Рішення від 25.03.2025 по справі 320/36029/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2025 року м. Київ справа №320/36029/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвантаж Лоджістік» 03.07.2023 звернулось через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований 12.10.2023) до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8196394/41528092 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 23.12.2022 р. (реєстраційний номер документу 9289536635) позивача;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №49647/41528092/2 від 13.06.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9 від 23.12.2022 (реєстраційний номер документу 9289536635);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 23.12.2022 (реєстраційний номер документу 9289536635) на суму ПДВ 403 424,99 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем (ідентифікаційний код 41528092) 09.01.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги ТОВ «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК» обґрунтовані тим, що ним було подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, однак рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної, незважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірне рішення були прийняті необґрунтовано та протиправно. Позивач наголошує, що відповідач-2 безпідставно прийняв рішення про зупинення податкової накладної позивача, оскільки відсутня негативна інформація про позивача в кабінеті платника податків, відповідач-1 безпідставно застосував до позивача п. 201.16 ст. 201 ПКУ, п. п. 12,13, Порядку № 1246, п .6 Порядку № 1165. Відповідач порушив п. 44 Порядку № 1165 та не перевірив документи позивача щодо їх достовірності шляхом звірки даних, наявних у їх розпорядженні, відповідач-1 також порушив п.5, 9-11 Порядку №520.

Відповідачами подано до суду відзиви на позовну заяву, згідно яких позов не визнано. Зазначено, що під час перевірки реальності здійснення господарських операцій по спірному податковій накладній, поданими позивачем на реєстрацію, контролюючим органом встановлено відсутність первинних документів. Відповідачем наголошено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а зміст вказаних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій, з огляду на що оскаржуване рішення є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

ГУ ДПС у м. Києві також заявлено клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши клопотання ГУ ДПС у м. Києві, суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, контролюючий орган у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК» (код ЄДРПОУ 41528092) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 17.08.2017 p. (номер запису 10671020000026826).

Позивач був взятий на облік платників податків органами державної податкової служби 17.08.2017 р. за № 265317211483.

01.10.2017 р. ТОВ «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК» зареєстровано платником податку на додану вартість, в зв`язку з чим йому був присвоєний індивідуальний податковий номер 415280926534.

Основним видом діяльності позивача є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Іншими видами діяльності позивача є : діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, надання в оренду вантажних автомобілів.

Чисельність працюючих станом на 01 грудня 2022 року становила 19 осіб відповідно до штатного розкладу, затвердженого 01 грудня 2022 р.

Податкова адреса та фактичне місцезнаходження - 02100, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Бажова, будинок 9. Зазначене офісне приміщення знаходиться у позивача у користуванні на підставі Договору №64-Б оренди нежилого приміщення від 01.09.2018 р., укладеному з АТ «УКРНАДРАПРОМІНВЕСТ» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24281989)

Також, Товариство розміщується за адресою 02105, м. Київ, Дніпровський район, проспект Миру, 15А, офіс 302-303, про що повідомлено податковий орган за формою №20-ОПП від 14 липня 2020 року (реєстраційний номер документу №9165532135).

Судом встановлено, що вказані офісні приміщення знаходиться у ТОВ «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК» у користуванні на підставі Договору №01-07/2020 оренди нежитлових приміщення від 01.07.2020 р., укладеному з ТОВ «ЕНТЕРКРІТ» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 42594577).

Позивач є власником 21 одиниці спеціалізованої та вантажної техніки, що дозволяє здійснювати достатньо широкий обсяг робіт. Всі одиниці спеціалізованої та вантажної автомобільної техніки зареєстровані відповідно до чинного законодавства за власником ТОВ «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК».

У зв`язку із здійсненням небезпечних видів робіт, Позивачем були отримані:

- Дозвіл №2538.19.32, виданий ГУ Держпраці у Київській області, термін дії з 21.08.2019 р. по 21.08.2024 р.

- Дозвіл №2537.19.32, виданий ГУ Держпраці у Київській області, термін дії з 21.08.2019 р. по 21.08.2024 р.

- Дозвіл №4583.19.32, виданий ГУ Держпраці у Київській області, термін дії з 19.12.2019 р. по 19.12.2024 р.

