Рішення

від 19.03.2025 по справі 904/4537/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2025м. ДніпроСправа № 904/4537/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Едельвейс", Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про витребування з чужого незаконного володіння об`єкту нерухомого майна

Представники:

від позивача: Лукаш Л.А.;

від відповідача: Ревякіна Н.М.;

від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційна фірма "Едельвейс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Едельвейс» право власності на нежитлове приміщення магазину за адресою: м. Дніпро, проспект Івана Мазепи, 33, загальна площа 559,7 кв.м, площа підвалу 429,9 кв.м, площа першого поверху 129,8 кв.м.

Суд ухвалою від 21.10.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційна фірма "Едельвейс" залишив без руху. Запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційна фірма "Едельвейс" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду поштового чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви та доданих до неї документів у строк до 04.11.2024 включно.

29.10.2024 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Суд ухвалою від 30.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 25.11.2024.

18.11.2024 відповідач подав до суду клопотання про залучення третьої особи.

18.11.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до матеріалів справи не надано жодних доказів порушення або не визнання ані Дніпровською міською радою, ані будь-ким прав ТОВ ВКФ «Едельвейс». Позивач у встановленому порядку не звертався до органів реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, відмови в такій реєстрації не отримував, а отже вважає, що права позивача не порушені. Відповідно до інформаційної довідки № 403853039 частина будівлі літ. А-4 -гуртожиток, загальною площею 3225,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1, належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на підставі договору дарування. В позовних вимогах зазначено лише адресу та площу об`єкту, але інформація про те, на який саме об`єкт нерухомого майна необхідно визнати право власності та яке відношення до цього об`єкту має саме позивач, не зазначено. Позовна заява містить посилання на два об`єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення магазину № 145 «Промінь» та магазину № 93, проте інформації та відповідних доказів про перетворення об`єкту № 93 в об`єкт № 145 чи навпаки або що це один і той самий об`єкт до матеріалів справи не надано. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В підготовче засідання 25.11.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

Разом із позовної заявою позивач подав до суду клопотання про витребування доказів.

В підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.01.2025.

Суд ухвалою від 25.11.2024 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 29.01.2025 включно. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційна фірма "Едельвейс" про витребування доказів - задовольнив. Витребував у Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації «Дніпровської міської ради копію інвентарної справи приміщення магазину за адресою: м. Дніпро, проспект Івана Мазепи (колишня назва проспект Петровського), будинок 33. Витребував у Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію договору купівлі продажу № 121/В від 29.06.1994, укладеного між Товариством покупців ДКПРТ магазина № 145 «Промінь» в особі Хорунжий Любові Іванівни та Комітетом комунальної власності міста Дніпропетровська в особі Дрона Сергія Євгеновича, за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, 33, посвідченого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори номер в реєстрі 2-3943, з усіма додатками. Клопотання Дніпровської міської ради про залучення третьої особи - задовольнив. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод".

В підготовче засідання 08.01.2025 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився.

В підготовчому засіданні 08.01.2025 оголошено перерву до 29.01.2025.

Суд ухвалою від 08.01.2025 повторно витребував у Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації «Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Вознесенська, будинок 9, код ЄДРПОУ 03341776) копію інвентарної справи приміщення магазину за адресою: м. Дніпро, проспект Івана Мазепи (колишня назва проспект Петровського), будинок 33. Повторно витребував у Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори (49000, м. Дніпро, вулиця Степана Бандери, 43 а, код ЄДРПОУ 36296382) належним чином засвідчену копію договору купівлі продажу № 121/В від 29.06.1994, укладеного між Товариством покупців ДКПРТ магазина № 145 «Промінь» в особі Хорунжий Любові Іванівни та Комітетом комунальної власності міста Дніпропетровська в особі Дрона Сергія Євгеновича, за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, 33, посвідченого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори номер в реєстрі 2-3943, з усіма додатками.

16.01.2025 КП "ДМБТІ" ДМР подало до суду лист про долучення доказів.

23.01.2025 Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області подало до суду лист про долучення доказів.

27.01.2025 позивач подав до суду заяву, в якій просить суд оглянути під час розгляду справи матеріали справи № Н 10/26, яка розглядалась суддею Арбітражного суду Дніпропетровської області Кощеєвим І.М. за позовом ВАТ «ДМЗ ім. Петровського м. Дніпропетровська до ТОВ ВКФ «Едельвейс» про витребування майна, що знаходиться у незаконному володінні.

