Рішення

від 26.03.2025 по справі 280/582/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року Справа № 280/582/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Запорізького обласного центру зайнятості,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Запорізького обласного центру зайнятості (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 14.11.2024 № 736-о про повернення коштів мікрогранту отримувачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в розмірі 89 800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі заяви позивача Державним центром зайнятості було видано наказ №28 від 16.02.2024, яким ФОП ОСОБА_1 визначено як отримувача мікрогранта розміром 250000 грн, та 06.03.2024 уповноваженим банком було перераховано суму мікрогранта у розмірі 250000,00 грн. За результатами проведеної спеціалістами Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості перевірки дотримання ФОП ОСОБА_1 умов договору надання мікрогранту складений акт перевірки № 369, за висновком якого кошти мікрогранта у розмірі 89800 грн використані не за цільовим призначенням. Надалі 14.11.2024 Запорізьким обласним центром зайнятості видано наказ №736-о «Про повернення коштів мікрогранту отримувачем фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 » у сумі 89800,00 грн, використані не за цільовим призначенням. Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним, оскільки заявою про приєднання до договору про надання мікрогранту від 21.02.2024 передбачено право на внесення змін до бізнес-плану, яким позивач скористався та замовив 10 одиниць холодильників на загальну вартість 80000,00 грн. Проте при поставці холодильників у 9 холодильників (на суму 72000,00 грн) були виявлені дефекти, внаслідок чого був складений дефектний акт. Заміна марки предмета закупівлі здійснена в межах суми наданого мікрогранта.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

06.02.2025 на адресу суду надійшли пояснення Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», у яких зазначено, що 23.02.2024 банком було відкрито рахунок мікрогранту НОМЕР_1 , на який 06.03.2024 були зараховані кошти в сумі 250 000,00 грн з призначенням платежу «Зарахування коштів мікрогранту згідно Постанови КМУ №738 від 21.06.2022». 13.03.2024 ФОП ОСОБА_1 за цільовим призначенням «оплата за товар» були використані кошти мікрогранту в сумі 250 000,00 грн на придбання обладнання. 09.09.2024 рахунок позивача було закрито автоматично (через 6 місяців з моменту першого дня зарахування цільових коштів на рахунок НОМЕР_2 ), згідно з умовами обслуговування за тарифним пакетом «Мікрогрант». Наведене свідчить про відсутність порушень зі сторони банку, просить ухвалити рішення з урахуванням норм чинного законодавства.

11.02.2025 судом отриманий відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує в повному обсязі проти позовних вимог. Вказує, що фактично позивач придбав обладнання, яке не зазначено у бізнес плані, а саме: насос циркуляційний MAREK ENERGIA 45W 1 шт. 5500,00 грн, мінімийка CECOTEC HIDROBOOST 1600 1 шт. 5000,00 грн, блок-ТЕН GALMET 6 KBт 1 шт. - 3500,00 грн, геліоустановка двотрубна LOGASOL KS01 1 шт. 25000,00 грн, погружний фекальний насос PEDROLLO 2 шт. 35000,00 грн, фільтр зі зворотньою промивкою 1 шт. 15800,00 грн на загальну суму 89800,00 грн, що є фактом нецільового використання коштів. Зауважує на вжиті відповідачем заходи досудового врегулювання спору між сторонами шляхом направлення 18.11.2024 до ФОП ОСОБА_1 претензії з вимогою повернути суму мікрогранту 89800,00 грн та надіслано копію наказу № 736-о від 14.11.2024. Після повернення конверту на адресу Запорізького обласного центру зайнятості «у зв`язку із закінченням терміну зберігання» 24.12.2024 відповідач подав до Господарського суду Запорізької області позовну заяву про стягнення коштів мікрогранту з ФОП ОСОБА_1 (справа № 908/3458/24). Щодо доводів позивача про придбання товару аналогічного призначення і характеристик, визначених в бізнес-плані, однак іншої марки, відповідач зазначає, що при здійснені виїзного огляду місця провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , з метою моніторингу та контролю за виконанням умов договору мікрогранту, було встановлено факт придбання обладнання, яке не вказано в бізнес-плані на суму 89000,00 грн та виявлено факт відсутності 9 холодильників марки EXPERТ загальною вартістю 72000,00 грн. На засіданні Комісії (08.10.2024) розглянуто питання щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 умов договору про надання мікрогранту, під час якого позивач пояснень не надав, у подальшому (11.10.2024) надав документи на підтвердження заміни 9 холодильників EXPERТ на холодильники WEST. Вказує на хибність тверджень позивача при визначенні підстав прийняття оскаржуваного наказу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.02.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача не погоджується із викладеними аргументами відповідача. Зауважує, що актом №369 перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту від 20.09.2024 встановлено «нецільове» використання коштів у розмірі 89 800 грн, що підлягають поверненню на рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування коштів мікрогранту, та в цьому акті зазначено конкретно про відсутність 9 холодильників EXPERT загальною вартістю 72000 грн. Щодо інших «порушень», виявлених під час перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту, то вказівка в обґрунтуванні статей витрат у бізнес-плані на приблизний перелік та ціну необхідного меблів та обладнання не підміняє собою загальні напрями витрат та не зобов`язує до придбання саме цих речей за саме такими цінами. Зазначає, що придбання обладнання на загальну суму 89800,00 грн не змінює їх цільового призначення як обладнання для ресторану, навпаки, надає можливість використовувати його з більшою ефективністю. При цьому Договором про надання мікрогранту, до якого позивач приєднався 16.02.2024, не передбачено повернення мікрогранту, якщо розподіл витрат на оплату цілей змінюється.

