Рішення

від 27.03.2025 по справі 541/4508/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/4508/24

Номер провадження 2/541/275/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 березня 2025 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,

позивача - ОСОБА_1 та його представника, адвоката - Данильчук С.Г.,

представника органу опіки та піклування - Дороганя М.В.,

розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав , третя особа - Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування,

встановив :

10 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. На підтвердження позовних вимог зазначав, що сторони від шлюбу який був розірваний рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 , та перебувають на його на утриманні. Сторони з 2018 року разом не проживають. Весь цей час діти постійно проживають з батьком, відповідачка не приймає будь-якої участі у вихованні дітей, окрім цього не надає матеріальну допомогу, тобто фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків. Ніякого інтересу до розвитку спільних дітей відповідачка не має, з сином та донькою не спілкується, участі у їх житті не приймає, не цікавиться станом здоров`я. Діти ставляться до матері як до чужої людини, не вважають її матір`ю та не бажають спілкуватись. За таких обставин, інтересам дітей відповідає припинення формального зв`язку між ними та їх матір`ю. Оскільки відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не цікавиться їх навчанням у школі, підготовкою до самостійного життя: не забезпечує необхідного харчування, що негативно впливає на їх фізичний розвиток; не спілкується з ними; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, свідомо нехтуючи своїми обов`язками, тому позбавлення її батьківських прав відповідає інтересам неповнолітніх дітей. У зв`язку з вищевикладеним позивач просив суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 11 грудня 2024 року відкрито загальне провадження у справі та призначено проведення підготовчого судового засідання .

Ухвалою суду від 24 січня 2025 року підготовче провадження по справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених в позові, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованої у встановленому законом порядку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади. Причину своєї неявки суду не повідомила, як і не надіслала заяв чи клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду. Відзив на позовну заяву не направила (а.с. 53,55,56).

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні вважав за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є бабусею дітей, допомагає їх виховувати. Сім`я ОСОБА_6 деякий час проживала у її будинку, тому їй достовірно відомо, що мати дітей ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з позивачем не спілкується з дітьми, не відвідує їх, не дбає про їх здоров`я, фізичний, психологічний стан, матеріально не допомагає. ОСОБА_7 негативно ставиться до матері, при згадуванні про неї поводить себе агресивно. ОСОБА_9 майже не пам`ятає матір.

Свідок ОСОБА_8 , суду пояснив, що є рідним братом позивача, і йому достовірно відомо, що відповідачка не спілкується з дітьми, не виховує їх починаючи з моменту розірвання шлюбу між сторонами.

Неповнолітня ОСОБА_9 суду пояснила, що підтримує позицію батька про позбавлення її матір батьківських прав .

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлено ухвалу суду від 27.03.2025 про проведення заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника органу опіки та піклування, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положенням ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.17,18).

Відповідно до акту підтвердження фактичного місця проживання особи від 02.12.2024 діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).

Згідно характеристики ОСОБА_3 , наданої Гаркушинською гімназією Миргородської міської ради, ОСОБА_10 учень 8 класу, навчається у гімназії з другого класу. Зарекомендував себе як спокійний, сором`язливий, працелюбний учень. Володіє навчальним матеріалом на достатньому та середньому рівні. Батько хлопчика приділяє належну увагу вихованню сина, бере участь у життя класу. Мати вихованням сина не займається, батьківських зборів не відвідувала, у підготовці позашкільних заходів допомоги не надавала (а.с. 23).

Відповідно до характеристики ОСОБА_4 , наданої Гаркушинською гімназією Миргородської міської ради, ОСОБА_11 навчається у Гаркушинській гімназії з першого класу. За роки навчання зарекомендувала себе як старанна учениця. Володіє навчальним матеріалом на високому рівні навчальних досягнень. Мати - ОСОБА_2 не цікавилася навчанням дочки та її поведінкою. Допомоги у підготовці позакласних заходів не надавала (а.с. 24).

Рекомендаціями психолога від 19.08.2019 в результаті консультування та психодіагностики встановлено, що у дитини - ОСОБА_3 проявляються ознаки агресії, як наслідок стресу, підвищена тривожність, порушення сну та ознаки страху, пов`язаного зі спілкуванням з матір`ю ОСОБА_2 , а також виражене гостре небажання зустрічатись та спілкуватись з нею (а.с. 25).

15.07.2021 ОСОБА_1 , як законним представником ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , були укладені Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (а.с. 26,27).

14.06.2018 на підставі судового наказу №2-н/541/82/2018 виданого Миргородським міськрайонним судом, 04.06.2018 було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31.05.2018 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 28).

22.06.2020 виконавчий документ було повернуто стягувану на підставі його заяви, що підтвердив позивач та пояснив, що відповідач не сплачує аліменти та він не бажає щоб збільшувалась заборгованість по аліментах (а.с. 29).

Згідно довідки № 09/09 від 09.09.2024 ОСОБА_1 працює вантажником в ТОВ «М`ясокомбінат «Миргородський» із 05.07.2019 (а.с. 30).

Відповідно до характеристики №01 від 09.09.2024 ОСОБА_1 завжди відповідально підходить до вирішення поставлених завдань, у відносинах з колегами завжди тактовний та уважний, протягом роботи не допускав порушень трудової дисципліни, доган та стягнень не має (а.с.31).

Згідно довідки про доходи №00000000012 від 09.09.2024 дохід ОСОБА_1 за період з 01.09.2023 по 31.08.2024 склав 98420,14 грн (а.с.32).

У висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Миргородської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав від 23 січня 2025 року зазначено, що виконавчий комітет Миргородської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідачку щодо її неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 46).

За змістом ст.ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, у всіх діях щодо дітей, у тому числі коли дитина розлучається з одним з батьків, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя.

У відповідності зі ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати , батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між особою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той, із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Відповідно до ст. 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до вимог ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» закріплює, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки (пункт 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Участі у вихованні, лікуванні не приймає, не турбується про здоров`я дітей, не виявляє у відношенні до них материнської турботи, що дійсно вказує на неналежне виконання батьківських обов`язків, свідоме нехтування батьківськими обов`язками в розумінні законодавчих положень. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов про позбавлення батьківських прав є обґрунтованим і таким, що відповідає інтересам дітей та підлягає задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивач просив не стягувати судові витрати з відповідача, тому суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, ст.ст. 19, 150, 155, 164 СК України суд,

ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав , третя особа - Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_1 , стосовно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28 березня 2025 року.

Суддя О. А. Городівський