В підготовче засідання 29.01.2025 з`явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи не з`явились.

Суд ухвалою від 29.01.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційна фірма "Едельвейс" про огляд матеріалів справи № Н 10/26 - відмовив. Відклав підготовче засідання на 05.02.2025.

В підготовче засідання 05.02.2025 з`явились представники позивача та відповідача.

03.02.2025 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову.

Суд ухвалою від 05.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційна фірма "Едельвейс" про зміну предмету позову - залишив без розгляду. Відклав підготовче засідання на 12.02.2025.

В підготовче засідання 12.02.2025 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи не з`явився.

11.02.2025 позивач подав до суду заяву про зміну підстави позову, в якій просить суд витребувати з чужого незаконного володіння Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Эдельвейс» об`єкт нерухомого майна, нежитлове приміщення магазину за адресою: м. Дніпро, проспект Івана Мазепи, 33, загальна площа 559,7 кв.м площа підвалу 429,9 кв.м, площа першого поверху 129, 8 кв.м.

Зі змісту поданої 11.02.2025 заяви та позовної заяви (в первісній редакції) вбачається, що позивачем не змінені обставин, на яких ґрунтується вимога, однак змінений предмет позову.

Враховуючи наведене, господарський суд приймає зміну позивачем предмету позову.

Суд ухвалою від 12.02.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 05.03.2025.

28.02.2025 позивач подав додаткові пояснення, додав нову редакцію Статуту, відповідно до п.1.2. якого повне найменування «Товариства» українською мовою: товариство з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційна фірма «Едельвейс» .

03.03.2025 відповідач подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 15.06.1994 № 34р було затверджено спосіб приватизації об`єктів, що підлягають продажу, у тому числі крамниці № 145 по просп. Петровського, 33. 29.06.1994, між комітетом комунальної власності міста Дніпропетровська та ГКПРТ магазину № 145 «Промінь» було укладено договір купівлі-продажу комунального майна, а саме: майна ГКПРТ магазин № 145 «Промінь», площею 397,7 кв.м. Відповідно до зазначеного договору у власність позивача перейшло майно ГКПТР магазину № 45 «Промінь» по просп. Петровського, 33 у м. Дніпропетровську. Отже, зазначене нерухоме майно перейшло з комунальної власності міста до приватної. Відповідно до листа КП «Жилсервіс-5» ДМР від 14.01.2025 № 3/13-15 нежитлове приміщення № 93 з підвалом по просп. Івана Мазепи, 33 на баланс підприємства не передавалось. КП «Жилсервіс-5» ДМР прийняло на баланс гуртожиток по просп. Івана Мазепи (раніше - Петровського), 33, площею 3225,8 кв.м. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.06.2017 № 90660594 право власності по АДРЕСА_1 зареєстровано за Дніпропетровською міською радою на підставі договору дарування від 16.03.2013 № 539 на об`єкт нерухомого майна, частину будівлі літ. А-4 гуртожиток, без площі магазину № 93 з підвалом, яке розташовано у підвалі та на першому поверсі. Крім, того Представництвом Фонду державного майна в м. Дніпропетровську оформлено свідоцтво про власність, реєстраційний номер № 1376 від 27.01.1998. Відповідно до цього свідоцтва Товариство покупців членів трудового колективу ГКПРТ магазина № 145 «Промінь» є власником майна, розташованого за адресою: пр. Петровського, буд.33. Таким чином, Дніпровська міська рада не володіє спірним нерухомим майном, а отже і витребувати це майно у останньої немає законних підстав. Ураховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити ТОВ ВКФ «Едельвейс» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання 05.03.2025 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи не з`явився.

Суд ухвалою від 05.03.2025 відклав розгляд справи по суті на 19.03.2025.

