Рішення

від 27.03.2025 по справі 300/9670/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2025 р. справа № 300/9670/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Імператив» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Імператив» звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2024 №UA206060/2024/000010/2 Івано-Франківської митниці;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.10.2024 №UA206060/2024/000152 Івано-Франківської митниці.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник зазначив, що позивачем до митниці під час оформлення вантажу було надано усі документи, які свідчать про правомірність визначення вартості товару за ціною договору та правильності числових значень, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами (а.с. 104,105).

Згідно заяви від 07.01.2025 представником позивача уточнено позовні вимоги та виправлено помилки, які містились у позовній заяві (а.с. 115, 116).

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказав, що у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Також зазначив, що статтею 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Вказаною статтею визначається право митного органу письмово запитувати у декларанта чи уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визначення митної вартості. Митницею здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей використаних при обчисленні митної вартості. У результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності і неточності. Наданими декларантом документами висновки митного органу не спростовано, тому оскаржувані рішення та картка відмови є обґрунтованими (а.с. 119-125) .

Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився з доводами, викладеною представником відповідача у відзиві на позовну заяву через їх безпідставність та недоведеність, просив суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог (а.с. 193, 194).

Відповідач правом подати заперечення на відповідь не скористався.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Імператив" зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб`єкт господарювання 07.09.2017. Основний вид діяльності за КВЕД: 23.14 Виробництво скловолокна.

Інші види діяльності за КВЕД: 23.19 Виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

15.10.2024 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулась зміна найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Імператив" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Імператив" (а.с. 79-85).

Судом встановлено, що позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт №SDFL20241MP від 30.07.2024 на закупівлю рівниці (склоровінг) склонитка, зроблена зі скла, що використовується у будівельних роботах та при виготовленні різних товарів (а.с. 36-41).

Позивачем до Івано-Франківської митниці 28.10.2024 подана електронна митна декларація №24UA206060006311U2 для митного оформлення товару - рівниця (склоровінг) зі скловолокна у бобінах, виготовлений зі скла прямий, марка ECR13-300D-608 - 859,00 кг; ECR15-600D-608 - 1754,00 кг, ECR24-2400D-6016 - 4573,00 кг, ECR24-4800D-6016 - 10875,00 кг, ECR-9600D-6016 - 2329,00 кг. Склоровінг формується витягуванням з розплавленої скломаси через фільєри, потім перероблюється в кручені нитки (рівниця). Використовується для власного виробництва склопластикових виробів. Не для військового призначення. Торговельна марка: SHANDONG FIBERGLASS, Країна виробництва: CN (Китай). Виробник: SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP (а.с. 17, 18).

Декларантом заявлено митну вартість у розмірі 654512,95 грн. Так, у графі 42 «ціна товару» митної декларації № 24UA206060006311U2 вказано 8915,17 євро за офіційним курсом валюти, встановленим Національним банком України, який діяв на день подання митної декларації до митного оформлення (1 євро = 44,7136) грн. Крім цього, заявлено витрати на транспортування у розмірі 255883,6 грн.

На підтвердження заявленої у митній декларації №24UA206060006311U2 від 28.10.2024 митної вартості товару у розмірі 654512,95 грн, в тому числі витрати на транспортування у розмірі 255883,60 грн, позивачем до митного органу були надані наступні документи:

Контракт №SDFL2024IMP від 30.07.2024; Додаткова угода № 1 від 23.10.2024 до Контракту № SDFL2024IMP від 30.07.2024; пакувальний лист; рахунок-проформа SDFL2024IMP2 від 08.08.2024; рахунок-фактура (інвойс) SDFL2024IMP2 від 20.08.2024; комерційна пропозиція від 26.07.2024; договір транспортного перевезення вантажів в міжнародному сполученні № RH009520 від 12.07.2018; договір перевезення вантажів № SF-006326 від 27.02.2017; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 25.10.2024 № 1994; виписка по рахунку № UA043209840000026005210400051 від 23.09.2024; рахунок на оплату № UA00095489 від 23.10.2024; коносамент ТАО7205781 від 28.08.2024; автотранспортна накладна № STAO 2205781 від 22.10.2024; митна декларація країни відправлення №422720240000868947 від 24.08.2024; сертифікат походження № C246722314500189 від 27.08.2024; супровідний документ Т1 MRN24PL322080NS72F112; сертифікат якості від (direct roving 9600 tex) від 20.08.2024; сертифікат якості від (direct roving 600 tex) від 20.08.2024; сертифікат якості від (direct roving 4800 tex) від 20.08.2024; сертифікат якості від (direct roving 300 tex) від 20.08.2024; сертифікат якості від (direct roving 2400 tex) від 20.08.2024; інші некласифіковані документи: TDS Direct Roving 6016 від 28.11.2023, TDS Direct Roving 608 від 28.11.2023).

Відповідач направив на електронну адресу позивача повідомлення про надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема розрахунку ціни - калькуляції (а.с. 189).

Листом від 28.06.2024 №281024-2 декларант надав відповідь, що на даний час ним надані всі документи на підтвердження митної вартості товару. З метою уникнення простою транспорту просив прийняти рішення підтвердження митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10 денного терміну та вказав, що додаткові документи будуть подані у терміни та у відповідності до статті 55 МК України (а.с. 182).

Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2024/000010/2 від 28.10.2024. Підставою прийняття оскаржуваного рішення вказано, що «Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 МКУ (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів). На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: розрахунок ціни (калькуляцію товару). Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну та інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби встановлено, що рівень вартості заявленого товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. Наданий Висновок ДП "Укрпромзовнішекспертизи" не підтвердив ціну товару, а тільки сформував припущення що ціна товару може відповідати ціні вказаної у інвойсах. Тобто Висновок містить тільки інформаційний характер, а не підтверджує ціну товару. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 01.08.2024 № 24UA807200/2024/11671, МД від 01.08.2024 № 24UA807200/2024/11672 за якою здійснено митне оформлення подібних (аналогічних товарів). Визначена митна вартість на рівні 1,39 Євро/кг» (а.с. 185).

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2024/000152.

Не погоджуючись із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів зобов`язані надати (за наявності) додаткові документи.

Як з`ясовано судом з матеріалів справи, прийняття відповідачем оскаржуваних рішень мотивовано неподанням декларантом документів, що підтверджують митну вартість товару.

З матеріалів справи встановлено, що позивач надав пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів, зокрема як документи, що підтверджують таку вартість: Контракт №SDFL2024IMP від 30.07.2024; Додаткову угоду № 1 від 23.10.2024 до Контракту № SDFL2024IMP від 30.07.2024; пакувальний лист; рахунок-проформу SDFL2024IMP2 від 08.08.2024; рахунок-фактуру (інвойс) SDFL2024IMP2 від 20.08.2024; комерційну пропозицію від 26.07.2024; договір транспортного перевезення вантажів в міжнародному сполученні № RH009520 від 12.07.2018; договір перевезення вантажів № SF-006326 від 27.02.2017; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 25.10.2024 № 1994; виписку по рахунку № UA04 3209 8400 0002 6005 2104 0005 1 від 23.09.2024; рахунок на оплату № UA00095489 від 23.10.2024; коносамент ТАО7205781 від 28.08.2024; автотранспортну накладну № STAO 2205781 від 22.10.2024; митну декларацію країни відправлення 422720240000868947 від 24.08.2024. Також декларантом надано документи, які підтверджують походження та якість товару: сертифікат походження № C246722314500189 від 27.08.2024; супровідний документ Т1 MRN24PL322080NS72F112; сертифікат якості від (direct roving 9600 tex) від 20.08.2024; сертифікат якості від (direct roving 600 tex) від 20.08.2024; сертифікат якості від (direct roving 4800 tex) від 20.08.2024; сертифікат якості від (direct roving 300 tex) від 20.08.2024; сертифікат якості від (direct roving 2400 tex) від 20.08.2024.

Аналізуючи склад та зміст поданих документів, суд зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи узгоджуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

При цьому, відповідач не надав суду доказу, який би спростував зміст поданих декларантом позивача документів, у тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів країни походження товару інформації про відсутність поставки позивачу товару за задекларованими цінами. Відповідність цінових умов контракту поточній кон`юнктурі ринку також підтверджено висновком ДП «Укрпромзовнішекспертиза» (а.с. 164).

Щодо доводів митного органу про те, що документи, подані позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, витрати щодо транспортування товару, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Так, до транспортних документів можуть належати: рахунок-фактура, акт виконаних робіт від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат.

Таким чином, законодавством не передбачений вичерпний та єдиний перелік документів, які підтверджують транспортні витрати імпортера при ввезенні товару. Основною вимогою законодавства до таких документів є наявність в них інформації щодо вартості перевезення оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що на підтвердження заявленої у митній декларації №24UA206060006311U2 від 28.10.2024 митної вартості товару, зокрема, транспортування, позивачем надані наступні документи: договір транспортного перевезення вантажів в міжнародному сполученні № RH009520 від 12.07.2018 року; договір перевезення вантажів № SF-006326 від 27.02.2017 року; рахунок на оплату № UA00095489 від 23.10.2024 року; коносамент ТАО7205781 від 28.08.2024 року; автотранспортна накладна № STAO 2205781 від 22.10.2024 року.

Суд зазначає, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містить у собі зміст господарської операції міжнародного перевезення вантажу.

Разом з тим, суд зазначає, що рахунок-фактура (інвойс) SDFL2024IMP2 від 20.08.2024 року містить всю необхідну інформацію стосовно суми платежу та номеру контракту.

Таким чином, декларантом надано необхідний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо документального підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення, на підставі яких можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди.

Отже, вказані доводи відповідача щодо непідтвердження позивачем митної вартості товарів спростовуються матеріалами справи.

Щодо ненадання декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 Митного кодексу України, суд також зазначає наступне.

Згідно з ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Згідно з частиною 3 ст.53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства.

Як встановлено судом з матеріалів справи, то декларантом надано до контролюючого органу необхідні документи, а відповідачем, у свою чергу, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 02.07.2020 у справі №803/916/17 контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена."

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що таке рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують митну вартість імпортованого товару та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої декларантом позивача митної вартості товару, тому рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2024 №UA206060/2024/000010/2 Івано-Франківської митниці та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.10.2024 №UA206060/2024/000152 Івано-Франківської митниці є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам МК України і підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Імператив» сплачений судовий збір в розмірі 4884,80 грн.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що додатково підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи у розмірі 20000 грн. Однак, на момент винесення рішення у справі позивачем не подано до суду документів на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо стягнення витрат на правову допомогу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2024 №UA206060/2024/000010/2 Івано-Франківської митниці.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.10.2024 №UA206060/2024/000152 Івано-Франківської митниці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (вул. Чорновола, буд.159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Імператив" (вул. Космічна, буд.23-А, 4 поверх, м. Харків, 61165, код ЄДРПОУ 41571716) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.