Рішення

від 28.03.2025 по справі 904/388/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2025м. ДніпроСправа № 904/388/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

до Комунального закладу освіти "Верхньодніпровська спеціальна школа" Дніпропетровської обласної ради", м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

про стягнення 156 028,95 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального закладу освіти "Верхньодніпровська спеціальна школа" Дніпропетровської обласної ради" заборгованості в сумі 156028,95 грн, з яких: 121679,44 грн основний борг, 17184,73 грн пеня, 3780,04 грн 3% річних, 13384,74 грн інфляційні втрати.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати спожитої ним теплової енергії за період з листопада по грудень 2023 року за договором на закупівлю теплової енергії для потреб опалення № 103 від 29.11.2023.

Ухвалою суду від 31.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали.

На адресу суду 11.02.2025 засобом поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач позовних вимог не визнає.

Правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 08.12.2023 № 332-18/VIII щодо передачі в оренду нерухомого майна відповідачем було укладено договір оренди № 332-18/VIII-2/12 нерухомого майна, за умовами якого об`єкт, на який здійснюється постачання теплової енергії, було передано в оренду і платником за спожиті комунальні послуги визначено іншого суб`єкта.

Посилаючись на пункт 8 статті 7 Бюджетного кодексу України, відповідач зазначає, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, як плата за послуги, що надаються бюджетним установам згідно з їх основною діяльністю, а саме забезпеченням функціонування закладу при наданні освітніх послуг.

Тож відповідач наголошує на тому, що КЗО "Верхньодніпровська спеціальна школа" ДОР" працює дистанційно та використання планових призначень на відшкодування заборгованості за використану орендарем теплову енергію на передбачено чинними законами України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (далі постачальник, позивач) та Комунальним закладом освіти "Верхньодніпровська спеціальна школа" Дніпропетровської обласної ради" (далі споживач, відповідач) укладено договір № 103 від 29.11.2023 про закупівлю теплової енергії для потреб опалення (далі договір; а.с. 9 - 12).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник здійснює послуги з постачання пари та гарячої води ДК 021:2015:09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція (оплата теплопостачання) по об`єктах споживача в 2023 р., а споживач приймає та зобов`язується оплатити теплову енергію на умовах цього договору.

Теплова енергія постачається споживачу в обсязі 228,19 Гкал на такі потреби: опалення в опалювальний період (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Згідно з пунктом 1.4 договору кількість теплової енергії, яка передається споживачу у відповідний період за цим договором, визначається розрахунковим методом згідно з нормативними документами галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг у поточному місяці.

При наявності приладів обліку щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконуються за їх показаннями, зафіксованими в двосторонніх актах (п. 1.5 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна цього договору становить 1277528,10 грн, у тому числі ПДВ 212971,35 грн.

Розрахунки за теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі (п. 4.1 договору).

За умовами пункту 4.2 договору нарахування плати за теплову енергію здійснює постачальник за тарифами, встановленими відповідно до чинного законодавства України.

На дату укладення договору діють наступні тарифи, встановлені рішенням Дніпропетровської обласної ради № 95-7/VII від 06.08.2021: на виробництво 1 Гкал теплової енергії (без урахування ПДВ) 4371,47 грн; на транспортування теплової енергії (без урахування ПДВ) 199,96 грн; на постачання 1 Гкал теплової енергії (без урахування ПДВ) 94,01 грн; загальна вартість 1 Гкал теплової енергії на виробництво, транспортування та постачання (без урахування ПДВ) 4665,44 грн.

У разі зміни вартості Гкал на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії постачальник повинен не менш ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомити про це споживача (письмово або через засоби масової інформації) з посиланням на рішення відповідних органів (п. 4.3 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.4 договору).

Пунктом 4.5 договору передбачено, що постачальник протягом 5-ти днів з дня отримання від споживача документів, передбачених пунктами 5.3. 5.5 цього договору, виставляє споживачу рахунки для сплати та акти надання послуг з корегуванням фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Обов`язок з отримання рахунків покладається на споживача (п. 4.6 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору поставка теплової енергії здійснюється щомісячно в обсягах, що передбачені пунктом 1.2 договору, з 01.11.2023 по 31 грудня 2023 року - протягом опалювального періоду.

Місце поставки теплової енергії: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Гагаріна, 14 (п. 5.2 договору).

За умовами пункту 5.3 договору облік спожитої теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Згідно з пунктом 6.1 договору споживач, серед іншого, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість теплової енергії (пп. 6.1.1); приймати та сплачувати поставлену теплову енергію на підставі актів надання послуг (пп. 6.1.2); виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором та додатком 4 (пп. 6.1.8); своєчасно отримувати рахунки, передбачені п.п. 4.8 та 4.9 договору; сповіщати письмово постачальника про зміну, зокрема, орендаторів не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій (пп. 6.1.13).

За несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії, передбачену п. 4.6 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пп. 7.3.7 п. 7.3 договору).

Сторони домовилися, що позовна давність щодо стягнення пені становить три роки (пп.7.3.8 п. 7. 3 договору).

Пунктом 10.1 договору визначено, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію до їх повного здійснення. Сторонами досягнуто згоди, що в силу положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладення, а саме з 01 листопада 2023 року.

На виконання зобов`язань за договором позивач протягом листопада-грудня 2023 року (далі спірний період) поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 866882,72 грн.

На підтвердження зазначеного факту позивачем надані суду наступні документи:

1) підписаний сторонами акт виконаних робіт (наданих послуг) № 3-11 від 08.12.2023 за листопад 2023 року на суму 263466,73 грн;

2) підписані позивачем в односторонньому порядку акти виконаних робіт (наданих послуг):

- № 3-12 від 03.01.2024 за період 01.12.2023 - 12.12.2023 на суму 186486,96 грн;

- № 3-24/12 від 03.01.2024 за період 13.12.2023 - 31.12.2023 на суму 416929,03 грн (далі спірні акти);

3) рахунки на відповідні суми (а.с. 20 - 22).

Згідно з наданим позивачем розрахунком основного боргу відповідач вартість отриманої у листопаді 2023 року теплової енергії на суму 263466,73 грн оплатив 15.12.2023, а вартість отриманої у грудні 2023 року теплової енергії на загальну суму 603415,99 грн частково оплатив 26.12.2023 у сумі 481736,55 грн.

Отже, залишок не сплачених відповідачем коштів за отриману у грудні 2023 року теплову енергію становить 121679,44 грн (603415,99 481736,55 = 121679,44), що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами договірних зобов`язань щодо поставки й оплати теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За наданими позивачем доказами вбачається, що позивач у період з листопада по грудень 2023 року поставив відповідачу згідно з умовами договору теплову енергію на загальну суму 866882,72 грн, що не оспорюється відповідачем і підтверджується зустрічним виконанням, проведеним ним частково в загальній сумі 745203,28 грн (263466,73+481736,55 = 745203,28).

З урахуванням умов пункту 4.5 договору та вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків, відповідач повинен був здійснити оплату отриманої протягом спірного періоду теплової енергії у наступні строки: за листопад 2023 року в сумі 263466,73 грн не пізніше 15.12.2023, за грудень 2023 року в сумі 603415,99 грн не пізніше 15.01.2024.

Строк оплати є таким, що настав. Доказів повної оплати відповідачем отриманої у грудні 2023 року теплової енергії відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу за грудень 2023 року в сумі 121679,44 грн є законними й обґрунтованими.

Заперечення відповідача проти позову судом не приймаються, оскільки докази дострокового припинення договору № 103 від 29.11.2023 про закупівлю теплової енергії для потреб опалення або зміни його умов в частині споживача теплової енергії й безпосереднього платника за спожиту теплову енергію в матеріалах справи відсутні.

Тому, правовідносини між відповідачем і орендарем приміщення, яке є об`єктом постачання теплової енергії, не припиняють зобов`язання саме відповідача щодо оплати вартості поставленої позивачем у спірний період теплової енергії, яке в силу приписів статей 598, 599 Цивільного кодексу України може бути припинене виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 17184,73 грн розрахована ним за період з 16.01.2024 по 16.07.2024 із заборгованості за теплову енергію за грудень 2023 року в сумі 121679,44 грн, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

За результатом перевірки розрахунку пені порушень не встановлено.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у сумі 3780,04 грн розраховані позивачем за період з 16.01.2024 по 28.01.2025, а інфляційні втрати в сумі 13384,74 грн - за період з лютого по грудень 2024 року, розрахунок яких здійснений із заборгованості за теплову енергію за грудень 2023 року в сумі 121679,44 грн.

Перевіркою розрахунку заявленої до стягнення суми 3% річних, з урахуванням меж позовних вимог, підстав для її зменшення судом не встановлено.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

За результатом перевірки судом розрахунку інфляційних втрат, з урахуванням меж позовних вимог, підстав для зменшення заявленої до стягнення суми не встановлено.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" до Комунального закладу освіти "Верхньодніпровська спеціальна школа" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення заборгованості в сумі 156028,95 грн, з яких: 121679,44 грн основний борг, 17184,73 грн пеня, 3780,04 грн 3% річних, 13384,74 грн інфляційні втрати задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу освіти "Верхньодніпровська спеціальна школа" Дніпропетровської обласної ради" (51600, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, м. Верхньодніпровськ, вул. Гагаріна, буд. 14; ідентифікаційний код 20198381) на користь Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7; ідентифікаційний код 38974619) основний борг у сумі 121679,44 грн, пеню в сумі 17184,73 грн, 3% річних у сумі 3780,04 грн, інфляційні втрати в сумі 13384,74 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.03.2025.

Суддя І.І. Колісник