Рішення

від 27.03.2025 по справі 520/14921/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 березня 2025 року № 520/14921/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-ПРИЛАД (вул. Клочківська, буд.295, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ40711560) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд.16-Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-ПРИЛАД , з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000158/2 від 26.02.2024р.;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці Державної митної служби №UA807200/2024/000186.

Ухвалою від 04.06.2024р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 19.06.2024р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене провадження.

Ухвалою від 19.06.2024р. клопотання представника відповідача Харківської митниці Державної митної служби України про розгляду справи з викликом сторін залишено без задоволення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства України, однак відповідачем не прийнято їх до уваги при прийнятті спірного рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000158/2 від 26.02.2024р., у зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявленого позову заперечував та зазначив, що подані позивачем документи до митного оформлення містять суперечності та розбіжності. Відповідач вказує, що оскаржуване рішення винесене на підставах, у межах повноважень та в спосіб, визначений нормами Митного кодексу України (далі по тексту МК України) та інших підзаконних нормативних актів України, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення про коригування митної вартості товарів, а тому обставини для його скасування відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30 серпня 2022 року між MGL APPA CORPORATION м. Тайбей, Тайвань, у подальшому Постачальник, з одного боку, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еталон-Прилад» м. Харків, Україна, іменоване в подальшому Покупець, укладено Контракт №30/08-2022 (далі Контракт) предметом якого є призначення Покупця «уповноваженим дилером» та визначення умов, на яких Постачальник і Дилер будують свої відносини.

Згідно п. 1.1. Контракту на умовах та в порядку, передбачених даним Контрактом Постачальник виготовляє та поставляє, а Дилер приймає та оплачує Товар відповідно до замовлення Дилера.

Положеннями п. 3.2. Контракту передбачено, що умови поставки для кожної окремої партії товару вказуються в інвойсах.

Відповідно до п. 5.1 Контракту Покупець оплачує поставлений товар за цінами вказаними в рахунках (інвойсах) до даного Контракту.

Загальна вартість Контракту становить USD 500 000,00 (п`ятсот тисяч дол. США) (п. 5. 2. Контракту).

Відповідно до Комерційних інвойсів №6000076011 від 29.01.2024 та №6000076012 від 29.01.2024 умови поставки: 1) delivery adress (адреса доставки: Klochkivska street 295, Kharkiv, 61045, Ukraine; 2) currency (валюта): USD; 3) payment terms (порядок оплати): 100 % before shipment (100% передоплата); 4) inco term: FOB, Taipei, Taiwan; 5) due date (термін виконання): 29.01.2024.

У лютому 2024 року позивач за результатом виконання Постачальником зазначених вище замовлень здійснив митне оформлення товарів, які оформлялися митною декларацією 24UA807200002759U0 від 19.02.2024 на підставі Комерційних інвойсів №6000076011 від 29.01.2024, №6000076011 від 29.01.2024 та Проформ-інвойсів №1000053535 від 22.12.2023, №1000056709 від 22.12.2023, а саме товару:

Товар 1:

Мультиметр цифровий: АРРА 66RT, арт. 16010012 60 шт.; АРРА 62, арт. 16010002 150 шт.; АРРА 62Т, арт. 16010013 150 шт.;

Кліщі електровимірювальні цифрові: АРРА 36RIII, арт. 16020030 40 шт.

Мультиметр цифровий: АРРА 106, арт. 16010017 20 шт.; APPA IMETER5, арт. 1610028 -20 шт.

Кліщі електровимірювальні цифрові: АРРА А15, арт. 16020001 20 шт.

Мультиметр цифровий: APPA A16R, арт. 16020003 30 шт.4 АРРА 98ІІ, арт. 1000004737 29 шт.

Кліщі електровимірювальні цифрові: АРРА 97ІІ, арт. 1000004737 16 шт.; АРРА А16, арт. 1000004769 3 шт.

Мультиметр цифровий: АРРА А12, арт. 1000004760 3 шт.; АРРА 99ІІ, арт. 1000004743 2 шт.

Кліщі електровимірювальні цифрові: АРРА 82, арт. 1000004715 2 шт.; АРРА А11, арт. 1000004756 1 шт.

Товар 2:

Мультиметр цифровий: АРРА 505, арт. 16010025 30 шт.; АРРА 506, арт. 16010009 30 шт.; АРРА 506В, арт. 16010011 15 шт.

Товар 3

Кліщі електровимірювальні цифрові: АРРА 30R, арт. 16020029 80 шт.; АРРА 33ІІ, арт. 16020017 200 шт.

Мультиметр цифровий: АРРА 91, арт. 16010018 30 шт.

Пробник низьковольтний: АРРА VT-A, арт. 16030001 20 шт.

Товар 4:

Пробник низьковольтний: АРРА VT-B, арт. 16030004 40 шт.;

Індикатор напруги: АРРА VP-1 EU, арт. 16030003 20 шт.; АРРА VP-1 EUR, арт. 16030006 20 шт.;

Кліщі електровимірювальні цифрові: АРРА A17R, арт. 16020049 2 шт.

Товар 5:

Приладдя до вимірювальних приладів торгівельної марки АРРА: Перетворювач струму АРРА 39Т, арт. 1000004676 10 шт.