У судове засідання 19.03.2025 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи не з`явився.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що магазин № 93 державної торгівлі знаходився в приміщенні будівлі гуртожитку за адресою: м. Дніпропетровськ по АДРЕСА_1, балансоутримувачем якої був завод ДМЗ ім. Петровського. Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 21.05.1992 № 435 (магазин № 93 перетворено в державне комунальне підприємство роздрібної торгівлі. Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 01.07.1992 № 260/19 згідно з Законом УРСР «Про підприємства в УССР» Указом Президента України «Про комерціалізацію державної торгівлі і суспільного харчування» розглянувши звернення про реєстрацію і засновницькі документи держаних комунальних підприємств роздрібної торгівлі, виконком Ленінської районної Ради народних депутатів вирішив зареєструвати державне комунальне підприємство роздрібної торгівлі, магазин № 145 проспект Петровського, 33. 29.06.1994 між Товариством покупців ДКПРТ магазина № 145 «Промінь» в особі ОСОБА_1 (покупець) та Комітетом комунальної власності міста Дніпропетровська в особі Дрона Сергія Євгеновича (продавець) був укладений договір № 121/В купівлі-продажу комунального майна, ГКПРТ магазину №145 «Промінь» площею 397,7 кв.м, за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, 33. Відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу № 121/В від 29.06.1994 право власності переходить покупцю на підставі рішення сесії від 30.03.1994 № 9 та розпорядження голови міської ради народних депутатів № 34 від 15.06.1994, після підписання, нотаріально посвідчення та реєстрації договору виконкомом ради народних депутатів. 29.06.1994 договір купівлі-продажу був посвідчений державним нотаріусом Сьомої державної нотаріальної контори № 7 м. Дніпропетровська, номер в реєстрі 2-3943. 30.06.1994 між Комітетом комунального майна в особі начальника відділу приватизації Рязанцева Віктора Васильовича та Хорунжа Любов`ю Іванівною був підписаний акт приймання передачі комунального майна, магазину №145 «Промінь» за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, 33 вартістю 40 (сорок) мільйонів карбованців, відповідно з актом оцінки, інвентаризаційними описами, договором купівлі-продажу № 121В, нотаріально посвідченим 29.06.1994 державною нотаріальною конторою № 7 м. Дніпропетровська. Розпорядженням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 07.07.1994 № 162-р про реєстрацію договору купівлі-продажу комунального майна магазину № 145 «Промінь»: зареєстровано договір купівлі-продажу комунального майна від 29.06.1994, укладений між Комітетом комунального майнам. Дніпропетровська (орган приватизації Дніпропетровської міської ради народних депутатів) та товариством покупців ДКПРТ магазину № 145 «Промінь» зареєстрований сьомою державною нотаріальною конторою 29.06.1994 за № 2-3973. Контроль за виконанням розпорядження був покладений на заступника голови виконкому Ленінської районної ради народних депутатів.

Позивач зазначає, що керівництву ОП ДМЗ ім. Петровського від виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів стало відомо про укладання договору купівлі продажу комунального майна магазину № 145 «Промінь», а саме приміщення магазину за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, 33, яке вони вважали своєю власністю. У зв`язку з чим 26.12.1994 між ОП ДМЗ ім. Петровського та магазином № 145 «Промінь» був укладений нотаріально не посвідчений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину № 145 «Промінь», площею 504,1 м2, (колишня назва «магазин №93) за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, будинок 33. Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 02.03.2001 по справі № НІ0/26 відмовлено у задоволенні позову ВАТ ДМЗ ім. Петровського до ТОВ ВКФ «Едельвейс» про витребування майна, що знаходиться у незаконному володінні. Судом по справі № НІ0/26 встановлено, що ТОВ ВКФ «Едельвейс», відповідно до розділу І Статуту є правонаступником ДКПРТ магазину № 145 «Промінь», ТОВ ВКФ «Едельвейс» є добросовісним набувачем, оскільки воно не знало і не повинно було знати, що особа - позивач, у якого було придбане за кошти майно, не мало право його відчужувати.

Позивач зазначає, що примірник договору та акту приймання-передачі ДКПРТ магазина № 145 «Промінь» був наданий для реєстрації до БТІ м. Дніпропетровська, будь яких відмов щодо реєстрації не отримував. Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційна фірма «Едельвейс» створене шляхом об`єднання майна фізичних осіб громадян України і є правонаступником ДКПРТ магазину № 145 «Промінь», зареєстрованого 01.07.1992 рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів № 260/19. Учасниками товариства є ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 .

