Рішення

від 27.03.2025 по справі 400/7117/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2025 р. № 400/7117/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомМиколаївської окружної прокуратури, бульв. Бузький, 15, м. Миколаїв, 54006, до відповідачаКуцубурської сільської ради, вул. Очаківська, 120, с. Куцуруб, Миколаївський район, Миколаївська область, 57550, провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Миколаївська окружна прокуратура (далі також позивач, прокуратура) звернулась до суду з адміністративним позовом до Куцурубської сільської ради (далі також відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Куцурубської сільської ради щодо невжиття заходів до реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825183800:02:000:1320 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».;

- зобов`язати Куцурубську сільську раду вчинити дії, спрямовані на державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825183800:02:000:1320 шляхом звернення із відповідною заявою та документами до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Ухвалою від 31.07.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю сільської ради щодо не вчинення дій спрямованих на визнання земельної ділянки з кадастровим номером 4825183800:02:000:1320 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме шляхом звернення із відповідною заявою та документами до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав. Ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою з додатками отримав 01.08.2024 року через електронний кабінет.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 року у справі № 640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Миколаївською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено бездіяльність Куцурубської сільської ради, яка полягає у невчинені необхідних заходів до державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, що підлягає поверненню територіальній громаді на підставі судового рішення у справі № 483/2263/19.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22.07.2021 року у справі № 483/2263/19 скасовано рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.05.2021 року в частині відмови у позові про витребування майна з чужого незаконного володіння та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 у власність Куцурубської сільської об`єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області земельну ділянку з кадастровим номером 482582800:02:000:1320 загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Судове рішення в частині позову про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування залишено без змін.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 09.11.2021 виправлено описку у постанові від 22.07.2021 року, а саме: у резолютивній частині постанови кадастровий номер земельної ділянки « 482582800:02:000:1320» виправлено на « 4825182800:02:000:1320».

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.02.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.05.2021 року в нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22.07.2021 року без змін.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825182800:02:000:1320 вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання. З урахуванням наведеного, встановивши, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - територіальної громади, не з її волі, суд дійшов висновку про її витребування у ОСОБА_1 на підставі положень ст. 388 ЦК України, визнавши, що такий спосіб захисту забезпечить відновлення порушених прав держави.

В межах виконавчого провадження АСВП № 66619613 з примусового иконання виконавчого листа № 483/2263/19, виданого 12.05.2021 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області, земельна ділянка з кадастровим номером 4825182800:02:000:1320 витребувана у ОСОБА_1 у власність територіальної громади.

З метою виконання зазначеного судового рішення та остаточного поновлення порушених прав Куцурубської територіальної громади Миколаївською окружною прокуратурою неодноразово надсилалися листи на адресу Куцурубської сільської ради про необхідність вжиття вичерпних заходів щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку (04.10.2021 року за № 50/2-4795ВИХ-21, 14.02.2022 року за № 50/2- 1080ВИХ-22, 20.04.2023 року за № 50/2-1948ВИХ-23, 16.10.2024 року за № 50/2-6202ВИХ-24, 18.03.2024 року № 50/2-1867ВИХ-24 та 12.06.2024 року № 50/2-3950ВИХ-24).

У відповідь на лист Миколаївської окружної прокуратури від 14.02.2022 року за № 50/2- 1080ВИХ-22 Куцурубською сільською радою листом від 18.03.2022 року за № 493/04.03 повідомлено прокуратуру про неможливість здійснення державної реєстрації земельної ділянки, у зв`язку з блокуванням державних реєстрів через введений воєнний стан на території України.

Листами від 17.05.2023 року № 411/04.03 та від 10.11.2023 року б/н сільська рада інформувала окружну прокуратуру про подачу документів для проведення державної реєстрації земельної ділянки на розгляд до державного реєстратора.

Однак, на день звернення до суду за Куцурубською сільською радою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно досі не зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825182800:02:000:1320.

Не погоджуючись із такою бездіяльністю Куцурубської сільської ради, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 121 Конституції України визначено, що на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.

Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно п. 51 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

Орган місцевого самоврядування, маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави у вказаній сфері, захист цих інтересів не здійснив.

При цьому, досліджуючи чинне законодавство України, судом встановлено, що в даній категорії справ законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом до сільської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій.

Однак, у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а також їх Положень, вказані органи не наділені повноваженнями на звернення до суду із адміністративними позовами щодо спонукання, в даному випадку Куцурубською сільською радою, виконати вимоги чинного законодавства України щодо здійснення державної реєстрації земельної ділянки яка розташова на території сільської ради.

Враховуючи наведене, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у комунальної власності.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходив із наступного:

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 10 вказаного Закону визначено статус сільських та селищних рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. 51 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

Разом з тим, земля є унікальним обмеженим природним і базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності та добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі № 688/2908/16-ц (п. п. 75-76), від 20.07.2020 року у справі № 923/196/20 (п. 39), від 14.12.2022 року у справі № 477/2330/18 (п. 132)).

Використання земельних ресурсів становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів народу України загалом та зокрема, мешканців Куцурубської громади. Забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, належить до основних завдань органу місцевого самоврядування.

Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23.11.2000 року у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Дотримання вимог чинного законодавства у сфері набуття та державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, зокрема земельні ділянки, теж становить суспільний інтерес, а недотримання встановлених вимог цьому інтересу суперечить.

Неефективне здійснення Куцурубською сільською радою від імені територіальної громади повноважень власника земель порушує економічні інтереси цієї громади, позбавляє її можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном (земельними ділянками).

Загалом, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Порушення майнових інтересів територіальної громади внаслідок тривалої бездіяльності Куцурубської сільської ради, нездійснення державної реєстрації права власності на земельні ділянки, є підставою для представництва інтересів держави прокурором.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений держа здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають право власності.

Статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Державний реєстр прав, серед іншого, повинен містити відомості про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства визначено, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади з метою захисту економічних основ місцевого самоврядування, недопущення скорочуванню обсягів доходів місцевих бюджетів, зменшення обсягів та погіршування умови надання послуг населенню, а також з метою захисту права комунальної власності територіальної громади у відповідності із законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Окрім того, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, що включає в себе:

- звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі;

- публікація органом місцевого самоврядування оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі;

- звернення органу місцевого самоврядування після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі до суду із заявою про передання відповідного нерухомого майна у комунальну власність (у порядку, визначеному ст.ст. 329 333 ЦПК України);

- звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі судового рішення.

Однак, всупереч вимог наведеного законодавства відповідачем, як уповноваженим органом, упродовж тривалого часу не вжито жодних з перелічених заходів, спрямованих на набуття прав на безхазяйне майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 4825182800:02:000:1320, чим допущено протиправну бездіяльність.

Як наслідок, підлягає задоволенню й похідна вимога про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825183800:02:000:1320 шляхом звернення із відповідною заявою та документами до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївської окружної прокуратури (бульв. Бузький, 15, м. Миколаїв, 54006, код ЄДРПОУ 02910048) Куцубурської сільської ради (вул. Очаківська, 120, с. Куцуруб, Миколаївський район, Миколаївська область, 57550, код ЄДРПОУ 40123381) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Куцурубської сільської ради щодо невжиття заходів до реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825183800:02:000:1320 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

3. Зобов`язати Куцурубську сільську раду вчинити дії, спрямовані на державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825183800:02:000:1320 шляхом звернення із відповідною заявою та документами до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.03.2025 року.

Суддя О.В. Малих