Ухвала

від 25.03.2025 по справі 415/9506/18

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 415/9506/18

Провадження № 1-в/188/34/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

№12018130240002552

щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не судимого, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1

засуджений

07.12.2018 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік із застосуванням ст.76 КК України

за участю:

прокурор ОСОБА_4

в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області щодо ОСОБА_3 , засудженого за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, надійшов на виконання відділу № 21 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях 15.01.2019 р.

Розмір заподіяної засудженим шкоди 753,97 грн. становить менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення , а отже, на засудженого ОСОБА_3 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024.

Відповідно до додаткових пояснень, в період іспитового строку ОСОБА_3 до ЄРДР за № 12019130240001597 від 30.08.2019 р., внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Обвинувальний акт було направлено до Лисичанського міського суду Луганської області. Кримінальне провадження знаходилося на розгляді у Лисичанському м/с Луганської області.

14.07.2020 р. до Лисичанського міського суду Луганської області стосовно ОСОБА_3 було надіслано подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробування та направлення звільненого з випробуванням для відбування покарання за вироком суду. Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 29.07.2020 р. у задоволенні подання було відмовлено.

15.07.2021 р. до Лисичанського міського суду Луганської області було спрямовано подання по закінченню іспитового строку стосовно ОСОБА_3 . Ухвалою Лисичанського м/с Луганської області від 31.01.2022 р. у задоволенні подання було відмовлено.

До Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області неодноразово надіслані запити про стан розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 . Згідно отриманих відповіді з Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області вбачається, що справи Лисичанського міського суду Луганської області не передані до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.

Подання про звільнення від відбування покарання, у зв`язку із закінченням іспитового строку стосовно ОСОБА_3 повторно до суду не направлялось оскільки вказівкою Офісу Генерального прокурора України від 23.10.2021 № 20/2/2-374 вих-21 зазначено не надсилати до суду подання про звільнення засуджених осіб, у яких закінчився іспитовий строк, та стосовно яких наявна інформація про внесення до ЄРДР даних про кримінальне правопорушення, вчинене під час іспитового строку або їм оголошено про підозру.

Просить подання задовольнити.

В судове засідання представником відділу №21 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях надано заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Прокурор не заперечує проти задоволення клопотання.

Засуджений належним чином про час дату та місце розгляду подання повідомлений в судове засідання не з`явився.

Суд розглядає справу керуючись ч.5 ст.359 КПК України

Вислухавши прокурора вивчивши надані матеріали суд дійшов до висновку, клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження підлягає закриттю.

Відповідно до вироку ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення 22.10.2018 року, заподіявши майнову шкоду у розмірі 753,97 грн.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 року за вчинення правопорушення особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.5 під.1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Згідно статті 7 Закону України Про Державний бюджет на 2018 рік з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 1762 грн.

Тобто, для кваліфікації адміністративного правопорушення передбаченого ст.51 КУпАП є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, за ч.1 ст.51 КУпАП на суму 1240 грн.50 коп., а за ч.2 ст.51 КУпАП на суму що перевищує 1240 грн.50 коп. але не більше ніж 1762 грн.

Таким чином особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності у випадку скоєння крадіжки в 2018 році на суму, яка перевищує 1762 грн.

Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 284, 369-372, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника відділу №21 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях щодо приведення вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 07.12.2018 року відносно засудженого ОСОБА_3 у відповідність до діючого законодавства задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, звільнити засудженого за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 07.12.2018 року.

Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів шляхом подачі апеляційної скарги з дня її проголошення, особами, які не були присутніми під час проголошення ухвали протягом 7 днів з моменту її отримання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1