Позивач стверджує, що в межах спадкової справи нотаріусом було зроблено запит до КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Едельвейс», а саме приміщення магазину за адресою: м. Дніпро (колишня назва Дніпропетровськ), проспект Івана Мазепи (колишня назва Петровського), 33. У відповідь на запит листом № 2344 від 01.03.2024 КП «ДМБТІ» Дніпровської міської ради повідомило, що станом на 31.12.2012 згідно з матеріалів інвентаризаційної справи за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, будинок 33 магазину № 93 загальною площею 586,6 кв.м. (з них у підвалі - 451,2 кв.м., на першому поверсі - 135,4 кв.м.) в будівлі гуртожитку літ. А-4 балансовою належністю зареєстрований за Місцевою Радою на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991, про що видане реєстраційне посвідчення від 17.12.1996, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДМР та записане в реєстрову книгу № XVII за реєстровим № 15. 24.12.1996 було надано довідку - характеристику (№ 1842) для продажу (мала приватизація) вищезазначеного нерухомого майна, відомості стосовно використання довідки-характеристики, станом на 31.12.2012 відсутні. В матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, будинок 33 містяться ксерокопії: договору купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину № 145 «Промінь» по проспекту Петровського, будинок 33 від 26.12.1994, укладеному між ОП ДМЗ ім. Петровського та магазином № 145 «Промінь», нотаріально не посвідчений, та акту приймання-передачі від 26.12.1994.

Позивач зазначає, що приміщення магазину знаходиться в користуванні позивача з 1994 року, позивач сплачує земельний податок, податок на нерухоме майно. Реєстрація права власності на спірне приміщення магазину № 93 в будинку АДРЕСА_1 , включно підвал, загальною площею 586,6 кв. м за Міською радою, про що свідчить запис в реєстровій книзі XVII-150, не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, оскільки відбулося після укладання 29.06.1994 між Товариством покупців ДКПРТ магазина № 145 «Промінь» в особі Хорунжий Любові Іванівни та Комітетом комунальної власності міста Дніпропетровська в особі Дрона Сергія Євгеновича нотаріально посвідченого договору № 121/В купівлі-продажу комунального майна, ГКПРТ магазину №145 «Промінь» за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, 33. Ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації, а тим більше тлумачити факт державної реєстрації як підставу виникнення такого права є логічною та юридичною помилкою.

На підставі викладеного позивач просить суд витребувати з чужого незаконного володіння Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Эдельвейс» об`єкт нерухомого майна, нежитлове приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 559,7 кв.м площа підвалу 429,9 кв.м, площа першого поверху 129,8 кв.м.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. (ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем - має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Господарський суд зазначає наступне.

29.06.1994 між Товариством покупців членів трудового колективу ДКПРТ магазина № 145 «Промінь» в особі ОСОБА_1 (покупець) та Комітетом комунальної власності міста Дніпропетровська в особі Дрона Сергія Євгеновича (продавець) був укладений договір № 121/В купівлі-продажу комунального майна: майна ГКПРТ магазину №145 «Промінь» площею 397,7 кв.м, за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, 33.

Відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу № 121/В від 29.06.1994 право власності переходить покупцю на підставі рішення сесії від 30.03.1994 № 9 та розпорядження голови міської ради народних депутатів від 15.06.1994 після підписання, нотаріально посвідчення та реєстрації договору виконкомом ради народних депутатів.

29.06.1994 договір купівлі-продажу був посвідчений державним нотаріусом Сьомої державної нотаріальної контори № 7 м. Дніпропетровська, номер в реєстрі 2-3973.

30.06.1994 між Комітетом комунального майна в особі начальника відділу приватизації Рязанцева Віктора Васильовича та Товариством покупців членів трудового колективу ДКПРТ магазина № 145 «Промінь» в особі Хорунжий Любові Іванівни був підписаний акт приймання передачі комунального майна (т. 1 а.с. 23), магазину №145 «Промінь» за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, 33 вартістю 40 (сорок) мільйонів карбованців, відповідно з актом оцінки та інвентаризаційними описами, які додаються до договору купівлі-продажу № 121В, нотаріально посвідченому 29.06.1994 Державною нотаріальною конторою № 7 м. Дніпропетровська.

