Постанова

від 27.03.2025 по справі 420/26997/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26997/24

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Турецької І.О.,

Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСТРОНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСТРОНГ» звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополь, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №11530933/43502356 від 31.07.2024р. про відмову в реєстрації податкової накладної №54 від 15.05.2024р. на суму 198 237,25грн. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №54 від 15.05.2024р. на суму 198 237,25грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати Рішення №11530761/43502356 від 31.07.2024р. про відмову в реєстрації податкової накладної №49 від 30.04.2024р. на суму 104582,93грн.. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №49 від 30.04.2024р. на суму 104582,93грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію;

- стягнути з Відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополь про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11530761/43502356 від 31.07.2024р., №11530933/43502356 від 31.07.2024р. відмовлено у реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Податковим органом, під час зупинення реєстрації податкових накладних у кожному разі (3 накладні) зазначались ідентичні підстави для зупинення. При цьому, кожного разу Податковий орган не зазначав конкретний перелік документів, які необхідні податковому органу для здійснення відповідної реєстрації податкової накладної. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. При цьому слід зазначити, що підстава зазначена в оскаржуваному рішенні є необґрунтованою, оскільки Податковому органу було надано весь пакет документів на підтвердження реальності господарської операції: зокрема було надано договори оренди, договори постачання, акти звіряння, видаткові накладні, ТТН, витяги з оборотно-сальдової відомості та інші підтверджуючи документи.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки Товариством надано до контролюючого органу повний пакет документів, який підтверджує здійснення господарських операцій, якому комісією не надано належної оцінки. Крім того, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які конкретно документи необхідно надати комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а у рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних не конкретизовано, які саме документи складено з порушенням законодавства і в чому ці порушення полягають.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополь №11530933/43502356 від 31.07.2024р. про відмову в реєстрації податкової накладної №54 від 15.05.2024р. на суму 198 237,25грн..

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати Податкову накладну №54 від 15.05.2024р. на суму 198 237,25грн. подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСТРОНГ» (Миколаївське шосе,6, м.Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43502356) в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополь №11530761/43502356 від 31.07.2024р. про відмову в реєстрації податкової накладної №49 від 30.04.2024р. на суму 104582,93грн..

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати Податкову накладну №49 від 30.04.2024р. на суму 104582,93грн. подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСТРОНГ» (Миколаївське шосе,6, м.Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43502356) в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополь (просп.Ушакова, буд.75, м.Херсон, 73022, код ЄДРПОУ 43995495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСТРОНГ» (Миколаївське шосе,6, м.Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43502356) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4844,40 грн.

Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Трейдстронг» було надано усі необхідні для реєстрації податкових накладних первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «Трейдстронг» (код 43502356) в межах господарської діяльності займається наступними видами діяльності:

47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах

46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах

46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом i кондитерськими виробами

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту

73.20 Дослiдження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки

47.19 Iншi види роздрiбної торгiвлi в неспецiалiзованих магазинах

31.09 Виробництво iнших меблiв

68.20 Надання в оренду й експлуатацiю власного чи орендованого нерухомого майна

46.33 Оптова торгiвля молочними продуктами, яйцями, харчовими олiями та жирами

47.23 Роздрiбна торгiвля рибою, ракоподiбними та молюсками в спецiалiзованих магазинах

46.38 Оптова торгiвля iншими продуктами харчування, у тому числi рибою, ракоподiбними i молюсками

47.11 Роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

46.90 Неспецiалiзована оптова торгiвля

46.31 Оптова торгiвля фруктами й овочами

47.29 Роздрiбна торгiвля iншими продуктами харчування в спецiалiзованих магазинах

46.32 Оптова торгiвля м`ясом i м`ясними продуктами

47.24 Роздрiбна торгiвля хлiбобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спецiалiзованих магазинах

46.34 Оптова торгiвля напоями

46.37 Оптова торгiвля кавою, чаєм, какао та прянощами

46.39 Неспеціалізована оптова торгiвля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

47.22 Роздрібна торгівля м`ясом i м`ясними продуктами в спецiалiзованих магазинах

Засновником ТОВ «Трейдстронг» є ОСОБА_1 . Статутний капітал ПП становить 1000,00грн. ТОВ «Трейдстронг» не має філій, дочірніх підприємств тощо. Не здійснює ліцензійної діяльності.

У своїй господарській діяльності ТОВ «Трейдстронг» використовує орендоване, згідно Договору оренди нежитлових приміщень №ОП0101-2023 від 1.01.2023р., у ТОВ «ПМК-19» офісне приміщення, яке розташоване за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, буд. №6.

