Рішення

від 11.12.2024 по справі 359/2149/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/1644/2024

Справа № 359/2149/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В..

за участі секретаря судового засідання - Бокей А.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Хомік Є.М.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Федоренко А.М.,

третьої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Любов Григорівна, про визнання недійсними договорів дарування, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якої дії адвокат Хомік Є.М., звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовними вимогами:

- визнати Договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 3220880903:02:001:0026 за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер : р.№782, виданий 21.04.2021,видавник: Науменко Л.Г., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, недійсним;

- визнати Договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер : р.№778, виданий 21.04.2021,видавник: Науменко Л.Г., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, недійсним;

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Любові Григорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 57772747 від 21.04.2021 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3220880903:02:001:0026 та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.2-6).

Позов обґрунтований тим, що на початку 2021 року позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено, що нею були втрачені документи, котрі підтверджують право власності на земельну ділянку і будинок розташований на ній. Позивач звернулася до своєї дочки ОСОБА_2 з проханням допомогти відновити втрачені документи. Навесні 2021 року її дочка ОСОБА_2 привезла ОСОБА_1 до нотаріуса в місто Бориспіль, Київської області для підписання нібито доручення, яке необхідне для відновлення втрачених документів. Перебуваючи в офісі нотаріуса, донька ОСОБА_2 надала для підпису ОСОБА_1 якісь документи і зазначила, де ОСОБА_1 має їх підписати. Будучи літньою людиною у віці 77 років, неосвіченою в сфері права, не маючи вищої освіти, маючи певні хронічні хвороби, не отримавши будь яких роз`яснень від нотаріуса, щодо того, який саме документ засвідчує своїм підписом, ОСОБА_1 поставила свої підписи. У подальшому було з`ясовано, що 21 квітня 2021 року приватним нотаріусом Науменко Любов Григорівна, Бориспільського районного нотаріального округу, Київської області було посвідчено оспорювані правочини: Договір дарування земельної ділянки, серія та номер: р.№782 від 21.04.2021 року, Договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, серія та номер: р.№778 від 21.04.2021. Зазначено, що відповідач ввела в оману літню матір щодо правової природи дій, що вчиняються, та надала на підпис договори дарування на її ім`я земельної ділянки та будинку з господарськими будівлями та спорудами, котрий розташований на даній земельній ділянці. Відповідно, нерухоме майно вибуло з власності позивача і було зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 . Вказані правочини позивач вважає такими, що вчинені внаслідок помилки та обману з боку доньки. Також посилається на вимоги ст.233 ЦК України, якою передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При цьому зазначає, що оспорювані правочини були укладені тоді, коли ОСОБА_1 перебувала у стані сильного душевного хвилювання, нестабільному психологічному стані, переживаючи через втрату оригіналів документів, котрі посвідчували право власності на її земельну ділянку і будинок, побудованій на ній, адже потрапляння їх в руки злочинців могло призвести до втрати єдиного житла, котре має позивач.

24.04.2024 відповідачкою ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву (а.с.40-43), за змістом якого вона просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, вона зазначила, що не визнає заявлені позовні вимоги та заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Зазначила, що її мати ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 . Разом з позивачкою у будинку проживав її онук по синові ОСОБА_4 . На період кінця 2020 року між ними почалися сварки за будинок, оскільки за заповіті саме ОСОБА_5 успадковував майно ОСОБА_1 . Про це мені при особистому спілкуванні та в телефонних розмовах говорила ОСОБА_1 , і щоб припинити такі сварки, вона вирішила оформити договір даруванні будинок та земельну ділянку під ним на її користь. На початку березня 2021 року до неї зателефонувала її мати ОСОБА_1 та повідомила про те, що у неї зникли документи, а саме її паспорт, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, витяг з державного земельного кадастру, свідоцтво про право на спадщину на автомобіль. 10.03.2021 року вони разом поїхали до Бориспільського РУП ГУНИ Київській області та подали заяву про втрату документів. У подальшому було встановлено, що у ОСОБА_1 зник лише її паспорт, тому вони разом поїхали до відділу Державної митної служби у Харківському районі м. Києва для оформлення документів щоб отримати паспорт на заміну втраченого. 08.04.2021 року вони разом із ОСОБА_1 поїхали у м. Київ, де позивач особисто отримала паспорт громадянина України за № НОМЕР_1 , виданий 29.03.2021 року органом №8025. Після отримання паспорта вони разом із позивачем поїхали до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г. для оформлення договору дарування, у якої дізналися перелік документів, які необхідно надати для оформлення договорів дарування будинку та земельної ділянки. Для оформлення договору дарування позивач отримала Довідку форми№ 3 «Довідка про склад сім 'ї та зареєстрованих у житлові приміщенні/будинку» у Пристоличній сільській раді Бориспільського району Київської особисто. 21.04.2021 року в кабінеті нотаріуса Науменко Л.Г. роз`яснила ОСОБА_1 та відповідачці їх права, обов`язки і попередила про наслідки вчинюваних договорів дарування. Потім надала їм примірники договорів дарування для ознайомлення. ОСОБА_1 читала договори дарування самостійно. Після цього договір дарування житлового будинку із господарськими будівлями, та договір дарування земельної ділянки без будь-яких зауважень був підписаний ОСОБА_1 та відповідачем.

