 від 19.11.2024 року на суму, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на дану вартість за період серпень 2024 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі - 14 079 319,00 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків суму сплаченого судового збору у розмірі 30 280,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено 27.03.2025 року.

Суддя С.І. Озерянська