Рішення

від 27.03.2025 по справі 260/6959/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року м. Ужгород № 260/6959/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Куля Т.Т.

за участю сторін:

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗКРІЙ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗКРІЙ» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів UA403060/2024/000009/2 від 07.08.2024.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗКРІЙ» до Тернопільської митниці задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів UA403060/2024/000009/2 від 07.08.2024. Стягнуто із Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗКРІЙ» за рахунок бюджетних асигнувань 2457,58 гривень судових витрат.

19 березня 2025 року представник позивача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу. Так, у заявленому клопотанні представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗКРІЙ» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 8000,00 грн.

При цьому подану заяву представник позивача просив розглянути без його участі.

25 березня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заперечення щодо заявлених до стягнення судових витрат, оскільки вважає, що такі є надмірними та неспівмірними з даною категорією справ. Окрім того, звертає увагу суду на те, що у долучених представником позивача до суду первинних документах не зазначено затрачений ним час на надання правової допомоги клієнту.

Сторони в судове засідання 27 березня 2025 року не з`явилися.

Представник відповідача всупереч заявленому клопотанню про проведення даного судового засідання в режимі відеоконференція про причини своєї неявки суд не повідомив.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Нормами ч. 1 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 зазначеної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з поданих представником позивача документів, позивач заявив до відшкодування 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката представник позивача долучив копію договору про надання правової допомоги б/н від 31 жовтня 2024 року, додаткової угоди б/н до договору про надання правової допомоги від 11.11.2024, розрахунку вартості наданих послуг з правової допомоги до Договору про надання правової допомоги від 11.11.2024, акту приймання-передачі наданої правової допомоги з детальним описом проведених робіт від 18.03.2025.

Проти заявленої до відшкодування суми понесених судових витрат у розмірі 8000,00 грн. представник відповідача заперечила з мотивів її неспіврозмірності ні зі складністю справи, ні з часом, витраченим на виконання відповідних робіт.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Ч. 7 ст. 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу ч.ч 7 та 9 зазначеної статті встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги б/н від 31 жовтня 2024 року, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені договором.

Згідно п. 1 додаткової угоди б/н до договору про надання правової допомоги від 11.11.2024 сторони узгодили, що оплата наданої правової допомоги Адвоката у справі №260/6959/24 в межах розгляду в суді першої інстанції здійснюється у фіксованому розмірі 8000,00 грн протягом 30 календарних днів з дати отримання або стягнення з відповідача присудженої правничої допомоги у цій справі, та підлягає перерахуванню клієнтом адвокату на його рахунки.

Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги з детальним описом проведених робіт від 18.03.2025, адвокат Кузнецов Ілля Сергійович надав клієнту Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗКРІЙ» у справі №260/6959/24 в межах розгляду в суді першої інстанції наступну правову допомогу:

-підготовка і відправка до Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів UA403060/2024/000009/2 від 07.08.2024;

-аналіз відзиву Тернопільської митниці на адміністративний позов у справі №260/6959/24, консультація клієнта та роз`яснення з правових питань;

-підготовка та відправка до Закарпатського окружного адміністративного суду відповіді на відзив Тернопільської митниці на адміністративний позов у справі №260/6959/24;

- прийняття участі у судовому засіданні 20.02.2025 у режимі відеоконференції у справі №260/6959/24;

-аналіз додаткових пояснень Тернопільської митниці на адміністративний позов у справі №260/6959/24, консультація клієнта та роз`яснення з правових питань;

-підготовка і відправка до Закарпатського окружного адміністративного суду на виконання вимог суду додатків по суті спору (доданих до позовної заяви) у кольоровому вигляді у справі №260/6959/24;

-прийняття участі у судовому засіданні 12.03.2025 у режимі відеоконференції у справі №260/6959/24;

-прийняття участі у судовому засіданні 17.03.2025 у режимі відеоконференції у справі №260/6959/24.

Суд вважає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з прецедентною практикою такого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Дослідивши заявлене обґрунтування витрат на правничу допомогу адвоката, враховуючи заперечення відповідача щодо їх вартості, суд дійшов висновку, що такі в повній мірі відповідають критерію розумності їх розміру у співвідношенні до складності справи. Так, в акті приймання-передачі наданої правової допомоги наведено детальний опис виконаних адвокатом робіт. Такий опис співпадає з наявними в матеріалах справи відомостями щодо кількості проведених судових засідань та поданих до суду процесуальних документів. Наведені в поданих письмових поясненнях та заявах доводи є ґрунтовними та змістовними, що свідчить про значний обсяг виконаної адвокатом роботи.

При цьому суд відхиляє зауваження відповідача щодо не зазначення адвокатом затраченого ним часу на надання правової допомоги клієнту, оскільки норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають можливість встановлення фіксованого розміру гонорару.

Більше того, за наслідками проведеного аналізу положень ст. 134 КАС України суд дійшов висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Таким чином суд вважає допустимим обґрунтоване зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив`язки такої роботи до її погодинної вартості або фіксованої вартості.

Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17 та від 23 січня 2025 року у справі №240/32993/23.

Варто зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на зазначене суд вважає, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача у повному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 143, 243, 252 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити повністю.

2. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (місцезнаходження: вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46004, код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗКРІЙ» (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд.35А, с. Велика Бакта, Берегівський район, Закарпатська область, 90252, код ЄДРПОУ 44964190) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн (Вісім тисяч гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.О. Ващилін