Для забезпечення потреб здійснення основних видів діяльності Позивачем отримані наступні ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки):

- №24500414202000221 від 27.07.2020 р. (Україна, Чернiвецька обл., м. Новодністровськ, квартал 19, буд. 20 б, (Загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального - 15000 літрів);

- №05220414202000951 від 22.12.2020 р. (Україна, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Машчерметівська, буд. 17).

- №02070414202200211 від 27.06.2022 р. (Україна, Вінницька обл., Калинівський район, с. Іванів, вул. Заводська, буд. 1).

Крім того, позивач має ліцензію на здійснення міжнародних перевезень, яка видана на підставі рішення Державної служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) №296 від « 14» червня 2022 р. та внесено до системи «ШЛЯХ» Укртрансбезпеки, що підтверджується Витягом від 12.04.2023 р.

Судом встановлено, що позивачем був укладений Договір оренди транспортних засобів з водієм №1407/22 від 14 липня 2022 року з ТОВ «АВТО-СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 39092057), відповідно до п. 1.1. якого у порядку та умовах, визначених цим Договором Орендодавець (ТОВ «АВТО-СТРОЙ») надає за плату в тимчасове платне користування Орендарю (ТОВ «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК») транспортні засоби, (надалі техніка) з водієм. Вартість за тимчасове платне користування Орендарем транспортних засобів вказується у Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору оренди транспортних засобів з водієм №1407/22 від 14 липня 2022 року передача техніки Орендарю і її повернення Орендодавцю оформляються актами приймання-передачі (передачі-приймання), підписується уповноваженими представниками сторін.

За умовами п. 1.8. Договору оренди транспортних засобів з водієм №1407/22 від 14 липня 2022 року техніка, яка надається в оренду за цим Договором, її кількість та її вартість (ціна) оренди, зазначаються в Додаткових угодах, Специфікаціях до Договору, а також у рахунках. Загальна сума Договору визначається загальною сумою оренди всієї Техніки.

Згідно з п. 3.2. Договору оренди транспортних засобів з водієм №1407/22 від 14 липня 2022 року розрахунки з орендної плати здійснюються на умовах 100 % передоплати, на підставі рахунку, який надається Орендодавцем до підписання Акту приймання - передачі Техніки.

Так, 14 липня 2022 року між позивачем та ТОВ «АВТО-СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 39092057) було укладено та підписано Специфікацію №1 до Договору оренди транспортних засобів з водієм №1407/22 від 14 липня 2022 року, відповідно до якої сторони на момент укладання Договору погодили перелік Техніки, яка буде надана/передана Орендарю в тимчасове платне володіння та користування (оренду) відповідно до умов Договору оренди транспортних засобів з водієм №1407/22 від 14 липня 2022 року, а саме:

- вантажний самоскид FORD CARGO д.н. НОМЕР_1 ;

- вантажний самоскид FORD CARGO д.н. НОМЕР_2 ;

- вантажний самоскид FORD CARGO д.н. НОМЕР_3 ;

- вантажний самоскид FORD CARGO д.н. НОМЕР_4 ;

- вантажний самоскид FORD CARGO д.н. НОМЕР_5 .

При цьому, 14 липня 2022 року на виконання умов п. 1.2, 1.4 Договору оренди транспортних засобів з водієм №1407/22 від 14 липня 2022 року, між позивачем та ТОВ «АВТО-СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 39092057) був підписаний Акт прийому-передачі (приймання) Техніки за переліком, зазначеним вище, який підтверджує передачу позивачу в правомірне користування вантажних автомобілів з водієм, які використовуються в господарській діяльності Товариства з метою отримання прибутку.

На підтвердження господарських операцій з оренди транспортних засобів з водієм між позивачем та ТОВ «АВТО-СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 39092057) були складені та підписані наступні документи за звітний період грудень 2022 р.:

- договір оренди транспортних засобів з водієм №1407/22 від 14 липня 2022 року;

- специфікація №1 від 14.07.2022 р. до Договору оренди транспортних засобів з водієм №1407/22 від 14 липня 2022 року;

- акт прийому-передачі (приймання) Техніки до Договору оренди транспортних засобів, з водієм № 1407/22 від 14.07.2022 р.;

- рахунок на оплату № 556 від 28 грудня 2022 р. на суму 73 495,20 грн.;

- акт надання послуг № 612 від 28 грудня 2022 р. на суму 73 495,20 грн.;

- платіжне доручення №181 від « 09» січня 2023 р. на суму 73 495,20 грн.;

- податкова накладна №1 від 28.12.2022 року на суму ПДВ 12 249,20 грн.