Звертає увагу, що посилання представника позивача на ту обставину, що нібито ОСОБА_1 думала, що у нотаріуса підписує доручення відповідачу для поновлення документів виглядає абсурдним, оскільки станом на 21.04.2021 року документи були вже поновлені і подавалися нотаріусу саме для оформлення договорів дарування. Також зазначає, що 28.04.2021 року її мати, ОСОБА_1 за власною ініціативою зробила на неї заповіт, який посвідчено секретарем Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Журавльовою Галиною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 15, у якому зазначила, що на випадок своєї смерті робить цим заповітом таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що буде їй належати на день її смерті, і на що за законом вона матиме право, заповіла дочці ОСОБА_2 .

Цим заповітом ОСОБА_1 анулювала попередній заповіт, зареєстрований секретарем Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області 26.03.2019 року в реєстрі № 6, який був здійснений на користь ОСОБА_4 .

Ухвалою судді від 08.03.2024 було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.27-28).

Ухвалою суду від 03.06.2024 було витребувано: з Комунального підприємства «Бориспільське БТІ» (правонаступника КП Бориспільської районної ради Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації») - копію інвентаризаційної справи по житловому будинку із господарськими будівлями, що знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 ; копію Договору про надання послуг з технічної інвентаризації; копію заяви про проведення технічної інвентаризації житлового будинку із господарськими будівлями; у приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Любові Григорівни - копії документів, що містяться в нотаріальних справах нотаріуса, на підставі яких було укладено оспорювані Договір дарування земельної ділянки від 21.04.2021 реєстровий №782, предметом дарування якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220880903:02:001:0026, адреса розташування: АДРЕСА_1 , - та Договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами від 21.04.2021 реєстровий №778, предметом дарування якого є, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.84-86).

Протокольною ухвалою суду від 03.06.2024 було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_6 про виклик свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (а.с.64-65,79-82).

Протокольною ухвалою суду від 13.09.2024 було визнано обов`язковою явку третьої особи приватного нотаріуса Науменко Л.Г. для дачі пояснень у судовому засіданні (а.с.191-192).

