Рішення

від 28.03.2025 по справі 338/6/25

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/6/25

28 березня 2025 року Богородчанський районний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Решетова В. В.,

з участю секретаряОстапишин І. Р.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вселищі Богородчаницивільну справуза позовом ОСОБА_1 доСолотвинської селищноїради Івано-Франківськогорайону Івано-Франківськоїобласті, 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , належного за життя на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка, відповідно до рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2023 року доводиться позивачу родичкою четвертого ступеня споріднення- троюрідною тіткою.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його троюрідна тітка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла частину спадкового майна після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину після смерті своєї матері в порядку ст. 548, 549 ЦК УРСР вступивши в управління та володіння спадковим майно, зокрема зробила ремонт у будинку, обробляла присадибну земельну ділянку. Позивач зазначає, що отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що за адресою: АДРЕСА_1 не представляється можливим, оскільки спадкодавець за життя право власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, у встановленому законом порядку не зареєстрував. Так після звернення до нотаріуса позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності цього житлового будинку померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В зв`язку з чим за захистом своїх спадкових прав звернулася до суду.

Позивач в судовому засіданні, будучи допитаним в якості свідка, позов підтримав та просив його задовольнити, з підстав зазначених у позові. Засвідчив що ОСОБА_4 являється йому троюрідною тіткою, у якої відсутні інші родичі чи спадкоємці. Після смерті своєї матері ОСОБА_6 , з якою ОСОБА_4 постійно проживала, вона успадкувала житловий будинок по АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 являється інвалідом 2 групи з вадами розвитку, за якою позивач зі своєю мамою здійснювали догляд. Після погіршення здоров`я ОСОБА_4 , яка була лежача та не могла себе обслуговувати, позивач проживав з тіткою в її будинку та здійснював за нею догляд, після її смерті провів поховання за власний кошт.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав та підтвердив факти викладені позивачем.

Третя особа в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що позивач являється сином його племінника. ОСОБА_4 являється троюрідною тіткою позивача. ОСОБА_4 , була інвалідом з дитинства 2 групи та страждала психічним захворюванням. За нею здійснювали догляд позивач та його мама. В останній час ОСОБА_4 тяжко хворіла онкологічним захворюванням. Позивач до самої смерті доглядав її та проживав разом з нею у її будинку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 успадкувала будинок після своєї матері ОСОБА_6 , проживаючи з матір`ю з самого дитинства. Батьками ОСОБА_8 є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . ОСОБА_4 народила дитину, яка невдовзі померла. Сім`ї чи інших дітей не мала. Родичі у ОСОБА_4 чи особи, які можуть претендувати на житловий будинок відсутні.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Солотвинської селищної ради від 20.09.1960 р., акту складеного представником міськінвентарбюро від 09.08.1960р. та заключення про реєстрацію домоволодіння від 10.08.1960р., житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , належав на праві приватної власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Після смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцями першої черги за законом були його дружина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка прийняла спадщину, але не оформила свого спадкового права, оскільки померла в ІНФОРМАЦІЯ_8 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за якою було зареєстровано право власності на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право на спадщину за законом, виданою Богородчанською ДНК 22.02.1989р.

Разом з тим після смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 до Богородчанської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_3 1945 року народження (син), який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

12 вересня 2002 року помирає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 . Спадкоємицею першої черги за законом, являлася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до довідки Солотвинської селищної ради №662/02-70 від 17.12.2024р. та погосподарських книг, прийняла спадщину після смерті своєї матері в порядку ст. 548, 549 ЦК УРСР вступивши в управління та володіння спадковим майном.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року.

Таким чином, враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , до спірних правовідносин слід застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з положеннями ст. ст. 549, 554 ЦК УРСР визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (ст. ст.528і534цьогоКодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на спадкове майно а саме на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .

27грудня 2022року помирає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка намомент смертіпроживала табула зареєстрованаза адресою АДРЕСА_1 . Разом з останньою на момент смерті проживав без реєстрації позивач ОСОБА_1 , який здійснював за нею догляд, вів спільне господарство та здійснив її поховання.

Враховуючи,що спадщинапісля смерті ОСОБА_4 ,відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_10 , до спірних правовідносин слід застосовувати норми ЦКУ 2004 року.

14.06.2023 заведено спадкову справу №62/23 відносно майна померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої спадщину прийняв її племінник ОСОБА_1 , шляхом подання відповідної заяви. Інших заяв про прийняття спадщини не надходило. Інші спадкоємці відсутні.

Разом з тим, 15 листопада 2024 року згідно повідомлення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі того, що на будинок АДРЕСА_1 відсутній правовстановлюючий документ.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Зважаючи на встановлені судом обставини, єдиним способом реалізації позивачами своїх спадкових прав після смерті спадкодавця є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності зі ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 доводиться ОСОБА_1 родичкою четвертого ступеня споріднення- троюрідною тіткою.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч.3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1296 Цивільного кодексу, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Так, постановою по справі №523/3522/16-ц від 14 серпня 2019 року Верховний Суд роз`яснив, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права. Отже, право на спадщину спадкоємця, який не здійснив держреєстрацію права, входить до складу спадщини після його смерті.

Після смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , за його донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано право власності на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право на спадщину за законом, виданою Богородчанською ДНК 22.02.1989р. зареєстровано в реєстрі №1-271, номер спадкової справи 28.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 02.02.1989 року, яку зареєстровано в Богородчанській державній нотаріальні конторі 02.02.1989 року №26 по спадковій справі 21, він прийняв спадщину після смерті його матері ОСОБА_10 на часину житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 .

Таким чином, враховуючи те, що позивач прийняв спадщину, інші спадкоємці відсутні, тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право на частину спадкового майна, а саме на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 за відсутності правовстановлюючих документів, оскільки нерухоме майно (житловий будинок) входить до складу спадщини після смерті спадкодавця.

Доводи позивача, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на цілий житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , не знайшло свого підтвердження в ході судового провадження, тому суд вважає за можливо позов задовольнити частково.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у подачі ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 правомірно, в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , набув у власність частину домоволодіння по АДРЕСА_1 та у зв`язку з відсутністю реєстрації правовстановлюючих документів на вищевказане майно, його право власності на зазначену частину домоволодіння слід визнати в судовому порядку.

На підставі викладеного, ст. 328,392, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст. 200, 206, 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Солотвинськоїселищної радиІвано-Франківськогорайону Івано-Франківськоїобласті, 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове нерухоме майно, а саме на частину житового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківськогоапеляційного судупротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 березня 2025 року.

Суддя В.В. Решетов