24.02.2025 судом отримані заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначає, що в оскаржуваному наказі Запорізького обласного центру зайнятості № 736-о від 14.11.2024 «Про повернення коштів мікрогранту отримувачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 » за холодильники взагалі мова не йде. Також відповідач не погоджується з твердженнями про те, що «приблизний перелік та ціна необхідних меблів та обладнання не підміняє собою загальні напрями витрат та не зобов`язує до придбання саме цих речей за такими цінами»» та звертає увагу на обов`язок використання коштів мікрогранта з переліку, зазначеного отримувачем у бізнес-плані. При цьому позивач також не звертався щодо зміни цільового призначення коштів мікрогранту, відповідно Державним центром зайнятості рішення щодо погодження зміни цільового призначення коштів мікрогранту не приймалося, додаткова угода до Договору про надання мікрогранту не укладалась.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27.01.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

16.01.2024 позивач засобами Порталу Дія подав заяву № GCP394 на отримання гранту на власну справу, зокрема, відкриття ресторану. До вказаної заяви було долучено бізнес-план на суму 250 000,00 грн, з яких: тандир 50000,00 грн, плити електричні 36000,00 грн, посуд та столовий інвентар 30000,00 грн, маркетинг та реклама 10000,00 грн, льодогенератор професійний 39000,00 грн, бойлер 35000,00 грн, холодильники для літньої тераси 50000,00 грн.

Наказом Державного центру зайнятості від 16.02.2024 № 28 вирішено надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 434 отримувачам на загальну суму 103053161,00 грн, з яких 384 отримувачам, які набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, які подали заяви в період з 15.01.2024 по 28.01.2024 на суму 91508373,00 грн, згідно з Додатком 1. У Додатку 1 за порядковим номером 317 GCP394 зазначено 250000 грн.

21.02.2024 позивачем складено заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, відповідно до якої він приєднується до умов Договору про надання мікрогранту, який оприлюднено на офіційному сайті ДЦЗ в мережі Інтернет. Укладання договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачає надання мікрогранту в розмірі 250000,00 грн. Надання отримувачу мікрогранту у зазначеному розмірі здійснюється відповідно до наданих отримувачем заяви на отримання мікрогранту та бізнес-плану на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту № GCP394 від 16 лютого 2024 р.