Товар 6:

Провідники електричні ізольовані для напруги не більш як 1000 В, оснащені з`єднувальними пристроями (щупами): Комплект вимірювальних дротів ATL-3N, арт. 1600013 200 шт.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807200/2024/002759 від 19.02.2024 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості) та 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).

19.02.2024 до спецпідрозділу митниці був направлений запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UA807200/2024/002759 від 19.02.2024. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.

В результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, в тому числі відповідно до частини 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, було встановлено, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально. Також встановлено, що документи, подані декларантом до митного оформлення, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, в тому числі відповідно до частини 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, було встановлено, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально. Також встановлено, що документи, подані декларантом до митного оформлення, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідь на повідомлення митного органу, декларантом надіслано наступні додаткові документи: - попередні митні оформлення; - лист від 19.02.2024 №2/19/7; -довідка транспортні витрати від 14.02.2024 №KL013106/1 (повторно); - платіжна інструкція від 28.12.2023 №64 (повторно); - проформа-інвойс від 22.12.2023 №1000056709 (повторно); - прайс-лист від 18.01.2023 б/н (повторно); - проформа-інвойс від 22.12.2023 №1000053535 (повторно); - експортна декларація від 22.02.2024 № CW/ /13/С09/03997; - лист від 23.02.2024 №2/23/4 та лист від 26.02.2024 №2/26/3 про неможливість надання інших додаткових документів і проханням прийняти рішення про визначення митної вартості товару.

Митним органом 23.02.2024 проведено додаткову консультацію декларанту щодо митної вартості товарів, оформлених в максимально наближений час до часу експорту оцінюваних товарів, на підставі цінової інформації, яка наявна в митному органі.

Товар № - 1; Заявлено МВ, дол. США/кг - 101,34; Мінімальний рівень МВ ЄАІС Держмитслужби, дол. США/кг - 116,831; Джерело - МД № (не Харківська митниця) - UA100360/2023/511139 від 26.09.2023 (тов. 1).

Товар № - 5; Заявлено МВ, дол. США/кг - 80,67; Мінімальний рівень МВ ЄАІС Держмитслужби, дол. США/кг - 99,518; Джерело - МД № (не Харківська митниця) - UA100360/2023/511139 від 26.09.2023 (тов. 4).

Товар № - 6; Заявлено МВ, дол. США/кг - 44,47; Мінімальний рівень МВ ЄАІС Держмитслужби, дол. США/кг - 71,195; Джерело - МД № (не Харківська митниця) - UA100360/2023/500876 від 01.02.2023 (тов. 4).

На підставі вищевикладеного та у зв`язку з тим, що декларантом не надано всіх затребуваних документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, митницею прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями ст: 54, 55, 57-58 МКУ прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA807000/2024/000158/2 від 26.02.2024 за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, згідно ст. 59 МКУ. При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься ціновій базі ЄАІС про подібні товари, митне оформлення яких вже здійснено, а саме: - товар №1 МД UA100360/2023/511139 від 26.09.2023 (тов. 1) (Київська митниця), оформлена на таких саме комерційних умовах (FOB), з країною виробництва Тайвань (ТW), виробником МGL APPA Corporation, торгівельною маркою АРРА, зі схожою вагою нетто 206,15 кг, з однаковими фізичними характеристиками; товар «Мультиметр цифровий. код товару УКТЗЕД 9030890000»; - товар №5 МД UAА100360/2023/511139 від 26.09.2023 (тов. 4) (Київська митниця), оформлена на таких саме комерційних умовах (FOB), з країною виробництва Тайвань (TW), виробником МGL APPA Corporation, торгівельною маркою АРРА, зі схожою вагою нетто 40,85 кг, з однаковими фізичними характеристиками; товар «Приладдя до вимірювальних приладів., код товару УКТЗЕД 9030900000»; - товар №6 МД UA100360/2023/500876 від 01.02.2023 (тов. 4) (Київська митниця), оформлена на таких саме комерційних умовах (FОВ), з країною виробництва Тайвань (ТW), виробником МGL APPA Corporation торгівельною маркою АРРА, з однаковими фізичними характеристиками; товар «Провідники електричні ізольовані., код товару УКТЗЕД 8544429098».

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом з урахуванням вищезазначеного, прийнято Рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000158/2 від 26.02.2024р.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.2024 р. у справі № 804/7882/16.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19.

Суд зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідачем зазначено номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 р. у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 р. у справі № 640/29559/20.

Крім того, суд зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 р. у справі № 804/1779/16.

Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар. Крім того, декларантом надавалися додаткові пояснення за запитами митного органу.

Отже, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення відповідача № UA807000/2024/000158/2 від 26.02.2024р. слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, відповідачем безпідставно застосовано до позивача другорядний метод визначення митної вартості товару (за ціною договору щодо ідентичних товарі), замість першого методу, що є підставою для визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Судом встановлено, що оскаржувана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів прийнята відповідачем з причин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаного рішення про коригування митної вартості через його протиправність, то картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також підлягає скасуванню.

З урахуванням вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255,293, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-ПРИЛАД (вул. Клочківська, буд.295, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ40711560) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд.16-Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000158/2 від 26.02.2024р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці Державної митної служби №UA807200/2024/000186.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд.16-Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-ПРИЛАД (вул. Клочківська, буд.295, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ40711560) суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.