Ухвала

від 25.03.2025 по справі 909/14/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/14/25

У Х В А Л А

про призначення експертизи

25.03.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Поп`юк Я. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської

області

(вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, 76000)

в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації

(вул. М. Грушевського буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004)

до відповідача: Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району

Івано-Франківської області

(вул. В. Чорновола, буд. 7 А, смт. Солотвин (з), Івано-Франківського

району, Івано-Франківської області, 77753)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"

(вул. Шота Руставелі, буд. 9 А, м. Київ, 01601)

про усунення перешкод власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації права власності на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

за участю:

від прокуратури: Гоголя Віталія Васильовича,

від позивача: Ігнатенка Олексія Юрійовича,

від відповідача: представники в судове засідання не з`явилися,

від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про усунення перешкод власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації права власності на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою від 13.03.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання у справі відклав на 25.03.2025; запропонував учасникам справи у строк до 20.03.2025 подати письмово викладену позицію щодо доцільності проведення у справі судової земельно-технічної експертизи, у якій зазначити, зокрема, наступне: експертну установу (експерта), яким має бути доручено проведення експертизи; питання, з яких експерт має надати суду висновок; перелік матеріалів, що надаються для дослідження, окрім тих, що подані як докази до справи; сторону (сторін), на яку (які) слід покласти попередню оплату вартості судової експертизи; інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

20.03.2025 за вх. № 4659/25 через підсистему "Електронний суд" від Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області надійшли пояснення.

25.03.2025 за вх. № 4878/25 через підсистему "Електронний суд" від Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2620487600:02:001:0056, 2620487600:02:001:0058, 2620487600:02: 001:0062, 2620487600:02:001:0065, 2620487600:02:001:0069, 2620487600:02:001:0070, які перебувають у комунальній власності Солотвинської селищної ради накладаються на землі лісогосподарського призначення, Яблунського лісництва філії "Осмолодське лісове господарство".

Окрім того, прокурор зазначив, що представники ДП "Осмолодське лісове господарство" не залучались при проведенні інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 2620487600:02:001:0056, 2620487600:02:001:0062, 2620487600:02: 001:0058, 2620487600:02:001:0065, 2620487600:02:001:0069, 2620487600:02:001:0070.

Факт накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 2620487600:02:001: 0056, 2620487600:02:001:0062, 2620487600:02:001:0058, 2620487600:02:001:0065, 2620487600:02:001:0069, 2620487600:02:001:0070 на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні філії "Осмолодське лісове господарство" підтверджується, серед іншого проведеними роботами під час виготовлення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за межами населеного пункту с. Пороги Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району, Івано-Франківської області (Яблунського лісництва). В ході проведення вказаної технічної інвентаризації інженерами-землевпорядниками здійснено викопіювання із планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування Яблунського лісництва, із схематичним зображенням земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення, які помилково включено в земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та накладаються на землі лісогосподарського призначення.

Відповідач у поданому відзиві на позов вказав, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2620487600:02:001:0056, 2620487600:02:001:0062, 2620487600:02:001:0058, 2620487600:02:001:0065, 2620487600:02:001:0069, 2620487600:02:001:0070 перейшли у комунальну власність Солотвинської селищної ради в силу Закону.

Відповідач звертає увагу, що прокурором вказано на неправомірне проведення інвентаризації означених вище земельних ділянок, як ділянок сільськогосподарського призначення, проте таку інвентаризацію Солотвинська селищна рада не проводила, та як наслідок якихось неправомірних дій щодо оспорюваних земельних ділянок Солотвинська селищна рада не вчиняла.

Окрім того, Солотвинська селищна рада на підтвердження того, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 2620487600:02:01:0056, 2620487600:02:01:0058, 2620487600:02:01:0062, 2620487600:02:01:0065, 2620487600:02:01:0069, 2620487600:02:01: 0070 є землями комунальної власності та не належали до земель лісогосподарського призначення, клопотанням (вх. № 2722/25 від 18.02.2025) долучила до матеріалів справи № 909/915/24 матеріали викопіювання з проекту формування території встановлення меж Порогівської сільської ради (виготовленого 1997 року Івано-Франківським науково-дослідним проектним інститутом землеустрою), згідно якого спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 2620487600:02:01:0056 площею 1, 2837 га відповідає контуру 397/1,3 - землі сільської ради, угіддя пасовища, які не включені до кварталів лісу; 2620487600:02:01:0058 площею 1, 6998 га відповідає контуру 297/1,7 - землі сільської ради, угіддя пасовища, які не включені до кварталів лісу; 2620487600:02:01:0069 площею 10, 7415 га відповідає контуру 305/11 - землі сільської ради, угіддя пасовища, які не включені до кварталів лісу; 2620487600:02:01:0065 площею 3, 6965 га відповідає контуру 825/3,7 - землі сільської ради, угіддя пасовища, які не включені до кварталів лісу; 2620487600:02:01:0062 площею 5, 853 га відповідає контуру 395/6,2 та 396/0,4 землі сільської ради, угіддя пасовища, які не включені до кварталів лісу; 2620487600:02:01:0070 площею 19, 8613 га відповідає контуру 812-819/22,8 а саме: 812/2,3; 813/5,7; 814/5,0; 815/0,2; 816/2,0; 817/1,2; 818/6,0; 819/0,4 - землі сільської ради, угіддя пасовища, які не включені до кварталів лісу.