З метою отримання прибутку та в межах господарської діяльності, ТОВ «Трейдстронг» згідно Договору суборенди нежитлових приміщень №89090 від 1.04.2024р. надає ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 36962487) в суборенду та експлуатацію приміщення за адресою: м.Миколаїв, вул.Миру, 1/1, яке на підставі Договору оренди нежитлових приміщень від 1.04.2024р. орендувало у ТОВ «Домовіт.Дизайн-Центр» (код за ЄДРПОУ 23401635).

Договори щодо надання комунальних послуг з електро-, водо- та газопостачання до торгівельного центру, що розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Миру, 1/1 оформлені на ТОВ «НОВОСТРОЙ-ЛЮКС» (код 35329956).

Позивач зазначає, що частина торгівельного центру, знаходиться у користуванні ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» за договором оренди нежитлових приміщень. Таким чином, саме ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» виступає користувачем частини комунальних послуг, що надаються до будівлі торгівельного центру.

Тому ТОВ «НОВОСТРОЙ-ЛЮКС» на підставі Договору оренди нежитлових приміщень №ОП01/04-2024 від 1.04.2024р нараховує компенсацію, спожитих ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», комунальних послуг ТОВ «Трейдстронг» згідно даних лічильників.

У період з квітня по травень 2024р. ТОВ «Трейдстронг», згідно укладеного Договору суборенди нежитлових приміщень №89090 від 1.04.2024р., нарахував ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» комунальні послуги та отримав за це оплату. Про що було складено відповідні первинні документи, на підставі яких, згідно п.187.1 ст.187 ПКУ, були виписані відповідні податкові накладні.

Податкова накладна №49 від 30.04.2024р. була оформлена на дату першої події нараховано послуги відшкодування витрат з електроенергії за квітень 2024р. та складено акт здачі приймання робіт (надання послуг) №5 від 30.04.2024р. на суму 104582,93грн.

Податкова накладна №54 від 15.05.2024р. була оформлена на дату першої події оплата за послуги відшкодування витрат з електроенергії на суму 302820,18грн. згідно платіжної інструкції №162338 від 15.05.2024р. (Рахунок №73789Е від 30.04.2024р., на який посилається у призначенні платежу платіжної інструкції надається). Податкова накладна №54 була виписана на суму різниці платіжної інструкції№162338 від 15.05.2024р. та заборгованості за послуги з електропостачання, яка станом на 15.05.2024р становила 104582,93грн.

Згідно отриманої Квитанції від 14.05.2024р., відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 30.04.2024р. №49 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.9529%, "Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування реальності господарських операцій, Позивачем надано Податковому органу письмові пояснення щодо змісту господарських операцій, а також відповідні підтверджуючи документи, зокрема: договори оренди, договори постачання, акти звіряння, видаткові накладні, ТТН, витяги з оборотно-сальдової відомості та інші підтверджуючи документи.

Згідно отриманої Квитанції від 14.05.2024р., відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 15.05.2024 №54 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.9529%, "Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових.

В обґрунтування реальності господарських операцій, Позивачем надано Податковому органу письмові пояснення щодо змісту господарських операцій, а також відповідні підтверджуючи документи, зокрема: договори оренди, договори постачання, акти звіряння, видаткові накладні, ТТН, витяги з оборотно-сальдової відомості та інші підтверджуючи документи.

Рішенням Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополь № 11530933/43502356 від 31.07.2024р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 54 від 15.05.2024р. на суму 198 237,25грн., відмовлено в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): до повідомлення платником надано виписку за рахунками від 15.05.2024р. в якій відсутня деталізація послуги за яку здійснена оплата.

Рішенням Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополь №11530761/43502356 від 31.07.2024р. про відмову в реєстрації податкової накладної №49 від 30.04.2024р. на суму 104582,93грн., відмовлено в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): до повідомлення платником надано акт наданих послуг від 30.04.2024р. №5, який складено з порушенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999.

Не погодившись із зазначеними рішенням податкового органу та вважаючи, що до податкового органу позивачем надано повний та вичерпний перелік документів, який відображає усі аспекти господарських операцій між товариством та його контрагентами, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ.

Відповідно до п.п.10,11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165 від 11.12.2019р., (далі Порядок №1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019р. № 520.

Відповідно до п.п.4,5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Мінфіну 12 грудня 2019р. №520 (далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.п.9,11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах від 18 листопада 2021р. у справі №380/3498/20, від 20 січня 2022р. у справі №140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом п.5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 3 листопада 2021р. у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як вбачається із матеріалів справи, що згідно квитанцій від 14.05.2024р, відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, реєстрація податкової накладної №49 від 30.04.2024р. та №54 від 15.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.9529%, "Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що платник податку відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку.

Апеляційний суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Пункт 7 зазначених Критеріїв ризиковості передбачає, що платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п. 46.2 ст.46 ПКУ..