Отже, позивачем сформовано податковий кредит за наданою ТОВ «АВТО-СТРОЙ» за грудень 2022 року податковою накладною №1 від 28.12.2022 року на суму ПДВ 12 249,20 грн. за надання в оренду вантажних автомобілів, код послуги ДКПП 49.41, які в подальшому використовувалися позивачем у власній господарській діяльності для надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом в сукупності з власними вантажними автомобілями.

З метою провадження господарської діяльності та отримання прибутку, позивачем був укладений Договір №2707/22 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 27 липня 2022 р. з ТОВ «СПЕЦТЕХНІК ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 41623769), відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Виконавець (ТОВ «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК») на власний ризик та власними засобами зобов`язується надавати Замовнику (ТОВ «СПЕЦТЕХНІК ПЛЮС») послуги великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів (надалі за текстом - Техніки), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 1.2 вищезазначеного Договору встановлено, що Виконавець повинен надавати послуги Технікою особисто. У випадку неможливості надати послуги Технікою особисто Виконавець має право залучити до надання послуг Технікою третіх осіб, залишаючись в повному обсязі відповідальним перед Замовником за виконання Договору.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що послуги Технікою надаються Виконавцем на підставі Замовлення, наданого Замовником в електронній формі та погодженого Виконавцем. У випадку термінової потреби у наданні послуг Технікою Замовлення може бути надане та погоджено уповноваженими представниками Сторін в телефонному режимі.

Так, відповідно до Замовлення №7 від 30 листопада 2022 р. Виконавець зобов`язується надати послуги перевезення вантажів, а саме вантажним автомобільним транспортом - самоскидами Volvo FM та FORD CARGO, протягом періоду з 01 грудня 2022 р. по 20 грудня 2022 р. на об`єктах виконання, зазначених у вказаному Замовленні, щодо внутрішнього перевезення вантажів на території Замовника.

Відповідно до п. 4.1. Договору №2707/22 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 27 липня 2022 р. ціна (загальна вартість) визначається в національній валюті України - гривні, та складається із ціни (загальної вартості) витрат Виконавця та ціни (загальної вартості) наданих Технікою послуг, згідно з погодженими Сторонами Актами приймання-передачі наданих послуг.

При цьому, пунктом 5.1. Договору №2707/22 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 27 липня 2022 р. встановлено, що надані послуги передаються Виконавцем та приймаються Замовником за Актом приймання-передачі наданих послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів.

Так, на підтвердження здійснення господарської операції між Товариством та ТОВ «СПЕЦТЕХНІК ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 41623769) за Замовленням №7 від 30 листопада 2022 р. до Договору №2707/22 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 27 липня 2021 р. були складені наступні документи первинної бухгалтерської звітності:

- договір №2707/22 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 27 липня 2022 р.;

- замовлення №7 від 30 листопада 2022 р. до Договору №2707/22 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 27 липня 2022 р.;

- рахунок №86 від 23 грудня 2022 р. на загальну суму 2 420 549,96 грн.;

- акт наданих послуг №100 від 23 грудня 2022 р. на загальну суму 2 420 549,96 грн.;

- додаток до Акту наданих послуг №100 від 23 грудня 2022 р. на загальну суму 2 420 549,96 грн.;

- товарно-транспортні накладні на внутрішнє перевезення вантажів за період з 01.12.2022 по 20.12.2022 р.;

- податкова накладна №9 від 23 грудня 2022 р. на суму ПДВ 403 424,99 грн.;

- платіжне доручення №5263 від 30 грудня 2022 р. на суму 2 420 549,96 грн.