01.03.2024 ФОП ОСОБА_1 (далі Покупець) та ФОП ОСОБА_3 (далі Постачальник) уклали договір поставки № 01/03-24, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений цим Договором товар, загальна кількість та асортимент якого вказуються у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар і своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до Специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору № 01/03-24 від 01.03.2024) сторони домовились про поставку наступних товарів: тандир передвижний 1 шт. 48000,00 грн; насос циркуляційний MAREK ENERGIA 45W 1 шт. 5500,00 грн; холодильник EXPERT RF-50 10 шт. 80000,00 грн; варильна поверхня індукційна BEKO HSS64200FMT 1 шт. 102000,00 грн; варильна поверхня індукційна WHIRPOOL WSQ2760BF 1 шт. 10800,00 грн; мінімийка CECOTEC HIDROBOOST 1600 1 шт. 5000,00 грн; геліоустановка двотрубна LOGASOL KS01 1 шт. 25000,00 грн; блок-TEН GALMET 6 КВт 1 шт. 3500,00 грн; тарілки 23 см глибокі LUMINARK 40 шт. 6400,00 грн; салатники LUMINARK 20 шт. 4800,00 грн; погружний фекальний насос PEDROLLO (600л/хв) 2 шт. 35000,00 грн; фільтр зі зворотньою промивкою 1 шт. 15800,00 грн; всього 250000,00 грн.

Згідно з накладною № 001 від 14.03.2024 позивач отримав від ФОП ОСОБА_3 перелік зазначених у Специфікації № 1 до договору поставки № 01/03-24 від 01.03.2024.

15.03.2024 ФОП ОСОБА_3 складено дефектний акт № 023 на неякісний товар постачальнику (додаток № 2 до Договору № 01/03-24 від 01.03.2024), відповідно до якого у товару EXPERT RF-50 у кількості 9 штук наявні недоліки (з лицьового боку дефект лакофарбового покриття, сколи, глибокі подряпини, вм`ятини).

За умовами Додаткової угоди № 1 від 16.03.2024 до договору поставки № 01/03-24 від 01.03.2024 ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 домовились про заміну товару, вказаного у Специфікації Додатка № 1 до договору, а саме холодильників марки EXPERT RF-50 у кількості 9 шт. загальною вартістю 72000,00 грн на холодильники марки WEST RХ 06802 у кількості 9 шт. загальною вартістю 72000,00 грн.

За результатами проведення перевірки / огляду дотримання умов договору мікрогранту отримувача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 21.02.2024 по 30.06.2024 за адресою АДРЕСА_1 складено акт №369 перевірки / огляду дотримання умов договору мікрогранту від 20.09.2024, відповідно до якого встановлено наступне порушення:

згідно бізнес-плану отримувач мікрогранту мав придбати для ресторану: тандир 50000 грн, плити електричні 36000 грн, посуд та столовий інвентар 30000 грн, льодогенератор професійний 39000 грн, бойлер 35000,00 грн, холодильники для літньої тераси 50000 грн, а також витрати на маркетинг та рекламу. Фактично згідно накладної №001 від 14.03.2024 витрачено: на тандир 48000 грн, плити електричні 21000,00 грн, посуд 11200,00 грн, холодильники для літньої тераси 80000 грн, а також придбано обладнання, яке не зазначено у бізнес-плані, а саме: насос циркуляційний 5500 грн, мінімийка 5000 грн, блок-ТЕН 3500,00 грн, геліоустановка двотрубна 25000 грн, погружний фекальний насос 35000 грн, фільтр зі зворотною промивкою 15800,00 грн на загальну суму 89800,00 грн, що є фактом нецільового використання коштів. Таким чином, встановлено порушення п. 21 Постанови КМУ № 738. Фактично в наявності є 1 холодильник марки EXPERT, відсутні 9 холодильників цієї марки загальною вартістю 72000 грн. Під час перевірки було виявлено відсутність холодильників 9 шт. EXPERT загальною вартістю 72000 грн. Працівники прийняті в строки, передбачені Постановою КМУ № 738, але з дати прийому знаходились у відпустці без збереження з/пл. ОСОБА_4 звільнено з 01.06.2024.

