Рішення

від 26.03.2025 по справі 307/3880/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3880/24

Провадження № 2/307/953/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі судді головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Кривошея Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами ч. 2 ст. 247ЦПК України (завідсутності учасниківсправи танездійсненняфіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про припинення стягнення аліментів,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Панфілов П.Г. 10 вересня 2024 року від імені позивача пред`явив до ОСОБА_2 позов про припинення стягнення аліментів на утримання дітей.

В обґрунтування позову посилався на те, що 26 січня 2008 рокупозивач із відповідачкою зареєстрували шлюб, під час перебування в якому у них народилося двоє дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після укладення шлюбу позивач із відповідачкою та дітьми проживали у будинку батьків позивача в смт. Тересва, однак їх спільне життя не склалося, тому у жовтні 2018 року відповідачка разом із дітьми переїхала проживати у будинок своїх батьків у с. Калини та в січні 2020 року звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу, який розірвано на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 березня 2020 року.

Після розірвання шлюбу малолітні дочки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишилась проживати з матір`ю, оскільки вони вважали, що матір буде краще здійснювати догляд за дітьми, ніж він, позивач.

У червні 2022 року його, ОСОБА_1 , мобілізували до лав Збройних сил України.

На час ухвалення рішення суду про стягнення з позивача аліментів, питання про визначення місця проживання дочок не розглядалося, за його мовчазної згоди діти залишились проживати з відповідачкою і перебувати на її утриманні, однак відповідачка зі своїми обов`язками не справилась, а навпаки разом зі своїм співмешканцем вчинила щодо малолітньої ОСОБА_4 злочини сексуального характеру, у зв`язку з чим 29.03.2023 року їй оголошено підозру та Тячівським районним судом їй обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, де відповідачка ОСОБА_2 перебуває і до теперішнього часу.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 березня 2023 року (справа №307/1220/23) постановлено порушити перед органом опіки та піклування Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області питання про необхідність влаштування неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що залишилися без нагляду, або встановлення над ними опіки чи піклування.

30.03.2023 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були передані під опіку матері позивача ОСОБА_7 , згідно з наказом № 1 начальника служби у справах дітей Дубівської селищної ради дітей влаштовано в родину бабусі.

Батько дітей, ОСОБА_1 у той час проходив реабілітацію після поранення та повернувся додому, і з того часу фактично діти проживають разом з позивачем у будинку його батьків за адресою АДРЕСА_2 та перебувають на повному його утриманні та вихованні.

Так, рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 травня 2024 року (справа № 307/1796/23) відповідачку ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Вважає, що стягнення аліментів з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 підлягає припиненню, адже з 30 березня 2023 року неповнолітні дочки проживають разом з ним та перебувають на повному його утриманні.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24 жовтня 2024 року, яке неодноразово було відкладено, востаннє на 03 лютого 2025 року.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в залі суду на 18 березня 2025 року.

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 адвокат Панфілов П.Г. у підтримання позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала з підстав, наведених позивачем, зазначила, що заборгованість, яка виникла у ОСОБА_1 зі сплати аліментів у той час як діти проживали з нею, він повинен віддати дітям.

Представник третьої особи - Тячівський ВДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомлений, у судове засідання не з`явився, без пояснення причин неявки.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідачки, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно копій паспортів, свідоцтв про одруження та народження відомо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 26 січня 2008 року зареєстрували шлюб, під час перебування у якому в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 17, 18, 20 23, 25, 26, 27).

Рішеннями Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2019 року та 31 березня 2020 року відповідно, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 1 500 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, на підставі якого 20 червня 2019 року видано виконавчий лист; розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 30 33, 28 - 29).

Із наказів Служби у справах дітей Дубівської селищної ради № 2 та № 3 від 30 березня 2023 року відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на підставі акта обстеження умов перебування дитини від 29.03.2023 року встановлено факт відсутності батьківського піклування, поставлено їх на облік як дітей залишених без батьківського піклування та встановлено тимчасове місце проживання дитини в родині їх баби ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 33 - 37).

Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 березня 2023 року відносно ОСОБА_2 , яка підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 153 та ч. 4 ст. 301 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави, яка утрмується під вартою на даний час (а. с. 38-42).

Із акта обстеження матеріально-побутових умов проживання від 24 липня 2024 року, відомо, що ОСОБА_1 є батьком двох дочок: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; діти на даний час проживають із ним, у будинку його батьків: ОСОБА_9 , 1960 року народження, та ОСОБА_7 , 1961 року народження, які допомагають ОСОБА_1 із їх вихованням. ОСОБА_2 із дітьми не проживає та участі у їхньому вихованні не приймає (а. с. 43).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 травня 2024 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав щодо дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та рішення суду набрало законної сили 08 липня 2024 року (а. с. 44 - 52).

Статтею 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Способи захисту сімейних прав та інтересів установлені ч. 2 ст. 18 Сімейного Кодексу України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно ст. ст. 180,181 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; у випадку, коли сторонам не вдалося дійти згоди, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 179Сімейного кодексуУкраїни передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей (постанови Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 682/690/16-ц, від 17 квітня 2024 року у справі № 750/10188/20).

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16, від 17 квітня 2024 року у справі № 750/10188/20, відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

У силу приписів ст.197 Сімейного Кодексу України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 750/10188/20 постановив, що зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі.

Як встановлено судом, на даний час ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні стосовно своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 ряду злочинів, серед яких тяжкий злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості і в провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, потерпілою у якому є її малолітня дочка ОСОБА_4 .

На даний час відповідачка ОСОБА_2 перебуває у державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9», вул. Довженка, 8 «а» у м. Ужгород, Закарпатської області.

Досліджені судом докази підтверджують факт того, що відповідачка ОСОБА_2 , з 30 березня 2023 року і по сьогоднішній день утримується під вартою, діти проживають із батьком та перебувають на його повному утриманні і вихованні; відповідачка участі у вихованні дітей не приймає, її позбавлено батьківських прав відносно дочок, рішення суду набрало законної сили.

Враховуючи, що діти проживають з позивачем та повністю знаходиться на його утриманні, істотно змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки.

Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких вона утримується.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другоїстатті 197 Сімейного Кодексу Україниможе бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів.

Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини (поставна Верховного суд від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц).

Беручи до уваги загальні принципи регулювання сімейних відносин та способи захисту сімейних прав, те, що аліменти є місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а судом встановлено, що діти проживають з батьком, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідачки аліментів на утримання дітей, що стягуються на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2019 року.

Стягнення з позивача аліментів на утримання дітей, за умови, що діти проживають з ним та перебувають на його утриманні, суперечить положенням ст. 181 Сімейного Кодексу України, згідно якої аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку що з 30 березня 2023 року слід припинити примусове стягнення аліментів з позивача у користь відповідачки та звільнити позивача від сплати заборгованості щодо сплати аліментів з цього ж дня.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Припинити з 30 березня 2023 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі по 1500 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення нею повноліття, які стягуються на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2019 року (справа № 307/951/19, провадження № 2/307/946/19).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, яка виникла з 30.03.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_10 , АДРЕСА_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , яка проживає без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_2 .

Третя особа: Тячівський ВДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Лазівська, 2 у м. Тячів Закарпатської області, код ЄДРПОУ 34982020.

Повний текст рішення складено 26 березня 2025 року.

Суддя Л.Р.Сас