Рішення

від 18.03.2025 по справі 608/2943/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2025 Справа №608/2943/24 Провадження №2/607/1831/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді - Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак І.Є., відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей Нагірянської сільської ради про встановлення факту перебуванні на утриманні трьох малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей Нагірянської сільської ради, просить встановити факт перебування на його утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позов мотивовано тим, що він перебуває в шлюбі із відповідачкою з 27 серпня 2022 року. В цьому шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Окрім цього, з ними у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , живуть малолітні діти ОСОБА_1 від попередніх шлюбів, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відділ соціального захисту населення Нагірянської сільської ради надав ОСОБА_1 статус багатодітної сім`ї, на підставі чого, було видано відповідне посвідчення серія НОМЕР_1 , строком дії до 26.09.2032 та отримує соціальну допомогу. Інших доходів ОСОБА_1 не має, аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не отримує. На утримання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 з огляду на їх потреби, як фізичні, так і моральні необхідно великі матеріальні вкладення. Враховуючи, що ОСОБА_1 має дохід тільки у вигляді соціальної виплати як багатодітна сім`я в розмірі на сьогоднішній день склав від 1218 гривень до 8000 гривень, цих коштів не вистачає на утримання трьох дітей. Окрім цього, у позивача на утриманні також перебуває малолітній син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 від першого шлюбу.

Ухвалою судді Чортківського районного суду Тернопільської області Коломієць Н.З. від 05.12.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справіта призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 10.01.2025 вказану цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.02.2025 справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із занесенням до протоколу судового засідання від 03.03.2023 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності.

Відповідачка в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги. Зазначила, що позивач є її чоловіком, у них є спільний син. В неї також є ще двоє неповнолітніх дітей від попередніх шлюбів, однак, батьки цих дітей не підтримують з ними відносин, вона не зверталася із вимогами про стягнення аліментів. Чоловік проходить військову службу за контрактом. Встановлення факту потрібно для переведення його в тилову частину.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 ) зареєстрували шлюб 27.08.2022, що видно із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.11.2024.

В цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 29.11.2022.

Також, відповідачка ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , батько - ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , батько ОСОБА_9 .

Позивач ОСОБА_6 є батьком неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , мати ОСОБА_10 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданої Нагірянською сільською радою від 20.11.2024 №125 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також проживають без реєстрації ОСОБА_1 та її діти від попереднього шлюбу: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 комісії Нагірянської сільської ради від 29.10.2024, ОСОБА_1 проживає в селі Мухавка Чортківського району разом із чоловіком ОСОБА_2 та своїми дітьми: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 в житловому будинку, який належить батькам чоловіка ОСОБА_2 . Громадянин ОСОБА_8 , який є колишнім чоловіком ОСОБА_1 на території села не з`являється, до дитини не навідується, син ОСОБА_11 перебуває на утриманні матерні та її чоловіка ОСОБА_2 . Також, громадянин ОСОБА_9 , який є колишнім чоловіком ОСОБА_1 на території села Мухівка не з`являється, до дитини ОСОБА_5 не навідується, дочка перебуває на утриманні матерні та її чоловіка ОСОБА_2 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого відділом соціального захисту населення Нагірянської сільської ради 21.12.2022, ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

Строцень ОСОБА_12 не працює, отримує соціальну допомогу (8000 грн на місяць) від управління соціального захисту населення Чортківської РДА, що видно із відомостей з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с. 22-24).

ОСОБА_2 з 2018 року проходить службу у військовій частині НОМЕР_7 (а.с. 25-27).

Як видно з інформації № 168453 від 28.10.2024 Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області, № 34805 від 28.10.2024 Збаразького відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області відповідачка ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не отримує.

Згідно довідки за № 25 від 20.11.2024 КП (УЗ) КНП «Нагірянський ЦПМСД» Нагірянської сільської ради в якій зазначено, що батько ОСОБА_4 не цікавиться станом здоров`я сина, не супроводжує його.

Також, відповідно до довідки за № 26 від 20.11.2024 КП (УЗ) КНП «Нагірянський ЦПМСД» Нагірянської сільської ради, батько ОСОБА_5 не цікавиться станом здоров`я доньки, не супроводжує її.

ОСОБА_5 має вроджену ваду розвитку товстого кишківника: доліхоколон, що підтверджується виписним епікризом № 6192 від 09.06.2023 року виданий КНП «ТОДКЛ» ТОР, виписний епікриз № 403 від 24.01.2023 року виданий КНП Чортківська ЦМЛ.