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач жодним чином не конкретизував, яка саме податкова інформація наявна у контролюючих органах, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

Разом з тим, у квитанції про зупинення, контролюючий орган запропонував надати платнику податку пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на виконання вимог цієї норми ТОВ «Трейдстронг» направлено до податкового органу пояснення разом із відповідними документами на підтвердження операцій із контрагентами, зокрема: договори оренди, договори постачання, акти звіряння, видаткові накладні, ТТН, витяги з оборотно-сальдової відомості та інші підтверджуючи документи.

Необхідно звернути увагу на те, що податковий орган у своїх квитанціях не конкретизував саме які документи позивач мав надати йому, а після отримання, наданих позивачем документів, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.

Як вбачається із оскаржуваних рішень, податковий орган відмовив ТОВ «Трейдстронг» в реєстрації податкових накладних з підстав: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): до повідомлення платником надано акт наданих послуг від 30.04.2024р. №5, який складено з порушенням ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 та «до повідомлення платником податку надано виписку за рахунками за 15.05.2024р. в якій відсутня деталізація послуги, за яку була здійснена оплата».

Водночас, судова колегія зазначає, що жоден із вказаних документів не підкреслений податковим органом, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства без конкретизації, не може вважатись обґрунтованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що саме лише зазначення про складання документів із порушенням та/або відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Натомість, позивачем на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, надало пояснення та відповідні первинні та бухгалтерські документи.

При цьому, судова колегія вважає, що надані позивачем до суду первинні документи доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Окрім того, судова колегія зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 7.12.2022р. по справі за №500/2237/20.

Також, надаючи правову оцінку прийнятому відповідачем рішенню про відмову у реєстрації податкової накладної, апеляційний суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

На вирішення питання щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної впливає й той факти, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі за №815/2985/18, від 10.04.2020р. у справі за №819/330/18, висновки якого, в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, контролюючий орган не довів обґрунтованості відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

Під час розгляду даної справи, позивачем, на підтвердження своїх тверджень, були надані відповідні докази та документи, а саме ті документи, які товариством було надано ДПС при подачі спірних податкових накладних.

Розглянувши надані документи, судова колегія вважає, що товариством було надано до податкового органу весь перелік первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій та у податкового органу при дослідженні вказаних документів не виникало питань щодо їх оформлення чи фіктивності, а також надані документи повністю спростовують доводи податкового органу зазначені в апеляційній скарзі.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що окрім доводів щодо скасування судового рішення першої інстанції, податковим органом не надано жодного відповідного і належного доказу.

Що стосується посилань в апеляційній скарзі, як на правомірність оскаржуваних рішень, щодо того, що товариством на розгляд комісії надано банківські виписки, які складені з порушенням чинного законодавства, оскільки відсутні обов`язкові реквізити, зокрема підпис надавача платіжних послуг та підпис платника, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, виходячи з наступного.

Судова колегія зазначає, що самий по собі процес банківської безготівкової оплати певних послуг є подією об`єктивною, тобто платник позбавлений можливості сформувати платіжний документ, якщо оплати не відбулось. До того ж, якщо у контролюючого органу є сумніви щодо реальності здійснення оплати між контрагентами, то він не позбавлений можливості, по-перше, здійснити власну перевірку, звернувшись до банківської установи, а по-друге, надіслати запит платнику щодо надання копії відповідного платіжного документу, засвідченого фінансовою установою.

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкових накладних судова колегія також враховує те, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативних для позивача рішень з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.03.2023 р. у справі № 200/6012/20-а, від 30.05.2023 р. у справі № 500/889/21, від 04.05.2023 р. у справі № 420/14819/20, від 27.04.2023 р. у справі № 460/8040/20, від 12.04.2023 р. у справі № 420/4704/19, від 27.01.2022 р. у справі № 380/2365/21, від 05.01.2021 р. у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 р. у справі № 640/10988/20, від 16.04.2019 р. у справі № 826/10649/17, від 18.06.2019 р. у справі № 0740/804/18, від 28.10.2019 р. у справі № 640/983/19, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 р. у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а.

У постановах від 12.11.2019р. у справі №816/2183/18, від 21.05.2019р. у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020р. у справі №360/1776/19, від 27.04.2020р. у справі №360/1050/19, від 18.06.2020р. у справі №824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

При цьому, в межах спірних правовідносин, судова колегія звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

При цьому, судова колегія зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянтом не зазначено більше жодного доводу на підтвердження своїх дій та рішень щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ «Трейдстронг» та скасування оскаржуваних рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за поданими податковими накладними, а податковим органом не доведено протилежне.

Апеляційний суд також враховує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12 листопада 2019р. у справі за №816/2183/18, від 18 лютого 2020р. у справі за №360/1776/19, від 27 квітня 2020р. у справі за №360/1050/19, від 18 червня 2020р. у справі за №824/245/19-а та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії податкового органу по прийняттю спірних рішень, в яких не наведено мотиви їх ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

О.А. Шевчук