Розпорядженням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 07.07.1994 № 162-р (т. 1 а.с. 30) «Про реєстрацію договору купівлі-продажу комунального майна магазину № 145 «Промінь»» зареєстровано договір купівлі-продажу комунального майна від 29.06.1994, укладений між Комітетом комунального майна м. Дніпропетровська (орган приватизації Дніпропетровської міської ради народних депутатів) та Товариством покупців ДКПРТ магазину № 145 «Промінь», зареєстрований сьомою державною нотаріальною конторою 29.06.1994 за № 2-3973. Контроль за виконанням розпорядження був покладений на заступника голови виконкому Ленінської районної ради народних депутатів.

У реєстраційному посвідчені від 17.12.1996 (т. 1 а.с. 58), виданому Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації, зазначено, що магазин № 93 в будинку № 33 по проспекту Петровського в м. Дніпропетровську (м. Дніпрі), включаючи підвал, загальною площею 586,6 кв. м, зареєстрований за місцевими радами на підставі рішення міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991.

Представництвом Фонду державного майна в м. Дніпропетровську видано свідоцтво про власність, реєстраційний номер № 1376 від 27.01.1998 (т. 2 а.с. 106), відповідно до якого Товариство покупців членів трудового колективу ДКПРТ є власником майна ДКПРТ магазина № 145 «Промінь», розташованого за адресою: пр. Петровського, буд.33, на підставі договору купівлі-продажу № 121/В від 29.06.1994 укладеного між Товариством покупців членів трудового колективу ДКПРТ магазина № 145 «Промінь» та Комітетом комунальної власності міста Дніпропетровська.

Позивач зазначає, що керівництву ОП ДМЗ ім. Петровського від виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів стало відомо про укладання договору купівлі продажу комунального майна магазину № 145 «Промінь», а саме приміщення магазину за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, 33, яке вони вважали своєю власністю. У зв`язку з чим 26.12.1994 між ОП ДМЗ ім. Петровського та магазином № 145 «Промінь» був укладений нотаріально не посвідчений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину № 145 «Промінь», площею 504,1 м2, за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Петровського, будинок 33 (т.1 а.с. 31).

Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 02.03.2001 по справі № НІ0/26 (т. 1 а.с. 34-35) у задоволенні позову ВАТ ДМЗ ім. Петровського до ТОВ ВКФ «Едельвейс» про витребування майна з незаконного володіння та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.12.1994 - відмовлено.

Судом по справі № НІ0/26 встановлено наступне: « 13.11.1992 між Фондом державного майна України (орендодавцем) і організацією орендарів Дніпропетровського металургійного заводу ім. Петровського (орендар) був укладений договір оренди Д-1515, згідно з умовами якого у оренду було передано усе майно ДМЗ ім. Петровського. Термін дії договору з 01.12.1992 по 01.12.1995.

26.12.1994 Рада організації орендарів заводу ім. Петровського прийняли рішення № 10 «Про продаж у власність приміщення по АДРЕСА_1 /магазин № 145 «Промінь»/. Рішенням також був затверджений акт оцінки приміщення по АДРЕСА_1 вартістю 650 000 000 крб, у тому числі ПДВ.

26.12.1994 між ОП ДМЗ ім. Петровського (продавець) і магазином № 145 «Промінь (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину № 145 «Промінь» по проспекту Петровського,33, загальною площею 504,1 кв.м за 650 000 000 крб відповідно до рішення Ради орендарів заводу ім. Петровського від 26.12.1994.

Сторони виконали свої зобов`язання за договором. Покупець перерахував зазначену суму, згідно квитанцій, а продавець передав об`єкт купівлі-продажу покупцю відповідно до акту прийому-передачі майна.

Згідно з наказом про створення ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» /про перетворення з орендного підприємства/ від 03.04.1997 № 12-АТ, Фонд державного України передав ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» об`єкти нерухомості, серед яких був і гуртожиток № 3 по АДРЕСА_1, в якому було розташовано приміщення магазину № 145 «Промінь».

ТОВ ВКФ «Едельвейс» відповідно до розділу І Статуту є правонаступником ДКПРТ магазину № 145 «Промінь».

Таким чином, на час продажу приміщення магазину, продавець не був його власником, а володів ним і користувався на підставі договору оренди, укладеним з власником майна. Після того, як продавець магазину - орендар став власником, проданого ним приміщення, він звертається з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування його з незаконного володіння і визнання за ним права власності.