ОСОБА_4 відвідує Мухавський заклад дошкільної освіти загального розвитку «КОЛОБОК» Нагірянської сільської ради, що підтверджується довідкою № 6, ОСОБА_5 навчається у Ягільницькому опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нагірянської сільської ради, що підтверджується довідкою № 78 від 20.11.2024.

Заслухавши пояснення відповідача, яка просила задовольнити позов, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Згідно з частиною другою статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

У цій справі, позивач просить встановити факт перебування на його утримуванні свого сина та неповнолітніх дітей дружини від попередніх шлюбів.

Мету встановлення факту позивач не вказує. Разом із тим, із пояснень відповідачки вбачається, що її чоловік проходить військову службу за контрактом.

Суд вважає, що вимога заявника фактично пов`язана з виникненням, зміною або припиненням особистих майнових прав батьків дитини, які закріплені в Сімейному кодексі України. Такими до прикладу можуть бути право батьків на визначення місця проживання дитини, а такий спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом; право матері чи батька на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав у випадку, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, відібрання дитини, тощо.

Слід звернути увагу, що приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У справі, яка переглядається, позивач просить установити факт утримання ним дітей дружини від попереднього шлюбу, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для біологічного батька дітей.

При цьому, вказані батьки не залучені в якості відповідачів, а пред`явлення позову до неналежного відповідача, або незалучення всіх відповідачів, які мають відповідати за позовом, є самостійною підставою для відмови у прозові.

У статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Доведення факту виховання дітей вітчимом пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких біологічний батько не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дітей, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Згідно з частиною першою статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1 ст. 268 СК України).

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, суд зазначає, що ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 , має право на участь у вихованні дітей дружини: (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Таким чином, у вітчима виникає обов`язок утримувати дітей лише у разі відсутності у них матері та батька, або вони з поважних причин не можуть надавати належного утримання, що відповідає правовій позиції Верховного суду у постанові від 14.12.2023 року № 160/11228/23.

Як вбачається з матеріалів справи батьком неповнолітнього ОСОБА_11 є ОСОБА_8 , а батьком неповнолітньої ОСОБА_13 є ОСОБА_9 , які відповідно до вищенаведених норм права зобов`язані утримувати своїх дітей, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі та чи проживають разом з дітьми або окремо від них.

Позивач є вітчимом дітей, Суду не надано суду достатніх та переконливих доказів того, що батьки дітей з поважних причин не можуть надавати дітям належного утримання.

З наданих суду документів видно, що відповідачка із позовами про стягнення аліментів не зверталася. Однак, вказане не свідчить, що батьки дітей не в змозі сплачувати аліменти на їх утримання, немає даних, що вони непрацездатні, не отримують інші доходи тощо.

Також позивачем не надано жодних переконливих доказів того, що позивач матеріально утримує дітей, відсутні докази, які саме витрати він несе на утримання дітей, надана інформація про заробітну плату із відомостей з пенсійного фонду не свідчить про факт утримання дітей дружини.

Докази відсутності у матері дітей значного доходу протягом певного періоду часу не звільняє її покладеного на неї законом обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей, у тому разі і за допомогою держави у певних випадках, і не робить автоматично заявника зобов`язальною особою з утримання дітей.

Суд зауважує, що відповідно до вимог статті 3 ЦПК України й статті 15 ЦК України в порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право.

Суду не надано доказів того, що відповідачем порушено цивільне право чи інтерес позивача, який підлягає судовому захисту. При цьому, позивач у позові не зазначив мету встановлення факту, який він просить встановити чи це відстрочка від мобілізації, чи звільнення від військової служби, чи інша підстава.

Суд зазначає, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Постановою ВС від 25 вересня 2019 року, справа № 753/2187/17 Верховний Суд роз`яснив, що як правило, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Суд зазначає, що законом не заборонено ОСОБА_2 добровільно утримувати неповнолітніх дітей своєї дружини від попередніх шлюбів, дбати про їх всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про її духовний та фізичний стан, проте таке право заявника не породжує юридичного значення за наслідками встановлення факту, про який просить позивач.

Тому, суд доходить остаточного висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 95 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей Нагірянської сільської ради про встановлення факту перебуванні на утриманні трьох малолітніх дітей відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , Адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса зареєстрованого місяця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Нагірянської сільської ради, адреса: Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Нагірянка, вул. О. Кобилянської, 5.

Повний текст рішення виготовлено 28.03.2024.

Головуючий суддяВ. М. Позняк