Відповідно до протоколу № 75 засідання Комісії Запорізького обласного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів / грантів на створення або розвиток власного бізнесу від 08.10.2024, якою розглядалось питання щодо дотримання умов договору про надання мікрогранту ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що сума мігрогранту, використана за нецільовим призначенням, складає 161800,00 грн (89800,00 + 72000,00 грн). Позивач пояснив, зокрема, що при придбанні холодильників постачальником виявлено брак у 9 холодильників EXPERT та прийнято рішення замінити їх холодильниками WEST; на дату проведення комісії жодних підтверджуючих документів щодо заміни обладнання (холодильників) не надано; у разі надання такого документу, сума використаного не за цільовим призначенням мікрогранту складатиме 89800,00 грн. ФОП ОСОБА_1 повідомив сума мікрогранту, що використана не за цільовим призначенням, буде повернута на рахунок до 19.10.2024 включно та буде надано підтверджуючі документи. Ухвалили: у зв`язку з нецільовим призначенням використання частини коштів мікрогранту ФОП ОСОБА_1 в строк до 19.10.2024 включно повернути кошти у сумі 161800, грн та надати до Запорізького обласного центру зайнятості підтверджуючі документи; якщо роботодавцем буде надано оформлені належним чином документи, що підтверджують факт заміни неякісного товару, сума повернення складатиме 89800,00 грн.

11.10.2024 позивач надав відповідачу копію Додаткової угоди № 1 від 16.03.2024 до договору поставки № 01/03-24 від 01.03.2024 та копію дефектного акту № 023 від 15.03.2024.

Згідно з протоколом № 79 засідання Комісії Запорізького обласного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів / грантів на створення або розвиток власного бізнесу від 21.10.2024 членом комісії зазначено, що надані ФОП ОСОБА_1 документи про заміну холодильників EXPERT у кількості 9 шт. на холодильники WEST у кількості 9 шт. на суму 72000,00 грн є підтвердженням цільового використання коштів мікрогранту. Таким чином, сума коштів мікрогрантів, що використані не за цільовим призначенням, складає 89800,00 грн та відповідно до пункту 21 Порядку № 738 протягом одного місяця повертається отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. 21.10.2024 в телефонній розмові ФОП ОСОБА_1 повідомив, що кошти мікрогранту, які використані не за цільовим призначенням, до уповноваженого банку не перераховував.

Відповідно до листа АТ «Ощадбанк» від 25.10.2024 № 107.10-16/132378/2024 Запорізький обласний центр зайнятості повідомлено, що 06.03.2024 на рахунок ФОП ОСОБА_1 було зараховано кошти мікрогранту в сумі 250000,00 грн; станом на 24.10.2024 ОСОБА_1 кошти мікрогранту в сумі 89800,00 не повертав.

Згідно з наказом Запорізького обласного центру зайнятості від 14.11.2024 № 736-о «Про повернення коштів мікрогранту отримувачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 » встановлено, що в ході перевірки дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 умов договору мікрогранту № 369 від 20.09.2024 та якою встановлено, що згідно документів кошти мікрогранту використані у повному обсязі у сумі 250000,00 грн, з яких 160200,00 грн витрачено на придбання обладнання згідно ухваленого Державним центром зайнятості бізнес-плану, а кошти у сумі 89800,00 грн використані не за цільовим призначенням, на підставі чого заступнику начальника управління правового забезпечення начальнику відділу загальної юридичної підтримки Запорізького обласного центру зайнятості вжити заходи по поверненню фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 коштів мікрогранту у сумі 89800,00 грн на рахунок уповноваженого банку з якого здійснювалось перерахунку коштів мікрогранту: протягом 3 робочих днів повідомити отримувача мікрогранту фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про прийняте рішення; у разі неповернення коштів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у добровільному порядку, провести претензійно-позовну роботу по примусовому стягненню боргу.

18.11.2024 Запорізьким обласним центром зайнятості складено претензію за вих. №2756/01-22, у якому позивача повідомлено, що відповідно до вимог абзацу 2 пункту 5, абзацу 3 пункту 21 Порядку №738, пунктів 7, 8 розділу VII «Відповідальність сторін» Договору про надання мікрогранту (договір приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України) та з урахуванням акту перевірки / огляду дотримання умов договору мікрогранту, необхідно повернути кошти у сумі 89800,00 грн протягом тридцяти календарних днів на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

Вказану претензію відповідач направив ФОП ОСОБА_1 18.11.2024, проте на адресу Запорізького обласного центру зайнятості повернувся конверті із зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що у провадження Господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 908/3458/24 за позовом Запорізького обласного центру зайнятості до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про стягнення суми з ФОП ОСОБА_1 коштів мікрогранту у сумі 89 800,00 грн у зв`язку з неповерненням ФОП ОСОБА_1 вказаних коштів, як зазначено в наказі № 736-о від 14.11.2024.