ТОВ ВКФ «Едельвейс» є добросовісним набувачем, оскільки воно не знало і не повинно було знати, що особа - позивач, у якого було придбане за кошти майно, не мало право його відчужувати. Позивачем зворотне не доведено.

Приміщення магазину вибуло з володіння власника - Фонда держмайна України за його волею, а потім було продане орендним підприємством ДМЗ, якому Фонд передав це приміщення по договору у тимчасове володіння і користування.».

Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком (п. 40. Порядку).

Відповідно до п. 49. Порядку для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (для акціонерних товариств та товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю), чи ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи (крім акціонерних товариств та товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю), та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);

Справжність підписів на письмовій заяві фізичних чи юридичних осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат";

3) передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);

4) розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи);

5) протокол проведення перевірки набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення (у разі передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення).

З огляду на викладене, позивач не був позбавлений права звернутись до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса щодо реєстрації прав на спірне нерухоме майно в порядку визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційна фірма «Едельвейс» створене шляхом об`єднання майна фізичних осіб громадян України і є правонаступником ДКПРТ магазина № 145 «Промінь», зареєстрованого 01.07.1992 рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів № 260/19. Учасниками товариства є ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 . Позивач стверджує, що на підставі статті 61 Закону України «Про нотаріат» для управління корпоративними правами призначено з числа спадкоємців ОСОБА_3 . Спадкова справа № 2/2024 щодо майна ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрита приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Голушко О.В. У складі спадщини є корпоративні права: майнові права власника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Едельвейс». На підтвердження чого надав копію нотаріально посвідченого свідоцтва від 15.01.2024, реєстровий № 52 (т. 1 а.с. 109).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 15.01.2024 звернувся до приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Галушки О.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на магазин «Эдельвейс» (колишня назва «Магазин № 145 «Промінь»), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16.07.2024 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Галушкою О.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 194/02-31 (т. 1 а.с. 55), з якої вбачається, що для вчинення нотаріальної дії ОСОБА_3 було подано нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте не надано жодних документів, які посвідчують право власності померлої на нерухоме майно. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо магазину «Эдельвейс» (колишня назва «магазин № 145 «Промінь»), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано. Таким чином, оскільки нотаріусу не було надано жодних документів, що підтверджують факт належності померлій особі магазину «Эдельвейс», приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Галушкою О.В. було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на магазин «Эдельвейс» (колишня назва «магазин № 145 «Промінь»), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З викладеного вбачається, що фактично позивач звернувся до суду із даним позовом у зв`язку із відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на магазин «Эдельвейс».

В той же час, доказів звернення до реєстратора саме Товариством з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційна фірма "Едельвейс" щодо реєстрації права власності на спірне нерухоме майно позивачем до суду не надано.

Господарський суд зазначає, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.11.2024 № 403858462 (т. 1 а.с. 141) право власності на нерухоме майно: частину будівлі літ. А4 -гуртожиток загальною площею 3225,8 кв.м по АДРЕСА_1, зареєстровано за Дніпровською міською радою на підставі договору дарування від 16.03.2013 № 539 (т. 2 а.с. 36-37).

Із вказаної інформаційної довідки вбачається, що за Дніпровською міською радою зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, частину будівлі літ. А-4 гуртожиток,без площі спірного магазину з підвалом (розташованих у підвалі та на першому поверсі).

Як зазначає відповідач, Дніпровська міська рада не володіє спірним нерухомим майном.

До того ж, відповідач не заперечує прав позивача на спірне нерухоме майно.

Господарський суд наголошує, що факт відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину фізичній особі за законом на магазин «Эдельвейс», не свідчить про неможливість реєстрації спірного майна за позивачем, як юридичною собою, а також не свідчить про незаконне володіння відповідачем спірним нерухомим майном.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо витребування з чужого незаконного володіння Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Эдельвейс» об`єкту нерухомого майна, нежитлове приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 559,7 кв.м площа підвалу 429,9 кв.м, площа першого поверху 129,8 кв.м. є необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка відображена у постанові від 03.09.2019 у справі № 917/1258/18.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно витребування майна з чужого незаконного володіння) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.

Отже, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Однак, всупереч наведеному позивач не довів перед судом, яким чином було порушено зі сторони відповідача його права.

Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 6810,00 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.03.2025

Суддя І.В. Мілєва