На виконання вимог п. 201.17 ст. 201 ПК України позивачем була складена податкова накладна №9 від 23 грудня 2022 р. на суму ПДВ 403 424,99 грн. та 09.01.2023 надіслана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних як така, що складена за результатами надання послуг на підставі акту надання послуг за правилом «першої події» (реєстраційний номер документу 9289536635).

Відповідно до отриманої Квитанцій №2 від 09 січня 2023 року вказана податкова накладна була отримана, але реєстрацію зупинено з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної №9 від 23.12.2022 р. (реєстраційний номер документу 9289536635) в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до Головного управління ДПС у місті Києві, Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з поясненнями вих. №01-16/01-2023 від 16 січня 2023 р. та копіями підтверджуючих документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, засобами телекомунікаційного (реєстраційний номер документу 9004606636).

За результатами розгляду вищезазначених пояснень, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві було прийнято рішення №8196394/41528092 від 02.02.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 23.12.2022 р. (реєстраційний номер документу 9289536635), з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивачем до Комісії центрального рівня подано скаргу №02-02/06-2023 від 02 червня 2023 року у зв`язку з протиправністю рішення відповідача-1 №8196394/41528092 від 02.02.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 23.12.2022 р.

За результатами розгляду скарги позивача, 13 червня 2023 року відповідачем-2 прийнято рішення №49647/41528092/2 від 13.06.2023 р. про залишення скарги позивача без задоволення та рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8196394/41528092 від 02.02.2023 р. без змін з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись зі спірним рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку № 1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Так, пунктом 1 Додатку № 3 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Як встановлено судом вище, відповідно до квитанції №2 від 09 січня 2023 року, спірна податкова накладна була отримана, але реєстрацію зупинено з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Тобто, як підстава зупинення реєстрації спірної податкової накладної зазначено, зокрема, про відповідність платника податку вимогам пункту 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Суд зазначає, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.

Посилання відповідача у квитанції на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків, а не обов`язком.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. Посилання відповідачем у розділі додаткова інформація є загальними.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу на те, що квитанція не містить розрахунку показників критерію, якому відповідає позивач, що свідчить про невідповідність квитанцій вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165.

Також у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі № 821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78326524).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що у спірному рішенні Комісії ГУ ДПС у м. Києві в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної фактично викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації спірної податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведено мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної.

Крім того, аналіз змісту оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданої позивачем податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

Натомість Комісія ГУ ДПС у м. Києві будь-якими належними доказами не обґрунтувала підстави прийняття оскаржуваного рішення, зокрема те, яких саме первинних документів необхідно надати позивачу.

Також Комісія ГУ ДПС у м. Києві не довела, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації спірної податкової накладної.

Суд вважає, що ненадання платником окремих необхідних документів пояснюється, передусім, відсутністю чіткої вимоги податкового органу стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження конкретної господарської операції.

У зв`язку з цим, сама по собі наявність у законодавстві відповідного переліку усіх можливих документів, які можуть бути використані для підтвердження правомірності складання податкової накладної, і ненадання платником усіх цих документів, не може розглядатись як обставина, що свідчить про вину платника або прямо доводить безпідставність реєстрації податкової накладної.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII,.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірного рішення, в якому не наведено мотиви його ухвалення та не зазначено підстав неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, а також про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що … адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС документів, а отже, не довели правомірності свого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві №8196394/41528092 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 23.12.2022 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 23.12.2022 року, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній" справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що податкова накладна № 9 підлягає реєстрації у день її подання, а саме 09.01.2023.

Стосовно позовної вимоги про скасування рішення ДПС України про відмову у задоволенні скарги суд вказує про відсутність правових підстав для її задоволення, оскільки рішення ДПС України за наслідками розгляду скарги на рішення ГУ ДПС в м.Києві не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, та не створює юридичного наслідку для позивача, а тому визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, суд враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 8052,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією від 20.06.2023.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 8052,00 грн підлягає стягненню на користь позивача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №8196394/41528092 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК» №9 від 23.12.2022 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 23.12.2022 р. № 09, складену ТОВ «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, а саме 09.01.2023.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦВАНТАЖ ЛОДЖІСТІК» (код ЄДРПОУ 41528092, вул. Бажова, буд. 9, м. Київ, 02100) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, вул.Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116) понесені судові витрати у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.