Ухвалою від 13.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.193).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Хомік Є.М. повстю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Позивач пояснила, що виявила відсутність документів на будинок, на землю і паспорт, повідомила дочці, яка допомогла їй відновити документи. Потім дочка запропонувала їй скласти заповіт, вона погодилася, думала, що дочка буде допомагати, доглядати її. Які документи підписала в нотаріуса не знає, без окулярів не бачила, що підписувала. Вона не читала, що підписувала, про те, що не бачить, що в документах не говорила, була тоді на нервах. Документи залишилися на руках у дочки, щоб знову їх в неї не вкрали. Потім дочка повезла її до сільської ради, щоб у сільській раді ще оформити заповіт, говорила, що так треба. Дочка перестала до неї приїздити, ніякої допомоги їй не надавала, вона залишилася сама. Потім попросила сина дізнатися, та з`ясувала, що будинок і земельна ділянка переоформлені на дочку. Весь цей час вона сама несла усі витрати по оплаті комунальних послуг, дочка перестала з`являтися. Вважає, що відповідач ввела її в оману, коли говорила, що буде допомагати. Вона звернулася до адвоката, який працює в селі, і він повідомив, що вона оформила договори дарування, сказав у якого нотаріуса.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_12 проти задоволення позову заперечували з наведених у відзиві підстав. Відповідач пояснила, що в матері були троє дітей, один брат ОСОБА_13 загинув. Мати продала свій пай, гроші розділила між дітьми. За частину коштів була придбана квартира брату ОСОБА_14 , яку мати оформила на себе і, коли по квартирі була заборгованість, сплачувала її за рахунок своєї пенсії. Свою частину вона вклала у придбання квартири. Третю частину коштів мати вкладала в ремонт свого будинку. Вона хотіла розшукати сина брата, що він отримав свою частку. Вважала, що будинок залишився сину померлого брата. Після розлучення брата, його колишня дружина ОСОБА_15 , її донька від першого шлюбу ОСОБА_16 та син брата ОСОБА_5 жили з дідом і бабусею. Потім ОСОБА_15 виселили, а діти залишилися жити з позивачкою. У подальшому від матері їй стало відомо що між ОСОБА_5 та матір`ю почали виникати сварки, він почав її ображати. Вона зверталася і до брата і до його колишньої дружини, щоб вплинули на ОСОБА_5 , також намагалася поговорити з ОСОБА_5 , але він говорив з нею зухвало, стверджував, що вона ніхто, а він в будинку хазяїн. Зі слів ОСОБА_5 і ОСОБА_16 їй було відомо, що вони звинувачують матір у тому, що вона вживає алкоголь. Потім мати подзвонила, що не може знайти паспорт, вони разом з`їздили в поліцію, де подали заяву про втрату документів. Через втрату документів мати злякалася, що може позбутися свого майна. Мати сказала, що сусідка ОСОБА_17 порадила їй оформити договір дарування на дочку, щоб інші родичі її залишили у спокої. Мати запропонувала укласти на неї договір дарування, тому що знала, що вона не залишити матір, на що вона погодилася. У приватного нотаріуса вони були з матір`ю оформили договори дарування на квартиру і земельну ділянку. Мати читала договори без окулярів, бо в неї добрий зір. У подальшому в неї відбувся конфлікт з ОСОБА_16 , вона її виписала, проте її не виселяла. До матері вона перестала приїздити, після того, як мати її образила. Думка матері щодо укладених договорів дарування змінилася після того, як матері стало відомо, що вона виписала ОСОБА_16 .

Третя особа приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Л.Г. у судовому засіданні з позовом не погодилася, надала пояснення, що сторони звернулися до неї для оформлення договорів дарування. Відповідач надала їй копії документів, вона підготувала проекти договорів. Мати хотіла подарувати будинок і земельну ділянку своїй дочці. Зі слів позивачки, вона переживала, що в неї погіршилися відносили з якимось хлопчиком, вкрали документи, позивач переживала, що в неї може щось статися з договором. Позивач підтвердила, що хоче саме оформити договори дарування. Сторони прочитали підготовлені документи, відповідач читала договори вголос, зауважень не було. Позивач ознайомилася і підписала договори дарування. Сторони їй пояснили, що позивач буде проживати в будинку. На підтвердження прийняття дарунку обдарованій були передані оригінали договорів дарування, копію договорів дарування були вручені дарувальнику. Потім через деякий час позивач звернулася до неї зі скаргами, що дочка до неї не ходить і хоче, щоб дочка віддарувала їй майно назад.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_7 ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 листопада 2018 року за реєстровим №1-2048, виданим ОСОБА_18 державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори на праві власності належала земельна ділянка площею 0,1101 гектарів з кадастровим номером 3220880903:02:001:0026, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка в с.Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області, що підтверджується копією відповідного Свідоцтва та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № витягу 146377896 від 22.11.2018, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9900114032021 від 15.04.2021 (а.с.116, 117, 118-119). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57772747 від 21.04.2021.

Крім того, позивачу ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 листопада 2018 року за реєстровим №1-2039, виданим ОСОБА_18 державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори на праві власності належав житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відповідного Свідоцтва та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № витягу 146359053 від 22.11.2018 (а.с.140,141).

Встановлено , що 21 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та її дочкою, відповідачем у справі, ОСОБА_2 були укладені та нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Л.Г.:

- Договір дарування земельної ділянки за реєстровим №782, відповідно до якого позивач подарувала, а відповідач прийняла у власність належну дарувальнику земельну ділянку площею 0,1101 гектарів з кадастровим номером 3220880903:02:001:0026, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Мала Олександрівка (а.с.114);

- Договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за реєстровим №778, відповідно до якого позивач подарувала, а відповідач прийняла у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 (а.с.138).