Івано-Франківська обласна державна адміністрація у своєму поясненні (вх. № 1642/25 від 31.01.2025) посилаючись на приписи статей 21, 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, вказує, що станом на сьогодні, Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація уповноважена розпоряджатися землями державної власності, що перебувають в постійному користуванні ДСГП "Ліси України", які розташовані в межах міст та за межами населених пунктів.

В свою чергу позивач стверджує, що Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація, як розпорядник, не приймала рішення щодо припинення права постійного користування Філії "Осмолодське лісове господарство" ДП "Ліси України", на спірні земельні ділянки, а також щодо зміни їх цільового призначення.

При цьому, Івано-Франківська обласна державна адміністрація зазначає, що в силу положень статей 19, 55, 84 Земельного кодексу України та статті 5 Лісового кодексу України, спірні земельні ділянки відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні Філії "Осмолодське лісове господарство" ДП "Ліси України". Вищевказане, на думку позивача, підтверджується доданими органом прокуратури до позовної заяви документами.

Ухвалою від 13.03.2025 суд запропонував учасникам справи у строк до 20.03.2025 подати письмово викладену позицію щодо доцільності проведення у справі судової земельно-технічної експертизи, у якій зазначити, зокрема, наступне: експертну установу (експерта), яким має бути доручено проведення експертизи; питання, з яких експерт має надати суду висновок; перелік матеріалів, що надаються для дослідження, окрім тих, що подані як докази до справи; сторону (сторін), на яку (які) слід покласти попередню оплату вартості судової експертизи; інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Сторонами у справі, окрім прокурора, не висловлено позицій щодо доцільності проведення у справі судової земельно-технічної експертизи; експертної установи (експерта), яким має бути доручено проведення експертизи; питання, з яких експерт має надати суду висновок; перелік матеріалів, що надаються для дослідження, окрім тих, що подані як докази до справи; сторону (сторін), на яку (які) слід покласти попередню оплату вартості судової експертизи; інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Прокурор, у поданих до суду поясненнях (вх. № 4659 від 20.03.2025) проти необхідності призначення судової експертизи у справі заперечив посилаючись на достатність поданих ним до справи доказів на підтвердження заявлених вимог та фактів накладання спірних земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення.

Завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є, зокрема, справедливе вирішення спору (ч. ч. 1 та 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України), а справедливість судового розгляду - є складовою частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20).

Згідно із частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

- для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Верховний Суд у своїй постанові від 25.01.2023 у справі № 372/2093/19 вказав, що суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою правильного вирішення справи. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля об`єктивного вирішення справи.

Підтвердженням таких обставин може бути відповідна земельно-технічна експертиза (див. постанови Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 372/2650/17 (провадження № 61-12760св19), від 15.09.2021 у справі № 570/1721/20 (провадження № 61-10072св21), від 25.01.2023 у справі № 372/2093/19 (провадження № 61-1627св22)).

Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п. 2 ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Водночас предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (таку правову позицію поділяє Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 761/29966/16-ц).

У пункті 71 рішення від 01.06.2006 у справі "Дульський проти України" Європейський суд з прав людини також підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Саме тому, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають виконувати активну роль у встановленні об`єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення всіх фактичних даних зі спору (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України").

З огляду на встановлені обставини, враховуючи недостатність доказів, з урахуванням суперечливих тверджень сторін щодо спору, суд позбавлений можливості встановити об`єктивну істину стосовно вказаних вище обставин накладання спірних земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення виходячи із переліку засобів доказування передбачених чинним господарським процесуальним законодавством. За таких обставин та з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду спору і приймаючи до уваги те, що встановлення обставин, які входять до предмету доказування при вирішенні даного спору потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення за ініціативою суду судової земельно-технічної експертизи.

За правилами частин 1, 3, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Абзац 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" встановлює, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Так, відповідно до пункту 2 зазначеної Постанови рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно із пунктом 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до пункту 1.2.2. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, одним із видів судових експертиз є земельно-технічна експертиза.

Згідно із пунктом 6.1 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

У статті 10 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що до фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до інформації зазначеної на офіційному сайті Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (https://lndise.in.ua/), зазначена експертна установа проводить експертну діяльність зокрема у виконанні земельно-технічної експертизи.

Частиною 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, а в даному випадку - суду, з урахуванням відсутності пропозицій учасників справи, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи зону регіонального обслуговування відповідної експертної установи.

У даному випадку, з урахуванням досвіду експертної установи, Господарський суд вважає за необхідне доручити проведення судової експертизи державній експертній установі, а саме Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, Львівська область, 79024).

Відповідно до частин 4 - 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Разом із тим суд враховує, що згідно з пунктом 5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід:

- визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв`язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи;

- визначити об`єкти, що підлягають експертному дослідженню;

- максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз`ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності;

- за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз`яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта);

- визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів;

- здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об`єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб;

- у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста;

- у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз`яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи;

- з`ясувати усі інші обставини, пов`язані з проведенням судової експертизи.