Не погоджуючись із наказом Запорізького обласного центру зайнятості від 14.11.2024 № 736-о «Про повернення коштів мікрогранту отримувачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 », позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 12 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 16 ГК України підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб`єктів господарювання визначаються законом.

За змістом статті 48 ГК України з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення, подають підприємцям інші види допомоги.

Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.

Статтею 12 Закону України від 22.03.2012 № 4618-VI «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (далі Закон № 4618-VI) передбачено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 ГК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі Порядок № 738 у редакції, чинній на момент надання позивачу мікрогранту), який визначає умови, критерії, механізм використання коштів, передбачених Міністерством економіки України у загальному фонді за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» для надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 738 розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує, зокрема, 250000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком.

Пунктом 5 Порядку № 738 передбачено, що мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, зокрема, придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави; послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 738 надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ «Ощадбанк» (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1).

За пунктами 8, 9 Порядку № 738 заяву на отримання мікрогранту (далі - заява) подають отримувачі, зокрема, фізичні особи - підприємці - громадяни України.

Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки.

Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.

Мінекономіки встановлює кінцеві строки подання заяв у межах календарного року, про що інформує Державний центр зайнятості.

Уповноважений банк формує перелік поданих заяв, а також його зберігання в електронній базі даних протягом трьох років з дня завершення прийому заяв.

Мікрогрант надається отримувачу одноразово.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 738 Мінекономіки на підставі подання для виплати мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим (у межах обсягу бюджетних асигнувань за відповідним напрямом) пункту 1 цього Порядку, подає в Казначейство подання та платіжну інструкцію на перерахування коштів у сумі, зазначеній у поданні, для надання мікрогранту з рахунків Мінекономіки на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до договору про взаємодію, для подальшого перерахування коштів уповноваженим банком на рахунок отримувача, відкритий в уповноваженому банку для забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача (далі - рахунок отримувача).

Державний центр зайнятості для надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, подає в Казначейство платіжну інструкцію на перерахування коштів з рахунка Фонду на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до договору про взаємодію 2, для подальшого перерахування коштів уповноваженим банком на рахунки отримувачів.

Уповноважений банк в установленому порядку та строках перераховує кошти на рахунки отримувачів згідно з договором про взаємодію.

Мікрогрант надається у безготівковій формі.

Рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію (пункт 17 Порядку № 738).

Згідно з пунктом 20 Порядку № 738 для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання.

У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 738 Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.

Уповноважений банк протягом п`яти робочих днів повертає зазначені кошти на:

реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету;

спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету;

на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду.

Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.

У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

За наведеного вище правового регулювання суд підсумовує, що Порядком № 738 передбачена чітка процедура отримання мікрогранту фізичною особою-підприємцем - громадянином України шляхом укладання договору мікрогранту у відділенні упоноваженого банку (підписання заяви про приєднання). Державним центром зайнятості здійснюється моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача. При цьому при встановленні факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок.

За обставинами справи 21.02.2024 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 складено заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, який передбачає надання йому мікрогранту в розмірі 250000,00 грн відповідно до наданих отримувачем заяви на отримання мікрогранту та бізнес-плану на підставі наказу Державного центру зайнятості від 16.02.2024 № 28.

При цьому бізнес-план позивача передбачав статті витрат на загальну суму 250 000,00 грн, з яких: тандир 50000,00 грн, плити електричні 36000,00 грн, посуд та столовий інвентар 30000,00 грн, маркетинг та реклама 10000,00 грн, льодогенератор професійний 39000,00 грн, бойлер 35000,00 грн, холодильники для літньої тераси 50000,00 грн.

На виконання вимог договору про надання мікрогранту, до якого приєднався ФОП ОСОБА_1 , уповноваженим банком (АТ «Ощадбанк») 06.03.2024 на рахунок позивача було зараховано кошти мікрогранту в сумі 250000,00 грн, про що свідчить лист банку від 25.10.2024 № 107.10-16/132378/2024.