В цей же день 21 квітня 2021 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Л.Г. на підставі укладених Договорів дарування було здійснено державну реєстрацію права власності за відповідачем ОСОБА_2 :

- на земельну ділянку площею 0,1101 гектарів з кадастровим номером 3220880903:02:001:0026, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Мала Олександрівка, що підтверджується долученим Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №253712853 від 21.04.2021 (а.с.157);

- на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , що підтверджується долученим Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №253712730 від 21.04.2021 (а.с.171).

Крім того, з наданих документів також встановлено, що 28 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 склала заповіт, посвідчений Журавльовою Галиною Вікторівною, секретарем виконавчого комітету Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області за реєстровим №15, яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де воно не було і з чого б не складалось, і взагалі , все те, що буде їй належати на день її смерті, і на що за законом вона матиме право, заповіла дочці ОСОБА_2 . Заповіт, посвідчений від її імені у Великоолександрівській сільській раді Бориспільського району Київської області (яка реорганізована 10.12.2020 шляхом приєднання до Пристоличної сільської ради) від 26.03.2019 за реєстровим №06 цим заповітом скасувала (а.с.46).

Сторонами визнано, що до укладення оспорюваних договорів дарування і по цей час позивач ОСОБА_1 проживала і продовжує проживати у будинку, що був подарований відповідачу та знаходиться на земельній ділянці, що також була подарована за оспорюваними договорами, в АДРЕСА_1 , що, зокрема, підтверджується копією Довідки про реєстрацію місця проживання №8455 від 09.03.2021, виданої Пристоличною сільською радою Бориспільського району Київської області, та копією Витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 17.05.2024 (а.с.10, 70).

Також згідно з долученими до матеріалів справи копіями висновку ДОП ВП Бориспільського РУП в Київській області Герус А.В. від 18.03.2021, Довідки від 22.03.2021, виданої від імені начальника Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Кравчука Т. на ім`я позивача ОСОБА_19 , а також листа-повідомлення від 22.03.2021 №4222/109/1200/04, адресованого позивачу ОСОБА_19 , підтверджується, що 10.03.2021 до Бориспільського РУП ГУ П в Київській області надійшло звернення від ОСОБА_1 з приводу втрати документів , а саме: паспорту громадянина України на власне ім`я, нормативно грошової оцінки земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру, право на спадщину на автомобіль ВАЗ 2104 (а.с.47-49).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показали, що знає позивачку 44 роки, їх сини навчалися в одному класі. Про відповідачку знає, що у 15 років поїхала і з того часу живе окремо. Близько року назад ОСОБА_1 пожалілася їй, що дочка виписала з будинку її онуку ОСОБА_16 , яка проживала з нею близько 20 років, плакала і переживала з цього приводу. ОСОБА_20 неодноразово зверталася до неї по допомогу, може зателефонувати і вночі, коли себе погано почуває, жалілася що донька до не приїздить. Знає, що будинок, у якому проживає ОСОБА_1 , вона побудувала разом із чоловіком, про свій намір подарувати будинок кому-небудь не розповідала.

Свідок ОСОБА_11 показала, що не є рідною онукою ОСОБА_1 , проте прожила з нею все своє життя, з 2-х років. У 20-х числах вересня 2023 року випадково при перевірці документів дізналася, що вона виписана з будинку по АДРЕСА_1 . Бабуся про це нічого теж не знала, стала з`ясовувати це у дочки ОСОБА_2 , та вони через це посварилися. Після цього ОСОБА_1 розповіла, що втратила паспорт, що ОСОБА_2 їй допомагала оформити новий, а також возила її до нотаріуса, де вона підписала якісь документи. Про те, що ОСОБА_1 збиралася подарувати будинок дочці, вона нічого не говорила, по розмовам в родині їй було відомо, що ОСОБА_1 хотіла залишити будинок її молодшому брату ОСОБА_5 , який вже два роки перебуває у Германії. Також пояснила, що після смерті дідуся у 2018 році ОСОБА_1 почала вживати алкоголь, і всі хотіли, щоб вона не випивала.