Згідно частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Також, суд наділений правом коригування наданих експерту запитань з урахуванням вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Відтак, враховуючи відсутність запропонованих сторонами у справі питань, з метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, суд вважає за доцільне визначити коло питань, які слід поставити на вирішення експертів.

З наведеного суд дійшов висновків поставити на вирішення судовому експерту наступні питання:

- Чи накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами: 2620487600:02:001:0056, площею 1, 2837 га, 2620487600:02:001:0058, площею 1, 6998 га, 2620487600:02:001:0062 площею 5, 8558 га, 2620487600:02:001:0065 площею 3, 6965 га, 2620487600:02:001:0069 площею 10, 7415 га, 2620487600:02:001:0070 площею 19, 8613 га, які перебувають у комунальній власності Солотвинської селищної ради на землі лісогосподарського призначення Яблунського лісництва філії "Осмолодське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"?

- якщо так, у якому обсязі підтверджується накладання спірних земельних ділянок на місцевості (в натурі) на землі лісогосподарського призначення Яблунського лісництва філії "Осмолодське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"?

- чи підтверджується в натурі (на місцевості) склад сільськогосподарських угідь спірних земельних ділянок на дату проведення експертизи та складання висновку?

- чи підтверджується в натурі (на місцевості) склад лісогосподарських угідь земель лісогосподарського призначення Яблунського лісництва філії "Осмолодське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" відповідно до розроблених та затверджених/погоджених матеріалів лісовпорядкування на дату проведення експертизи та складання висновку?

Витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством (ч. 5 ст. 15 Закону України "Про судову експертизу").

Частиною 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

Таким чином, з огляду на те, що судову експертизу призначено за ініціативою суду, оплата експертизи покладається судом пропорційно на сторони у справі, а саме по 33, 33 % вартості, та за результатами розгляду справи вказані витрати будуть розподілені між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи, що суд прийшов до висновку про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, провадження у справі № 909/14/25 підлягає зупиненню.

Керуючись статтями 81, 91, 99, 100, 182, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Призначити у справі № 909/14/25 судову земельно-технічну експертизу.

2. Проведення судової земельно-технічної експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, Львівська область, 79024).

3. На вирішення експертам поставити наступні питання:

- Чи накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами: 2620487600:02:001:0056, площею 1, 2837 га, 2620487600:02:001:0058, площею 1, 6998 га, 2620487600:02:001:0062 площею 5, 8558 га, 2620487600:02:001:0065 площею 3, 6965 га, 2620487600:02:001:0069 площею 10, 7415 га, 2620487600:02:001:0070 площею 19, 8613 га, які перебувають у комунальній власності Солотвинської селищної ради на землі лісогосподарського призначення Яблунського лісництва філії "Осмолодське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"?

- якщо так, у якому обсязі підтверджується накладання спірних земельних ділянок на місцевості (в натурі) на землі лісогосподарського призначення Яблунського лісництва філії "Осмолодське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"?

- чи підтверджується в натурі (на місцевості) склад сільськогосподарських угідь спірних земельних ділянок на дату проведення експертизи та складання висновку?

- чи підтверджується в натурі (на місцевості) склад лісогосподарських угідь земель лісогосподарського призначення Яблунського лісництва філії "Осмолодське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" відповідно до розроблених та затверджених/погоджених матеріалів лісовпорядкування на дату проведення експертизи та складання висновку?

4. Доручити керівнику Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку.

5. Дозволити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз у разі необхідності залучити для проведення у справі № 909/14/25 судової експертизи фахівців з відповідних галузей знань.

6. У разі залучення Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз фахівців - долучити до матеріалів справи копії відповідних документів, які свідчать про їхню освіту, стаж роботи у відповідній галузі тощо.

7. Витрати за проведення експертизи покласти на Івано-Франківську окружну прокуратуру Івано-Франківської області, Івано-Франківську обласну державну адміністрацію та Солотвинську селищну раду Івано-Франківського району Івано-Франківської області в рівних частинах з подальшим віднесенням вказаних витрат за результатами розгляду справи відповідно до положень норм чинного законодавства.

8. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

9. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких фахівцям не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

10. Попередити сторони про те, що відповідно до частини 3 статті 42, статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд у випадку невиконання учасником справи його обов`язків застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом, зокрема може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Попередити сторони про те, що невиконання рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається відповідно до статті 382 КК України.

12. Попередити сторони, що згідно із частиною 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

13. Зобов`язати експертів на протязі 5 - ти днів з дня складання висновку, направити висновок разом з матеріалами справи № 909/14/25 до Господарського суду Івано-Франківської області.

14. Провадження у справі № 909/14/25 зупинити до отримання висновку судової експертизи.

15. Матеріали справи № 909/14/25 для проведення судової земельно-технічної експертизи направити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, Львівська область, 79024).

16. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

17. Ухвала набирає законної сили 25.03.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

18. Повний текст ухвали складено - 28.03.2025.

Суддя В. В. Михайлишин