У преамбулі договору про надання мікрогранту (далі Договір), форма якого затверджена наказом Міністерства економіки України 06.07.2022 № 1969 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 24.05.2023 № 4021) (доступний за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-22#Text) зазначено, що цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України

За вимогами статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

Відповідно до положень розділу ХІІІ Договору він укладається виключно суб`єктом господарювання щодо якого ДЦЗ прийняв рішення про надання мікрогранту та який відповідно може набути прав та обов`язків отримувача, передбачених цим договором. Інформацію про суб`єктів господарювання щодо яких прийняте зазначене рішення ДЦЗ надає Уповноваженому банку. Умови цього договору доводяться ДЦЗ до відома отримувачів шляхом оприлюднення його на сайті його тексту у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ.

Договір укладається шляхом приєднання отримувачем до його умов шляхом подання до Уповноваженого банку належним чином заповненої та підписаної отримувачем (його уповноваженим представником) заяви про приєднання (в трьох ідентичних примірниках), яка оформляється у письмовій формі. Договір вважається укладеним з дати проставляння Уповноваженим банком (його представником) відмітки на поданій йому отримувачем заяві про приєднання. Така відмітка проставляється Уповноваженим банком після належної ідентифікації та верифікації отримувача), а також перевірки відповідності її даних бізнес-плану та рішенню ДЦЗ про надання мікрогранту такому отримувачу. Уповноважений банк відмовляє у проставлянні зазначеної відмітки на Заяві про приєднання у випадку виявлення невідповідності вказаним документам.

Умови цього Договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами.

Отримувач зобов`язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями договору. Датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього договору.

Як встановлено судом, за результатами проведення перевірки / огляду дотримання умов договору мікрогранту отримувача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 21.02.2024 по 30.06.2024 за адресою АДРЕСА_1 встановлений факт нецільового використання коштів на загальну суму 89800,00 грн з огляду на виявлення уповноваженими особами центру зайнятості факту витрат позивачем, наданих коштів мікрогранту на придбання меблів, обладнання, необхідних для провадження господарської діяльності, на суму, що відрізняється від сум витрат згідно з бізнес-планом, а також придбання обладнання, яке взагалі не зазначено в бізнес-плані.

Так, при співставленні статей витрат, передбачених у бізнес-плані та встановлених у ході моніторингового візиту до ФОП ОСОБА_1 , судом встановлено, що відповідно до бізнес-плану отримувач мікрогранту мав придбати для ресторану: тандир 50000 грн, плити електричні 36000 грн, посуд та столовий інвентар 30000 грн, льодогенератор професійний 39000 грн, бойлер 35000,00 грн, холодильники для літньої тераси 50000 грн, а також витрати на маркетинг та рекламу. Тоді, як фактично позивач витратив на тандир 48000 грн (зменшено на 2000 грн), плити електричні 21000 грн (зменшено на 15000 грн), посуд 11200,00 грн (зменшено на 18800 грн), холодильники для літньої тераси 80000 грн (збільшено на 30000 грн), а також придбав обладнання, яке не зазначено у бізнес-плані, а саме: насос циркуляційний 5500 грн, мінімийка 5000 грн, блок-ТЕН 3500,00 грн, геліоустановка двотрубна 25000 грн, погружний фекальний насос 35000 грн, фільтр зі зворотньою промивкою 15800,00 грн на загальну суму 89800,00 грн.

У контексті зазначеного суд зауважує, що відповідно до вимог пунктів 1, 2 розділу ІV Договору використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» серед принципів державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні визначено ефективність використання бюджетних коштів, передбачених для виконання зазначених програм, а також відкритість і прозорість проведення процедур надання державної підтримки.

Отже, укладаючи договір про надання мікрогранту купівлі, держава фактично має право контролю за використанням коштів, наданих на виконання договору.

Згідно з пунктами 2, 3 розділу V Договору мікрогрант надається для покриття напрямів витрат передбачених пунктом 5 Порядку. Конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 Порядку, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється.

У силу вимог пункту 2 розділу VІ Договору, який передбачає права та обов`язки сторін, отримувач зобов`язується, зокрема, використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; виконати обов`язкову умову визначену Порядком; не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору.

Отже, за умовами Договору (із заявою про приєднання) позивач був зобов`язаний використати кошти мікрогранту за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами надання мікрогранту на цілі визначені у бізнес-плані та не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані.

Суд зауважує, що представник позивача помилково ототожнює поняття напряму (статей) витрат та цілей бізнес-плану. У бізнес-плані позивача ним чітко зазначені найменування обладнання (статті витрат), яке він планував придбати за кошти мікрогранту у межах визначених сум, з метою облаштування ресторану. Отже, за фактичних обставин справи позивач використав частину наданих коштів мікрогранту (у сумі 89800,00 грн) на інші цілі, аніж визначені в бізнес-плані.

Суд також звертає увагу, що абзац п`ятий пункту 24 Порядку № 738 передбачає можливість отримувача змінити цільове призначення коштів мікрогранту. Так, у разі зміни цільового призначення отримувач звертається до Державного центру зайнятості з відповідною заявою, з обґрунтуванням зміни цільового призначення коштів мікрогранту. Комісія Державного центру зайнятості на найближчому засіданні приймає рішення, про що інформує отримувача листом на електронну пошту. Державний центр зайнятості повідомляє уповноважений банк протягом п`яти робочих днів з моменту прийняття позитивного рішення щодо зміни цільового призначення. Тобто, ФОП ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися до Державного центру зайнятості щодо зміни цільового призначення коштів мікрогранту в передбачений законодавством спосіб.

Разом з тим, у ході судового розгляду не встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про внесення змін цільового призначення коштів мікрогранту, відповідно Державним центром зайнятості рішення щодо погодження змін цільового призначення коштів мікрогранту не приймалося, додаткова угода до Договору про падання мікрогранту не укладалась.

Також суд звертає увагу представника позивача, що оскаржуваний наказ Запорізького обласного центру зайнятості від 14.11.2024 № 736-о стосується повернення коштів мікрогранту отримувачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у сумі 89800,00 грн, які були використані не за цільовим призначенням, на рахунок уповноваженого банку, а не придбання холодильників аналогічного призначення чи їх відсутність під час проведення перевірки дотримання умов мікрогранту. Дійсно, за результатами проведення перевірки / огляду дотримання умов договору мікрогранту отримувача ФОП ОСОБА_1 , окрім використання коштів у сумі 89800,00 грн за цільовим призначенням, встановлено відсутність холодильників 9 шт. EXPERT загальною вартістю 72000 грн, що також було предметом розгляду на комісії Запорізького обласного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів / грантів на створення або розвиток власного бізнесу (протокол № 75 від 08.10.2024), проте 11.10.2024 позивач надав відповідачу копії підтверджуючих документів, які були прийняті відповідачем.

Щодо доводів представника позивача про унеможливлення виконання Договору про надання мікрогранту шляхом неодноразової розробки змін до бізнес-плану та їх погодження з огляду на постійну та швидку зміну цін на різні складові обладнання, то суд зазначає, що пунктами 7 розділу VII «Відповідальність сторін» Договору, абзацом третім пункту 21 Порядку № 738 передбачена процедура повернення до Уповноваженого банку коштів в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням.

Більш того, як встановлено судом, позивачу було відомо про його обов`язок повернути кошти у сумі 89800,00 грн, використані не за цільовим призначенням, оскільки на засіданні Комісії Запорізького обласного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів / грантів на створення або розвиток власного бізнесу ФОП ОСОБА_1 повідомив про повернення ним вказаних коштів до 19.10.2024, про що зазначено у протоколі № 75 від 08.10.2024. Заперечень проти вказаних обставин позивач або його представник у заявах по суті справи не висловив.

Таким чином, оскільки використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані, не є можливим, позивач із заявою до Державного центру зайнятості щодо зміни цільового призначення не звертався, відтак суд дійшов висновку, що виділені кошти на придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності грантоотримувачем у частині суми 89800,00 грн використані не за призначенням, а оскаржуваний наказ є правомірним.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Запорізького обласного центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач Запорізький обласний центр зайнятості, місцезнаходження: вул.Незалежної України, буд.56-А, м.Запоріжжя, 69126; код ЄДРПОУ 03491412.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул.Госпітальна, буд.12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.03.2025.

Суддя К.В.Мінаєва