Свідок ОСОБА_8 показав, що знає ОСОБА_1 з дитинства, вони проживають по сусідству. Її син ОСОБА_14 його кум. Про те, що ОСОБА_1 переоформила будинок на відповідачку, йому стало відомо з її слів набагато пізніше. ОСОБА_1 розповіла, що два роки назад вона їздила з дочкою до нотаріуса, де підписала якісь документи. Неодноразово чув від самої ОСОБА_1 , що дочці і сину вона віддала гроші, отримані від продажу земельної ділянки, та що будинок має залишитися її онуку ОСОБА_5 . Відповідачку у ОСОБА_1 майже не бачив.

Свідок ОСОБА_10 показав , що є сином позивачки та братом по матері відповідачки. Він проживав окремо, його син ОСОБА_5 проживав із бабусею. Близько двох років назад він забрав сина через сварку, що відбулася між ним та матір`ю через те, що мати вживала алкоголь. Також мати звинуватила його, що в неї вкрали документи, казала, що зникли паспорт і інші документи. Вони посварилися і не спілкувалися, аж поки мати не попросила в нього грошей на адвоката, і так йому стало відомо, що вона переоформила будинок і присадибну земельну ділянку на сестру. Йому було відомо що десь у 2018 році мати склала заповіт на ОСОБА_5 та що згідно із волею покійного батька будинок мав перейти до його сина.

Відповідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом частини першої, третьої та п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до частини другої статті 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина перша статті 722 ЦК України).

Встановлено, що на момент укладення спірних договорів позивачці ОСОБА_1 виповнилося повних 77 років та вона уклала договори дарування внаслідок збігу тяжких обставин та на вкрай невигідних для себе умовах. Так, сторонами визнано, показаннями свідків підтверджено, що після смерті чоловіка у 2018 році позивач почала вживати алкоголь, потім вона втратила документи, в неї погіршилися відносили із сином та онуком. ОСОБА_1 іншого житла не мала, переживала, що може його втратити, що будинок і земельна ділянка будуть переоформлені на молодшого сина, а тому звернулася по допомогу до відповідачки ОСОБА_2 ..

Як визнала відповідач, вона не потребувала цього дарунку та погодилася переоформити за договорами дарування будинок, в якому ОСОБА_1 проживає, та земельну ділянку, на якій він розташований, щоб мати не переживала через втрату документів і спокійно далі продовжувала проживати в будинку, залишатися його хазяйкою.

Таким чином, встановлено, будинок фактично відповідачу переданий не був. Позивач продовжила проживати і по цей час проживає в будинку, що перейшов у дар відповідачу ОСОБА_2 .

Як визнано сторонами, з моменту оформлення договорів дарування відповідач жодних витрат по його утриманню не несла, цим продовжувала займатися позивач.

Про такий стан, в якому перебувала позивач, яка боялася втратити своє майно через конфлікт із сином, та зближення на цій підставі із дочкою ОСОБА_2 свідчить також та обставина, що окрім іншого позивач склала і посвідчила заповіт на користь відповідачки, хоча жодного іншого зареєстрованого на позивачці майна не залишилося.

Тобто, у судовому засіданні знайшли своє повне підтвердження зазначені у позовній заяві обставини, а саме, що оспорювані правочини були укладені тоді, коли ОСОБА_1 перебувала у стані сильного душевного хвилювання, переживаючи через втрату оригіналів документів, під страхом втрати єдиного житла, котре має позивач.

Відповідно до ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Суд враховує, що на момент звернення до суду позивачці виповнилося майже 80 років, а також, що позовна заява складена і подана її представником, зі слів ОСОБА_1 .

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що є усі підстави для задоволення позову та визнання оспорюваних договорів недійсними

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем у сумі 2906,88 грн. (за трьома вимогами немайнового характеру із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позов подано через систему «Електронний суд») підлягають стягненню на її користь з відповідачки. Про відшкодування інших витрат позивачем не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89,128,134,137, 141, 158, 223, 258, 259, 263-265, 266 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 3220880903:02:001:0026 за адресою: АДРЕСА_1 , - укладений 21 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Любов`ю Григорівною за реєстровим №782.

Визнати недійсним Договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Любов`ю Григорівною за реєстровим №778.

Скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Любові Григорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 57772747 від 21.04.2021 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3220880903:02:001:0026 та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2906 гривень 88 копійок (дві тисячі дев`ятсот шість гривень вісімдесят вісім копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 16.12.2024.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів